Жителі Афганістану намагаються замести свої цифрові сліди, захищаючись від Талібану. Проте простого видалення онлайн-даних для цього може бути замало.
Небезпечні сліди
Прихід до влади угрупування «Талібан» не лише спричинив масову еміграцію громадян Афганістану. Багато жителів цієї країни побоюються за своє життя, особливо якщо є ймовірність їхнього звинувачення у зв’язках зі США та військовими інших країн. Саме тому тисячі афганців постали перед проблемою: як їм організувати фізичну безпеку собі та своїм родинам.
Просто спалити документи в цьому випадку недостатньо. Адже ідентифікувати громадянина країни, який працював з американськими фахівцями, можна за допомогою технологій. І цифровий слід – це лише один зі способів отримання інформації про людину.
Щоб захистити себе та свою родину, афганці видаляють свої акаунти в соцмережах, а деякі замість них навіть створюють нові, фейкові профайли, у яких не згадується про їхню співпрацю з американцями. Останніми роками багато жителів країни стали користуватися інтернетом – наразі в країні налічується понад 12 млн користувачів мережі, а загалом сфера телекомунікацій стала одним із найбільших секторів афганської економіки, який забезпечував більш як 12% доходів уряду.
За ці роки в людей утворилися доволі розгалужені цифрові сліди, прибрати які сьогодні дуже важко, і не лише тому, що даних назбиралося багато. Репортерка BBC Сана Сафі (Sana Safi) розповіла про те, як жителі країни намагаються почистити свою цифрову історію:
«Хлопчики/чоловіки захворіли: вони ретельно переглядають телефони, щоб видалити надіслані повідомлення, улюблену музику та фотографії. Один із них із сумом констатував: «У мене тут записано довгу розмову з дівчиною. Хто знає, коли я побачу її наступного разу».
Wired розповідає історію перекладача, який вирішив видалити всі іноземні контакти зі свого WhatsApp-аканту й почистити телефон, видаливши всі сліди своєї співпраці з американцями. Проте про всяк випадок він відправив цифрові копії важливих документів декільком близьким людям.
Його побоювання не перебільшені, адже вже відомо про те, що бойовики Талібану ходять по домівках афганців, щоб дізнатися, хто із жителів країни співпрацював з іноземними урядами та неурядовими організаціями.
Wired цитує пакистанську юристку Нігхат Дад (Nighat Dad), керівницю проєкту Digital Rights Foundation, яка пояснює, що жителі країни можуть зашифрувати свої дані або обнулити пристрої, скинувши їх до заводських налаштувань. Ще одна опція – знищити гаджет, щоб дані всередині не можна було відновити. Проте останній варіант – це не вихід, пояснює правозахисниця:
«Зараз їхні гаджети – це для них надія на порятунок… Проте якщо є реальний ризик для фізичної безпеки й у них немає іншого способу організувати безпеку свого цифрового сліду, то такі кардинальні заходи – це єдиний вихід».
Організація Human Rights First створила короткий документ про те, як знищити свою цифрову історію, – посилання на нього поширюється в соцмережах серед жителів країни. Проте в цього позитивного кроку є проблема: не всі афганці можуть прочитати та зрозуміти його, бо його написано англійською. Правозахисники почали працювати над перекладом цього документа мовами дарі та пушту, проте на це потрібен час.
Рятувальні операції чи цифровий хаос: як афганців рятують через WhatsApp і Google Forms
Повне фізичне знищення гаджета – проблема ще й тому, що це рішення може позбавити його власника та його сім’ю надії на порятунок – можливості виїхати з країни.
По-перше, знищені документи, які свідчать про роботу на американців, можуть бути важливими для отримання візи, а їхнє видалення може означати проблеми для тих, хто намагатиметься виїхати з країни в майбутньому.
По-друге, за допомогою технологій відбуваються спроби організувати евакуацію жителів країни, яким ризиковано залишатися в Афганістані. Ці спроби організують через Google Forms, WhatsApp і закриті групи в соціальних мережах. До прикладу, Google-форми було створено для тих, кому потрібно виїхати з країни, а також для охочих допомогти оплатити оренду чартерних рейсів із Кабула. Є й форми для тих, кому не вдалося дістатися до аеропорту Кабула.
Окрема робота ведеться з конкретнішими цільовими групами, як-от журналісти або жінки, котрі співпрацювали з громадськими організаціями. Проте через паніку не завжди є час і можливість переконатися в тому, що онлайн-форма, до якої пропонується внести персональні дані, дійсно є безпечною. Сама компанія Google наголошує на ненадійності Google Forms як інструменту збереження та передачі даних. А в цих формах пропонується не лише передати особисті дані, але й надіслати персональні ідентифікаційні номери, скани документів, включно з національними посвідченнями особи.
