Американська компанія BlackRock погодилася купити два великих порти на Панамському каналі у китайців в рамках угоди на $23 млрд. Це стало можливим після тиску з боку Дональда Трампа через ймовірний вплив Китаю на життєво важливу для світової торгівлі водну артерію.
При цьому китайська компанія-власник CK Hutchison повідомила WSJ, що угода мала «суто комерційний характер» і не була пов'язана з нещодавніми політичними дискусіями. Президент США часто стверджував, що «Китай керує Панамським каналом».
На увазі малися два з п'яти портів, прилеглих до каналу, по одному з кожного боку. Трамп обіцяв не допустити потрапляння каналу в «неправильні руки», натякаючи на Китай.
розповідає про цю угоду, як вона стала можливою та якими можуть бути її наслідки.
Що станеться із Панамським каналом
CK Hutchison управляє портами Бальбоа і Крістобаль з 1997 року, коли Панама надала компанії 25-річну концесію. У 2021 році концесію продовжили ще на 25 років. Наразі у Панамі триває судова справа щодо того, чи був другий дозвіл конституційним.
Проте тепер це не так важливо, бо власник двох великих портів на початку та кінці каналу продасть 90% частки об’єктів американському консорціуму BlackRock, найбільшій у світі інвестиційній компанії з активами в управлінні на $11,5 трлн.
Частина Панамського каналу на фото. Джерело: Вікіпедія
Ба більше, угода також включає 80% частку в портових дочірніх компаніях CK Hutchison, які управляють 43 портами у 23 країнах, зокрема у Великій Британії та Німеччині.
Зазначимо, що США є найбільшим клієнтом Панамського каналу, на частку якого припадає близько 75% вантажів щороку. Другим за величиною клієнтом є Китай. З 1 січня 2025-го панамська влада збільшила збори (на деякі типи танкерів до 20%) і запровадила додаткові платежі.
Як Трамп тиснув на владу Панами
Нагадаємо, що новообраний президент вперше пригрозив відновити контроль США над каналом 23 грудня, звинувативши Панаму в тому, що вона стягує надмірну плату за користування цим шляхом. Він навіть загрожував використанням сили «для встановлення справедливості».
Трамп звинувачував Панаму в порушенні обіцянок щодо остаточної передачі каналу в 1999 році та у поступці його експлуатації Китаю. Ці заяви панамський уряд рішуче заперечує.
Згодом держсекретар США Марко Рубіо відвідав Панаму під час своєї першої закордонної поїздки на посаді на початку лютого 2025-го. Тоді уряд країни погодився звільнити державні судна США від плати за проходження через канал і вийти з ініціативи Китаю «Один пояс, один шлях».
Карикатуру 1903 року присвячена впливу США на створення незалежної Панами шляхом її відриву від Колумбії. Автор: невідомий артист у New York Times
«Канал контролюється Китаєм. Панама порушує угоду. Ми повернемо його назад, або щось дуже потужне відбудеться», – сказав Трамп репортерам 3 лютого під час переговорів Марко Рубіо та президента Панами Хосе Муліно.
Іронічно, що в середовищі MAGA – головних прихильників трампізму – негативно ставляться до BlackRock. Вони вважають, що компанія є прикладом «woke capitalism» (пробуджений капіталізм – компанії, що просувають насамперед соціальну справедливість) через свої екологічні, соціальні та управлінські ініціативи.
Консервативні групи розпочали кампанії проти BlackRock, а республіканські штати подали до суду на інвесторів, стверджуючи, що її «зелений» порядок денний шкодить американському виробництву та споживачам енергії.
Чому це важливо
На думку багатьох аналітиків із США, Панамський канал мав кілька очевидних і важливих функцій:
- економічна та стратегічна: канал забезпечує приблизно 5% світової морської торгівлі. Через нього проходить близько 40% морських контейнерних перевезень США. Його роль в американських ланцюгах постачання величезна;
- геополітична: контроль і вплив над Панамським каналом є життєво важливими через його стратегічне розташування, що з'єднує Атлантичний і Тихий океани. Якщо США доведеться пересувати свій флот у Східну Азію для потенційної війни з Китаєм, він проходитиме саме через Панаму.
Тому багато хто наполягав на виведенні каналу з-під впливу КНР.
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
