Минулого тижня Верховна Рада ухвалила за основу президентський законопроєкт № 5153, яким пропонується амністія капіталів — одноразове декларування активів фізосіб для легалізації власних прибутків.
Законопроєкт № 5153 ініційований президентом України Володимиром Зеленським і передбачає так звану податкову амністію у вигляді одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Період проведення — з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022-го.
Про все по черзі
Рівень тіньової економіки від обсягу ВВП в Україні, згідно з даними Мінекономіки, наразі є дуже високим. Помітною є динаміка зростання, що є негативним явищем для формування бюджетів.
Частина неформально зайнятого населення не декларує й не сплачує податки та збори, передбачені чинним законодавством, відтак це теж позначається на відповідних бюджетах. Зазначені особи не мають жодних шляхів для відступу, а тому, побоюючись утисків і переслідувань із боку держави, і далі ведуть свої справи в тіні та ухиляються від подальшої сплати податків.
Яке рішення пропонує влада
У разі ухвалення законопроєкту Україна й надалі рухатиметься в напрямку покрокової, поступової імплементації Плану дій BEPS.
Документ передбачає одноразову добровільну декларацію, у якій суб'єкт декларування зазначає всі свої активи, набуті коштом доходів, що підлягали оподаткуванню, але податки та збори з них не було сплачено.
Такими декларантами можуть стати громадяни України, за винятком осіб, що подавали/мають подавати декларації відповідно до законодавства за будь-який рік (починаючи із січня 2005 року). Але до таких не належать ті особи, які претендували чи претендують на обіймання посад, перебування на яких вимагає чи вимагало подання декларації.
Декларант має право подати знеособлену декларацію нотаріусу, документально підтвердивши грошову вартість об'єктів декларування. Звісно, такими об’єктами не можуть бути активи, які було одержано в неправомірний спосіб і які містять ознаки кримінальних правопорушень.
Усі, хто скористається правом і подасть відповідну декларацію, юридично визнають себе неплатниками податків і після зізнання в порушенні законодавства мають сплатити одноразовий збір (від 5% до 9%).
Що гарантує держава суб’єктам декларування
Насамперед варто зазначити, що жодних додаткових преференцій, крім звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання активів, такі особи не отримають.
До всіх, хто не скористався так званою податковою амністією, застосовуватимуть непрямі методи виявлення порушень, а саме порівнюватимуть доходи з витратами та способом життя. Прискіпливо перевірятимуть осіб, які придбали нерухомість, автомобілі тощо, але не змогли підтвердити джерела доходу для цього.
Певен, що охочих взяти участь у так званій податковій амністії буде мало. Складно визнавати себе де-юре неплатником податків. До того ж потенційні інвестори з тіньовими активами не мають жодних гарантій недопущення щодо них подальших дій репресивного характеру, збільшення податків і зборів, певних ризиків тощо в майбутньому.
Замість висновку
Наразі рівень довіри бізнесу до держави є дуже низьким, тому очікувати хороших результатів від так званої податкової амністії не варто. Насамперед необхідно створити зручні умови для підприємців і співмірні з реаліями ставки податків і зборів, а не тягнути на шию податковий зашморг, створюючи таке підґрунтя, на якому вигідніше й зручніше працювати в тіні.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
