Ситуація в енергетиці зимою 2024-2025 років виявилася ліпшою, ніж у попередніх прогнозах. Населення з відключеннями стикається не часто, а бізнес у багатьох випадках покладається на власні джерела електроенергії. Завдяки чому вдалося вирівняти ситуацію?
Нагадаємо, готуватися до важкої зими бізнес почав влітку 2024 року на піку дефіциту електроенергії в Україні. Тоді Нацбанк спільно з урядом презентували Стратегію з розвитку кредитування, в якій одним з пріоритетних напрямів визначили розвиток енергопроєктів. Ініціативу підхопили банки, які запропонували щодо таких кредитів найліпші умови. Як це вплинуло на енергетичну стійкість – розповідає Первін Дадашова, директорка Департаменту фінансової стабільності Національного банку України у відеоінтерв’ю 
.
Повне відеоінтерв’ю з Первін Дадашовою, директоркою Департаменту фінансової стабільності Національного банку України
Чому кредитування енергопроєктів стало пріоритетом для банків
Які галузі визнали пріоритетними в Стратегії з розвитку кредитування?
Зауважу, що стратегія не про те, щоб кредитувати одних і не кредитувати інших. А про те, щоб усунути прогалини в тих сферах, де ринкове кредитування трохи недопрацьовувало. І тому пріоритетні галузі – це напрями, на яких має сфокусуватися стратегія кредитування і дії державних органів.
Які це галузі? В стратегії визначені аграрний бізнес, переробна промисловість, енергетика, оборонна промисловість, а також окрема сфера інтересу – кредитування на так званих «територіях стійкості», що наближені до бойових дій.
Давайте сфокусуємося на кредитуванні енергетики, адже саме цей сектор сильно постраждав під час повномасштабного вторгнення, і нагадаємо, що стратегія передбачає для цього напряму.
В стратегії стосовно кредитування енергетики визначені кілька моментів, які потрібно було врегулювати. Це не означає, що кредитування без цих заходів було б неможливим, але треба було вирішити деякі нюанси, які тоді відігравали дуже важливу роль. Серед них – підходи до оцінки застави за енергетичними кредитами. Або інший важливий аспект – правильне структурування проєктних кредитів, планування, коли необхідно отримувати кошти. От на цих двох основних сферах: що робити з забезпеченням і що робити зі структуруванням проєктів, ми зосередилися.
Але варто зазначити, що саме у кредитуванні енергетики дуже велику роль зіграла ініціатива банків. Коли розвиток енергетики був критичною потребою для функціонування економіки, банки заявили, що готові охочіше братися до цієї справи, сприяти, допомагати. І, відповідно, підписали меморандум про ці наміри.
40-тонний трансформатор, знищений росіянами під час обстрілів, на рейках на Контрактовій площі у Києві. Фото: УНІАН
Як бізнес здобував енергонезалежність за кредитні кошти
Нагадаю, що в той період ми жили в режимі постійних відключень світла через значний дефіцит електроенергії. Відповідно, на такі кредити одразу виник попит. Який обсяг фінансування відтоді видали станом на зараз?
На той момент, коли бізнес особливо відчував суттєвий дефіцит електроенергії, попит дуже різко зріс. Різноманітні енергетичні проєкти фінансувалися і до того, як почалися відключення. Але я не буду оперувати цифрами про весь обсяг кредитів, які надані енергетичній галузі, тому що нас цікавить саме відрізок часу з червня 2024 року.
Відтоді до середини лютого 2025 року банки отримали приблизно на 80 млрд грн заявок, серед яких схвалили фінансування на 14 млрд грн. Але кредити, які схвалені, часто видаються траншами відповідно до реалізації проєкту в часі. Тому з 14 мільярдів, які погоджені, безпосередньо у банків взято близько 8 млрд грн. Ще близько 25% заявок, які надійшли, були відхилені банками.
Як ці проєкти, що були профінансовані, сегментуються по регіонах, видах бізнесу, меті, які є цікаві спостереження і статистика?
Є великі бізнеси, які не займаються енергетичною сферою як такою, але розуміють необхідність посилення своєї енергонезалежності. Це великі заявки на значні суми і масштабні проєкти, як, наприклад, придбання газових когенераційних установок. Це створення, власне, тієї мережі розподіленої генерації.
Тобто це підприємства, які мають потребу в забезпеченні самих себе електроенергією. Вони розуміють, що генерація до певної міри задовольнить їхні потреби, а може навіть забезпечить додатковий дохід, якщо інтегруватися в мережу.
З іншого боку, є менший бізнес, від якого надійшло чимало заявок. Це, звісно, простіші запити – генератори, різноманітні накопичувачі електроенергії. А ще частина заявок стосується створення повноцінних станцій альтернативної енергетики. Ці заявки чималі за обсягами, і їх подекуди складніше опрацьовувати і погоджувати.
Тобто саме з тих проєктів, що фінансуються, є три великі блоки: газові когенераційні установки, рішення з альтернативної енергетики, передусім сонячної, та різноманітні дрібніші – акумулятори та генератори.
