За два тижні, 1 березня, завершиться дія податкової амністії (легалізації) капіталів фізосіб. У її рамках українці задекларували 6,2 млрд грн, сума одноразового збору склала 379,5 млн грн, повідомили в Державній податковій службі (ДПС). 
пояснює, як проходила амністія та чому її результати виявилися досить скромними.
Що таке податкова амністія
Цьогорічна податкова амністія – це кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб. Вона дає змогу легалізувати активи, з яких станом на 1 січня 2021 року не було сплачено податки. У такий спосіб українці можуть легалізувати кошти, походження яких не можуть пояснити. Водночас вони не мають нічого пояснювати про походження активів, але мусять сплатити збір, ставки якого набагато менше за ставки на доходи фізосіб.
Податкова амністія почала діяти 1 вересня 2021 року. Головним ініціатором ідеї був голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Він вважав, що амністія дасть змогу повернути в легальний обіг значні суми та поповнити держбюджет. 30 березня 2021 року голова ДПС говорив, що втрати України від схем ухилення від сплати податків становлять $7,7 млрд на рік.
Але ця ідея мала багато критиків, які сумнівалися, що механізм амністії та зовнішні умови, у яких вона проводиться, дозволять отримати очікувані результати. Голова представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман ще у 2020 році говорив, що МВФ скептично ставиться до податкової амністії як в Україні, так і загалом, оскільки в довгостроковій перспективі вона призводить до зменшення податкових зборів.
Податкова амністія в Україні: результати на 2023 рік
Що юристи говорять про податкову амністію в лютому 2023 року
Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков і Партнери», саму ідею проведення податкової амністії вважає вдалою, здатною позитивно позначитися на розвитку податкової політики України. Цей інститут було запозичено з практики низки європейських країн, у яких дохід від амністії є ефективним податковим механізмом.
Проте успіх податкової амністії в Україні як інституту права залежить від трьох складників:
- запровадження в податкове законодавство непрямих методів податкового контролю. На сьогодні такий проєкт є, він розроблений Кабінетом міністрів, проте не внесений до парламенту;
- об'єктивна робота органів ДПС. «З огляду на кількість судових суперечок з органами ДПС ми не можемо стверджувати, що вони ставляться об'єктивно та раціонально до всіх платників податків», – говорить Боярчуков;
- відсутність зловживання правами з боку органів контролю. Платники податків непокояться, що реалізація права на податкову амністію не гарантуватиме в майбутньому відсутність обшуків і вилучення майна.
Юрист вважає, що реалізація податкової амністії в Україні відрізняється від світової практики, оскільки вона спрямована на виявлення тіньового сектору економіки та статків, отриманих від протиправної діяльності посадових осіб, а не на реабілітацію активів платників податків.
«До впровадження непрямих методів податкового контролю та їхнього застосування, зокрема щодо родичів чиновників, цей інститут залишатиметься мертвим», – упевнений Максим Боярчуков.
На практиці ефективність податкової амністії виявилася набагато нижчою, ніж очікували автори ініціативи. Експерт вважає, що є кілька обставин, які сприяли цьому.
Насамперед це відсутність системних змін у роботі органів ДПС. «На жаль, ми не можемо говорити, що є позитивна динаміка в зміні роботи органів контролю. Крім того, затягування впровадження непрямих методів податкового контролю також свідчить про те, що держава не готова до моніторингу всіх. Це спричиняє негативні настрої в суспільстві», – пояснив юрист.
Друге – порівняно короткий строк реалізації податкової амністії в Україні та наявність зовнішніх чинників, що заважають її проведенню. Не дає змоги повною мірою реалізувати її й податкове планування.
«Вплив зовнішніх чинників виявляється у вигляді відтоку капіталу з країни та його легалізації за кордоном. З лютого 2022 року економіка країни практично повністю працює в режимі видатків», — зазначив експерт.
Ці чинники й призвели до того, що податкова амністія виявилася мало популярною з-поміж українців.
Як працює механізм податкової амністії в Україні
Спеціальному декларуванню підлягають будь-які активи фізичної особи, отримані завдяки доходам, з яких до 1 січня 2021 року не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки та збори. Декларування відбувається винятково за бажанням громадянина, який має право на нього.
У разі декларування коштів у національній та іноземній валютах у готівковій формі чи банківських металах їх потрібно розмістити на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання в банках України.
Добровільне декларування передбачає сплату збору. Зазвичай для громадян, які отримують доходи, стандартні ставки оподаткування становлять:
- 18% — податок із доходів фізичних осіб;
- 1,5% – військовий збір;
У рамках податкової амністії ставки збору значно нижчі:
- 2,5% – якщо за легалізовані кошти куплено ОВДП;
- 5% – для валютних цінностей, банківських металів, рухомого та нерухомого майна на території України;
- 9% – для валютних цінностей, розміщених за межами України.
Податкова служба не перевіряє джерела походження доходів. Вона не має права вимагати додаткові документи.
Якщо українець задекларував активи та сплатив збір, йому не можуть пред'явити претензії щодо цих активів за будь-який період до 1 січня 2021 року.
Декларація подається до Податкової служби винятково в електронному вигляді через електронний кабінет платника податків.
Декларант може додати до декларації документи, які б підтверджували вартість об'єктів, що розташовані на території України. Якщо такі об'єкти перебувають за кордоном, то документальне підтвердження їхньої вартості є обов'язковим.
Читайте також
