Рівень безробіття в Україні зменшиться до 14,2% у 2024 році і продовжить спад у наступних роках. З 2025-го зарплати українців можуть повернутися на довоєнний рівень. Як змінився ринок праці під час кризи COVID-19 та Великої війни, розповів НБУ в інфляційному звіті за квітень 2024 року.
Як стан ринку праці впливатиме на економіку України у 2024-2026
Кількість вакансій на сайтах пошуку роботи у 2024 році зросла, відповідно, активізувався попит на працю. Це підвищило споживання домогосподарств.
Водночас кількість резюме надалі зменшувалася. Пропозицію робочої сили обмежують такі чинники:
- міграція за кордон (за даними ООН, у 1-му кварталі 2024-го кількість мігрантів збільшилась близько на 150 тис., до 6,5 млн осіб);
- мобілізація;
- повільна адаптація ВПО на нових місцях;
- посилення диспропорцій на ринку праці.
Як змінилися попит і пропозиція на ринку праці за 1-й квартал 2024
Кількість кандидатів на одне робоче місце на початку квітня 2024-го була нижчою за рівень до повномасштабного вторгнення.
Значний дефіцит кадрів натепер у таких сферах:
- логістика;
- робочі спеціальності;
- роздрібна торгівля;
- готельні та ресторанні бізнеси.
«Ураховуючи подальше відновлення економічної активності та обмежену пропозицію робочої сили, найближчим часом диспропорції на ринку праці зберігатимуться, що стримуватиме економічну активність», – зазначили у НБУ.
У 1-му кварталі 2024 року рівень участі в робочій силі відновив зростання після тривалого зниження.
У західних і центральних регіонах України, де ВВП зростав швидше, рівень участі в робочій силі також був вищим порівняно зі східними та південними областями.
Як зміниться рівень безробіття в Україні у 2024-2026
НБУ прогнозує зменшення безробіття:
- у 2024-му – до 14,2%;
- у 2025-2026-му – до 10-12%.
«Однак рівень безробіття все ще перевищуватиме показники до повномасштабного вторгнення через зміни в структурі економіки, міграцію, нерівномірне за регіонами та галузями відновлення, що спричиняє невідповідності потреб працедавців і навичок працівників», – розповідають у Нацбанку.
За даними НБУ, найбільше на складний стан ринку праці впливатиме повільне повернення мігрантів в Україну через їх адаптацію до життя за кордоном та відновлення трудової міграції.
Як зміняться зарплати в Україні у 2024-2025
Через невідповідності між попитом та пропозицією робочої сили на початку 2024-го, як і у 2023-му, зарплати підвищувалися.
За прогнозом НБУ, вже у 2025-му реальні зарплати в економіці перевищать довоєнний рівень та підвищуватимуться надалі, зокрема через збільшення конкуренції за робочу силу із закордонними роботодавцями
Як пандемія COVID-19 і війна вплинули на ринок праці в Україні
Результати опитувань НБУ українських підприємств свідчать, що обидві кризи, COVID-19 і Велика війна, мають як спільні риси, так і власну специфіку. Зокрема, повномасштабна війна набагато гірше вплинула на діяльність підприємств.
Водночас дистанційні формати роботи, які започаткували під час ковідної кризи, допомогли утримати певну стабільність виробничих процесів і під час війни.
«Конкуренція за працівників нині гостріша, що змушує підприємства підвищувати зарплати темпами, які вищі за зростання продуктивності. Дефіцит кадрів зі значною вірогідністю зберігатиметься значним, що обмежуватиме відновлення економіки в довгостроковій перспективі», – зазначають у НБУ.
Як у 2021-му, так і в 2023 році підприємства повідомляли про брак кадрів:
- під час ковідної кризи лише 12% респондентів не відчували нестачі персоналу;
- у 2023-му частка таких підприємств становила 36%.
«Це можна пояснити як суб'єктивністю оцінок під час опитування, так і тим, що під час війни значна частина підприємств працює не на повну потужність, а економічний шок для підприємств через війну загалом мав значно більші масштаби», – пояснили у Нацбанку.
Водночас негативний вплив браку кадрів на діяльність підприємств під час війни значно перевищує оцінки під час кризи COVID-19:
- у 1-му кварталі 2022 року лише 26% підприємств зазначили, що брак працівників обмежував їхню діяльність;
- тоді як у 1-му кварталі 2024-го частка таких підприємств збільшилася до 38%;
- частка підприємств, які повідомили про недостатню кваліфікацію пошукачів роботи збільшилася з 2% у 2021-му до 16% у 2023-му;
- ще 11% підприємств зазначали про недостатню кваліфікацію наявних працівників.
«Крім кадрових проблем, підприємства зазначали й інші труднощі у роботі внаслідок війни: складний психологічний стан працівників, зупинення роботи на час повітряних тривог, перебої з енергопостачанням тощо. Також підприємства звертали увагу на більші проблеми із працеспроможністю працівників і більші потреби в додаткових інвестиціях та інноваціях для підвищення продуктивності», – підсумували у НБУ.