На 3 лютого 2022 року українці задекларували 1,5 млрд гривень (бюджет з них отримав 92 млн гривень). Дані щодо нерухомості та інших видів майна податкова наразі не вказує.
Згідно із Законом 1539-ІХ, українці мають можливість протягом року (з 01.09.2021 по 01.09.2022) задекларувати майно (зокрема, готівкові кошти) та сплатити з них пільгові ставки податків залежно від виду та походження майна, що декларується.
Як пояснив у коментарі 
експерт Інституту законодавчих ідей Тарас Рябченко, оскільки немає офіційних даних, імовірніше за все, податковій нема чого показувати.
«Чому так? Тому що відсутня довіра до влади та держави загалом. Є сумніви щодо того, що після декларування коштів держава не знайде спосіб, щоб витягнути ще якісь кошти з кишені платників податків», — пояснив юрист.
Яку нерухомість треба декларувати?
На сьогодні є можливість задекларувати без сплати податків такі види нерухомості: (пункт 10 П. 9-4 перехідних положень ПК України):
- квартира / квартири, загальна площа якої / яких не перевищує сукупно 120 кв. м, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири в багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
- житловий будинок / будинки, зареєстрований у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого сукупно не перевищує 240 кв. м, або житловий будинок / будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності в такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення.
Щодо всього іншого, що не входить у ці межі, рекомендовано задекларувати вартість і сплатити 5% від купівлі.
Що буде, якщо не задекларувати майно? Непрямі методи контролю за витратами
Кабінет Міністрів протягом 9 місяців із дня набрання чинності Закону 1539-ІХ має розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб.
«Це і є ті самі непрямі методи контролю. Однак законопроєкту ще немає, він не зареєстрований, лише йде мова про те, що розроблення активно ведеться в ДФС і Мінфіні. Що там буде — немає жодної інформації, лише здогадки», — пояснив Тарас Рябченко.
Досвід інших держав свідчить, що непрямі методи контролю за витратами можуть застосовуватися в разі купівлі або продажу (рідше) дорогого майна.
Приклад №1. Я не декларувався за амністією, маю бізнес, але податків сплатив із суми в мільйон гривень за рік або за декілька років. І тепер купую собі квартиру на 90 квадратів на Печерських Липках. Виникає логічне запитання, де я взяв гроші. Проводиться перевірка. І якщо я не можу підтвердити походження коштів, цілком імовірно, що мені спочатку треба буде сплатити податки з коштів, за які я хочу придбати квартиру, і лише потім я зможу це зробити. Ставка, вірогідніше за все, буде тих самих 18%, яка натепер чинна в Україні.
Приклад №2. Я не декларувався за амністією, маю три квартири, податків не платив або взагалі, або недостатньо на їхню купівлю, але вони в мене є. Під час продажу квартири в мене можуть запитати, де я взяв кошти на її купівлю раніше. Якщо я не зможу підтвердити їх законне походження, тоді маю сплатити податки з вартості житла — і лише потім його продавати.
«Коли буде текст проєкту закону щодо контролю за витратами, тоді дискусія буде більш предметна. Наразі є лише здогадки щодо того, у якій формі він буде провадитися. Якщо закон буде доволі жорсткий і громадяни зрозуміють, що краще не ризикувати та все задекларувати, можливо, це позитивно вплине на амністію та її перебіг. Моя порада: спочатку оцінити, що буде в новому законопроєкті щодо непрямих методів контролю, і лише потім вирішувати, що робити з декларуванням. Цієї ж позиції дотримуються багато українських економістів та фінансистів», — пояснив юрист.
Хто підпадає під податкову амністію
Податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська пояснила в коментарі , що більшість українців не підпадає під амністію.
Спецдекларація стосується тих власників майна, у яких очевидно незрозуміле походження великих статків.
За словами Томашевської, як би там не тлумачили юристи, але люди, які виходять на спецдекларування, з погляду держави фактично здійснили злочин, порушуючи порядок оподаткування.
Іншими словами, рішення про декларування має виходити з порівнянності доходів і кількості одиниць нерухомості. Якщо є десятикратна різниця, власники майна мусять сплатити податок або ж пояснити податковій, звідки взялася ця різниця.
Чи треба декларувати квартиру бабусі, отриману в спадок?
Декларування не стосується випадків спадщини.
«Наприклад, мої родичі померли і мені залишилось майно у спадок. Тут все прозоро, я не витратила надмірних коштів, які слід пояснити, щоб його придбати. Якщо майно отримане в подарунок, тут уже теоретично можуть копнути родичів, які дарували. Утім, наразі незрозуміло, як буде відбуватися цей контроль», — пояснила податкова консультантка.
Яку вартість майна краще вказувати у спецдекларації
Якщо є велика кількість майна, краще виходити на амністію щодо нерухомості, ніж щодо грошей, рекомендує Олександра Томашевська.
Власникам майна за законом надається можливість вибрати або нинішню ринкову ціну, або вартість на момент придбання. Цей вибір залежить від того, що власник далі планує робити з нерухомістю.
«Спецдекларація дає можливість погратися з оцінюванням майна. Якщо завдання — просто заплатити за амністією, краще вказати вартість на момент придбання, коли курс долара був менший. Але якщо ви плануєте згодом продавати це майно, краще визначити сьогоднішню ринкову вартість. Адже за Законом №5600 від продажу третього об'єкта нерухомості визначається податок у 18% від різниці вартості купівлі та подажу об'єкта», — пояснила експертка.
Читайте також
