Ресурсний законопроєкт 5600 в останній момент знову став «антиахметівським»: хто ще постраждав, а хто виграв

Автор

Валерій Моісєєв

Верховна Рада ухвалила 30 листопада так званий ресурсний законопроєкт № 5600.

Глава фінансового комітету й головний лобіст законопроєкту Данило Гетманцев написав у своєму телеграм-каналі, що він встановлює «справедливе оподаткування надвеликого бізнесу, знищує корупційні пільги, що накопичилися впродовж десятиліть унаслідок впливу олігархів». «Завдяки усуненню встановлених руками колишньої влади пільг ми забезпечуємо надходження до бюджету понад 20 млрд грн, які підуть на реалізацію важливих для держави програм у 2022 році», – заявив нардеп.

Однак у кулуарах парламенту Гетманцев говорив, що реалізація законопроєкту принесе до бюджету 18 млрд грн.

Ухвалення цього законопроєкту записано в меморандумі з МВФ. Згідно з ним, Україна зобов'язалася до кінця листопада ухвалити цей закон, який наступного року дасть змогу збільшити дохідну частину бюджету на 0,5% ВВП (це приблизно 27 млрд грн з огляду на прогноз ВВП).

Такий розкид цифр — 18, 20, 27 млрд — вказує на те, що розробники законопроєкту, ймовірно, самі не можуть точно оцінити його вплив на економічні процеси.

Депутати фракції «Слуга народу» полюбляють називати законопроєкт «антиолігархічним», але депутат від «Євросолідарності» Олексій Гончаренко зазначив, що під час голосування в другому читанні «слуги» дали лише 210 голосів. Інші додали група «За майбутнє», контрольована олігархом Ігорем Коломойським, і група «Довіра», де одним зі спонсорів є давній партнер Коломойського Віталій Хомутинник.

Як законопроєкт 5600 завдає шкоди Рінату Ахметову та іншим експортерам залізної руди

Під час розроблення законопроєкт називали «антиахметівським», оскільки він значно збільшував податкове навантаження на видобуток залізної руди. Однак під час підготовки до другого читання відповідну норму скоригували до конфігурації, вигідної Ахметову.

Останніми днями відносини між Ахметовим і президентом Володимиром Зеленським різко погіршилися. Через те сьогодні в сесійній залі голова фракції «слуг» Давид Арахамія заявив, що ситуація на світових ринках руди змінилася, тому правку, схвалену комітетом Гетманцева до другого читання, треба скасувати. У підсумку Рада ухвалила погану для Ахметова схему оподаткування руди.

Зазначимо, що зараз майже 60% видобутку залізної руди в Україні контролює група «Метінвест» Ахметова та Вадима Новинського.

Сьогодні видобуток руди оподатковується за ставками: 11%, коли ціна руди є нижчою за $70 за 1 тонну, і 12%, коли вона вища за $70. За основу оподаткування береться собівартість видобутку. Вона коливається від $25 до $35 за тонну.

Отже, зараз рента складає приблизно $3 з тонни руди.

Після набуття чинності нормами проєкту № 5600 ренту обчислюватимуть від ринкової ціни руди в Китаї, який є основним ринком її споживання.

Ставка залежатиме від вартості руди:

10% за ціною вище за $200/т;
5% — від $100 до $200;
3,5% – нижче за $100.

Нині ціна в Китаї становить майже $90. За такої ціни рента за новою схемою практично не відрізнятиметься від нинішньої. Але якщо ціна руди знову перевалить за $200, як це було влітку, то платити до бюджету доведеться значно більше.

Після першого читання цю модель оподаткування руди в законопроєкті № 5600 було змінено. З бази оподаткування було вилучено витрати на логістику (фрахт суден і вартість перевезення руди залізницею) – це приблизно $40 за тонну. Крім того, було застосовано понижувальний коефіцієнт на вологість руди – 0,9. Саме ці зміни було скасовано сьогодні в сесійній залі.

