«Я не можу купити на АЗС каву, бо заблоковані картки і рахунки», – поскаржився на наслідки санкцій РНБО Петро Порошенко, відомий політик і бізнесмен, п’ятий президент України. Тому The Page з’ясовує, які можливості для виживання лишаються у підсанкційних осіб в Україні.
Як українські санкції впливають на рахунки і активи за кордоном
Нагадаємо, одночасно з Порошенком під санкції потрапили донедавна впливові олігархи – Костянтин Жеваго, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та Віктор Медведчук. Останнього, як фігуранта справ про держзраду, в 2022 році обміняли на українських військовополонених у росії, де наразі Медведчук і мешкає.
Відомо, що Коломойський перебуває під вартою в Україні з вересня 2023 року. Боголюбов, вочевидь, знаходиться за межами України, очікуючи на можливу екстрадицію, А Жеваго продовжує проживати у Франції. Можна припустити, що ці особи за кордоном користуються рахунками в місцевих фінустановах. Тим часом Петро Порошенко, відповідно до його останньої щорічної декларації, зберігає кошти в різних валютах на рахунках австрійського Kathrein Privatbank AG. Отже, виникає питання, як на такі активи можуть вплинути санкції РНБО?
Ігор Коломойський у суді. Фото: УНІАН
«Існує думка, що українські санкції діють в межах території України. Насправді це не зовсім так. Бо в результаті застосування Україною санкцій особа автоматично потрапляє в міжнародні бази даних – LexisNexis, World-Check та ін., які використовуються для оцінки благонадійності контрагентів та проведення санкційного скринінгу. А фізичним та юридичним особам рекомендовано утриматися від встановлення та продовження ділових відносин з підсанкційними особами, які визначені як ризикові», – пояснює Юлія Кузнець, адвокатка практики санкційного права юридичної фірми VB Partners
Співрозмовниця The Page уточнює, що зазначені бази даних використовуються, зокрема, й іноземними банками, а враховуючи їх суворі комплаєнс-політики, операції підсанкційної особи в закордонних фінустановах будуть як мінімуму ускладнені, а як максимум – заблоковані.
«Взагалі, якщо субʼєкт у санкційному списку, йому відмовлять усі – і банки, і нотаріуси, і авіакомпанії. Ці санкції – режим повної заморозки», – продовжує Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу.
Втім, все залежатиме від політики кожного конкретного банку. Тому все ж не варто однозначно стверджувати, що українські підсанкційні олігархи не можуть скористатися своїми закордонними рахунками. Тим більше, у росії навряд чи кум путіна Медведчук стикатиметься через українські санкції з будь-якими обмеженнями.
Чи стосуються українські санкції родичів підсанкційних осіб
Якщо особа під санкціями не може купити навіть каву на АЗК, виходить, що піклуватися про таку людину тепер має найближче оточення. Чи не ризикують родичі і друзі таким чином самі потрапити під обмеження?
«Обмеження [близьких родичів] стосуються, але опосередковано. Бо, наприклад, одним із видів санкцій є блокування активів. Передбачено, що це стосується активів безпосередньо фізичної або юридичної особи, а також активів, щодо яких така особа може прямо або опосередковано вчиняти дії через інших фізичних або юридичних осіб. Тобто, в принципі, дружина, чоловік, діти, члени сім’ї можуть бути такими особами. Але це треба доводити і їх активи не блокуються автоматом», – пояснює Дар’я Лялюк, юристка судової практики юридичної компанії «Ріяко і партнери».
Тобто у кожного, хто проживає з підсанкційною особою під одним дахом або має родинні зв’язки, банківська картка не має бути заблокована. Принаймні, кавою вийде пригостити.
Петро Порошенко. Фото: УНІАН
Як політики накопичують подушку безпеки на чорний день
Коли The Page вивчав декларації українських парламентарів за допомогою аналітиків компанії YouControl в межах проєкту «Гроші депутатів», важко було не помітити особливу пристрасть політиків до готівкових заощаджень. Найбагатший депутат Верховної Ради України – Петро Порошенко – не є виключенням. Адже за підрахунками YouControl, п’ятий президент задекларував готівки сумарно на 2,7 млрд в гривневому еквіваленті.
Важко уявити, яким чином санкції можуть перешкодити особі розрахуватися готівкою за ту саму каву на АЗК або інші товари. Отже, у такому контексті накопичення готівки серед політиків варто розцінювати як своєрідну «подушку безпеки» на випадок подібних форс-мажорів.
В'їзд до садиби Петра Порошенка. Фото: УНІАН