19 листопада 2024 року минає 1000 днів повномасштабної війни. 
досліджує, як за цей час російська агресія спустошує Україну. Ми зібрали наявну інформацію про жертви, міграцію, втрати економіки і бізнесу. Проте справжній масштаб заподіяної росією шкоди важко виміряти і осягнути, тим більше, що описані нижче негативні процеси триватимуть, поки війна продовжується.
Як на населення України вплинули 1000 днів великої війни
Повномасштабна війна спричинила тектонічні процеси в українському суспільстві. Близько мільйона українців долучилися до лав захисників. Кілька мільйонів залишили Україну, рятуючись від війни. Народжуваність різко зменшилась, смертність зростає.
Територія зруйнованого внаслідок ракетного удару дитячого садка в Голосіївському районі Києва, 10 липня 2024 року. Фото: УНІАН
Всесвітня книга фактів ЦРУ повідомляє, що в Україні у 2024 році показник смертності становить 18,6 на 1 тис. населення. Це найгірший результат серед 229 країн світу. А з іншого боку, Україна займає останню сходинку за рівнем народжуваності: лише 6 дітей на 1 тис. населення. Зазначимо, що і до 2022 року ці показники були далеко не найкращими, але динаміка виглядає загрозливо.
Інфографіка: Олександр Шатов
Жертви великої війни
Скільки смертей українців пов’язані саме з великою війною, достеменно невідомо. Вперше про жертви серед військовослужбовців президент Володимир Зеленський повідомив напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення: 31 тис. Проте в іноземній пресі лунають інші неофіційні оцінки — помітно більші.
утримується від ретрансляції неперевіреної інформації. Проте ні від кого не приховаєш, що зростає кількість прапорів над могилами захисників, а газони в центрі українських міст щільно вкриваються маленькими прапорцями в пам’ять про загиблих.
Жінка біля могили загиблого військовослужбовця на Личаківському кладовищі у Львові. Фото: УНІАН
Про вбитих цивільних українців систематично повідомляє Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ). Ця організація оприлюднює підтверджену інформацію про втрати за кожен місяць, тоді як реальні показники можуть бути помітно більшими.
Зруйнований житловий будинок після авіаудару по Харкову, 30 жовтня 2024 року внаслідок якого загинув хлопчик, якому у вересні виповнилося 12 років. Фото: УНІАН
«У вересні в Україні загинуло щонайменше 208 цивільних осіб і 1220 отримали поранення, що становить найбільшу кількість жертв серед цивільного населення (загиблих і поранених) у 2024 році, продовжуючи тенденцію до збільшення кількості жертв серед цивільного населення, яка розпочалася в липні. Дев'ять дітей загинули і 76 отримали поранення. 46% відсотків загиблих були старші 60 років», — йдеться у найсвіжішому на момент публікації зведенні.
Інфографіка: Олександр Шатов
За цими рядками приховані жахливі трагедії, знищені і понівечені долі цілих українських родин. Зокрема, 4 вересня внаслідок ракетної атаки по Львову загинула Євгенія Базилевич і троє її доньок — Ярина (21 рік), Дарія (18 років) і Емілія (7 років). Їх тато Ярослав отримав поранення.
Прощання із загиблими Євгенією Базилевич та її трьома доньками у Львові, 6 вересня 2024 року. Фото: УНІАН
Також слід нагадати і про українців, чия доля залишається невідомою. Станом на літо 2024 року до єдиного реєстру зниклих безвісти за особливих обставин внесли інформацію про понад 51 тис. людей. Про близько 42 тис. з них нічого невідомо, про 7 тис. осіб є певна інформація, а точно встановлене місце перебування тільки 3 тис. українців.
Акція «Порожні стільці» на підтримку ув’язнених, полонених та зниклих безвісти журналістів та митців в Києві 15 листопада 2024 року. Фото: УНІАН
Україна без дітей
Коли 14-річна Слава у 2017 році вперше пішла до однієї з київських шкіл, в її класі навчалося понад 30 дітей. Охочих потрапити до тієї школи було ще більше, і майбутніх першачків обирали за результатами тестування. В третій рік великої війни у класі Ярослави залишилося менше ніж 20 дітей. Багато хто з колишніх однокласників продовжує навчання за кордоном і вже не підтримує зв’язок з рідною школою.
