Facebook Pixel

Війна не назавжди: як не проґавити економічне диво під час відновлення України

19 листопада 2024 року минуло 1000 днів повномасштабного вторгнення. Але попри виснаження жертви і втрати Україна вже зараз має будувати фундамент для свого повоенного успіху. The Page шукає передумови для вдалого відновлення і розвитку.

Чи варто сподіватися на ефект Фенікса для України

Під час великої війни в українських тату-салонах стали популярними татуювання з міфічним птахом Феніксом, який відновлюється у полум’ї. Тобто нове народження у вогні стає для українців надихаючим символом. І це невипадково – адже ефектом Фенікса прийнято називати посттравматичне, післякризове стрімке зростання. І це може стосуватися як особистості, так і країни в цілому. Не виключено, що саме такий стрибок очікує повоєнну Україну.

Українська економіка вже відштовхнулася від дна. За офіційними прогнозами уряду і Національного банку України, у 2024 році зростання ВВП очікується близько 4%. Далі такий темп щонайменше має зберігатися. Адже в одному з Інфляційних звітів за 2024 рік НБУ описав два сценарії розвитку України за допомогою модельних симуляцій: помірний і сприятливий. Відповідно до цих сценаріїв темпи зростання економіки упродовж десятиліття передусім залежатимуть від повноти реформ та швидкості євроінтеграції, а саме:

  • повільне проведення реформ у межах євроінтеграції: близько +4%;
  • швидка трансформація: близько +7%.
Панорама Києва. Фото: Depositphotos

Панорама Києва. Фото: Depositphotos

Quote«Стійке та суттєве економічне зростання можливе лише за рахунок сталого підвищення рівня продуктивності та зростання інвестицій. Цього можна досягти завдяки реформам та зближенню з більш розвиненими економіками за умови збереження макрофінансової стабільності. Рушієм цих процесів має стати євроінтеграція України, і навіть до офіційного приєднання до ЄС ця перспектива стимулюватиме зовнішню торгівлю та залучення інвестицій, а також посилить інституційну спроможність країни», – пояснюють перспективи в НБУ у відповідь на запит The Page.

В Нацбанку зауважують, що відповідно до досвіду інших країн, які пройшли шлях євроінтеграції, стимули для економічного зростання створює фактичне виконання вимог перед вступом до ЄС. Отже, реформи мають підвищити ефективність використання ресурсного потенціалу, зменшити корупцію та поглибити ринкову конкуренцію.

Прапори Європейського Союзу та України проти Європейського парламенту. Фото: Depositphotos

Прапори Європейського Союзу та України проти Європейського парламенту. Фото: Depositphotos

Варто нагадати і про необхідність вироблення нової моделі у взаємодії влади і бізнесу. Адже з принципом презумпції злої волі щодо підприємців (ставленням до бізнесу як до потенційних злодіїв) навряд чи вдасться створити в країні стимулюючий інвестиційний клімат.

Проте продовження виснажливої війни зменшує шанси на швидкі реформи та економічне диво. «Я на це сподіваюсь [на ефект Фенікса для України], але підстав не дуже багато для таких тверджень. Кошти надаються переважно в кредит, багато ініціативних людей виїхали в інші країни та асимілювалися. Модель промислових кластерів [галузеве територіальне об'єднання організацій] може спрацювати на базі діючих АЕС, але я не впевнений, що це витягне економіку», – зауважує Віктор Шулик.

Як Україна планує повоєнне відновлення

Глобальні концепції повоєнного майбутнього України вже активно обговорюються. В перший рік війни мова йшла про «план Маршалла» для України. Нагадаємо, так називали розроблену генералом Джорджем Маршаллом, держсекретарем США, програму економічної допомоги спустошеній війною Європі у 1948-1951 роки. В межах цього плану європейські країни отримали $13 млрд на відновлення, яке мало відбуватися під активним контролем американських консультантів. З урахуванням інфляції натепер ця сума еквівалентна понад $170 млрд. Вона розподілялася більш ніж на десяток країн.

Влітку 2022 року на міжнародній конференції в швейцарському місті Лугано прем'єр-міністр України Денис Шмигаль презентував план відбудови України на 10 років із кошторисом $750 млрд. Надалі українська влада вже не раз гучно представляла ті чи інші доленосні плани, як-от «План стійкості» з яким 19 листопада 2024 року (в 1000-й день повномасштабної війни) президент Володимир Зеленський ознайомив Верховну Раду.

Quote«Ініціатив багато, починаючи з 2022 року, але певні сумніви викликає реалістичність ресурсного забезпечення навіть таких програм, як Ukraine Facility [фінансова підтримка України від Європейського Союзу на 50 млрд євро у 2024-2027 роках], та концепція відновлення, представлена на конференції в Лугано. Якщо проаналізувати зовнішні зобов’язання України та похідні законодавчі ініціативи, у мене не створюється враження чогось дійсно «проривного» для потенційних інвесторів», – коментує Віктор Шулик.

