«Київ може бути розграбований». Напередодні повномасштабного вторгнення росії таке попередження, за словами кореспондента CNN, начебто пролунало під час телефонної розмови між президентами США і України. У січні 2022 року слово «розграбований» нагадувало скоріше про захоплення Риму варварами у 455 році, ніж про реальні перспективи у Європі ХХІ сторіччя. Але через кілька місяців нові варвари зі сходу показали своє справжнє обличчя. Отже, 
нагадує, які 10 міст України найбільше постраждали від навали сучасних дикунів.
«Фактично всі населені пункти, де війна пройшла «катком», мали певну спеціалізацію, а їх промисловість була знищена, – зазначає Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating. – До прикладу, міста Вугледар та Торецьк мали потужності з видобування вугілля, яке використовувалось в металургії, Маріуполь – ціла екосистема бізнесів, які виходили за межі металургії, Сєвєродонецьк – хімічна промисловість і не тільки, Вовчанськ – машинобудування».
Знищена промисловість – це, звісно, дуже великі втрати. Але справа не лише у грошах. Адже, як зазначає Шулик, під час активних бойових дій значно зростає рівень пошкоджень системи життєзабезпечення населених пунктів та забруднення території хімічними речовинами, що робить міста обмежено придатними для життя на певний час.
Інфографіка: Олександр Шатов
Маріуполь
Розташування: Донецька область, узбережжя Азовського моря
Населення у 2021 році: 431,9 тис. осіб
Площа: 166 кв. км
Найбільші підприємства: металургійні комбінати ім. Ілліча і «Азовсталь», морський порт
«Чому я тут саме сьогодні, 16 лютого? Сьогодні весь світ за нас переживає. Сьогодні всі пишуть та кажуть, що у нас дуже неспокійно, дуже небезпечно та тривожно. Я тут, щоб розділити з вами ці хвилювання та тривогу», — за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення росії заявив під час візиту до Маріуполя найбагатший українець Рінат Ахметов.
Акція Маріуполь — це Україна в центрі Маріуполя 22 лютого 2022 року. Люди вийшли з державними прапорами та плакатами з написами Ми не хочемо в ДНР чи Росію та Маріуполь — це Україна. Фото: УНІАН
Саме Маріуполь після окупації Донецька у 2014 році став центром його бізнес-імперії. Тут Ахметову належали два великих металургійних підприємства: ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» та ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь». Зокрема, завдяки цим потужностям Україна у 2021 році посідала 14-ту сходинку серед країн світу за обсягом виробництва сталі, за даними Worldsteel.
Металургійний комбінат «Азовсталь» у 2016 році. Фото: Марія Бабенко
Експортувати чорні метали, металопрокат, чавун тощо допомагав порт Маріуполь — найбільший морський торговельний порт на Азовському морі. У 2021 році він обробив біля 6,867 млн тонн вантажів (4,5% у загальному вантажообігу морських портів на той час).
Порт Маріуполь в 2016 році. Фото: Марія Бабенко
Під час виступу перед працівниками «Азовсталі» 16 лютого 2022 року Ахметов пообіцяв інвестувати протягом року $1 млрд у нове виробництво і побудувати в місті університет. Проте трагічні події розвивалися блискавично. Адже менш ніж за тиждень від початку повномасштабного вторгнення Маріуполь опинився у ворожій облозі. Тим не менш, захисники міста тримали оборону 86 днів, а її центром став саме металургійний комбінат «Азовсталь».
«Азовсталь» у 2022 році. Фото: Дмитро (Орест) Козацький
Наразі Маріуполь — найбільше окуповане росією місто України. Станом на початок 2022 року там мешкало 425 681 особа. Скільки наразі мешканців лишилося в окупованому Маріуполі, невідомо. У Маріупольській міській раді повідомляють про 90 тис. містян переважно похилого віку. Натомість окупаційна влада заявляє про 240 тис. Відомо, що туди масово завозять населення з російської депресивної глибинки.