Окрім того, WhatsApp використовується для обговорення питань, пов’язаних із візовими рішеннями. До прикладу, на цій платформі начебто представниками офісу Державного департаменту США був створений чат, у якому пропонується передати довгий перелік документів тим жителям країни, які можуть стати учасниками нещодавно створеної програми переселення. Автори чату підкреслюють, що цей месенджер є надійнішим за електронну пошту.
Проте ніхто не може бути впевнений у правдивості таких повідомлень, ба більше, захиститися від фейковості цих чатів не може навіть материнська компанія Facebook. Адже WhatsApp використовує наскрізне шифрування, що унеможливлює читання повідомлень. Тому ніхто не може гарантувати не лише факт безпеки обміну даними в таких чатах, а і їхню справжність, тобто те, що люди відправляють свої документи саме тим, хто опікуватиметься їхнім виїздом із країни.
Отже, цифровий хаос, що утворився в афганському сегменті інтернету, — це благодатний ґрунт для перехоплення та використання даних жителів країни, зокрема для їхнього майбутнього переслідування.
Критично важлива інформація в чужих руках
Проте не лише власні дані користувачів, що опубліковані в соцмережах і на сторінках онлайн-сервісів, є проблемою. Нещодавно стало відомо про те, що таліби змогли захопити спеціальні пристрої, які використовувалися для біометричної ідентифікації жителів країни.
Йдеться про HIIDE (Handheld Interagency Identity Detection Equipment) — портативне міжвідомче обладнання для ідентифікації особистості. Ці біосканери можуть ідентифікувати людину на підставі її біометричних даних: відбитку пальця чи сканування ока.
Одночасно з власне гаджетом повстанці отримали доступ до загальнодержавної бази даних, у якій також містяться відомості про людину. Завдяки цим пристроям вартістю понад $100 тис. представники руху «Талібан» можуть ідентифікувати людину й отримати інформацію, наприклад, про те, чи працювала вона в урядових структурах за попередньої влади Афганістану.
Небезпека отримання доступу до таких чутливих даних підтверджується попередніми випадками використання Талібаном цієї інформації. Йдеться про історію 2016 року, коли повстанці зупинили автобус, провели ідентифікацію всіх його пасажирів за допомогою пристрою HIIDE й розстріляли 12 осіб.
Велтон Чанг (Welton Chang), технічний директор організації Human Rights First, упевнений, що таліби можуть використовувати ще й Facebook для пошуку людей, що мали давні стосунки з американськими військовими. Принаймні саме в такий спосіб діяла організація ІДІЛ в Іраку.
Захист ззовні
Щоб захистити дані громадян країни, які співпрацювали з американськими організаціями, урядові структури США почали видаляти дані про таких людей зі своїх сайтів.
До прикладу, Агенція США з міжнародного розвитку (USAID) розіслала листи всім підрозділам із проханням переглянути свої акаунти в соцмережах і на сайтах та «видалити фото й інший контент, який може зробити вразливими жителів Афганістану».
З аналогічним проханням USAID і посольство США в Кабулі звернулися до своїх партнерів, які все ще працюють в Афганістані. У ньому містилася рекомендація знищити паперові та електронні документи. Наразі деякі сторінки американського посольства в разі спробі їх відкрити відображають повідомлення «доступ заборонено».
Уроки на майбутнє та загроза технологічного джихаду
Жителі Афганістану, які, з одного боку, змушені видалятися з діджитал-світу через загрозу власній фізичній безпеці, опинилися в парадоксальному становищі. Адже з іншого боку, ці дії можуть не мати сенсу, якщо їхні дані зберігаються в загальнодержавній біометричній базі даних, а за умови, що таліби заволоділи пристроями HIIDE, вони зможуть легко ідентифікувати цих людей.
Легкий доступ до даних про особу та бажання переслідувати тих, хто співпрацював із попереднім режимом, робить реальним початок у країні технологічного джихаду – пошук за допомогою технологій громадян, яких можна вважати не дуже лояльними до нового режиму та подальше їхнє переслідування. Імовірність такого розвитку подій є дуже великою.
І в цій історії не менш важливою буде поведінка соціальних платформ – Facebook, Twitter, Instagram, які наразі просто повідомили про блокування контенту з підтримкою руху «Талібан». Швидкість розвитку подій в Афганістані не дала змогу передбачити такі проблеми та необхідність захисту людей у цифровому просторі. Та й зараз часу на те, щоб змінити якісь політики роботи з даними та акаунтами цих громадян, залишається не так багато. Можливо, соціальним платформам потрібно запропонувати умовні кнопки самознищення для вразливих у разі таких конфліктів груп користувачів.