Міжнародний кримінальний суд у Гаазі відкриває дві справи про воєнні злочини росії: яких російських воєначальників Київ винуватить у масових смертях в Україні — від Бучанської різанини та геноциду в Маріуполі до численних ракетних атак по містах?
Україна вже зібрала сотні досьє, назвавши підозрюваними понад 600 росіян – зокрема, і високопоставлених політичних і військових чиновників, включно з міністром оборони рф Сергієм Шойгу, пише у своєму огляді The Guardian.
Your browser doesn't support HTML5 video.
пропонує стислий переказ матеріалу із зазначенням імен російських воєнних злочинців.
Панель завширшки 4 метри з російськими військовими, що керують злочинами в Україні. Фото: Alessio Mamo/The Guardian
Маріупольський різник Михайло Мізінцев
За даними української влади, у Маріуполі під час повномасштабного вторгнення росії в Україну було вбито щонайменше 22 тис. людей.
Руйнування міста порівнюють із блокадою Алеппо в Сирії, яке також перетворилося на купу уламків від російських бомб у 2015 році.
Обома російськими кампаніями керував генерал-полковник Михайло Мізінцев, російський військовий чиновник, проти якого в березні 2022 року британський уряд увів санкції, посилаючись на його роль у бомбардуваннях обох міст.
Михайло Мізінцев, відомий як різник Маріуполя. Фото: Wikipedia
Мізінцев став першим керівником Національного центру управління обороною росії та керував будівництвом імпозантного командного центру, розташованого в самому серці Кремля.
Джерела видання повідомляють, що Мізінцев має тісні зв’язки з начальником Генштабу російської армії Валерієм Герасимовим.
За словами військових експертів, у Маріуполі він скористався досвідом, отриманим у Сирії, де спостерігав за жорстокими бомбардуваннями, які знищили більшу частину Алеппо.
Як і в Алеппо, Мізінцев спочатку відрізав українські сили від їхніх ліній постачання, а потім стиснув їх вулицю за вулицею, тоді як відбувалися невибіркові бомбардування, не дозволяючи цивільним залишити місто. У результаті генерал-полковник отримав прізвисько «Маріупольський різник».
Ще одне імʼя, що спливло під час геноциду в Маріуполі та пов'язано із Сирією, — це 61-річний Юрій Ставицький, начальник інженерних військ Збройних сил росії. Відомий він тим, що керував розмінуванням Пальміри.
Юрій Ставицький. Ще один військовий злочинець, що брав участь у вторгненні у Маріуполь. Фото: Wikipedia
Як командир підрозділу Збройних сил рф він брав безпосередню участь у повномасштабному вторгненні в Україну у 2022 році.
Касетне бомбардування Харкова: хто такий Олександр Журавльов
Північно-східний район Харкова став одним із районів міста, що найбільше постраждали від дій російських окупантів.
Хвостові кільця касетних бомб РБК-500 і фрагменти 300-мм касетних ракет «Смерч», заборонених більшістю країн світу, але не росією, згідно з Конвенцією про касетні боєприпаси 2008 року, було знайдено в районах, де не було військового персоналу та військової інфраструктури.
Центр інформаційної стійкості (CIR), незалежне некомерційне соціальне підприємство, яке займається викриттям порушень прав людини, не лише визначив, де саме використовувалися касетні боєприпаси в Харкові та звідки вони стріляли з росії, а й назвало командира, відповідального за ті вибухи.
Його імʼя — Олександр Журавльов, генерал-полковник, який допомагав Мізінцеву під час бомбардування Алеппо у 2016 році.
Олександр Журавльов. Відповідальний за вибухи в Харкові. Фото: Wikipedia
57-річний Журавльов у 1980-х роках був радянським офіцером, тричі мав відрядження до Сирії й був відзначений званням героя російської федерації.
За численними даними, Журавльов був єдиним високопоставленим російським офіцером, який міг підписати наказ про обстріл Харкова ракетами «Смерч» із російського Західного військового округу в Бєлгороді.
Після несподіваного контрнаступу української армії, яка відбила майже всю Харківщину та відкинула росіян до кордону, Журавльов був звільнений Кремлем і замінений генерал-лейтенантом Романом Бердніковим.
Роман Бердніков. Замінив Журавльова після провалу рф на Харківщині. Фото: пресслужба губернатора Забайкальського краю рф
Серія ударів по Україні: хто такий Олег Тимошин
27 червня з російської авіабази Шайковка в Калузькій області піднявся російський стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 із протикорабельною ракетою великої дальності Х-22, яку було запущено над територією Курської області.