Первін Дадашова (праворуч) в студії The Page. Скріншот відео
Регіони, звідки приходять заявки, дуже різноманітні. Найбільше ми зараз бачимо вже погоджених кредитів у Дніпропетровській області, в Івано-Франківській, а також у Київській. Але третина проєктів реалізовуються в кількох областях. Наприклад, велика компанія купує певне обладнання, яке буде використовуватися в тих регіонах, де вона працює.
Загалом фінансування надається в 21 області. З урахуванням сьогоднішніх активних бойових дій в деяких областях, безумовно, варто казати про охоплення майже всієї України.
Чи є попит від бізнесів, які працюють в невеличких населених пунктах? Наскільки локальний малий та середній бізнес обізнаний з цими можливостями?
Там, де працює бізнес і де є представництва банків, кількість заявок збільшилася повсюдно після того, як почалося активне обговорення таких можливостей. Наприклад, великі державні банки, які більше представлені в регіонах, дійсно отримують заявки звідусіль.
Які умови кредитів на енергопроєкти
Можна назвати середній чек такого кредиту на енергетичні проєкти?
Я б не говорила про середній чек загалом, тому що у нас ситуація досить розрізнена і є два сегменти – маленький бізнес і великий. Зазначу, що трохи більше ніж половина кредитів – чеки понад 50 млн грн. Але, звісно, у нас є велика кількість проєктів на 1-3 млн грн. А є дуже великі кредити – заявки на суми близько мільярда.
Ви казали, що 25% заявок отримали відмову. Які головні причини?
Тут варто зазначити декілька моментів. По-перше, опція, яка завжди залишається за клієнтом – можливість відмовитися від проєкту. Тобто коли я говорю, що 25% заявок не задоволені і взаємодія з банком з цього питання вже припинена, це не означає, що обов'язково відмовив банк. Адже клієнт сам міг відмовитися від фінансування.
Первін Дадашова, директорка Департаменту фінансової стабільності Національного банку. Фото: НБУ
Скажу так: багато з тих заявок, які отримали банки, особливо в перші місяці, виглядали як спроби прощупати ґрунт. При цьому компанії не обов’язково були готові брати кредити.
Інший варіант – багато хто знаходить свій ресурс фінансування і припиняє взаємодію за заявкою. Тому ця чверть умовно відхилених заявок також включає випадки, коли компанія отримала фінансування на той самий проєкт або від міжнародних донорів, або в іншому банку, або сама себе профінансувала. І це ознаки того, що ресурси є, є конкуренція, і такі проєкти, насправді, готові фінансувати не поодинокі банки. Тому ми бачимо тут позитив.
Але є, звісно, і випадки, коли відмова пов'язана з тим, що клієнт має не достатньо хороший фінансовий стан. Він, на жаль, не може банку продемонструвати прозоро, що він робить, яка в нього звітність і структура власності. Бо банки дуже пильно слідкують, щоб проєкти, які вони фінансують, не були пов'язані з санкційними особами або щоб не було питання стосовно належності позичальника до груп пов’язаних контрагентів, яка належно не фіксується.
Розкажіть про умови таких кредитів: які ставки, наскільки вони прийнятні для позичальників?
Тобто крім ринкового кредитування, коли банки надають кредит за власний кошт і на власних умовах, є також варіант, коли держава може частково компенсувати ставку. Таким чином, для клієнта ставка буде пільговою і значно нижчою.
На який термін клієнти отримують такі кредити?
Знову ж таки, термін різний. У нас є кредити, які вже погасили. Наприклад, на генератори. А є кредити на довші строки – на декілька років. Адже чим більший проєкт – тим довший строк. На когенераційні установки термін може бути від року до двох-трьох. Якщо це побудова станції – від двох років.
Потужний генератор на вулиці Одеси. Фото: Depositphotos
Що дало велике енергетичне будівництво
Наскільки просунулись позичальники в реалізації проєктів? Зрозуміло, що генератор одразу починає працювати в магазині чи ресторані, але побудова великої сонячної або вітрової станції потребує часу.
Дуже велика кількість проєктів дійсно нині у процесі. Варто зазначити, що ми тепер дійсно набагато більше розуміємося в енергетиці, хоч і не є експертами у цій сфері. Ми бачимо, що побудова станцій потребує мінімум рік, не кажучи про те, що обладнання треба замовити і дочекатися.
З різноманітними когенераційними установками ситуація так само залежить від того, скільки доведеться чекати сам об'єкт. Але насправді найважливіше те, що проєкти йдуть, фінансування триває, а бізнес обслуговує ці позики. Тобто це живий процес, завершення якого ми будемо бачити дещо пізніше.
Будівництво СЕС потребує не менше року. Фото: Depositphotos
Чи вже можна прослідкувати певний вплив від кредитування енергопроєктів на ситуацію в енергетиці?
Але насправді, це гра в довгу. Адже багато з цих проєктів – це розбудова системи енергозабезпечення. Це, по-перше, посилення стійкості системи, тому що вона стає більш диверсифікованою, розгалуженою. По-друге, це часто альтернативні джерела енергії, що знижуватимуть у подальшому негативний вплив і на екологію, і на економіку. Тому що, як би ми до того не ставилися, з часом процеси зеленого переходу будуть все активнішими. Тобто сьогодні вплив точно вже відчутний, але надалі він буде ще суттєвішим.
Читайте також