Школярі у відремонтованому укритті у школі Києва, 16 лютого 2024 року. Фото: УНІАН
Скільки залишиться в Україні сьогоднішніх 10-11-класників — питання відкрите. Адже молодь з країни виїжджає масово. Зокрема, батьки намагаються відправити хлопців за кордон до настання повноліття. Часто це є ініціативою самих юнаків. Бо з 18 років для військовозобов’язаних легальний шлях за кордон буде закритий до завершення воєнного стану. Так молоді люди втрачають друзів і коло спілкування, переживають перші особисті драми.
Під час години запитань до уряду у жовтні 2024 року цю проблему визнав міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. «Ми спостерігаємо за тим, як у 10-11 класах багато дітей, особливо хлопчиків, виїжджають за кордон», — зазначив урядовець.
Масштаб проблеми дозволяє уявити статистика. Якщо, відповідно до даних Держстату, у 2021 році до початку повномасштабного вторгнення в українських школах навчалося 4,23 млн дітей, то у 2023-му їхня кількість скоротилася до 3,906 млн (-7,7%). Інформацію за цей навчальний рік Держстат має оприлюднити навесні 2025-го.
Інфографіка: Олександр Шатов
Проте тенденція вочевидь поглиблюється. Згідно з дослідженням Education.ua, у навчальному році 2024/2025 перший дзвоник пролунав для 278,1 тис. першокласників, що на 36,2 тис. менше, ніж тогоріч.
Кількість вихованців дитячих садків в Україні зменшується ще більш відчутно. Якщо, відповідно до даних Держстату, у 2021 році дошкільні заклади відвідували 1,1 млн малюків, то у 2023-му — 861,5 тис. (-33,2%).
Інфографіка: Олександр Шатов
Вочевидь, надалі спорожніння українських дитячих садочків і шкіл ще пришвидшиться. Адже до фактору міграції додаватиметься вплив обвального падіння народжуваності. Уточнимо, в Україні у 2023 році народилося 187,4 тис. дітей, що на 32% менше, ніж у 2021-му. А за перше півріччя 2024 року дітей народилося 87,7 тис., що на 9% менше, ніж за аналогічний період попереднього року.
«Скорочення народжуваності, масова міграція населення молодших вікових груп тільки ще більше посилює старіння населення, яке розпочалося ще до повномасштабного вторгнення», — зазначив на презентації дослідження «Прогнозне оцінювання чисельності та статево-вікової структури населення України» Дмитро Шушпанов, завідувач відділу демографії Інституту демографії та соціальних досліджень.
Відповідно, за різними сценаріями, які прорахували в інституті, у 2036 році кількість дітей шкільного віку 6-17 років в Україні становитиме від 2,7 млн до 3,4 млн осіб. Отже країна вже не потребуватиме такої освітньої інфраструктури, яка існує станом натепер. Навчальні заклади будуть закриватися.
Всі пішли в студенти
Якщо у школах і дитячих садочках зменшується кількість дітей, то в закладах вищої освіти (ЗВО) під час великої війни справжній бум. Наприклад, один вже не юний пан, що має дві вищі освіти, йде здобувати третій диплом до престижного і дорогого приватного університету, а інший чоловік з дипломом магістра зненацька вступає в технікум і опановує робітничу спеціальність.
Подібний спалах жаги до знань зафіксувала статистика. Якщо у 2021 році, за даними Держстату, студентів в українських ЗВО навчалося 1,05 млн, то у 2023-му їхня кількість зросла на 9%, до 1,15 млн. Проте це явище обумовлено не зростанням престижу освіти, і тим більше не приростом молодого населення, а прагненням військовозобов’язаних чоловіків отримати відстрочку за студентською партою.