Що зміниться в оподаткуванні:

для електроенергії з відновлюваних джерел запроваджується акциз у розмірі 3,2%;
до 2037 року запроваджується широкий перелік податкових пільг для компаній, які проводять діяльність у шахтарських регіонах;
звільняється від оподаткування прибуток виробників свійської птиці, крім курей;
майже в 50 разів збільшили ставку єдиного податку для 4-ї групи на тих землях, де розміщено птахофабрики. Водночас виключили можливість для підприємств, що займаються вирощуванням свійської птиці, перебувати на єдиному податку. Тому, як пожартував нардеп Ярослав Железняк, ставка податку зросте хіба що для тих, хто вирощує папуг;
пільга щодо звільнення від ПДФО доходів від реалізації власної вирощеної продукції залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу й надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів мінімальної зарплати;
усі власники сільськогосподарських земельних ділянок, що розташовані за межами населених пунктів, мають сплачувати не менше за мінімальну суму податку – приблизно 1500 грн з 1 гектара. У коментарі для керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group Анатолій Косован зазначив, що мінімальне податкове зобов'язання вводилося насамперед для боротьби із «сірим» зерном на ринку. Адже часом таке зерно вирощується на землях, оренда яких офіційно не оформлена, податки не сплачуються, тому собівартість цієї продукції виявляється в рази нижчою. Але в підсумку дрібний аграрний бізнес сплачуватиме більше податків;
орган контролю не нараховуватиме мінімальне податкове зобов'язання на земельні ділянки, які на 01.01.2022 року перебували в межах населених пунктів (земля на прибудинкових територіях);
звільняється від ПДВ друге та подальше постачання тютюнових виробів, замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлено максимальні роздрібні ціни;
запроваджується оподаткування операцій із продажу третього та більше об'єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу (крім спадщини);

за ставкою 0% може оподатковуватися продаж земельної ділянки сільгосппризначення, безпосередньо отриманої платником у власність у процесі приватизації;
звільнено від ПДФО дохід у вигляді соціальних послуг;
право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування надано опікуну, піклувальнику, прийомним батькам;
зберігається земельний податок під залізничними коліями.

Зміни в адмініструванні податків:

держслужбовцям, які не виконували публічні функції після 1 січня 2010 року, дозволено взяти участь у податковій амністії;
збільшується строк не погашення боргу як підстави для звернення органу контролю до суду – з 30 календарних днів до 240;
до 2026 року запроваджується касовий метод обліку для постачання електроенергії;
касовий метод поширюється на постачання житлово-комунальних послуг, у яких нараховують плату за абонентське обслуговування;
встановлюється обмеження на списання збитків великими платниками податку на прибуток, – збитки враховуються до повного погашення, але частинами — по 50% щорічно;
розширюється перелік товарів, які не потрібно маркувати марками акцизного податку (тестові зразки алкогольних напоїв і натуральні вина, міцність яких не перевищує 15%);
податкова надаватиме місцевому самоврядуванню інформацію про фізичних осіб, які мають борг із місцевих податків. Наразі така інформація надається лише щодо юридичних осіб і ФОПів;
деталізується процедура підтвердження власності на земельну частку (пай), що збільшить надходження зі сплати земельного податку до місцевих бюджетів;
вводиться пілотний проєкт із зарахування ПДФО за «зелену» енергетику до місцевого бюджету за місцем фізичного розташування генерувальних установок;
поновлюється індексація нормативної грошової оцінки землі;
за рішенням суду можна буде тимчасово обмежити право виїзду керівника компанії, яка має податковий борг. До другого читання депутати збільшили строк заборгованості з 30 до 240 днів;
до 2025 року продовжено пільги щодо розстрочення ПДВ у разі імпорту обладнання.

Також зазначимо, що податківці знову отримали право надсилати запити на надання інформації про платника податків не лише тоді, коли є свідоцтва про порушення законодавства, а й коли є дані, які потенційно можуть свідчити про такі порушення, наприклад скарга конкурента.