29 березня 2023 07:30

Політика

Чи можуть справи Коболєва та Пивоварського потопити всю антикорупційну реформу

Автор

Артур Гмиря

Упродовж останнього місяця український бізнес, юристи, антикорупціонери, журналісти тощо розділилися на різні табори в суперечках щодо справ Андрія Коболєва, Андрія Пивоварського та Євгенія Дихне. Про останню говорять трохи менше, але критики також вистачає. Наступними в списку гучних антикорупційних фігурантів неофіційно називають Максима Нефьодова та Ігоря Смілянського — імовірно, через реформи митниці та «Укрпошти», проте обидва поки що не готові коментувати перспективи таких справ.

Чи є гучні справи проти топменеджерів і реформаторів «вироком» для антикорупційної реформи та всієї антикорвертикалі чи це лише маркер помилок, які варто виправити й прямувати далі?

Які суперечки викликають справи Коболєва та Пивоварського

Нагадаємо, опоненти останніх гучних справ НАБУ та САП називають їх нападами на ефективних менеджерів-реформаторів і заявляють, що антикорупційні реформи зайшли в глухий кут.

Ті, хто виправдовує дії САП, НАБУ та судовий процес ВАКС, наголошують, що все, що відбувається, — нормальний процес.

Табори прихильників і противників антикорупційних гучних справ не є «висіченими в камені» та незмінними, а межі є досить розмитими.

Наприклад, Центр протидії корупції, який очолює Віталій Шабунін, спочатку виправдовував усі дії антикорупційних органів, які раніше просував, проте пізніше почав критикувати прокурорів і детективів за порушення процедур і правил. Шабунін особисто відмовився коментувати перебіг справ, пославшись на брак часу та перебування на Сході України.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлинський, який раніше захищав антикорупційну реформу, публічно вибачився за підтримку антикорвертикалі.

Юристи критикують зависокі застави в справах Коболєва та Пивоварського, підкреслюючи, що судова практика не може працювати тільки на винятках із обмежень закону, і також вказують на недоліки слідства, що роками не може зібрати достатніх доказів, робить помилки з «призначенням» потерпілих, як у справі Пивоварського вже після вручення підозри, створює плутанину в показах свідків і документів тощо.

Бізнес щодо справ Пивоварського та Коболєва підкреслює, що тепер технократи не захочуть іти у владу, адже за будь-які твої реформаторські дії ти можеш потім опинитися за гратами.

розбиралося в тому, чи не ставлять під загрозу ці справи всю антикорупційну реформу, разом із заступницею виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine Катериною Риженко та головоюради громадського контролю НАБУ Марком Савчуком.

Чому не варто списувати всю антикорупційну реформу

Гучні справи: чи скасовують вони антикорупційну реформу? Фото: ВАКС/FB

У резонансних справах суспільство часто кидається в крайнощі, говорить Марк Савчук:

«Наше суспільство любить ділити на чорне та біле. Тобто НАБУ може бути або хорошим, або поганим. Реальність інша. НАБУ як і будь-який інший правоохоронний орган — може робити помилки. Мета громадянського суспільства – вимагати від правоохоронців якісної роботи».

Водночас відповідаючи на питання, чи є ці три справи нападами на реформаторів і чи дискредитують вони антикорсистему, Катерина Риженко підкреслює, що не варто вважати, що вся антикорупційна система дискредитована разом з усіма реформами, що відбулися з 2014 року:

«Чи є питання до цих справ? Звичайно є, бо тут є низка проблем, які вочевидь не нові. Я б ще зазначила, що ці справи, окрім Дихне, перебувають на досудовому розслідуванні, тому абсолютно не факт, що вони завершаться обвинувальним вироком».

Також результати розгляду гучних справ не можуть бути аргументом для того, щоб антикорсистема не звертала увагу на епізоди з топполітиками чи менеджерами, що можуть порушувати законодавство, зазначає вона.

«Неправильно, що це подається як зрада. Реформатори такі самі люди, і вони також можуть зловживати. До того ж ВАКС створювався саме як вища інституція, яка б розставляла всі крапки над «і» в таких справах», — вважає Риженко.

Утім, на думку Савчука, головною проблемою цих справ є те, що розслідувачі погано розуміють, що таке фінансовий злочин.

«Фінансовий результат роботи «Нафтогазу» (крім того, що компанія відбила претензії з боку «Газпрому» на $80 млрд) — + $4,5 млрд, тобто компанія стала багатшою на майже річний бюджет для армії тих років. До того ж, у повноваженнях наглядової ради – розподіляти премії менеджменту за успішну роботу (що вони й зробили). Звинувачення каже, що Коболєв приховав від наглядової ради постанову 859 (відразу виникає питання – як можна приховати законодавство України?)»

Справа Коболєва: умисел буде вкрай важко довести

Справа Андрія Коболєва. У чому виклик для сторони обвинувачення? Фото: Андрій Коболєв/FB

Нагадаємо, суть підозри щодо Андрія Коболєва полягає в тому, що у 2018 році він ініціював собі виплату премії в розмірі 266 млн грн у звʼязку з фінальним рішенням Стокгольмського арбітражу. Нагадаємо: воно забезпечило за результатами двох арбітражних проваджень і перерахунків боргів із двох сторін виплату «Газпромом» «Нафтогазу» $2,56 млрд.

Сторона захисту має хороші аргументи щодо того, як призначалася премія Коболєва, визнає Катерина Риженко.

На її думку, обвинуваченню буде вкрай важко довести умисел Коболєва свідомо обманути наглядову раду та інших учасників цього процесу щодо обмежень премій у 2018 році (адвокати підкреслюють, що ці обмеження не стосувалися НАК «Нафтогазу» — ).

