Повідомлення про вибухи та стрілянину у Придністров’ї, невизнанному регіоні Молдови, штучно створеному росією, викликають побоювання, що війна в Україні може поширитися за її межі.
Інциденти сталися у Тирасполі, Маяку, Парканах та Кобасні, нагадує Sky News.
Придністров'я з населенням близько 470 тис. осіб перебуває під контролем сепаратистської влади, а точніше — росіян, після війни 1992 року з Молдовою. Вона почалася під тим самим приводом, що й війна в Україні — «захист російськомовного населення». Тут регулярно знаходиться близько 1000 російських солдатів.
Незалежність регіону, що й не дивно, не визнана ані прозахідним урядом Молдови, ані міжнародною спільнотою.
Вибухи та обстріли з гранатометів у Придністров'ї
Фото: t.me/pervyypmr
Видання нагадує, що понеділок 25 квітня влада Придністров'я повідомила про вибух у штабі державної безпеки в Тирасполі. На фотографіях, опублікованих МВС у Twitter, видно аварійно-рятувальні служби на місці події. З розбитих вікон будівлі видно дим.
Також місцеве агенство новин опублікувало кадри з водяними знаками, які, ймовірно, є кадрами нападу з камер відеоспостереження.
Sky News підтверджує, що місце на відео відповідає місцю події. На ньому видно, як двоє чоловіків стріляють із гранатометів по будівлі. На фотографіях з місця події видно залишки гранатометів. Експерти зі зброї вважають, що це і однозарядні гранатомети, і РПГ-22, і РШГ-1.
Повідомляється, що наступного дня вибухи вразили дві цілі. Однією з них була військова частина у Парканах. Другий напад був скоєний на дві радіовежі в сусідньому Маяку.
Хто здійснив теракти у Придністровʼї
Фото: Getty Images
У середу 27 квітня місцеве «МВС» заявило, що над Кобасною пролетіли «кілька безпілотників, запущених з України». Далі в повідомленні йшлося:
«З українського боку вівся обстріл у напрямку Кобасної».
У заяві наголошується, що в цьому районі знаходиться один із найбільших складів боєприпасів у Європі.
Адміністрація невизнаного президента Придністров'я оголосила про низку заходів у відповідь. Мова йде про нові контрольно-пропускні пункти, розширення повноважень правоохоронних органів, а також перевірки транспортних засобів та людей.
Поки ніхто не взяв на себе відповідальності за теракти. Проросійські сепаратисти у Придністровʼї вказали пальцем на Україну, а уряд Молдови звинуватив придністровців у спробі дестабілізувати ситуацію.
Війна у Молдові: майбутнє залежить від України
Фото: publika.md
Молдова глибоко занепокоєна не лише тим, що українська війна може перекинутися на її територію, а й тим, що майбутнє Молдови як держави може опинитися під загрозою.
Колишній заступник прем'єрміністра країни Влад Кульмінський, що відповідав за переговори щодо Придністров'я до листопада 2021 року, заявив, що доля країни залежить від опору України росії. За його словами, люди дуже стурбовані.
За його словами, дуже важливо, щоб всі залучені до цього процесу зберігали спокій, думали про наступні кроки та про те, що може зробити уряд Молдови, щоб країна не була втягнута у війну.
Кульмінський підкреслив, що країна перебуває у слабкому стані, й насправді не має можливостей для самостійного спротиву.
Водночас 
зʼясувала за особистими опитуваннями громадян Молдови, що далеко не всі вірять, що війна на території країни можлива. Це досить схоже на настрої українців до вторгнення 24 лютого 2022 — багато хто не міг усвідомити той факт, що росія наважиться на повномасштабну війну по всіх фронтах, тим більше з Півночі.
Також окремі громадяни кажуть, що наразі не дуже замислюються над цією темою, адже в них, на відміну від України, є травневі вихідні, і вони зайняті — хто городами та поминальними заходами, хто — відпочинком.
Водночас це не є повноцінним соцопитуванням та не скасовує тривожних настроїв тих, хто уважно стежить за новинами з України та невизнаного Придністровʼя.
