Рік, що минає, приніс українському агросектору кілька історичних рекордів, заявив днями міністр агрополітики Віталій Коваль. «Виробництво 6 млн тонн сої. Це історичний рекорд. Середній надій на одну корову у сільськогосподарських підприємствах – 6565 літрів. Це на 7% більше за попередній рік і є найбільшим річним приростом за останнє десятиліття», – пояснив міністр. Також за підсумками 2024 року очікується експорт цукру з України понад 700 тисяч тонн, що стане найбільшим показником після 2000 року.
наводить головні цифри і розповідає про головні події 2024 року для аграріїв.
Економіка аграрної галузі у 2024 році
За даними Держстату, середня рентабельність підприємств сільського господарства за підсумками січня – вересня 2024 року була відносно невисокою: операційна діяльність – 6,7%, уся діяльність – 4,5%. Для порівняння, аналогічні показники у промисловості були 8,3% та 3,9% відповідно.
За цей же період року фінансовий результат (різниця між прибутком та збитком) великих та середніх підприємств становив 584 млн грн, тобто в цілому галузь заробляє гроші, хоч і невеликі. Частка прибуткових підприємств — 61,3% (у всій економіці вона становила 75%).
Обсяг капітальних інвестицій в аграрній галузі – 30,7 млрд грн, а у всій економіці – 343,4 млрд грн, у промисловості – 133,7 млрд грн.
Зміна міністра агрополітики
У квітні тодішнього аграрного міністра Миколу Сольського звинуватили у незаконних оборудках із держземлями. Його звільнили з посади, обов’язки міністра виконував перший заступник Тарас Висоцький.
Майже за п'ять місяців, 5 вересня, міністерство очолив 43-річний Віталій Коваль. У 2019-2023 роках він був головою Рівненської ОВ, у листопаді 2023-го Верховна Рада призначила його головою Фонду державного майна України.
Урожай 2024 року
Спекотне і посушливе літо сильно позначилося на врожаї зернових і олійних культур. За даними на кінець листопада, зібрано 53,9 млн тонн зернових та 19,7 млн тонн олійних. Минулого року було 59,7 млн т та 21,8 млн т відповідно. Чиновники та експерти запевняють, що цього цілком достатньо для внутрішнього споживання та постачання на експорт.

Урожай у 2024 році
Несподівано суха та спекотна погода позначилася на діяльності елеваторів. «Цього року по всій Україні дуже цікава, але сумна цифра – немає навіть 50% оборотності елеваторів. Ніхто не везе зерно, бо воно сухе. Якщо клімат таким і залишиться, нам треба розуміти, що робити з елеваторами у наступні роки», – сказала керівниця «Епіцентру Агро» Світлана Нікітюк.
Аграрії прифронтових регіонів отримають 7000 зернових рукавів, які допоможуть зберегти 1,4 млн тонн зерна. Завдяки Програмі USAID «Урожай» та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) рукави надійдуть до фермерів, які обробляють від 50 до 10 000 га землі.
Експорт агропродукції 2024
З 1 грудня запрацював режим експортного забезпечення, встановлений для 14 видів агропродукції на період дії воєнного стану. Зроблено це для боротьби з неповерненням валютної виручки. При цьому ліцензування експорту пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі залишається без змін. Його ввели після масових протестів фермерів цих країн, які скаржилися на «засилля» аграрного імпорту з України та блокували пункти пропуску на кордоні.
Україна за 11 місяців 2024 року експортувала 72,7 млн т агропродукції і планує досягти позначки близько 77 млн т до кінця року, заявив міністр Віталій Коваль. У 2023 році експортували 67,3 млн т зернових та олійних. 2023 року вивезли продукції на $22,1 млрд, а цього року очікується зростання до $24,5 млрд.