Тобто, на думку співрозмовника The Page, майже завжди при плануванні відновлення застосовується оптимістичний підхід, що полягає у завищені очікувань щодо ресурсів і результатів та недооцінці ризиків. Натомість програми комплексного відновлення громад та регіонів та плани відновлення і розвитку поєднують оцінки втрат, ресурсів, потреб та передбачають механізми відновлення.

Тобто серед корисних ініціатив щодо відновлення, які вже робляться на рівні держави, регіонів та громад, Шулик називає:

  • Реєстр пошкодженого та знищеного майна
  • Плани відновлення та розвитку для громад
  • Програми комплексного відновлення
  • Плани комплексного просторового розвитку
  • Стратегії громад
Quote«Оскільки у держави та бюджетах громад не вистачає коштів та фахівців, то міжнародні організації активно підтримують ініціативи на рівні громад технічно та фінансово, – продовжує Шулик. – Так, програми комплексного відновлення допомагає розробляти ініціатива USAID DOBRE, плани комплексного просторового розвитку – USAID AGRI. Минулого року VNG International підтримало розроблення Планів відновлення та розвитку для чотирьох громад Херсонської і Миколаївської областей, а цьогоріч допомагає відновлювати водопостачання в чотирьох населених пунктах Херсонської області. Окрім того, проєкт USAID GOVERLA допомагає оновлювати Стратегії громад».
Відкриття відбудованого ліцею в Ірпені. Фото: пресслужба Міністерства освіти і науки України

Відкриття відбудованого ліцею в Ірпені. Фото: пресслужба Міністерства освіти і науки України

Як Україні подолати наслідки скорочення населення

Одним із головних завдань, яке вже зараз доводиться вирішувати, є адаптація економіки до депопуляції, тобто скорочення кількості начелення. Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating, називає такі рецепти від цієї хвороби:

  • відновлювати систему спеціалізованої освіти;
  • запрошувати мігрантів;
  • повертати людей з-за кордону;
  • змінювати структуру економіки.
Quote«Майже всі рецепти потребують особливих умов. Японія, Корея, США, ЄС, Країни Перської затоки йдуть шляхом залучення кваліфікованого персоналу для пріоритетних галузей, проте я не впевнений, що в Україні цей варіант наразі реалістичний», – резюмує Шулик.

В НБУ спираючись на світовий досвід зауважують, що однією з умов рееміграції є скорочення розриву з ЄС в економічному розвитку. У якості прикладу згадують Естонію, економіка якої після набуття членства в ЄС зростала високими темпами, що прискорило її конвергенцію з ЄС-27.

Quote«Це вплинуло на чисті міграційні потоки [в Естонію], які з 2015 року були додатними. Тобто приплив мігрантів був більшим за відплив, – деталізують у Нацбанку. – Натомість у Болгарії, Румунії та Хорватії, де економічне зближення з ЄС відбувалося повільнішими темпами, еміграція хоч і зменшилася, але чисті міграційні потоки залишалися від'ємними. Отже, можна зробити висновок, що швидка конвергенція з ЄС призведе до більшого числа повернень або зниження міграційного відпливу».


Естонія швидко інтегрувалася до ЄС. Фото: Depositphotos

Естонія швидко інтегрувалася до ЄС. Фото: Depositphotos

В НБУ наголошують, що наявність програми державної політики повернення може мати сигнальний ефект для емігрантів. Отже, розробка стратегії повернення мігрантів є актуальним завданням для відновлення України і вона має передбачати створення економічних стимулів, зокрема відновлення інфраструктури та житла, наявність достойно оплачуваної роботи, перспективи поліпшення рівня життя тощо. Але головною передумовою, звісно, є відновлення миру та фізичної безпеки.

На жаль, війна триває і міграція з країни продовжується. Між тим, є кроки, які для подолання кадрової кризи підприємства можуть зробити вже сьогодні.

По-перше, знизити потребу в робочих руках допомагає автоматизація виробництва. Наприклад, у Новій пошті для переміщення стелажів із посилками та товарами до 30 кг задіюють роботів, які здатні обробляти до 900 посилок на годину. Цей та інші кроки у напрямі автоматизації дозволяють більш ефективно використовувати працю людей. Крім того, мінімізація потреби у фізичній силі дозволяє ширше задіювати в робочих процесах жінок.

Train-сортери допомагають у сортуванні дрібних відправлень. Фото: Нова пошта

Train-сортери допомагають у сортуванні дрібних відправлень. Фото: Нова пошта

По-друге, сьогодні інклюзія на ринку праці стає нагальною потребою часу, а не тільки елементом корпоративної соціальної відповідальності, як це було. Отже, роботодавцям варто створювати умови для людей з інвалідністю, повернення і адаптації ветеранів, активніше залучати молодь без досвіду і людей похилого віку тощо.

Інклюзія має стати нормою для ринку праці. Фото: Aushan Україна

Інклюзія має стати нормою для ринку праці. Фото: Aushan Україна

«В Україні приблизно 8 млн всередині держави економічно неактивного населення. Це люди, які не шукають роботу з певних причин у зв'язку з інвалідністю, чи це ветерани, які не знайшли себе на ринку праці, чи жінки, які не можуть поєднувати сімейні та робочі обов'язки», – наголосила Тетяна Бережна, заступниця міністра економіки України на 10-му Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ 2024). Отже, завданням для держави і бізнесу є створення умов для залучення цих людей на ринок праці.

