В Києві 7 листопада пройшов десятий Київській міжнародний економічний форум. В програмі було анонсовано багато потенційно корисних дискусійних панелей, але мене найбільше зацікавила із заголовком «Трансформація відносин бізнесу та влади». І недарма: присутність серед спікерів засновника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, який провів у СІЗО кілька днів у січні 2024 року, та представника Офісу генпрокурора Олексія Бонюка зробила цю подію неочікувано смішною майже для всіх присутніх у залі. Хоча сміятися, за великим рахунком, нема з чого — скоріше, це була нервова реакція бувалих бізнесменів.
Найчастіше бізнес скаржиться на роботу фіскально-правоохоронного блоку
Судячи з того, що гості КМЕФ вщерть заповнили зал, організатори обрали актуальну тему. Спочатку ніщо не обіцяло, що вже за пів години більшість глядачів буде постійно посміхатися, а іноді і відверто реготати.
Модератор — старший партнер адвокатського об’єднання «Aequo» Олексій Філатов — почав стандартно. Коротко описав ситуацію, що склалася: і бізнес, і влада багато років мають взаємні претензії. Потім попросив бізнес-омбудсмена Романа Ващука назвати головні проблеми цих взаємовідносин. Омбудсмен розповів про існування двох Україн: є держоргани, які підтримують бізнес, наприклад, місцеве самоврядування та Мінекономіки, і є фіскально-правоохоронний блок, який працює «радше в супротивному напрямку».
— Звичайно, цей блок має збирати для держави потрібний ресурс, щоб вона могла воювати. Але як він це робить? — пан Ващук трохи підвищив голос.
За його словами, 75% від загальної кількості скарг стосується саме методів роботи фіскалів та правоохоронців.
Також бізнес-омбудсмен згадав блокування податкових накладних. З цим ситуація поступово покращується, проте відновилися «трудомісткі» перевірки.
Слово надали голові фінансового комітету Верховної Ради Данилу Гетманцеву. Він впевнений, що протистояння влади і бізнесу навмисно нав’язують країні протягом 30 років незалежності.
— Такого протистояння нема, воно є міфічним, — констатував нардеп.
— О! Ага! — з іронією відреагував зал.
Він запевнив, що його особисте завдання — зробити єдину для всіх систему, яка перекриє прогалини, що дозволяють ухилятися від податків.
Данило Гетманцев впевнений, що протистояння влади і бізнесу не існує
Жінки, які сиділи поруч зі мною, посміхнулись від цих слів. Їхні бейджі свідчили про те, що вони працюють в приватних компаніях.
Тим часом голова парламентського комітету руйнував міф навколо створення так званого клубу білого бізнесу. Він запевнив, що поява такого «клубу», а точніше списку, не свідчить про якусь дискримінацію підприємців. До списку потрапляють автоматично, якщо відповідають основним критеріям. Серед них, наприклад, зарплати та сплата податків вищі, ніж в середньому по галузі.
Бізнес не хоче конфронтації з владою
Олексій Філатов поцікавився у Ігоря Мазепи, в чому він бачить корінь основних проблем відносин бізнесу з владою. Бізнесмен запевнив, що добре розуміє пана Гетманцева: коли країна воює, їй потрібно більше податків, щоб захищатися. Ефективне виконання рішень політичного керівництва потребує великого силового (ментовського в інтерпретації пана Мазепи) апарату. І в перші місяці повномасштабного вторгнення апарат гарно працював, відшукував російські активи, а потім «сам сів на цю корупцію».
Слова бізнесмена перервали аплодисменти. Він явно цим надихнувся і запропонував підняти руки тим, хто за останні три роки стикався з несправедливим тиском. Кілька людей підняли руки.
— Ну, я в тюрмі побував вже, бл…дь, — сказав підприємець, теж піднявши руку. — Я взагалі жодного відношення не маю до цієї сцени, просто випадково опинився на цій панелі, бо Льоша (Філатов) подзвонив, каже: «Мазепа, ти відсидів у тюрмі, піди розкажи, як там було». Що я хочу сказати: цілком зрозуміло, що в стані війни роль держави буде зростати, але всьому є прєдєл. І ось ця, Даниле, остання дискусія з бізнесом, коли треба підняти податки, бо нема чим наповнювати бюджет… Ну дійсно, воно так і є, я згоден, що нема чим наповнювати бюджет. Але інше питання — справедливості. Де митниця, нелегальні тютюни, десятки інших індустрій, в яких просто наведи порядок і не треба буде йти війною, знову робити цю конфронтацію? Ніхто її не хоче. Всі просто хочуть, щоб ніхто не хотів тобі «допомогти» з боку держави.
