США виявили, що треба збільшувати потужності ВПК країни, Сі Цзіньпін знову очолив Китай, Москва продовжує дезінформаційну війну та кібератаки на Молдову, а Лондон і Париж запевнили Київ, що мирні переговори з рф відбудуться тільки тоді, коли Україна буде до них готова.
пропонує дайджест західних медіа, який завершує робочий тиждень 6 — 10 березня 2023 року.
США виявили проблеми у своєму ВПК через війну в Україні
США виявило проблеми у ВПК. Фото: Michael S. Williamson/The Washington Post)
Війна в Україні оголила глибокі проблеми, які США мають подолати, щоб ефективно виробляти зброю, необхідну не лише для допомоги союзникам, але й для оборони самої Америки, пише The Washington Post.
Ці завдання набувають нового значення через можливість військового конфлікту Вашингтона з іншою великою державою.
У США шириться громадська дискусія про необхідність подолати «крихкість» їхньої військової промисловості та винайти нові засоби швидко нарощувати виробництво зброї в кризові моменти.
Дослідження, проведене Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), показує, що поточного виробництва американських заводів може бути недостатньо, щоб запобігти вичерпанню запасів ключових виробів, які США постачають Україні.
Навіть за прискорених темпів виробництва знадобиться щонайменше п’ять років, аби відновити запаси протитанкових ракет Javelin або зенітних ракетних комплексів Stinger.
США також знадобиться до 15 років у мирний час і більш як 8 років у воєнний час, щоб відновити запаси керованих ракет, пілотованої авіації та бойових дронів, якщо їх було знищено в бою або надано союзникам.
«Війна в Україні показала, що, чесно кажучи, наша військово-промислова база не була на тому рівні, який нам був потрібний для виробництва боєприпасів, — говорить Колін Кал, заступник міністра оборони з питань політики. — Це матиме значення за рік, за два роки, за три роки, бо навіть якщо війна в Україні згасне, Україні знадобляться війська, які зможуть захистити звільнену територію».
Власний аналіз Пентагоном оборонного сектору США показує, що галузь не може досягти продуктивності часів Другої світової війни. Частково ці проблеми пов’язані з об’єднанням військових підприємств після холодної війни.
Зараз армія планує збільшити свої щомісячні потужності з виробництва 155-мм снарядів із приблизно 14 тис. зараз до 30 тис. цієї весни, а згодом до 90 тис. Військові також виділили $80 млн для збільшення виробництва двигунів для ракет Javelin до 4 тис. на рік.
Однак дослідники зазначають, що із $45 млрд, які Конгрес виділив на виробництво нової зброї для України та поповнення запасів, Пентагон станом на лютий профінансував контракти лише приблизно на $7 млрд, що викликає сумніви щодо того, чи достатньо швидко він рухається.
Взаємна ворожнеча та образи: відносини США та Китаю після переобрання Сі
Сі Цзіньпін став лідером Китаю втретє. Фото: Getty Images
Сі Цзіньпін був переобраний на третій президентський термін 10 березня, пише The New York Times.
Одностайне голосування в законодавчому органі, контрольованому Комуністичною партією, формалізувало продовження домінування Сі в китайській політиці після того, як він був поновлений на посаді лідера партії в жовтні. Він і далі контролюватиме партію, армію та державний апарат без суперників чи потенційних наступників.
Під керівництвом Сі відносини Китаю із Заходом ставали дедалі напруженішими, особливо через посилення тиску Пекіна на Тайвань і близькість Китаю до росії під час війни в Україні, зазначає видання.
На зустрічі з лідерами бізнесу цього тижня Сі заявив, що в деяких економічних проблемах Китаю винна ворожнеча Заходу, і відкрито звинуватив США у «всебічному стримуванні, оточенні та придушенні».
Він намагався запевнити представників приватного бізнесу в державній підтримці, але водночас нагадав їм, що вони мають служити пріоритетам партії, зокрема, у сфері національної безпеки та розвитку сільської місцевості.
Принаймні натепер Сі дав зрозуміти, що він готовий дати відсіч США через їхні санкції та обмеження щодо китайських компаній і розширення військової присутності в Азії.
Здається, Сі все ще сподівається відновити переговори з Вашингтоном для врегулювання напруженості. Але його надзвичайно пряме застереження щодо намірів США також вплине на китайську політичну систему, говорить Раян Хасс, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса.
Як росія дестабілізує Молдову
Ана Ревенко: росія продовжує кібератаки на Молдову. Фото: ipn.md
Спроба державного перевороту, повідомлення про замінування, інтернет-атаки, фальшиві повістки, масові протести — Молдова говорить, що все це було торік, пише Reuters.
Офіційні особи Молдови заявляють про дезінформаційну та пропагандистську кампанію, організовану Москвою, яка, на їхню думку, спрямована на дестабілізацію та підрив влади президентки Маї Санду, обраної у 2020 році з обіцянкою домагатися членства у ЄС.
Минулого місяця молдовська влада заявила про план перевороту, згідно з яким росія відправила до Молдови агітаторів з метою спровокувати насильницькі сутички.
Минулого тижня офіційні особи вислали двох невстановлених агентів, звинувачених у провокуванні заворушень, хоча не надали подробиць про масштаби та успішність плану.
Тим часом повідомлення про замінування стали частиною повсякденного життя: за даними Міністерства внутрішніх справ, з минулого літа влада отримала понад 400 фальшивих погроз телефоном або електронною поштою, що вимагало втручання 9 тис. поліцейських.
Згідно з даними міністерства, з-поміж об’єктів були аеропорт Кишинева, навчальні заклади, суди, лікарні й торгові центри.
Влада Молдови заявила, що серія кібератак за останній рік призвела до тимчасових збоїв у роботі деяких урядових сайтів і зламу телефонів кількох чиновників.
Ще однією тактикою, яку використовують антиурядові агітатори, є поширення фейкових повідомлень про призов у соціальних мережах, особливо в Telegram.
Сунак і Макрон про підтримку України: що є пріоритетом
Сунак і Макрон обговорили підтримку України. Фото: Getty Images
Війна в Україні закінчиться за столом переговорів, заявив премʼєр Великої Британії Ріші Сунак, пообіцявши підтримати Володимира Зеленського, щоб він був у «найкращій позиції для цих переговорів», пише The Guardian.
Утім, прем’єр-міністр зазначив, що зараз не час для мирних переговорів, і підтвердив своє зобов’язання надати Україні додаткову підтримку, щоб забезпечити їй перевагу на полі бою.
Виступаючи за кілька годин до зустрічі з Емманюелем Макроном, Сунак сказав:
Звісно, усе закінчиться, за його словами, як і всі конфлікти, за столом переговорів, але це рішення має приймати Україна.
Сунак і лідер Франції Емманюель Макрон зустрілися в Парижі з метою поглибити робочі стосунки та «перезавантажити» проблемні відносини між двома країнами. Одним із питань у порядку денному є спільна підтримка України та подальше оборонне співробітництво між Великою Британією та Францією. Лідери сподіваються відкрити «нову главу» у своїх відносинах і вважають, що спільне бачення країнами відновлення миру в Україні поглибить і зміцнить ці відносини.
Сунак також підтвердив, що він і Макрон закликатимуть Китай і інші країни не надавати підтримку росії після її вторгнення в Україну.
Читайте також
Як говорити з підлітками, щоб вони почули: як завоювати увагу покоління Z і альфа