Переселенці з Маріуполя 24 вересня 2022 року вийшли на загальнонаціональну акцію Маріуполь — це Україна проти псевдореферендуму, організованого росією в окупованому місті. Фото: УНІАН
Зараз руїни промисловості Маріуполя росіяни розбирають на металобрухт. Дмитро Горюнов, керівник групи розрахунків збитків України від війни KSE Institute, серед найбільш значущих втрат української економіки називає саме металургійні гіганти ММК ім. Ілліча ($2,4 млрд збитків) та «Азовсталь» ($1,8 млрд), що були основою економіки Маріуполя. Без цих потужностей виробництво сталі в Україні обвалилось. У 2022 році країна у глобальному рейтингу Worldsteel просіла до 25-ї сходинки, а обсяг виробленої сталі скоротився на 70% — з 21,4 млн тонн до 6,3 млн тонн.
З останньої партії сталі, яку виплавили на комбінаті «Азовсталь» до початку російської навали, виготовили браслети, прибуток з продажу яких мали переказати на проєкт «Перший флот морських дронів». Метал з «Азовсталі» ніколи не коштував так дорого — 1,5 тис. грн за 5 грамів.
Зруйнований Маріуполь. Фото: Depositphotos
Цивільна інфраструктура також була знищена вщент. Відповідно до звіту Human Rights Watch і Truth Hounds, станом на середину травня 2022 року було пошкоджено 93% з 477 багатоповерхових будинків у центральній частині Маріуполя, усі 19 лікарняних комплексів і 86 із 89 навчальних закладів.
«Численні маріупольці, які втекли з міста, заявили, що хочуть бачити справедливість. Вони хочуть, щоб відповідальні за смерть їхніх близьких, поранення, напади на їхні будинки та спустошення їхнього міста були притягнуті до відповідальності», — діляться висновками автори згаданого дослідження. Вони також додають, що для маріупольців важливо, щоб українці та весь світ пам’ятали Маріуполь, його втрати і знищену яскравість і красу.
Маріуполь у 2016 році. Фото: Марія Бабенко
Сіверськодонецьк (до 2024 — Сєвєродонецьк)
Розташування: Донецька область
Населення у 2021 році: 101,1 тис. осіб
Площа: 50 кв. км
Найбільші підприємства: Сєвєродонецьке об'єднання «Азот»
Сєвєродонецьк історично називали містом хіміків. Там працювало Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» — одне з найбільших хімічних виробництв в Україні. Це було містоутворююче підприємство, де за радянських часів працювало близько 17 тис. людей, а у 2020 році — 6 тис. Актив входив у Group DF бізнесмена Дмитра Фірташа, який станом на зараз перебуває під домашнім арештом у Відні через справу проти нього ФБР США. В Україні на Фірташа наклали санкції за зв’язки з росією.
На території Сєвєродонецького об’єднання «Азот» українські військові облаштували останній оборонний форпост, як це було на маріупольському меткомбінаті «Азовсталь». В результаті, за оцінками керівника Сєвєродонецької районної військової адміністрації Романа Власенка, обстріли окупантів зруйнували хімічний гігант на 70%. А власне сам Сєвєродонецьк на момент окупації у червні 2022 року, за інформацією тодішнього голови Луганської ОВА Сергія Гайдая, загарбники зруйнували на 90%. Тоді в місті залишалося не більше 7-8 тис. мешканців.
Сєвєродонецьк після окупації. Фото: Соцмережі
Лисичанськ
Розташування: Сєвєродонецький район Луганської області
Населення у 2021 році: 95 тис. осіб
Площа: 95,6 кв. км
Найбільші підприємства: ЛИНІК
Українські війська залишили Лисичанськ 3 липня 2022 року через шалений тиск росіян. Місто було понівечене. За словами Сергія Гайдая, тоді там залишалося близько 10 тис. мешканців.
