Названо 10 підприємств, які зазнали найбільших втрат за 1000 днів великої війни – інфографіка

Автор

Марія Бабенко

Коли буде 1000 днів війни, 19 листопада 2024 року варто нагадати про економічну відповідальність росії перед Україною і місцевим бізнесом. Отже називає 10 підприємств України, які зазнали найбільших збитків після 24 лютого 2022 року.

Яким підприємствам України росія завдала найбільшої шкоди за 1000 днів війни

Небезпечні умови праці, викликані російським вторгненням, наразі названо основною перешкодою для бізнесу в Україні. Адже у жовтневому опитуванні New Monthly Enterprises Surve, яке проводять в Інституті економічних досліджень, на цей фактор вказали 62% учасників.

Дійсно, за майже 1000 днів повномасштабної війни бізнес зазнав колосальних втрат, які подекуди вимірюються мільярдами і сотнями мільйонів. Наведемо у приклад 10 найбільш постраждалих від росіян активів, які у Київській школі економіки (KSE) назвали у відповідь на запит .

Інфографіка: Олександр Шатов на базі інформації, що надана в KSE на запит The Page

Отже, сукупні втрати 10 об’єктів промисловості, які, за версією KSE, зазнали найбільших збитків під час війни, становить $5,888 млрд. Список очолюють металургійні гіганти Маріуполя – «ММК ім. Ілліча» ($2,385 млрд втрат) та «Азовсталь» ($1,777 млрд). Обидва підприємства належать до групи Метінвест. Під час оцінки збитків брали до уваги не тільки знищення або пошкодження, а й падіння внутрішнього попиту, втрату деяких ринків, логістичні проблеми, вимушений простій тощо. Бо, наприклад, компанія «Запоріжкокс», що входить до групи «Метінвест», після збитків у 2022 році за підсумками 2023 року отримала чистий прибуток у розмірі 399,840 млн грн.

Азовсталь 2022 рік. Фото: Дмитро Орест Козацький

Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating, нагадує, що у 2021 році на «Азовсталі» працювало майже 10,5 тис. працівників, чистий дохід склав майже 87 млрд грн, а балансові активи коштували 86 млрд грн. На думку експерта, додатково можна врахувати гіпотетичні витрати на очищення території від екологічного забруднення, але складніше оцінити наслідки втрати об’єктів, оскільки через їх зв’язаність в економіці вплив майже завжди виходять за визначення «економічний».

Азовсталь у 2016 році. Фото: Марія Бабенко

«Суттєвих руйнувань також зазнали Авдіївський коксохімічний завод ($414 млн), «Укртатнафта» ($405 млн) та машинобудівне підприємство «Зоря-Машпроект» ($264 млн), – зазначає Дмитро Горюнов, керівник групи розрахунків збитків України від війни KSE Institute. – Ці втрати суттєво вплинули на ключові галузі української економіки, зокрема металургію та нафтопереробку. Металургія втратила понад 40% виробничих потужностей безпосередньо з виробництва сталі та частину коксохімічного виробництва. Нафтопереробка була зруйнована майже повністю».

Авдіївський коксохімічний завод, в Авдіївці (Донецька область), 5 листопада 2017 року. Фото: УНІАН

Як оцінюються втрати промисловості України під час повномасштабного вторгнення

Згідно з оцінками аналітичної команди Київської школи економіки (KSE), станом на 1 липня 2024 року загальні непрямі фінансові збитки сектору промисловості, будівництва та послуг становлять $409,9 млрд (виручка) або $133,2 млрд (додана вартість).

«Звісно, це не лише через знищення або пошкодження, а також через падіння внутрішнього попиту, втрату деяких ринків, логістичні проблеми та інші причини, але розділити ефекти важко, – коментує Дмитро Горюнов. – Умовно, якщо взяти найбільші підприємства переліку, металургійні заводи «ММК ім. Ілліча» та «Азовсталь», навіть якби вони залишилися неушкодженими, в них було би набагато менше можливостей експортувати свою продукцію через недоступність торговельних портів».

Віктор Шулик нагадує, що за офіційними даними, через війну критично постраждали ключові об’єкти енергетики, відновлення яких буде дуже дорогим та довгим і в перспективі стримуватиме розвиток будь-якої промисловості. Також досить складна ситуація склалася в галузі морської логістики через пошкодження портової інфраструктури і втрату конкурентних позицій, авіаційної логістики та агросектору через мінування території.

Знищений росіянами під час обстрілів 40-тонний трансформатор демонструють у Києві. Фото: УНІАН

«Бізнес не працює в вакуумі, тому знищення окремих підприємств або припинення їх роботи з інших причин завжди матиме соціально-економічний ефект вищий, ніж вартість знищених активів, втрачений дохід або неотриманий податок в бюджет, – зазначає Віктор Шулик. – Навіть не принципово, як це сталося: через тимчасову окупацію території, приліт ракети, заборону авіаперельотів чи мобілізацію працівників».