Розмови про те, що воєнне виробництво може стати драйвером зростання для української економіки, розпочалися 2023 року. 2024-го з'явилися об'єктивні підтвердження такої можливості – у цифрах Держстату. 
розповідає про це та інші найважливіші події року в промисловості України.
Як Україна наростила оборонне виробництво у 2024 році
У середині грудня голова об'єднання «Дефенс» Федерації роботодавців України Ігор Фоменко навів кілька цифр, що характеризують стан галузі на початку повномасштабного вторгнення та наприкінці 2024 року:
- було 300 компаній, зараз – понад 1000, які працюють у сфері розробки, виготовлення озброєння та військової техніки (ОВТ), сервісу, надання послуг та виконання робіт, пов'язаних із ОВТ;
- було 70 тис. працівників, зараз – понад 300 тис.;
- виробничі можливості були на $1,5 млрд, стали на $30 млрд із тенденцією зростання.
Це сталося завдяки тому, що у 2022 році держава закликала бізнес до інвестування в оборонно-промисловий комплекс (ОПК) з метою збільшення виробництва ОВТ, розвитку нових технологій та рішень. Державні та приватні компанії вклали кошти та інші ресурси у розвиток та масштабування виробництв, дослідження та розробки.
Довідка. За даними Держстату, капітальні інвестиції у 2024 році у напрями промисловості, безпосередньо пов'язані з обороною, склали:
- зброя та боєприпаси – 1,4 млрд грн;
- комп'ютери, електронні та оптичні прилади – 0,7 млрд грн;
- військові транспортні засоби – 0,4 млрд грн.
Однак на сьогодні більше половини цих виробничих можливостей не реалізовано, зазначив Фоменко. Він назвав ключові питання, які потрібно вирішити, щоб оборонка могла стати драйвером української економіки.
Перше – планування державних замовлень щонайменше на три роки з прийняттям відповідних бюджетних зобов'язань. Це дозволить виробникам планувати свою виробничу та господарську діяльність;
Друге – завантаження виробничих потужностей, яке зараз у середньому по галузі становить лише 40%.
«З відкритих джерел ми знаємо плани держави – здійснити закупівлі ОВТ у 2025 році на $7-8 млрд, і ще на $2-3 млрд планують купити ОВТ українського виробництва зарубіжні партнери. Виробничі можливості на $20 млрд залишаються не затребуваними, і їх можна завантажити тим, що не потрібно нашим військовим і можна експортувати. Наприклад, системи РЕБ і дрони, які використовувалися в 2022-2023 роки і зараз не затребувані українськими силами оборони за своїми технічними параметрами», – пояснив Фоменко.
Третє питання – доступ до пільгового фінансового ресурсу для підприємств ОПК. Державна «Програма пільгового кредитування 5-7-9%» не включає виробників зброї. Через високі ризики та відсутність заставного майна банки неохоче кредитують підприємства цього сектору. Прийнята в листопаді постанова Кабміну №1288, яка говорить про можливість підприємствам ОПК отримати пільгові кредити, поки не почала працювати.
Четверте – пріоритет закупівлі українського ОВТ. Потрібно на практиці уникнути ситуацій, коли через погане планування чи з інших суб'єктивних причин українських виробників ставлять перед фактом терміни постачання, які неможливо виконати. І тоді закуповується продукція зі складів іноземних виробників, значно дорожча, інколи ж і з невідповідними характеристиками.
Пільгове фінансування сфери ОПК
У Мінстратегпромі, що займається питаннями виробництва ОВТ, 5 листопада заявили, що в Україні запустили програму пільгового кредитування для виробників ОПК. Підставою для цієї заяви стало ухвалення Кабміном постанови №1288.
Відповідно до постанови, процентна ставка для виробників становитиме 5% (інші відсотки банку компенсує держава). Розмір кредиту – до 100 млн грн на оборотний капітал до трьох років і до 500 млн грн на інвестиційні проєкти до п'яти років.
18 вересня Верховна Рада підтримала виділення Мінстратегпрому 263,4 млн грн на фінансування програми пільгового кредитування. Цю суму виділили до кінця 2024 року в рамках нової бюджетної програми «Відшкодування відсотків за кредитами, які надають підприємствам ОПК, які беруть участь у виконанні заходів державних цільових програм, пов'язаних із розвитком ОПК».
Програмою можуть скористатися підприємства та організації, визначені Мінстратегпромом критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері ОПК.
Адміністратором програми є Фонд розвитку підприємництва. Пільгові кредити надаватимуть лише ті банки, в яких є режимно-секретний відділ. Поки що це Ощадбанк та Укрексімбанк. ПУМБ готується долучитися до них.
26 грудня стало відомо, що видано перший кредит у рамках цієї програми – виробник засобів РЕБ та РЕР отримав 100 млн грн на рік під 5%. Програма має фінансування на 2025 рік – 500 млн грн, сказав міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.
Фінансово-економічний стан промисловості у 2024 році
Індекс промислового виробництва за підсумками січня – вересня становив 104,9%, тобто обсяги зросли у річному вимірі на 4,9%. При цьому індекс у переробній промисловості у вересні порівняно із серпнем становив 112,2%, а у фармацевтиці – 126,3%.
Оборонка теж зростає, але темпами нижчими за середні по промисловості. У виробництві зброї та боєприпасів індекс у вересні становив 102,5% (у попередні місяці року він варіював від 86% до 121%). У виробництві військових транспортних засобів – 101,7% (було від 89,9 до 119,7%).
При цьому зростання цін промислових виробників у 2024 році значно випереджає зростання споживчих цін (інфляцію). У річному вираженні зростання становить:
- вся промисловість – 18,9%;
- добувна – 5,1%;
- переробна – 9%;
- фармацевтика – 20,4%.
Середня зарплата у січні – вересні в економіці загалом становила 20 592 грн (зросла за рік на 22,2%). При цьому в промисловості вона становила 22 186 грн (плюс 24,8%).
Про капітальні інвестиції в ОПК ми сказали вище, загалом в економіці в січні – вересні вони оцінюються у 343,4 млрд грн. Промисловість із цієї суми поглинула 133,7 млрд грн.
Фінансовий стан підприємств ОПК
За підсумками січня – вересня великі та середні промислові підприємства сумарно отримали фінансовий результат (різницю між доходом та збитками) у 174 млрд грн. Частка прибуткових серед них була 72,6%.
При цьому в сферах діяльності, що відносяться до оборонки, показники помітно кращі за середні:
- зброя та боєприпаси – фінрезультат 9,8 млрд грн, частка прибуткових 100%;
- комп'ютери та периферійне обладнання – 650 млн грн та 100%;
- вбудовані електронні плати – 212 млн грн та 100%;
- обладнання зв'язку – 1,7 млрд грн та 90%.
На 100% були прибутковими також виробники матраців – вони заробили 14 млн грн, та «інших меблів» – 1,4 млрд грн.
Операційна рентабельність виробників зброї та боєприпасів склала 22,8%, комп'ютерів та периферійного обладнання – 131,7%, електронних компонентів та плат – 33,3%. За середньої рентабельності у переробній промисловості (8,8%) та машинобудуванні (16,7%) такі цифри в оборонці вражають.
Читайте також