По-третє, бізнесу варто усвідомлювати, що найближчим часом в Україні пануватиме ринок кандидата, і за кращих роботодавців люди будуть голосувати ногами. Отже, для утримання персоналу компанії мають дбати про кращі умови праці, конкурентний рівень зарплат і людяне ставлення до співробітників.

Результати проєкту The Page «Найкращі роботодавці України 2024» свідчать, що український бізнес вже реагує на ці виклики. Як зазначила Домініка Іванова-Бекар, учасниця HR-журі проєкту, засновниця консалтингової компанії Bekar Consulting, основна тенденція ринку праці, яку ілюструють кейси роботодавців – людиноцентричність, турбота про емоційно-психологічний стан команди та створення для співробітників безпечних робочих умов.

Варто додати, що крім кадрового дефіциту, наслідком депопуляції також є падіння попиту на товари та послуги в Україні, що обмежує можливості для розвитку бізнесу. Відповіддю на виклик падіння попиту в середині країни має стати розвиток виробництва в Україні, орієнтованого на експорт. Саме таку пораду під час Київського міжнародного економічного форуму дав Сергій Тігіпко, власник групи ТАС. Для прикладу Тігіпко розповів про один зі своїх нових проєктів: «Будуємо завод у Ковелі з вагонобудування для європейської колії». Уточнимо, що місто Ковель на Волині є одним із найбільших залізничних вузлів заходу України.

Що таке принцип Build Back Better і як Україні його втілити

Головним принципом відновлення в Україні має стати Build Back Better (відбудовувати краще, ніж було). Це означає, що замість відтворення втраченого у тій самій формі ми маємо орієнтуватися на нові найбільш прогресивні концепції, технології і зразки. Таким чином, ми отримаємо оновлену модерну країну і мінімізуємо вплив радянського спадку. Це має стосуватися енергетики, промислових об’єктів, соціальної інфраструктури тощо.

Тут надихаючим прикладом мають стати успіхи України в платіжних технологіях, цифровізації і багатьох інших сервісах. Оскільки в Україні ці сфери почала розвиватися помітно пізніше, ніж на Заході, ми відразу стартували із найбільш сучасними рішеннями, які швидко поширилися. Тоді як у розвинених країнах продовжували користуватися тим, що було раніше. У результаті українці, які опинилися під час великої війни за кордоном, мали з чим порівнювати і оцінили українські конкурентні переваги. Отже, і у випадку з відновленням знищеної енергетики або інших сфер варто робити ставки на технологічний прорив.

Окреме питання – чи варто відновлювати підприємства того ж профілю на тих самих місцях. «Візьмемо приклад металургійних заводів. Місто Маріуполь, де вони були розташовані, наразі окуповано та сильно зруйновано. Нові заводи має сенс будувати ближче не до моря, а до покладів залізних руд – Криворізького басейну. Чи планує це робити власник – окреме питання, бо група «Метінвест» нещодавно заявляла, що планує будувати завод в Італії. А «Філіп Морріс» на заміну заводу в Харківській області вже побудував нове виробництво у Львівській області», – зазначає Дмитро Горюнов, керівник групи розрахунків збитків України від війни KSE Institute.

Уточнимо, генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков у нещодавньому інтерв’ю висловив сподівання, що будівництво заводу в італійському місті Пйомбіно розпочнеться до кінця 2024 року – початку 2025-го. А першу сталь завод має випустити наприкінці 2027 року.

Зруйнований Маріуполь. Фото: Depositphotos

Зруйнований Маріуполь. Фото: Depositphotos

Оскільки російські варвари в безсилій злобі стирають у попіл цілі населені пункти, після перемоги підприємства часто доведеться відбудовувати разом із знищеними містами загалом. Але тут постає питання, хто і яким коштом це має робити і наскільки це економічно доцільно?

Quote«Після завершення війни я припускаю, що не всі населені пункти буде відновлено, – розмірковує Віктор Шулик. – В країні вже є успішний досвід переселення невеликих населених пунктів після аварії на ЧАЕС та під час будівництва водосховищ. З іншого боку, окремі міста будувались навколо виробничої інфраструктури та корисних копалин, тож якщо це визнають доцільним – населені пункти будуть відбудовувати».
Зруйнований Бахмут. Фото: Depositphotos

Зруйнований Бахмут. Фото: Depositphotos

Отже, є ризик, що територія запеклих боїв на сході України на певний час перетвориться на дикий степ із зруйнованими містами-примарами, допоки не буде вироблена нова концепція розвитку цього регіону. Але будемо сподіватися, що завдяки принципу Build Back Better Україна не просто відтворить себе у вогні, наче міфічний птах Фенікс, а з гидкого каченяти перетвориться у прекрасного лебедя.

Подякувати 🎉