У Лисичанську було розташоване ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (ЛИНІК). Він був другим за потужністю після Кременчуцького нафтопереробного заводу, що входив у ПАТ «Укртатнафта». Обидва підприємства практично знищили росіяни. За оцінками KSE, втрати «Укртатнафти» і ЛІНІКа сягають $405 млн і $126 млн відповідно.
«Нафтопереробка [в Україні] була зруйнована майже повністю. Окрім двох згаданих, були руйнування також інших великих, але неактивних інших НПЗ. Тож відновити їх роботу заново буде неможливо», — коментує Дмитро Горюнов.
Наслідки обстрілу Лисичанська російськими військами 3 липня 2022 року. Фото: Луганська ОВА/Associated Press
Бахмут
Розташування: Донецька область
Населення у 2021 році: 72,3 тис. осіб
Площа: 41,6 кв. км
Найбільші підприємства: ARTWINERY (Артемівський завод шампанських вин), «Артемсіль» (у місті Соледар Бахмутського району)
Місто Бахмут (до 2016 року Артемівськ) було відоме багатьом українцям завдяки виробництву ігристих вин. Адже там з 1950 року працювало підприємство ArtWinery (раніше Артемівський завод шампанських вин), де ігристе виробляли класичним пляшковим методом під землею на глибині 72 метри. Завод міг виробляти до 25 млн пляшок ігристого на рік.
Виробництво ігристого в Бахмуті 2007 рік. Фото: Depositphotos
Битва за Бахмут тривала із серпня 2022-го по травень 2023 року. За інформацією Донецької військової адміністрації, вже у березні 2023-го 80% міста Бахмут було зруйновано, але там залишалося менше 5 тис. людей, що не погоджувалися на евакуацію.
Війна в Бахмуті. Фото: Depositphotos
Після початку боїв за місто власники ArtWinery закрили підприємство в Бахмуті і почали налагоджувати виробництво кількох позицій на базі потужностей партнерів на Одещині. Завдяки цьому бренд «Артемівське» залишився в асортименті супермаркетів. Тим часом навколо «фортеці Бахмут» у 2024 році продовжують точитися запеклі бої. Місто стало непридатним для проживання мирних мешканців і, вочевидь, залишається знелюдненим.
З Бахмутом також асоціюється бренд «Артемсіль». Проте підприємство «Артемсіль», де виробляли однойменну харчову сіль, розташоване в Соледарі Бахмутського району Донецької області. Коли на початку повномасштабного вторгнення через обстріли це найбільше в Європі підприємство з видобутку солі зупинило роботу, Україну охопив дефіцит солі. Щоб задовольнити попит, довелося налагоджувати імпорт.
Виставка живопису в соляній шахті ДПО Артемсіль 2007 рік. Фото: УНІАН
Знищений Соледар. Фото: соцмережі
Рубіжне
Населення у 2021 році: 56,1 тис. осіб
Площа: 34,1 кв. км
Найбільші підприємства: Рубіжанський картонно-тарний комбінат
Під час повномасштабної війни Рубіжне було сильно зруйноване і окуповане з 12 травня 2022 року.
Уточнимо, що до окупації Рубіжне було центром хімічної і целюлозно-паперової промисловості. Зокрема, Рубіжанський картонно-тарний комбінат, за оцінками KSE, зазнав $98 млн збитків.
Рубіжне до і після. Фото: телеграм Сергія Гайдая
Авдіївка
Розташування: Покровський район Донецької області
Населення у 2021 році: 31,9 тис. осіб
Площа: 29 кв. км
Найбільші підприємства: Авдіївський коксохімічний завод
Авдіївку називпли однією з найскладніших ділянок фронту. 17 лютого 2024 року Сили оборони України були змушені вийти з Авдіївки. Місто лишилось майже повністю знищеним, про що свідчать фото з телеграм-каналів окупантів.
Окупована Авдіївка. Фото: Телеграм
В KSE втрати суттєво зруйнованого Авдіївського коксохімічного заводу оцінили в $414 млн. Колись він був одним з найбільших коксохімічних підприємств у Європі.