За такої лінії аргументів обвинувачення питання щодо обмеженості премій напряму веде до наглядової ради, з якої лише одну людину наразі опитали як свідка.

Марк Савчук нагадує про відкритий лист, написаний Клер Споттісвуд, яка була головою наглядової ради «Нафтогазу» у 2018 році, підписаний усіма членами наглядової ради, про те, що рада неодноразово обговорювала можливість надання цієї премії з юристами.

Отже, на його думку, теза, що Коболєв зманіпулював наглядовою радою, була спростована цією самою наглядовою радою, яка знала про обмеження преміювань держпідприємств.

Справа Коболєва — суперсума та браслет на нозі: чи вони виправдані

Браслет і заставу для Коболєва пояснюють ризиком впливу на справу. Фото: Андрій Коболєв/FB

Іншою гарячою темою стала застава Коболєва – 229 млн грн, а також зобов’язання носити браслет як частина обмежувального заходу щодо нього.

Позицію обвинувачення Катерина Риженко тут пояснює тим, що запобіжні заходи, зокрема браслет, не тільки про виїзд-невиїзд із країни та появу на засіданнях, а й про потенційний вплив на слідчі дії та перебіг усієї справи.

«Це нормальна практика. Браслет часто застосовується. На жаль чи на щастя, з юридичного боку ми не можемо розрізняти, чи пан Коболєв добровільно приїхав на суд в Україну з-за кордону, чи він хотів зробити щось інше», — вважає вона.

Утім, для обвинувачення виклик полягає в тому, щоб довести, що Коболєв, знаючи обмеження законодавства, так усе організував, щоб наглядова рада не мала до нього запитань, і що він умисно обманув наглядову раду.

Фактично, за словами Марка Савчука, слідство має знайти чи не знайти записи, що підтвердять його намір обманути раду:

«Ба більше, у 2020 році з Коболєвим підписували новий контракт, і в цьому контракті була частина про виплату премій. Мін’юст мав підтвердити цей контракт. Якщо постанову № 859 було використано неправильно, чому Мін’юст підписує цей контракт?»

Люди Ахметова в справі Пивоварського

Справа Пивоварського: дивний прокурор і проблеми по суті справи. Фото: Кабмін

До кейсу Андрія Пивоварського виникає більше запитань, ніж до справи Коболєва, вважає Катерина Риженко.

Справа Пивоварського — це справжній виклик для САП і НАБУ, зазначає вона: детективи та прокурори не просто винесли її на розгляд, а витратили час і ресурси разом із грошима платників податків.

Тепер вони ризикують довірою суспільства, але тільки суд покаже, чи мали детективи сенс. А поки що до цих справ є питання.

Риженко нагадує, що накази Пивоварського були візовані Мін’юстом, підписані профільними міністерствами. До того ж справа Пивоварського вкрай нагадує справу Володимира Омеляна (також ексміністр інфраструктури, чию справу щодо зниження розміру портових зборів ВАКС уже закрив).

«Суд дійшов висновку, що він (Омелян) невинуватий. Тому виникає запитання: які нові докази має сторона обвинувачення, щоб вони мали інший розвиток у суді?» – запитує Риженко.

З тим, що справа викликає багато запитань, погоджується й Марк Савчук. Зокрема, обвинувачення вважає, що через наказ колишнього міністра інфраструктури держава отримала збитки, але, на думку Савчука, це дуже вузький погляд, адже саме внаслідок наказу Пивоварського держава почала заробляти більше грошей.

ТрансІнвестСервіс на гроші держави заглибив портове дно, але держава почала збирати більше грошей із портового збору, ніж збирала раніше, тому говорити, що вона понесла збитки – це ідіотизм», – підкреслює Савчук.

Савчук згадує, що основним свідком у справі Пивоварського є Микола Полторацький, людину яку пов’язують в лобіюванні інтересів компанії SCM (Ріната Ахментова — прим. ред.).

НАБУ та САП більше неефективні?

Як можна покращити роботу НАБУ та САП. Фото: НАБУ/FB

Справа Коболєва розглядалася САП із 2018 року, Пивоварського ще довше – з 2015-го, але тільки зараз вони потрапили на досудове розслідування. На думку Катерини Риженко, такі довгі строки розгляду — це нормально, так само відбувається й у світовій практиці, коли діло доходить до справ проти топменеджерів, адже це великі справи з багатьма учасниками.

З іншого боку, виникають сумніви щодо ефективності роботи слідства, адже за 5 років опитали лише одного члена наглядової ради, визнає вона, проте підкреслює:

«Якщо ми створюємо незалежні органи й хочемо, щоб вони незалежно розслідували справи, ми маємо давати їм можливість довести їхню правоту. Мене як юристку напружують фейсбучні критики, які намагаються ще на стадії досудового розслідування визначити, хто має сенс, а хто ні».

Зміна керівництва й штату НАБУ та САП може змінити їхню ефективність у майбутньому, тому те, що було раніше (зокрема й 1000 успішних кейсів, на які посилається Віталій Шабунін), не гарантує успіху потім.

«Говорити, що ми зробили багато хорошого й цим купувати собі індульгенцію від помилок – так робити не можна. Надайте мені чіткі докази. Наприклад, як у справі Дмитра Сенниченка, якого накрили минулого тижня. Ця людина забрала у Фірташа завод ЗТМК, змінила менеджмент у «Центренерго», тобто зробила багато корисного. Але справа НАБУ та САП проти нього безапеляційна: там є прослуховування, офшори, рух грошей. Там непотрібно нічого пояснювати — дивишся на докази, й усе зрозуміло. Це норма», – пояснює Марк Савчук.