Наприклад, фото Getty Images демонструють чергу з авто з людьми, що залишають територію самопроголошеного регіону убік Молдови.
Фото: Getty Images
Частина людей також виїхали до України — в тому числі, з контрольованої частини країни через Придністровʼя.
Фото: Getty Images
Конфлікт між Молдовою та Приднітсров'ям: 30 років поряд з російськими солдатами
Замороженому конфлікту між Молдовою і Придністров'ям у травні 2022 виповнюється 30 років.
Російські солдати, які діють як самопроголошені «миротворці», постійно чергують на адміністративних постах між підконтрольної Молдові територією й так званою «Придністровською республікою».
Концепція нейтралітету прописана у конституції Молдови. Після російського вторгнення в Україну вона прагнула прискореного членства в Європейському союзі, але навряд чи це станеться у найближчі роки, вважають західні журналісти.
Фото: Getty Images
Паралельно Молдова не шукала військового захисту у Заходу, адже країна не має нормально функціонуючої армії, тому, навіть за умови отримання зброї вона не змогла б її повноцінно використати для опору.
Кульмінський вважає, що шлях до збереження держави залежить від вміння зберігати спокій та діалогу між ЄС, молдавськими політиками, які самі по собі розділені, та лідерами так званої Придністровської республіки.
Політик додав, що бачить значний інтерес і підтримку з боку Заходу.
Місія ОБСЄ у Тирасполі та Кишиневі
Фото: twitter.com/OSCEMoldova
Якщо моніторити англомовні медіа, крім закликів до своїх громадян, наприклад, Ізраїлю, залишити Придністровʼя, такої уваги до останніх подій у Молдові, як до подій в Україні, поки немає. Ймовірно, Захід поки стежить за ситуцією. Зі свого пропагандистського боку тему обстрілів невизнанного регіону нібито Україною, звісно, роздмухують російські ЗМІ.
Водночас Молдову з дводенним візитом відвідала спеціальна місія ОБСЄ, повідомлялося на сайті організації.
Посли місії передали меседж про рішучу підтримку стабілізації ситуації в країні на основі мирного діалогу. Крім зустрічей у Кишиневі, представники ОБСЄ також побували у Тирасполі.
Посли наполегливо закликали всі сторони зберігати спокій, проявляти стриманість та уникати будь-якої риторики чи дій, які можуть підірвати стабільність по обидва боки Дністра.
Київ закликав не втягувати Придністровʼя у війну
Фото: facebook.com/oleg.nikolenko.50
Офіційний Київ також зреагував на ситуацію. МЗС зазначило, що хвиля повідомлень 21-26 квітня про події у Придністровʼї співпала у часі із заявами рф про намір загарбати увесь південь України та встановити сухопутний коридор із невизнаним Придністровʼям.
Генштаб ЗСУ, зі свого боку, зазначив, що на території Придністровського регіону Молдови підрозділи оперативної групи російських військ приведені у повну бойову готовність, а силові структури — на посилений режим несення служби.
Висновки. Наразі ситуація з Молдовою та Придністровʼям залишається невизначеною. З огляду на те, що заявляє офіційна влада сусідньої держави, вона жодним чином не зможе зупинити ескалацію війни з Україною з боку контрольованого росіянами Придністровʼя.
Чи намагатимуться росіяни при цьому відкрити другий фронт та захопити ще й територію Молдови, невідомо, якщо врахувати, що логікою воєнних стратегій вони не користуються. Останнє дуже видно з їхніх спроб захопити українські території.
Тобто, з одного боку, такий наступ — саме убік контрольованої Кишиневом території, є нелогічним та ресурсозатратним, навіть попри відсутність в Молдови серйозної армії.
З іншого — ліва пʼятка Путіна може забажати воєнного успіху за два дні до «дня перемоги», як уже не вийшло з Києвом аж за 2,5 місяці. Серйозних успіхів поки не видно навіть на Донбасі.
Україні у цій ситуації залишається тільки враховувати ризики наступу з півдня та оборонятися у разі вторгнення з території Молдови. А також врахувати на майбутнє, що жарти про «після перемоги Україні доведеться робити свій лендліз для Придністровʼя», можуть виявитися не такими вже й жартами.
