Економічні та соціальні наслідки руйнування Каховській ГЕС: оцінка на 8 червня

Автор

Валерій Моісєєв

Центр економічної стратегії (ЦЕС) опублікував попередні оцінки економічних наслідків руйнування Каховської ГЕС і пов'язаного з ним потопу. Більшість фактів грунтуються на повідомленнях уряду або заявах посадових осіб. Як Україна, так і Світовий банк наразі підраховують прямі збитки від катастрофи.

Енергетичний сектор

Внаслідок руйнування дамби зниження рівня води в Каховському водосховищі може становити потенційну загрозу для тимчасово окупованої Запорізької атомної електростанції (АЕС). Вода з водосховища необхідна для отримання поповнення конденсаторів турбін і систем безпеки.

Станом на 13:00 7 червня ситуація на Запорізькій АЕС була стабільна. Деякі реактори знаходяться на ремонті, деякі – у холодному простої і один ректор – в гарячій зупинці. Ставок-охолоджувач – рівень води в нормі, 16,6 м.

Однак введення в експлуатацію Запорізької АЕС стане можливим лише після відновлення доступу до водних ресурсів, зокрема, після реконструкції Каховського водосховища. В результаті електростанція буде відключена від української мережі, і Україна втратить 6 ГВт ядерної потужності (43% від загальної потужності атомної генерації України).

Втрата Каховської ГЕС не впливає на енергосистему України. З вересня 2022 року, після евакуації українського персоналу зі станції, вона відключена від електроенергетичної мережі України.

Євакуація людей із Херсонської області

Проте знищення Каховської ГЕС означає втрату 335 МВт потужностей відновлюваної енергетики (сумарна потужність гідроелектростанцій у 2020 році становила 5849 МВт), тому втрати відчутні, але помірні.

За даними «Укргідроенерго», щоб побудувати нову станцію, потрібно від $800 млн до $1 млрд. Окрім станції, треба буде будувати мостовий і залізничний перехід. За попередніми оцінками тривалість будівництва може сягнути 5 років.

Підрив дамби призвів до підтоплення насосної станції Херсонської ТЕЦ. Основні потужності теплоелектроцентралі – поки поза межами зони ризику. У місті станом на ранок підтоплені і відповідно пошкоджені 129 трансформаторних підстанцій. Також на Миколаївщині внаслідок паводку підтоплені дві сонячні електростанції.

Станом на 11:00 7 червня у Херсоні та сусідніх населених пунктах через паводок без світла залишилися майже 20 тисяч споживачів, підтоплені і відповідно пошкоджені 129 трансформаторних підстанцій.

Попри усі виклики енергетична система країни працює стабільно. Дефіциту електроенергії немає (за виключенням епізодів у пікові години окремих днів). .

Аграрний сектор

Міністерство аграрної політики та продовольства за попередніми оцінками, передбачає затоплення на Херсонщині 10 тисяч га сільськогосподарських земель на правобережжі. А також в декілька разів більше на лівому березі області, який зараз перебуває під окупацією.

Техногенна катастрофа зупинить водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей.

У 2021 році ці системи забезпечували зрошення на 584 тис. га, з яких Україна збирала близько 4 млн тонн зернових і олійних культур, на суму близько $1,5 млрд. Ці області відіграють важливу роль у виробництві овочів та фруктів для внутрішнього ринку. Втрата врожаю спричинить зростання цін на продукти харчування.

Президент Володимир Зеленський у Херсоні 8 червня

Фактично без джерела води залишилися 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях.

Крім того, Інгулецька зрошувальна система в Херсонській та Миколаївській областях, яка забирає воду з Дніпра нижче за течією Каховського водосховища, може постраждати від паводку, який може вплинути на якість води.

Внаслідок знищення Каховської ГЕС збитки для рибної галузі від загибелі лише дорослих особин можуть сягнути 95 тисяч тонн або близько 4 млрд грн. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд грн.

Про наслідки для глобальної продовольчої безпеки судити ще рано, враховуючи, що лише 20% зернових і зернобобових культур в Україні вирощувалися в постраждалих регіонах.

Затоплений зерновий термінал компанії «Нібулон» (один з найбільших операторів зернового ринку України), що знаходиться у Козацькому Херсонської області. Потужність зберігання зерна на терміналі становила 76 тис. тонн.

Логістика та інфраструктура

Мережа доріг у Херсонській області загальною протяжністю до 300 км, яка знаходиться в безпосередній близькості від Дніпра нижче за течією дамби, може бути сильно пошкоджена.

Евакуаційний поїзд в Херсоні

Станом на 15:00 7 червня підтоплено до 20 населений пунктів, в тому числі, частково, місто Херсон. У цих н.п вірогідно пошкоджено міську інфраструктуру, зокрема лінії електропередач, системи водопостачання та каналізації.

Нижче Запоріжжя Дніпро перестане бути судноплавним тривалий час. Зараз близько 50 суден хочуть встигнути перемістити вище по Дніпру до падіння води нижче допустимого рівня.

Промисловість

Підприємства Кривого Рогу звітують про зменшення споживання води. «АрселорМіттал Кривий Ріг» (найбільший металургійний завод України) обмежив споживання води та вже поставив на паузу низку процесів металургійного виробництва. Робота фактично усього обладнання, яке охолоджується водою, тимчасово призупинена.

Руйнування Каховської ГЕС призведе до скорочення виробництва феросплавів. Запорізький завод феросплавів розташований над рівнем дамби ДніпроГЕСу, а Нікопольському заводу феросплавів, можливо, доведеться добувати воду зі старого русла річки, однак доведеться суттєво зменшити її обсяги.

Екологія та гуманітарні наслідки

Хоча уряд поки не надавав оцінок стосовно жертв від знищення Каховської дамби, мер тимчасово окупованого міста Олешки Херсонської області 7 червня повідомляв про 3 загиблих внаслідок повені.

Попередження про мінну небезпеку

Українська влада евакуює понад 17 тисяч осіб, що збільшує число внутрішньо переміщених осіб в країні. На жаль, ще понад 25 тисяч цивільних перебувають на тимчасово окупованій території. Там евакуація не проводиться.

Після того, як вода відійде, чекає робота зі збору тіл людей, які загинули у своїх домівках – людей похилого віку та інвалідів, а також тіл тварин, які потонули. Ймовірно, повінь змиє кладовища та сміттєзвалища. Значний час не буде питної води з нижньої течії Дніпра, є ризик спалаху епідемій.

Велика кількість прісної води, забрудненої пестицидами та іншими агрохімікатами із затоплених територій, може потрапити в Чорне море.

Окремо існує ризик потрапляння у воду потенційно небезпечних речовин з постраждалих від вибуху промислових підприємств. В Дніпро вже потрапило щонайменше 150 тонн машинного масла, ризик подальшого витоку становить понад 300 тонн.

Потоки води розмивають та зносять мінні поля. Це може загрожувати безпеці господарювання у всіх районах нижче за течією. Міноборони попереджає про підвищену небезпеку від вибухонебезпечних предметів внаслідок підтоплення.