О 15:52 бомба впала у великий торговий центр «Амстор» у місті Кременчуці, перетворивши будівлю на купу палаючих уламків і вбивши щонайменше 20 людей. За даними української прокуратури, удару завдав 52-й бомбардувальний авіаційний полк, яким зараз командує 51-річний полковник Олег Тимошин.
Олег Тимошин. Полковник, відповідальний за теракт у Кременчуці
Спецслужби України також звинувачують Тимошина в причетності до ракетного удару по житловому будинку в Дніпрі, в унаслідок якого загинули щонайменше 44 людини.
Про Тимошина відомо мало або взагалі нічого. За даними деяких відкритих джерел, він навчався в Тамбовському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків і був призначений командувати полком після смерті свого попередника полковника Вадима Бєлослюдцева у 2019 році.
Безпосереднім начальником Тимошина в ланці командування є Сергій Дронов, головнокомандувач ВПС росії, відповідальний за всі військові операції в Україні.
Сергій Дронов. Його накази виконував Олег Тимошин при атаці на Кременчук. Фото: Wikipedia
Дронов, який народився в сільській місцевості на сході України, служив пілотом під час російсько-чеченської війни 1994 року. Він зробив собі ім’я за два десятиліття, керуючи російськими військово-повітряними силами під час їхньої інтервенції в Сирії, де Москва значною мірою покладалася на підтримку авіації, а її літаки здійснювали постійні нальоти.
Цікаво, що Дронова звинувачують у надзвичайній корумпованості. Наприклад, у 2021 році він оголосив, що ВПС отримають понад 60 нових і 200 модернізованих літаків, також повідомлялося, що до початку вторгнення 2022 року в Україну росія мала понад 700 винищувачів, тоді як, за повідомленнями Києва, у них було лише приблизно 64 винищувачі.
Нездатність Москви домінувати в небі викликала сумніви щодо компетентності Дронова та підозр щодо його участі в корупції.
Бучанська різанина: різник Азатбек Омурбеков
Коли росіяни відійшли з Київської області на початку квітня минулого року, вони залишили за собою гігантське місце злочину. У місті Буча вилучено приблизно 458 тіл, похованих у десятках братських могил. Під завалами будівель у Бородянці та Гостомелі знайшли ще сотні трупів мирних жителів.
Азатбек Омурбеков. Бучанський різник
З-поміж осіб, зазначених у чорному списку російських воєнних злочинців, є 40-річний Азатбек Омурбеков, який очолював війська, ймовірно, відповідальні за вбивства, зґвалтування та катування мирних жителів, серію звірств, через які його прозвали «різником Бучі».
Омурбеков, уродженець тоді ще радянського Узбекистану, зараз служить на посаді командира 64-ї окремої мотострілецької бригади. У 2014 році його за «відмінні заслуги» нагородив тодішній заступник міністра оборони рф Дмитро Булгаков.
Дмитро Булгаков. Дав нагороду «бучанському різникові» за відмінні заслуги ще у 2014. Фото: Wikipedia
Де він зараз перебуває, невідомо. Деякі джерела повідомляють, що після відступу з Київської області Омурбеков перекинув своїх солдатів до Білорусі. Однак за іншими даними, він згодом дістався Бєлгорода, звідки приєднався до інших полків в операціях на Харківщині.
У російському військовому командуванні Омурбеков, як і всі старші офіцери, дислоковані в Україні, виконував накази Олега Салюкова, генерала армії та нинішнього головнокомандувача сухопутними військами росії. Під його контролем перебувають майже всі московські батальйони, які ведуть артилерійські дії та вторгнення в села.
Олег Салюков. Керує вторгнення в українські села. Фото: Wikipedia
У свої 67 років Салюков є одним із найстарших високопоставлених чиновників російської армії. У росії він найбільш відомий тим, що очолював щорічний парад Перемоги на Червоній площі в Москві.
«Якщо ви хочете зробити кар'єру в армії, ви маєте отримати згоду Салюкова», — говорить джерело, що раніше працювало в Міноборони рф.
Читайте також
Маркетолог + підприємець: формула ефективної співпраці, аби збільшити доходи бізнесу х2
Публічний чи приватний інтерес? Статус юридичних осіб у контексті антикорупційного законодавства
