Фінський буксир Ukko біля нафтового танкера Eagle S біля Порккаланніємі, Кіркконуммі, Фінська затока, 28 грудня 2024 року. Фото: REUTERS
Країни НАТО розмістять фрегати, патрульні літаки і військово-морські безпілотники в Балтійському морі, щоб допомогти захистити критично важливу інфраструктуру і залишити за собою право вживати заходів проти суден, підозрюваних у створенні загрози безпеці, заявили у вівторок члени альянсу. Про це пише Reuters.
Військово-політичний альянс вживає заходів під назвою «Балтійський вартовий» після низки інцидентів, в яких були пошкоджені кабелі електропередачі, телекомунікаційні лінії і газопроводи після вторгнення росії в Україну.
Минулого місяця фінська поліція затримала танкер з російською нафтою і заявила, що підозрює судно у пошкодженні фінсько-естонської лінії електропередачі Estlink 2 і чотирьох телекомунікаційних кабелів.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що пошкодження 25 грудня безумовно пов'язані з росією.
«Вони безумовно пов'язані в тому сенсі, що судно було частиною російського «тіньового флоту». І ми знаємо, що вантаж на ньому також був російським. Зв'язок, безумовно, існує», — сказав Штубб в інтерв'ю Reuters, додавши, однак, що ще занадто рано робити подальші висновки про приналежність вантажу.
У той час як регіон перебуває у стані підвищеної готовності через побоювання саботажу, польська армія спростувала у вівторок повідомлення місцевих ЗМІ про те, що біля газопроводу Baltic Pipe було помічено судно російського «тіньового флоту», заявивши, що цього не було.
Дії Фінляндії проти танкера Eagle S показали, що судна, які завдають шкоди, можуть бути затримані правоохоронними органами, заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції за підсумками зустрічі восьми країн у Гельсінкі у вівторок.
«Потенційні загрози нашій інфраструктурі матимуть наслідки, в тому числі можливу висадку на борт, конфіскацію і арешт», — сказав Рютте.
Члени НАТО розглядають можливість застосування санкцій проти «тіньового флоту» росії в цьому регіоні в рамках зусиль із захисту підводних критично важливих об'єктів, заявив після зустрічі канцлер Німеччини Олаф Шольц.
«Ми продовжимо вживати заходів проти російського «тіньового флоту», в тому числі за допомогою санкцій, які вже запроваджені, і тих, які можуть бути запроваджені, в тому числі проти конкретних кораблів і судноплавних компаній, які також становлять загрозу довкіллю», — сказав Шольц журналістам.
За словами президента Латвії Едгара Рінкевічса, Балтійське море щодня перетинають близько 2000 суден, що ускладнює контроль за ними.
«Давайте подивимося правді в очі: ми не можемо забезпечити 100% захист, але якщо ми посилаємо сміливий сигнал, то я думаю, що такі інциденти зменшаться або навіть припиняться», — сказав Рінкевічс.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що необхідно провести подальші юридичні дослідження, щоб оцінити, яких заходів можна вжити проти підозрюваних суден, зберігаючи при цьому правила свободи судноплавства.