Цю тезу аудиторія теж зустріла аплодисментами.
Ігор Мазепа запропонував підняти руки тим, хто за останні три роки стикався з несправедливим тиском і зробив це першим
Данило Гетманцев у відповідь наголосив, що держава уже займається детінізацією, завдяки цьому станом на жовтень бюджет отримав тільки від роботи податкової служби додаткових 67 млрд грн — приблизно 10% від загальних надходжень всього року. Це сталося, наприклад, завдяки позбавленню ліцензій недобросовісних підприємств, які торгували горілкою та пальним. Збір ПДВ зріс на 74%, а зараз намагаються побороти стандартні схеми, коли продавці електроніки або великі провайдери працюють через мережу ФОПів.
— І не хочеться цих перевірок, повірте мені. Але попри те, що держава зобов’язана забезпечити принцип верховенства права для всіх, ми це будемо робити, скільки нам дасть Бог, — сказав пан Гетманцев під смішки моїх сусідок.
«В Україні кримінальна справа є формою діалогу держави з бізнесом»
Нарешті настала черга поговорити з начальником департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу генпрокурора Олексієм Бонюком. Модератор почав з офіційної статистики від генпрокурора. 77% справ, які відкриваються відносно бізнесу, не доходять до суду, а за результатами аудиту 20% таких проваджень були закриті.
— Питання таке: чи поніс хтось відповідальність за це? І взагалі як працює аналіз ефективності ведення справ? — спитав Олексій Філатов.
Пан Бонюк одразу визнав, що тиск на бізнес існує, і з цим треба щось робити.
Пан Бонюк попередив, що реформа має завершитися лише у 2027 році, тому запропонував усім, хто підіймав руки, сигналізуючи про тиск, звертатися до нього: саме для цих людей був створений його підрозділ. Пояснив, що процитовану статистику зібрали, щоб зрозуміти, скільки таких кейсів є — сотні тисяч, чи якась «більш об’єктивна величина».
— Ми активно працювали над цим питанням, завдяки кейсу (Олексій Бонюк хитнув головою в бік Ігоря Мазепи — в день, коли бізнесмена випустили із СІЗО, президент Володимир Зеленський оголосив про необхідність унеможливити тиск на бізнес) нам вдалося істотно прискоритись, — сказав чиновник. Пан Мазепа теж похитав головою, але несхвально.
Прокурор багато і доволі монотонно розповідав про створення ради з питань підприємництва, про дашборд на сайті прокуратури, де можна вивчати справи, які стосуються бізнесу, про реформу, що приведе до трансформації правоохоронної системи («орієнтуватися не на м’язи, а на мізки»), про те, як громадяни зможуть впливати на роботу правоохоронців.
Деякі слухачі потягнулися до виходу. Ігор Мазепа спіймав погляд модератора і демонстративно показав на годинник.
— …Наступне: процес, — пан Бонюк явно не помітив цього жесту. — Я думаю, що бізнес зацікавлений, щоб процес не відбувався, звичайно, по відношенню до нього, або були інструменти такі, які є в цивілізованих країнах, наприклад, коли укладається угода і провадження може просто припинитися. Наступне: КРІ … Наступне: комплексна цифрова трансформація (пан Мазепа скептично скривився)… Останній блок теж дуже важливий, він стосується доброчесності...
Доповідь закінчилася, настав час запитань та коментарів. Бізнес-омбудсмен Роман Ващук нагадав, що в роботі правоохоронних органів важливим показником залишається кількість відкритих справ, і це не йде на користь державі.
Роман Ващук: «В Україні кримінальна справа є формою діалогу держави з бізнесом»
— Такі органи, як БЕБ, хочуть всіх переконати: «Ми неймовірні, ми суперові, ми подвоїли кількість справ». Ці справи ніколи до суду не йдуть, але нароблять репутаційної шкоди, — сказав він. — Те, що в Україні кримінальна справа є формою діалогу держави з бізнесом, не розуміють у штаб-квартирі міжнародної компанії. Там вважають, що кримінал — це страшне. І навіть коли кримінальну чи податкову справу вдається закрити, репутаційна шкода, інвестиційна шкода для України вже зроблена.
Що зараз відбувається зі справою Ігоря Мазепи
Ігорю Мазепі, як головному герою справи, що викликала «найбільший резонанс за весь час існування бізнесу в Україні», модератор запропонував поділитися висновками про відносини підприємців з державою.
