Мирні переговори. Чого саме Росія та Україна хочуть одна від одної.
У міру зростання інтенсивності обстрілу російським агресором міст і сіл України зростає і тиск на чиновників з обох боків, щоб вони прийшли хоч до якогось рішення, що поклало би край кровопролиттю.
П'ятий раунд переговорів має відбутися сьогодні, 15 березня. CNBC коротко виклав, чого хочуть українська та російська сторони.
Хотілки Росії
Є багато інтерпретацій, чого хоче лідер країни-агресора Путін, однак чіткості щодо цього немає. Багато політологів стверджують, що головна мета Путіна — відновлення сфери впливу Росії на колишньому радянському просторі та припинення його дрейфу в бік Заходу. Україна входить до кола цих країн.
У найближчій перспективі Путін хоче повалити прозахідний уряд України та встановити там своє маріонеткове керівництво, щоб повернути Україну до орбіти впливу РФ.
Росія чітко визначила свої вимоги до України:
- юридичні гарантії, що Україна ніколи не буде допущена до НАТО, в західний військовий альянс. РФ бажає, щоб Україна підписала угоду про нейтралітет і внесла відповідні зміни до своєї конституції;
- визнання незалежності двох сепаратистських проросійських республік на сході України, так званих Донецької та Луганської народних республік;
- визнання анексованого у 2014 році Криму територією Росії;
- припинення всіх бойових дій.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив минулого тижня, що війна припиниться «миттєво», якщо Україна погодиться з цими вимогами.
Варто зазначити, що РФ є, що втрачати у війні з Україною. Вона вже великою мірою виснажена ізоляцією на геополітичному, фінансовому та комерційному рівнях. Західний капітал масово йде з російської юрисдикції на тлі війни та після введення широкомасштабних і жорстких заходів. Санкції планомірно перетворюють економіку РФ на руїни.
Чого хоче Україна
Президент Зеленський резюмував у своїй заяві 14 березня, що його країна хоче «справедливого миру» з Росією. Він наполягав на тому, що Україна не бажає здаватися чи приймати ультиматуми Росії.
Україна вимагає припинення вогню з Росією, виведення російських військ і заявляє, що не віддасть Росії жодної своєї території. Однак залишається незрозуміло, чи означає це відмову визнати проросійські території, що відкололися, на Донбасі або Крим російською територією.
Водночас Україна дала зрозуміти, що може піти на компроміс щодо майбутнього членства в НАТО. Українська сторона заявила, що вона була б готова відмовитися від членства в альянсі. Але натомість хоче отримати чіткі «гарантії безпеки» від США та НАТО, щоб убезпечити себе в подальшому. Ці гарантії мають бути зафіксовані в майбутній угоді з Росією.
Безпосередній пріоритет України — створення гуманітарних коридорів для безпечної евакуації цивільних осіб. Більшість жителів окупованих та обложених територій намагаються вижити під обстрілами в умовах відсутності води, електроенергії, медикаментів і продуктів харчування.
Успіхи у створенні гуманітарних коридорів в Україні були неоднозначні. Деякі з них спрямовували українців до Росії чи її союзниці Білорусі. Інші були згорнуті через повідомлення про те, що мирні жителі зазнають обстрілу в разі спроби втекти.
Облога Маріуполя — основний елемент воєнної кампанії
Основною проблемою України останніми тижнями було азовське портове місто Маріуполь. Він оточений російськими військами та зазнає майже постійних обстрілів. Ресурсу для життя в цьому місті стало не вистачати, а попередні спроби припинення вогню не увінчалися успіхом.
Є надія, що більше мирних мешканців зможуть евакуюватися з Маріуполя 15 березня. Перша можливість для евакуації з'явилася 14 березня. До цього місто з населенням понад 400 тис. людей перебувало в облозі, тому його не можна було покинути.
Україна заявила, що планує відправити колону з гуманітарними вантажами до портового міста у вівторок і сподівається вивезти жінок і дітей із міста на зворотному шляху.
У Маріуполі вже вбито понад 2500 мирних жителів із початку війни 24 лютого, хоча ці цифри важко перевірити. Росія заявила, що не завдає ударів по цивільних особах, хоча доказів зворотного достатньо. Росіяни докотилися навіть до того, що обстрілюють лікарні та іншу громадську інфраструктуру.