Торецьк
Розташування: Бахмутський район Донецької області
Населення у 2021 році: 31,5 тис. осіб
Площа: 62 кв. км
Найбільші підприємства: вугільна промисловість
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 14 жовтня 2024 року опублікував у мережі Х фото Торецька з повітря. «Це Торецьк. Тихе українське містечко з населенням близько 35 тис. до війни. Зараз безжальними бомбардуваннями росія зрівнює його з землею», — написав Сибіга.
Знищений Торецьк. Фото: соцмережі
Колись Торецьк називали містом шахтарів. Але це все в минулому. Станом на 14 листопада в місті тривали запеклі бої. Проте близько 800 цивільних осіб на той час так і не виявили бажання евакуюватися.
Дорожний вказівник Торецьк у 2021 році. Фото: УНІАН
Волноваха
Розташування: Донецька область
Населення у 2021 році: 21,4 тис. осіб
Площа: 11,2 кв. км
Найбільші підприємства: вузлова сортувальна залізнична станція
Волноваху почали обстрілювати артилерією в перші дні великої війни, а у березні 2022 року окупували. «Місто зруйновано на 90%, у місті немає електрики, водопостачання, газопостачання, українських мобільних операторів», — повідомляв у травні 2022 року Дмитро Лубінець, голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. За його інформацією, тоді у місті залишалося 2,5-3 тис. населення.
Волноваха. Фото: REUTERS
Вовчанськ
Розташування: Чугуївський район Харківської області
Населення у 2021 році: 17,7 тис. осіб
Площа: 70 кв. км
Найбільші підприємства: Вовчанський агрегатний завод
Напередодні 1000 дня великої війни у Вовчанську, що розташований на відстані близько 5 км від державного кордону з росією, найімовірніше, вже не залишилося цивільних мешканців. Їх евакуювали, а місто вже майже повністю зруйноване.
Мирні жителі евакуюються із районів бойових дій неподалік міста Вовчанськ у Харківській області. Фото: УНІАН
Станом на середину листопада 2024 року по всьому місту та на прилеглих територіях тривають напружені бої. Нагадаємо, Вовчанськ рашисти вже захоплювали на початку повномасштабного вторгнення. Тоді обійшлося без серйозних руйнувань, а вже 13 вересня 2022 року ЗСУ визволили прикордонне місто. Проте новий наступ на Вовчанськ росіяни почали у травні 2024 року. Відтоді вони практично зрівняли його з землею.
Чоловік їде на велосипеді на фоні зруйновоної бідівлі у місті Вовчанськ у лютому 2024 року. Фото: УНІАН
У ході нового наступу росіяни захопили найбільше підприємство — Вовчанський агрегатний завод. Проте підрозділи ГУР Мініоборони 24 вересня повідомили про звільнення підприємства від російських загарбників. Відтоді цей промисловий об’єкт залишається головною ціллю для ворога.
Нагадаємо, основним видом діяльності Вовчанського агрегатного заводу було виробництво повітряних і космічних літальних апаратів і супутнього устаткування.
Вовчанськ зараз. Фото: Фейсбук Prezydentska Bryhada
Мар’їнка
Розташування: Покровський район Донецької області
Населення у 2021 році: 9,3 тис. осіб
Площа: 2,3 кв. км
Мар’їнка — далеко не найбільший населений пункт, який рашисти зрівняли із землею. Тут не було стратегічно важливих великих підприємств. До повномасштабної війни у місті діяв контрольний пункт в'їзду-виїзду в зоні проведення АТО — КПВВ «Мар'їнка».
Контрольний пост в'їзду-виїзду (КПВВ) Мар'їнка в Донецькій області, 25 листопада 2016 року. Фото: УНІАН
Проте саме знищена вщент Мар’їнка стала красномовним символом російського варварства. Фото зрівняного з землею міста завжди нагадуватиме світу про злочини росіян.
Мар'їнка сьогодні. Фото: відкриті джерела
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