Карта розподілу зернових рукавів
Частка аграрного експорту до країн ЄС натепер становить 55% (торік – 60%). Коваль пояснює це тим, що «країна відкриває нові та повертає історичні ринки збуту».
15 експортних ринків відкрилося з початку року для українських виробників. «Це мед до Китаю, яєчні продукти до Канади, консервовані корми та жувальні предмети для домашніх тварин до Албанії, напівфабрикати з м'яса птиці до Молдови, різні види кормів для тварин до Ізраїлю та інші», – зазначив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Але «експортні» суперечки із сусідніми країнами продовжуються. 24 грудня Торгова інспекція з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Любліні заборонила обіг партії з 22 тонн української пшениці твердих сортів. Причина – «низький вміст білка у зерні».
Раніше міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський заявив, що Польща хоче обмежити доступ українських товарів на європейський ринок під час свого головування у Раді ЄС у 2025 році.
Польська асоціація виробників птиці просить скоротити квоти на імпорт української курятини із 137 тис. до 90 тис. т після червня 2025 року. За словами президента Національної ради птахівництва Польщі Даріуша Гощинського, саме такий обсяг забезпечував ринкову рівновагу до 2021 року. Він вважає, що навіть якщо Україна впровадить стандарти добробуту тварин та принципи сталого виробництва, масштаби бізнесу та нижчі витрати все одно даватимуть їй перевагу. У результаті польським виробникам доведеться зіткнутися з ціновою конкуренцією, що стане для них серйозним випробуванням.
За 10 місяців року Україна експортувала до Польщі агропродукцію на $1,2 млрд. Зворотний експорт становив $688 млн.
«У нашій аграрній продукції є більша частина польської складової. Це мінеральні добрива, засоби захисту рослин. Для нас важливо, щоб торгівля між нашими країнами була безперервною і ми отримували взаємний зиск», – сказав Коваль.
Молдова продовжить режим ліцензування імпорту зернових та олійних культур. «До 31 грудня 2024 року буде затверджено проєкт із забезпечення безперервності та стабільності внутрішнього аграрного ринку в контексті сучасних викликів», – повідомили в аграрному відомстві країни.
Раніше молдавська асоціація «Сила фермерів» погрожувала перекрити всі контрольно-пропускні пункти на кордоні з Україною через те, що влада все ще не продовжила обмеження імпорту зернових, яке закінчується 31 грудня.
Ринок землі у 2024 році
Малі та середні агропідприємства переважають на аукціонах суборенди державних сільськогосподарських земель. «68% переможців онлайн-аукціонів за перші два місяці роботи проєкту «Земельний банк» – це невеликі фермерські господарства та підприємства зі штатом до 60 осіб. Цей результат підтверджує, що «Земельний банк» створює рівні умови для всіх учасників ринку та сприяє розвитку малого та середнього агробізнесу в Україні», – зазначив міністр агрополітики на початку грудня.
До кінця 2024 року Фонд державного майна планував провести ще 47 онлайн-аукціонів у 13 областях України. Загальна площа земель, що виставляються на торги, становить 4,36 тис. гектарів.
Наприкінці листопада найбільшу ділянку державної землі віддали в оренду за 133 млн грн.
Згідно з Планом заходів Національного органу з питань протимінної діяльності, потреба розмінування сільськогосподарських земель у 2024 році становить 512 тис. га. Станом на середину грудня 2024 року площа земель сільськогосподарського призначення, що обстежена з початку року, становить 315,2 тис. га. Розміновано 265 тис. га. У листопаді аграрії отримали у користування 25 тис. га обстежених та очищених саперами земель.
Найбільше з початку року земель обстежено:
- Херсонська область – 251,1 тис. га;
- Миколаївська область – 20,9 тис. га;
- Харківська область – 22,5 тис. га.
Фінансування аграріїв у 2024 році
З початку року 12 729 агрогосподарств отримали майже 100 млрд грн банківських кредитів на розвиток. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» – 8511 господарств профінансовано на 44,8 млрд грн.

Гранти на розвиток садів, ягідників, виноградників та теплиць
З початку 2024 року українські агровиробники отримали допомогу на загальну суму 1,98 млрд грн. Таку допомогу для 27 614 фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції надано за підтримки Світового банку.
Зокрема:
- 10 447 виробників отримали бюджетну субсидію на 1 гектар для здійснення с/г діяльності на загальну суму 1,15 млрд грн;
- 15 252 – дотацію для утримання великої рогатої худоби на суму 620 млн грн;
- 1915 – дотацію для утримання маточного поголів'я кіз чи овець на суму 207 млн грн.
Мінагрополітики продовжуватиме реалізовувати цю програму і у 2025 році.
З початку 2024 року грантову допомогу на розвиток садів та теплиць від уряду отримали 111 агровиробників. Загальна сума грантів склала 477,2 млн грн. З них на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства 320,2 млн грн допомоги отримали 78 підприємств, а на розвиток тепличного господарства було виплачено 157 млн грн, які отримали 34 підприємства.
У Державному аграрному реєстрі розпочато прийом заявок на третій цикл у рамках грантової програми, що фінансується Європейським Союзом та ФАО. Він триватиме до 24 січня 2025 року.
Гранти виплачуватимуть у гривні за обмінним курсом ООН у межах двох грантових вікон:
- до 416 500 грн ($10 000) для малих сільгоспвиробників;
- до 1 041 250 грн ($25 000) для сільськогосподарських мікро- та малих підприємств, сільськогосподарських кооперативів та асоціацій виробників продукції з географічними вказівками.