Які підсумки домовленостей із росією 25 березня
Після триденних переговорів у Саудівській Аравії США, Україна та росія 25 березня домовилися про припинення вогню у Чорному морі та відмову від атак на енергетичну інфраструктуру.
Ці домовленості стали частиною дипломатичних зусиль, до яких активно долучилася адміністрація Дональда Трампа. Але чи означають вони реальний прорив у переговорах, чи це лише тактичний маневр, який може зіграти на користь Кремля? Політолог Олексій Гарань проаналізував ситуацію та розповів про потенційні ризики для України в інтерв'ю The Page.
Чорне море та енергетика: чи виграла Україна
Припинення обстрілів портів та цивільного судноплавства у Чорному морі, безумовно, позитивне рішення, але Гарань наголошує, що ключова перемога України у цьому регіоні вже була досягнута військовим шляхом.
«росіяни були змушені відступити до портів Азова та Ростова. Це результат не домовленостей, а військових дій України. Міністр оборони Умєров заявляє, що російські кораблі не зможуть покидати цей район, бо це буде порушення угоди. Але у відкритих джерелах цього немає. Інакше росія просто покращила б свою позицію».
Ще один важливий момент домовленостей – заборона на атаки енергетичної інфраструктури. На перший погляд, це здається позитивним рішенням, але Гарань наголошує, що Росія та Україна мають різні підходи до атак на об'єкти енергетики.
«Росіяни бомблять всю енергетичну інфраструктуру України, тоді як українці завдають ударів лише по військових цілях, які забезпечують російську армію. Заборона ударів позбавляє нас важливого військового важеля, тоді як росія продовжує вести війну в інших напрямках без жодних обмежень».
Трамп і його спроби «домовитися»
«Трамп може прозвітувати перед своїми виборцями, що він молодець і досяг того, чого його попередник не зміг. Але лишається дуже багато питань щодо цієї угоди».
Багато аналітиків так вважають і Олексій Гарань погоджується, що головна мета Трампа – продемонструвати швидкий прогрес, а не знайти довгострокове рішення, яке б гарантувало безпеку України. Професор наголошує: ключова загроза у тому, що перемир’я може затягнутися на роки, заморожуючи конфлікт та залишаючи окуповані території під контролем Росії.
«Скажімо, ми досягаємо перемир'я. Українські території лишаються під російською окупацією, а далі все може затягнутися на роки. І це найбільша небезпека».
Політолог зазначає, що росія продовжуватиме наполягати на своїх вимогах: визнання анексованих територій, виведення українських військ за межі чотирьох областей, демілітаризація. Хоча це не прописано в поточних домовленостях, ці питання обговорюються.
Перемир'я – це лише частина великої дипломатичної гри, і поки що невідомо, якими будуть наступні кроки.
«Очевидно, що для нас перемир'я – це недостатньо. Нам треба бачити перспективу та гарантії, що Росія знову не почне війну. Поки що таких гарантій немає».