Минуло трохи більше року «баталій у комітеті», і закон про декриміналізацію порно №12191 у листопаді 2024-го знову подали на розгляд Верховної Ради вже в спрощеному вигляді. Головним його ініціатором знову став нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк.
розповідає, що передбачає закон про декриміналізацію порно, які є за та проти та чи проголосує за нього Рада.
Що передбачає закон про декриміналізацію порно
Закон передбачає зміни до статті 301 Кримінального кодексу України. Йдеться фактично про те, щоб повнолітніх українців більше не могли посадити за інтимні фото чи відео на 3-5 років.
Кримінальна відповідальність залишиться виключно за:
- порно без згоди (порнопомста, deep fake);
- екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія);
- порно з дітьми і розповсюдження серед дітей.
Також кримінальна відповідальність залишається й за інші злочини, як-от сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми, які часом бувають супутниками порноіндустрії.
Законопроєкт також пропонує підсилити відповідальність за втягування дітей до порно й передбачає за це від 10 до 12 років ув’язнення.
Чи ухвалить Верховна Рада закон про декриміналізацію порно
У коментарі для головний автор закону Ярослав Железняк заявив, що після року дебатів у комітеті закон мають ухвалити, бо проти нього просто немає серйозних аргументів.
Проте ще рік тому, у серпні 2023-го, нардеп вважав так само, але закон пішов назад у комітет, а відтоді пройшов рік «гарячих дискусій».
До того ж озвучений тоді політологом Володимиром Фесенком аргумент залишається актуальним: «Це спроба політиків нової хвилі просувати їхні власні уявлення про свободу. Тут можна наводити різні політичні, економічні аргументи, особливо економічні, як і з гральним бізнесом. Але насправді ця тема суперечлива та вона викличе неоднозначний резонанс серед суспільства, тільки додасть приводів для критики влади».
Тому ухвалення закону й цього разу залишається під питанням.
Аргументи за декриміналізацію порно в Україні
Під час інтерв’ю з аргументами за схвалення закону поділився Михайло Юдін, партнер юридичної компанії «Axon Partners», який вже кілька років вивчає проблему та просуває легалізацію індустрії:
- cвобода творчості та економічної діяльності: легалізація порнографії захищає свободу слова та творчості, забезпечуючи можливість для людей працювати в обраній індустрії на основі конституційних прав;
- відсутність суспільної небезпеки: виробництво та споживання порнографії не представляє суспільної загрози, оскільки дії, що визнаються злочинами, мають безпосередньо завдавати шкоди суспільству;
- міжнародний досвід: у багатьох країнах, наприклад в США, де діє Перша поправка, порноіндустрія розглядається як сфера творчої та економічної діяльності, що підпадає під поняття свободи слова;
- моральні та етичні питання – особиста справа: держава не повинна контролювати питання моралі, які можна вирішувати на рівні особистих переконань та відносин, якщо це не завдає шкоди іншим;
- регулювання та захист прав людини: пропонується дозволити «нормальне» порно (без насильства, експлуатації, без неповнолітніх), що, на думку юриста, дозволить контролювати і захищати права працівників індустрії та запобігати пов'язаним злочинам, а не ігнорувати їх.
Аргументи проти декриміналізації порно в Україні
Однією з головних проблем законопроєкту про декриміналізацію порно, на думку Марти Павлишин, спеціалістки Центру «ЮрФем: освіта», є повне вирівнювання позиції чоловіка та жінки, які надсилають одне одному нюдси, та великих порностудій. У коментарі Павлишин пояснила, що перше є взаємодією двох людей, тоді як порноіндустрія спричиняє ризик сексуального насильства, торгівлі людьми тощо і тому має бути більш контрольована, ніж пересилання нюдсів.
На думку Марти Павлишин, чинне законодавство відносно порно точно потрібно змінювати у кількох моментах:
- посилити відповідальність осіб, які безпосередньо виготовляють порнографію, адже саме вони можуть примушувати осіб у кадрі до зйомок;
- розрізняти поширення порно індивідами (OnlyFans, Webcam…) та студіями;
- виключити ризик несення відповідальності за добровільний обмін «хтивками» між людьми у листуванні.
Декриміналізація порно – це теж про податки
За словами Данила Гетманцева, голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, кількість українських акаунтів OnlyFans збільшується в середньому втричі щороку.
Тільки офіційно моделі з OnlyFans та PornHub сплатили у 2024 році 58,4 млн грн ПДВ. Проте в теорії сума має бути в кілька разів більша, адже ще у 2022 році надходження українців з OnlyFans склали майже $80 млн. У 2024-му вона теоретично може бути більшою в кілька разів, але офіційної інформації тут немає.
Тим часом Forbes повідомляє, що українським моделям OnlyFans масово приходять «листи щастя» від податкової служби, в яких їх просять сплатити податки. Моделі кажуть, що зовсім не проти платити державі відсотки, а от присісти до семи років за оголені фотографії або відео не хочуть. Але ж офіційна сплата податків означає деанонімізацію, а отже й офіційний привід для відкриття статті. Тому моделі чекають на декриміналізацію галузі.
Загалом ємність світового ринку порнографії становить $97 млрд. Від $10 до $12 млрд з них надходять із США. Доходи від традиційних порнофільмів скорочуються протягом останніх кількох років. Але попит на нові формати контенту для дорослих, як-от моделі з вебкамерами, зростають.
Кілька абсурдних справ з «поширення порно»
Автори закону нагадують, що за ст. 301 КК можна фактично отримати обвинувачення за відправлення приватних «хтивок», розміщення власних роликів подружніми парами на Pornhub, пересилку нюдсів волонтерками і волонтерами TerOnlyFans за донат на ЗСУ, зберігання або створення картин з еротичними сюжетами та навіть за позичання друзям книг із сексуального здоров’я.
10 липня 2023 року Новосанжарський райсуд на Полтавщині виніс вирок жінці, яка відправила чоловіку через Telegram свої інтимні відео. «Судово-мистецтвознавча експертиза» визнала два з цих відео порнографією. Це було просто приватне спілкування, без продажу відео. Втім, обвинувачена уклала угоду про визнання провини з прокурором. Суд визнав її винною за ч. 2 ст. 301 та оштрафував на 34 тис. грн.
У іншій справі з притягненням до відповідальності української моделі з OnlyFans, яку правоохоронці відкрили у травні 2021 року, слідчий зробив три «контрольні закупівлі» контенту.
Однією з ідей закону є також завдання позбавити правоохоронні органи важкої роботи анонімної закупки та перевірки контенту для дорослих.