— Взагалі не хотів торкатися своєї справи, але трохи скажу. Кожен бізнесмен в моїй особі побачив себе, коли я сидів у тюрмі. Саме тому вона викликала такий резонанс. До речі, дякую всім, що я з вами, а не в тюрмі. З вами краще, ніж там, — посміхнувся пан Мазепа і знов зірвав аплодисменти.
Звертаючись до пана Бонюка, спікер розповів про свій сон. Він студент, який пише теоретичну роботу з такими само лозунгами: «дашборди», «честь прокурора», ще щось.
— І я викладаю суто теоретично роботу, яка жодного прикладного змісту не має, — сказав підприємець. — Все, що ви кажете, пане Бонюк, нічого спільного не має з тим, з чим ми, бізнесмени, стикаємось щодня. Ви кажете про свою доблесну роботу, а багато моїх колег зверталися до вас ще півтора року тому про незаконні, «беспредєльні» справи. Ви тримаєте себе зайнятими, чи ви бізнесу допомагаєте?
Іноді під час дискусії від сміху не могли утриматись навіть спікери
— Коли ви до нас зайдете у своїй справі? — неочікувано спитав прокурор, змусивши зал зареготати.
— А нащо мені до вас іти? — цілком серйозно відповів пан Мазепа. — Ви прив’язали мене до справи десятирічної давнини…
— Ну не я — для справедливості, — спробував виправдовуватися Олексій Бонюк.
— Ви — прокурори. Ви захотіли заставу в сто разів більшу, ніж якась цифра, яку ви самі намалювали (за підозрою у справі, що стосується нібито незаконного відчуження землі на Київщині вартістю 21 млн грн, Печерський суд Києва запропонував бізнесмену вийти на свободу під заставу у 350 млн грн, слідчі клопотали про заставу у 700 млн грн). І без жодної постанови слідчого судді незаконно, злочинно затримали мене, увірвалися в мою домівку і мої офіси. І ви хочете, щоб я до вас ще кудись ходив?! — здивувався пан Мазепа.
— Нам просто треба трошки допомагати відновлювати справедливість. Але з цим провадженням, я думаю, ми, вивчивши його, розберемося, — пообіцяв пан Бонюк.
— Ви ж до нас так і не прийшли, — з трохи розгубленою посмішкою промовив прокурор.
— Та я не збираюся до вас приходити.
— Ну от оце істотно ускладнює нашу роботу, — сказав пан Бонюк, різко посерйознішавши.
— Моя справа стікає в кінці листопада. Тобто прокурор і ДБР мали б прийти до суду, якщо їм є що принести до нього, або закрити цю справу. Я сиджу і думаю: ну точно ж нема чого принести, просто з пальця все висмоктано. І закрити вони не можуть, бо що ви там казали — честь погона, чи що у вас там? — знов звернувся підприємець до опонента. — Тож я сиджу і чекаю, щоб хлопці принесли мою справу до суду, щоб я був не підозрюваний, а звинувачений. Ну і тоді вся ваша дурість буде видна всім, бо я не знаю, за що ви мене судите. Рік вже стікає, думаю: що ж вони вигадають? Дійсно, вигадали. Вони звернулися за міжнародною правовою допомогою, в іноземні банки, в іноземні прокуратури, шукаючи гроші, які я «вкрав» у лісу, у землі, у води — не знаю, у кого ще. Це значить, що п’ять, а може десять років вони будуть шукати мої гроші. А мені що з цим робити? У мене планів от так от, — бізнесмен провів долонею над головою, — купа. Я йду до банків, а там мені кажуть: «Ти, Мазепа, класний чувак, но до тебе є питаннячко. Ми тобі зробимо послугу — рахунок не закриємо, але про кредит навіть не думай». Ну і що мені наступні десять років, пане Бонюк, робити?
Ігор Мазепа не приховував, що скептично ставиться до слів Олексія Бонюка
— Якщо ви стоїте ззовні і просто спостерігаєте за ситуацією, вам вона подобається, уявіть собі, як вона буде розв’язуватися: вона певним плином іде. І насправді, колеги, це важливе питання, для нас це теж виклик, я думаю, що будемо йти до кінця, в тому числі і в цьому провадженні, в інших провадженнях — я бачу тут багато заявників присутні, — знову змусив засміятися аудиторію пан Бонюк. — Таке зараз у нас амплуа: ми прокурори, які працюють в прокурорській системі, але ми можемо сформувати певну альтернативну позицію, і цим треба користатися, поки реформи не відбудуться.
На цьому дискусія завершилася.
— Відчувається, що діалог держави та бізнесу інтенсифікується. Шкода, що засобом цього діалогу, як сказав пан Ващук, виступають кримінальні провадження, — підсумував Олексій Філатов.
Читайте також