Це явище не залишилося непомітним для влади. Новий закон про мобілізацію, який набув чинності у травні 2024 року, зберіг право на відстрочку лише для тих студентів, які здобувають освітній ступінь, вищий за вже наявний. Отже бажаючих вступати до ЗВО у 2024 році дещо поменшало. Враховуючи сумні тенденції, про які йшла мова вище, вочевидь, надалі кількість студентів продовжить скорочуватися.
Інфографіка: Олександр Шатов
Українці без України
В ООН станом на 15 жовтня 2024 року нарахували 6,191 млн біженців з України, що розсіялися світом після початку повномасштабного вторгнення. З них 1,274 млн перебувають у росії та білорусі.
Люди біля евакуаційного потяга на пероні вокзалу в місті Покровськ. Фото: УНІАН
Вочевидь, надалі кількість біженців зростатиме. У свій жовтневий макропрогноз Національний банк України заклав припущення, що у 2024 році кількість вимушених українських мігрантів за кордоном зросте на 500 тис. осіб, а у 2025-му — на близько 200 тис. осіб. В НБУ сподіваються, що чисте повернення мігрантів в Україну розпочнеться у 2026 році, коли в країну має прибути близько 200 тис. осіб.
Як український бізнес переживає дефіцит людей
У 2022 році через повномасштабне вторгнення росіян відбулося найглибше річне падіння економіки за всю історію України — на 29,1%. У 2023-му економіка відштовхнулася від дна і зросла на 5,3%. У 2024 році позитивна динаміка зберігається. Проте на тлі продовження великої війни розвиток економіки уповільнює новий фактор — гострий дефіцит робочої сили.
Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating, зазначив, що цілі сектори зараз відчувають кадровий голод. Передусім впливають неекономічні чинники, як-от міграція, мобілізація, відсутність людей потрібних професій тощо, а ефект заміщення поки є малоймовірним через безпекові ризики.
Військовослужбовці виписують повістки для обліку військовозобов'язаних у Дніпрі. Фото: УНІАН
Артур Михно, СЕО та співзасновник компанії WORK.ua, на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ-2024) оцінив у 30% втрати ринку праці через тих, хто поїхав чи зараз у лавах ЗСУ боронить нашу країну. А оскільки мова йде про найбільш активне населення, то серед кваліфікованих людей і управлінців Михно припускає кадровий дефіцит на рівні 40-50%, чого не було за всю історію.
Тетяна Бережна, заступниця міністра економіки України, на КМЕФ-2024 оцінила додаткову потребу в кадрах під час повномасштабної війни в 4,5 млн. При цьому, як не парадоксально, на сьогодні всередині країни налічується близько 8 млн економічно неактивних українців. Отже, за словами Бережної, одним із пріоритетних завдань уряду є повернення їх на ринок праці. Мова може йти про людей з інвалідністю, жінок, які присвячують себе піклуванню про родину, тощо.
Також можна припустити, що через страх мобілізації певні військовозобов’язані уникають формальної зайнятості. Як-от умовний Михайло, який зачинився у своїй оселі і не наважується зустрічатися зі знайомими навіть поблизу дому. Адже представники ТЦК неодноразово намагалися вручити йому повістку, підсовували папірці під зачинені двері. Щоб не виходити в магазин, Михайло замовляє продукти онлайн, а оплату за свою роботу отримує неофіційно. Вочевидь, такі громадяни для держави також виглядають економічно неактивними.
Проте відповідно до жовтневого дослідження New Monthly Enterprises Survey, яке проводять в Інституті економічних досліджень, частка бізнесів, які скаржаться на дефіцит робочої сили через мобілізацію та еміграцію, зменшується другий місяць поспіль. Про цю перешкоду для ведення бізнесу заявили 57% і наразі вона зсунулась на друге місце після небезпечних умов праці.
Наслідки удару керованою авіабомбою по терміналу «Нової пошти» в Харкові, 30 червня 2024 року. Фото: УНІАН
Читайте також
