Під час повномасштабного вторгнення Україна стикнулася з викликами, які стосуються психічного здоров’я військових. Про це розповіла заступниця міністра оборони Ганна Маляр під час круглого столу «Війна проти наших душ. Як зберегти ментальне здоров’я військовослужбовців і всього суспільства».
Виклики, пов’язані з психічним здоров’ям військових
- Кількість військовослужбовців. Зараз в Україні сотні тисяч мобілізованих. Кількість людей, які потенційно потребуватимуть психологічної допомоги, – майже мільйон. Навіть якщо допомога знадобиться не кожному, обсяг однаково більший, ніж свого часу забезпечувався державою.
- Психологічна допомога надається лише добровільно. Людина може її потребувати, але водночас вона має право ні до кого не звертатися. Переважна більшість військових – чоловіки. Є стереотип: «Якщо я сильний, чому я маю звертатися до психолога?» Потрібно роз’яснити, що допомога психолога – це нормально. «Важливо розуміти, що психологічні зміни, які відбуваються з кожним, – це не привід для стигматизації. Це не привід вважати, що людина хвора чи нам потрібно її боятися», – наголосила заступниця міністра. На суспільстві лежить відповідальність, щоб воно не робило надмірний акцент на психологічній допомозі та не стигматизувало це питання. Психологічна допомога має перетворитися на звичайну, буденну річ.
- Кількість психологів. Їх фізично не вистачає, і в найближчі роки бракуватиме. Має бути створений орган, який координуватиме це питання. До великого вторгнення в країні не було жодної інституції, яка б координувала психологів, знала б про їхню кількість і кваліфікацію.
- Складність роботи цивільних психологів із військовими. Для військових потрібні особливі психологи. Цивільним психологам це робити складно. «Якщо звичайний цивільний психолог вислухає військового, йому самому потім буде потрібна допомога», – сумно жартує Маляр. Також є своя специфіка, що стосується питання безпеки. Тож із військовими зараз працюють військові психологи, яких не вистачає. Щоб зменшити цей дефіцит, Міноборони провело цільову мобілізацію психологів, для яких проводили спеціальне навчання роботі з військовими. Крім того, допомагають громадські організації, що об’єднують цивільних психологів, які з 2014 року на фронті психологічної допомоги.
«З одного боку, ми стоїмо перед викликами, з іншого – це наш величезний шанс стати ключовими фахівцями у світі по роботі із суспільством та військовими в умовах повномасштабного вторгнення», – переконана Маляр.
Що необхідно зробити для психологічної допомоги суспільству
Ціна «нічого не роблення» у сфері ментального здоров’я є надто дорогою. «Невидимі рани війни мають конкретні економічні показники. Кожна відновлена людина – це працездатність, це відновлена економіка. Ми маємо стати об’єднаними силами відновлення людини», – вважає керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів Оксана Збітнєва.
Що, на її думку, варто зробити у сфері ментального здоров’я:
- Вибудувати пласт, який називається «Допомога». Потім – послуги в громаді, неформальні послуги та спеціалізована допомога. Це велика психоедукаційна робота з кожним українцем. Потрібно обростати новими навичками піклування про своє ментальне здоров’я. Треба робити це піклування щоденною звичкою.
- Розвивати систему сервісів і послуг. Людина має знати, куди їй звернутися, якщо вона не може впоратися самостійно.
- Підготувати фахівців відповідного рівня із «вмонтованістю» в систему.
«Сьогодні в Україні кожен третій потребує психологічного втручання. Але психологів не вистачить на всіх. Ми маємо перебудувати цей підхід, кожен із нас має зробити свій внесок у психічне здоров’я нації», – вважає Збітнєва.
Коли можна чекати проявів психологічних проблем у військових
З огляду на досвід американців, які воювали у В’єтнамі, психологічні проблеми, зокрема ПТСР, в учасників бойових дій в Україні можуть початися приблизно за вісім років. Про це заявив т.в.о. директора гуманітарного забезпечення Міністерства оборони Назім Агаєв.
За його словами, уже зараз потрібно працювати з військовими. «Наше завдання – щоб вони вийшли в цивільне життя психічно здоровими й готовими відбудовувати країну», — зазначив Агаєв.
Представник Міноборони наголосив, що зараз спостерігається дефіцит психологів, також є певні організаційні труднощі, але це питання зараз розв'язується.
