На якому етапі знаходиться медична реформа в Україні. Фото: v-a-n-3-ss-a/Pixabay
Медична реформа, яка розпочата в 2016 році, вже внесла низку позитивних зрушень у систему охорони здоров'я України. З чого все починалося та на якому етапі перебуває «революція» в сфері, де 25 років нічого особливо не змінювалося?
Коштовна «безкоштовна» медицина
У 2016 році в Україні почалася реформа системи охорони здоров'я під керівництвом команди, яку зібрала та очолила Уляна Супрун — виконуюча обов'язки міністра охорони здоров'я України.
До цього, з 1991 до 2016 рр., громадяни України та її гості могли отримати медичну допомогу в державних медустановах, де вона була безкоштовною, але не було достатнього матеріального забезпечення. За обстеження, ліки та медичні процедури доводилося платити зі своєї кишені.
Поліклініки та лікарні фінансувалися централізовано, з державного бюджету — за залишковим принципом і з колосальним дефіцитом. Або ж можна було звернутися до приватних клінік, де часом працювали ті ж фахівці, що і в держполіклініках і лікарнях, але обстеження проводилося на кращому апараті, і сервіс був у рази вище.
Починаючи з 2008 року, з'явилася можливість медичного страхування: сам потенційний пацієнт або роботодавець співробітнику купували медичний поліс. У разі хвороби або травми страхова компанія повністю або частково оплачувала медичну допомогу, ліки або процедури.
Метою реформи Супрун було змінити фінансування медичних установ і зробити надання медичної допомоги не формально безкоштовним, а по-справжньому максимально доступним і якісним.
Держзакупівлі та контракти з НСЗУ
Величезним кроком стала зміна принципу закупівель лікарських препаратів на держрівні.
Цей крок спричинив чимало скандалів і відвертого чорного піару на адресу особисто Уляни Супрун, зокрема з боку тодішнього комітету ВР з охорони здоров'я та Інституту серця при МОЗ, очолюваного Борисом Тодуровим. Справа в тому, що новий принцип закупівель руйнував частину старих схем, які давали можливість заробляти на державних закупівлях. І водночас при вирішенні питання таких прихованих заробітків гальмувати самі поставки ліків на місяці. Критичних, наприклад, для людей із серцево-судинними захворюваннями, діабетом, вірусним гепатитом С, туберкульозом та ВІЛ.
І ось закупівлі вперше почали проводитися відкрито та на конкурсній основі. Це заощадило бюджету близько третини суми, яка витрачалася щорічно, і поліпшило якість одержуваного лікування хронічно хворими.
У 2017 році була створена Національна служба здоров'я України або НСЗУ. Саме НСЗУ підписує контракти з медичними установами та безпосередньо платить їм за надання медичної допомоги.
Тобто кожна проведена консультація лікаря, обстеження, вакцинація оплачується саме НСЗУ.
Зміни в роботі поліклінік
Ще одним викликом була зміна принципу роботи комунальних поліклінік. Раніше люди були «закріплені» за поліклініками за місцем реєстрації. Змінити медичний заклад і навіть медичного працівника, з яким у вас немає взаєморозуміння, було дуже складно. Вимагало часу, безлічі документів і часом «благодійних внесків».
Лікарі надавали медичну допомогу певній кількості людей, що проживають на закріпленій території — вулиці міста, села чи кількох сіл. Близько 1500 осіб (допустимі коливання в той або інший бік — 100 чоловік) у терапевта, 700 осіб (допустимі коливання в той або інший бік в 50 чоловік) — у педіатра. З них певна кількість людей повинні були мати хронічні хвороби та стояти на диспансерному обліку.
Те, що вікова сітка може відрізнятися від дільниці до дільниці — десь живе більше пенсіонерів і дві третини з них хронічно хворі, а десь знаходяться кілька університетських гуртожитків і більшість населення ділянки — здорові молоді люди, не брали до уваги.
Медику необхідно було створювати документи про хворих, щоб дотягнути до «потрібної» їхньої кількості.
