Сі Цзіньпін втретє був переобраний на посаду генерального секретаря Комуністичної партії Китаю, отже, можна сказати, що політика Пекіну, в тому числі відносно росії та України, найближчим часом не зміниться.
Сі — перший лідер Китаю, що очолив країну втретє: депутати Вескитайських зборів очікувано підтримали його одноголосно. Сі Цзіньпін обіймає посаду генсека з листопада 2012 року, у 2018 році до Конституції країни внесли зміни, які зняли обмеження на кількість термінів, які може займати одна людина на посаді голови партії.
Треба зазначити, що ще в перший термін Сі Цзіньпін зробив усе, щоб позбутися опонентів у партії, таким чином сконцентрувавши у своїх руках і руках своїх прихильників максимум влади.
Чого ж очікувати від третього терміну правління Сі? Він не буде самим простим, адже на Китай насувається демографічна криза, яка вплине на економіку. Детальний розбір цього наводить наводить The Financial Times — 
пропонує стислий огляд очікувань від третього терміну Сі Цзіньпіна.
Третій термін Сі Цзіньпіна: з якими викликами він зіткнеться
Сі доведеться боротися з економічною та демографічною кризою. Фото: Getty Images
Паралельно з обранням Сі Цзіньпіна в Китаї ще з 2022 року відбуваються масштабні зміни.
Саме скорочення населення стане поворотним моментом із серйозними наслідками для майбутнього країни, розповідав експерт із демографічних змін у Китаї з Університету Каліфорнії в Ірвайні Ван Фен.
Економічні інструменти, які так чи інакше впливають на настрої населення Китаю, стають дедалі більш обмеженими через такі причини:
- крах у секторі нерухомості;
- зниження довіри споживачів після локдаунів у пандемію;
- дефіцит місцевих бюджетів.
Швидке старіння населення Китаю, зі свого боку, ще більше послабить можливості Пекіна стимулювати зростання та врегульовувати економічні кризи.
Скорочення та старіння населення Китаю
Населення Китаю старіє та скорочується. Фото: Pixabay
Очікується, що до 2100 року населення Китаю впаде нижче 800 млн, крім того, населення стрімко старішає, зазначає автор матеріалу.
Протягом наступних п’яти років перша група людей, які стали батьками в епоху «політики однієї дитини» (почалася в 1980 році), переходитиме з категорії 60–70-річних до категорії 80-річних.
Ця зростаюча група «старшого старшого віку» вимагатиме більшого догляду як із боку своїх дітей, так і з боку держави, пояснює Ван.
Місцева влада зіштовхнулася зі зростаючими витратами на медичне та соціальне обслуговування: їхні витрати через Covid-19 стрімко зросли, а податкові надходження від сектору нерухомості різко впали.
«Якщо так триватиме, як Китай зможе підтримувати пенсійні виплати для цього зростаючого населення похилого віку?» — питає Ван.
Скорочення населення може підняти ВВП в Китаї?
Незважаючи на похмурі прогнози Вана, не всі експерти песимістично дивляться на економічні наслідки старіння населення.
Скорочення кількості людей працездатного віку є природним наслідком економічного розвитку країни, пояснює спеціалістка з китайської економіки Австралійського національного університету Джейн Ґоллі.
За її словами, зі скороченням населення зростання ВВП на душу населення випереджатиме загальне зростання ВВП.
Тим не менш, інші експерти попереджають, що Китай може втратити свою цінову перевагу у виробництві, не перейшовши до економічної моделі, орієнтованої на споживання, як у розвинутих країнах.
Народжуваність падає, попри помʼякшення політики «однієї дитини»
Народжуваність у Китаї також падає протягом багатьох років. За час правління Сі Цзіньпіна (2012 і дотепер) щороку народжується все менше немовлят: показник впав на 45%, до 10,6 млн.
Цей показник продовжує падати, хоча Китай помʼякшив загальнодержавний контроль над народжуваністю, відомий під назвою «політика однієї дитини» у 2016 році.
Органи місцевого самоврядування подовжили декретну відпустку та запровадили субсидії для батьків новонароджених дітей. Тим часом влада, яка роками обмежувала нарожуваність, посилила контроль за абортами у немедичних цілях і, за прогнозами експертів, може ще більше обмежити доступ до них жінок.
Ці заходи не дуже допомогли, враховуючи пандемію коронавірусу та сувору політику «нуль-COVID», яка знизила бажання громадян народжувати дітей.
Експерт з акушерства з Університету Вісконсину в Медісоні Ї Фусянь багато років критикував «політику однієї дитини». Тепер, за його словами, молоді пари відкладають весілля та народження дітей через зростання безробіття та страх перед постійними локдаунами.
За його оцінками, це зменшить кількість народжених у Китаї на 1 млн як у 2021, так і в 2022 році.
Люди не хочуть більше однієї дитини: витрати завеликі
Китайська молодь не може утримати більше однієї дитини. Фото: Pixabay
У Китаї наразі зареєстровано найвищу частоту абортів серед великих економік. Як пояснюють самі китайці, витрати на утримання та виховання навіть однієї дитини все зростають, і їх важко покрити.
34-річна мати з північно-східної провінції Цзілінь Пані Лі, яка, має трирічну дитину, намагається заробити гроші, продаючи квитки до місцевих туристичних пам'яток.
Чоловікові Лі, перукарю, скоротили зарплату, коли його перукарня була змушена закритися під час тривалого весняного карантину в Цзіліні. Високі ціни на нерухомість і великі витрати на освіту є основними факторами прірви витрат на дітей.
За даними китайського аналітичного центру YuWa Population Research, у Китаї середні загальні витрати на виховання дитини майже всемеро перевищують ВВП на душу населення, тоді як у США — вчетверо.
Читайте також
Вітальність у бізнесі: як ШІ оцінює енергію співробітників та чим це корисно компаніям?
Безперервне навчання. Як та чому освіта впливає на якість реабілітації військових