«Головне завдання Міноборони зараз – це взаємодія з громадськими організаціями, які можуть надавати психологічну допомогу, із санаторно-курортними структурами, з профспілковими структурами, які надають локації для того, щоб військовослужбовці могли відпочити протягом 7 — 10 днів. Проблема полягає в тому, що в Міноборони немає на це коштів. Усі гроші сконцентровані в Міністерстві ветеранів», — пояснив Агаєв, і додав, що Мінветеранів погодилося працювати з Міноборони та фінансувати відповідні проєкти.
Психологічна підготовка особового складу
Повномасштабна війна дала поштовх, щоб Україна звернула увагу на ментальне здоров’я як військових, так і суспільства загалом. Про це заявила начальниця відділу оперативної психологічної роботи у військах Центру морально-психологічного забезпечення ЗСУ Наталя Мельник.
«Військові запитують: а як нам повертатися після перемоги? Як впоратися з наслідками війни, які ми тут отримаємо?» — говорить вона.
Завдання психологів у зоні бойових дій – підготувати військових до виконання бойових завдань, стабілізувати їхній стан після бою. Військові отримують поради від працівників Центру морально-психологічного забезпечення, що робити під час війни та як повернутися після перемоги, щоб максимально зберегти психічне здоров’я.
Як працює програма «Рівний рівному»
Програма «Рівний рівному» розрахована на підготовку особового складу, щоб навчити вояків надавати першу психологічну допомогу, розрізняти стани своїх побратимів. Спочатку на рівні взводу готуються тренери. Це сержанти або солдати, які мають лідерські якості, легко навчаються, мають довіру своїх побратимів. Потім тренери роз’їжджаються й навчають своїх побратимів тих навичок, які вони отримали на тренінгу, розповіла офіцер відділу психологічного супроводу управління психологічного забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ Альона Сидоренко.
«Наш досвід у питанні ментального здоров’я військових – єдиний у світі. Такого досвіду немає ані в американських, ані в ізраїльських колег», — наголосила вона.
Підтримка сімей військовослужбовців
Більшість членів сімей, які вперше зіштовхнулися з участю рідної людини у військовій службі, дезорієнтовані й не знають, з яких питань до кого звертатися. Вони не розуміють, як функціонує військова структура, заявила директорка ГО «Громадський рух «Жіноча сила України» Наталія Умеренкова.
«Рідні військових часто не мають людей, з ким можуть розділити свій досвід. Вони можуть відчувати себе ізольованими», — наголосила вона.
За її словами, психосоціальна підтримка сімей військовослужбовців має включати інформування про маршрути отримання допомоги, допомогу з конкретних питань, створення підтримувального соціального середовища та психологічну допомогу.
«Ми розпочали проєкт «Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців» і бачимо, які виклики мають сім’ї військових», — зазначила Умеренкова й додала, що для підтримки сімей військових діє телефонна лінія соціального супроводу та консультацій, групи підтримки, а також індивідуальні консультації за запитом.
Звернутися до Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців можна за безплатним номером 0 800 332 720 (10.00-20:00), усі дзвінки конфіденційні.
Директорка ГО озвучила пропозиції для підтримки сімей військових:
- Забезпечити інформаційно-консультаційну допомогу для розв'язання соціальних питань і психологічної підтримки в режимі 24/7 у телефонному та текстовому форматі.
- Створити умови доступної комунікації членів сімей із військовими частинами. Адже питання щодо несення служби можуть розв'язуватися лише військовою частиною (виплати, документи, статус тощо). «Зараз формується напрям соціальної роботи у Збройних силах. Постає виклик, хто робитиме цю роботу на рівні батальйонів. Останні кілька місяців наша команда працює над реалізацією пілотного проєкту щодо організації підтримки сімей у підрозділі. Відпрацьовуємо на базі 135 батальйону 114-ї бригади ТрО. Потім цей досвід буде поширений у Збройних силах», — розповіла вона.
- Створення Міноборони державних програм підтримки сімей військовослужбовців: програми супроводу членів сімей, програми відновлення, а також програми для родин тих, хто зник безвісти, потрапив у полон або загинув.
Відновлення ментального здоров’я після війни
Психологи вважають, що 80% населення здатні впоратися з пережитими стресовими чинниками самостійно.
«Та робота, яка в нас попереду, – це психоемоційне «розмінування». Треба, щоб люди виговорилися, щоб відновити силу», — говорить Оксана Збітнєва й додає, що наше суспільство має цілитися в стійкість і посттравматичне зростання.
Читайте також
Онлайн-голосування за кращих роботодавців: компанії розкривають невідомі деталі про умови праці