Декларація за вибором і новий лікар за 20 хвилин
Тепер можна підписати декларацію з особисто обраним медиком — терапевтом, педіатром або сімейним лікарем — у державній або приватній клініці, незалежно від місця реєстрації або проживання. Це займає від 10 до 20 хвилин. Якщо людина переїжджає в інше місто або інший район, або просто хоче змінити лікаря в силу різних причин, то може це зробити за ті ж 10-20 хвилин.
Були введені в роботу медичні інформаційні системи для швидкого та якісного і, головне, прозорого документообігу. Саме в МІС-ах фіксується інформація про задекларованих людей, їхні медичні картки з інформацією про захворювання, обстеження, вакцинацію, лікування в стаціонарах і реабілітаційних центрах тощо.
Саме за кількістю декларацій НСЗУ фінансує поліклініки. Стаціонари повинні були отримувати оплату за кожного обстеженого та вилікуваного пацієнта. За таким же принципом повинні оплачувати роботу вузьких фахівців і медиків лабораторно-інструментальних відділень поліклінік.
Майже 20 млн пацієнтів і нові зарплати лікарів
За три роки були задекларовані майже 20 млн українців. Завдяки цьому відкрили кілька сотень амбулаторій в усій Україні, закупили комп'ютери практично в кожен кабінет лікаря, оновили лабораторну та діагностичну апаратуру.
Завдяки роботі НСЗУ багато сімейних лікарів отримали офіційні зарплати вище, ніж було зазначено в тарифній сітці. Чим більше у сімейного лікаря декларацій, тим більша його зарплата.
Європейські дослідження показали, що після постійної роботи більш ніж із 2 тис. населення у сімейного лікаря падає ефективність роботи. З огляду на те, що суть цієї роботи — здоров'я людей, НСЗУ ввела обмежувальний механізм: після 2 тис. декларацій за кожного наступного пацієнта вводиться понижувальний коефіцієнт на фінансову виплату. «Скупитися» ставало просто не вигідно.
Що можна отримати безкоштовно?
Тепер медицина була доступною для пацієнтів і частково безкоштовною — тому що за частину медичних послуг тепер медичним установам платить НСЗУ.
Перелік послуг, які задекларована людина може отримати в медичному закладі, який уклав контракт із НСЗУ:
- спостереження за станом здоров'я пацієнтів за допомогою різних досліджень, діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєння, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів;
- супровід пацієнтів із хронічними захворюваннями;
- надання невідкладної допомоги;
- направлення пацієнта для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
- проведення профілактики: вакцинація, огляди та дослідження пацієнтів із груп ризику;
- консультування з низки медичних та близькомедичних питань у сімейного лікаря.
- безкоштовним буде проходження низки аналізів:
- загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою,
- глюкоза крові,
- загальний холестерин,
- аналізи сечі,
- загальний аналіз сечі,
- електрокардіограма (ЕКГ) у стані спокою,
- мікроскопія мокротиння,
- швидкі тести на ВІЛ,
- вірусний гепатит,
- сифіліс.
- безкоштовним буде консультування у вузьких фахівців, офтальмологів, кардіологів, урологів тощо, за наявності направлення від сімейного лікаря.
Якщо хворий не має декларації або не є громадянином України, то він все одно отримає медичну допомогу, але за частину послуг доведеться заплатити в касу медзакладу.
COVID-19 і реформа
На жаль, під час реалізації другого етапу медичної реформи, яка стосувалася стаціонарів і вузьких фахівців, почалася пандемія коорнавірусу SARS-CoV-2.
Частина грошей та людського ресурсу була перекинута на лікування хворих COVID-19, переобладнання стаціонарів для роботи в умовах епідемії, закупівлю асептиків та антисептиків для роботи медичного персоналу, зокрема одноразових масок, халатів, оплати дорогих досліджень — ПЛР і визначення антитіл до вірусу SARS- CoV-2 тощо.
Ще частина фінансів пішла на організацію масової вакцинації в Україні, навчання медичного персоналу, закупівлю шприців для вакцинації тощо.
Реформа охорони здоров'я, навіть частково реалізована, показала свою ефективність у допомозі людям. Для подальшої реалізації потрібно те саме, що і для інших реформ — час, достатнє фінансування та багато роботи.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
-r0-medium.jpg?v=1625181330)
