Мета цього документа – підготовка аграрного сектору до вступу України до ЄС. «Тому він є не лише нашим маяком, а й обов'язковим для країни-кандидата для вступу до Євросоюзу. Це покажчик того, як ми розвиватимемо наше сільське господарство», – так міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль охарактеризував Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2030 року, яку Кабмін затвердив 15 листопада.
У Стратегії визначено сім основних цілей:
- Розвиток інклюзивної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність.
- Гарантування суспільних потреб у високоякісних, поживних та безпечних харчових продуктах: досягнення продовольчої безпеки.
- Забезпечення стійкості сільськогосподарського сектору: підтримання стабільного та справедливого доходу виробників, підвищення їхньої конкурентоспроможності.
- Ефективне використання земель: розмінування, земельна реформа.
- Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них.
- Модернізація агропродовольчого сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями.
- Створення умов розвитку сільських територій.
докладно розповідає про бачення уряду щодо однієї стратегічної мети – №6.
Модернізація аграрного сектору до 2030 року
Бачення цієї мети виглядає красиво: «Створено дієву систему трансферу інновацій, поширення сучасних технологій виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Відбувається успішна комерціалізація наукових розробок. Завдяки цифровізації процесів та використанню штучного інтелекту відбувається оптимізація бізнес-процесів та підвищення ефективності використання ресурсів».
За рахунок чого цього хочуть досягти?
Завдання 1. Сприяння розвитку переробних підприємств
Через обмежений експорт української продукції максимум уваги мають намір приділяти розвитку переробної промисловості. Розвиток українського виробництва харчової продукції – безумовний пріоритет у рамках реалізації національної стратегії переходу від сировинної моделі економіки до високотехнологічних галузей та збільшення доданої вартості готової продукції.
Потрібно стимулювати створення мультипродуктивних заводів, щоб переробляти сировину на одному заводі в 3–5 продуктів із високою доданою вартістю. Перевагою таких заводів є безвідходне виробництво та висока рентабельність.
Завдання 2. Створення ефективної системи поширення знань та інновацій
Фрагментація та обтяжливі адміністративні процедури ускладнюють розвиток в Україні сучасної системи сільськогосподарських знань та поширення інновацій. Дорадчі служби у сільському господарстві охоплюють малу кількість виробників, наукові дослідження мають недостатнє фінансування з державного бюджету за повної відсутності фінансування з боку бізнесу.
Підтримка створення та кращого поширення знань та технологій передбачається за рахунок активної участі та використання можливостей у Horizon Europe, яка є ключовою програмою ЄС для фінансування досліджень та інновацій, включаючи Європейське сільськогосподарське інноваційне партнерство (EIP-AGRI).
Окреме завдання – посилення інноваційної спроможності Національної академії аграрних наук України. Нині у її структурі перебувають 175 установ (у тому числі у Криму – 26), підприємств та організацій. У тому числі бюджетних наукових установ – 84 (зокрема Національні наукові центри – 8, інститути – 31); госпрозрахункових державних підприємств установ та організацій – 91.
Уряд визнав, що «НААН потребує оптимізації та реформування з урахуванням актуальних ринкових викликів». Головний інструмент для цього пропонується такий – об'єднання в одній мережі на основі Системи сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS) консультантів державних та приватних організацій з метою надання виробникам сільськогосподарської продукції необхідного обсягу сучасної технологічної та наукової інформації. Про долю державних пострадянських аграрних наукових монстрів нічого не йдеться.
Завдання 3. Цифровізація
Констатується, що окрім моніторингу полів та посівів, цифровізація сільського господарства може допомогти оптимізувати використання добрив, насіння та пестицидів і тим самим зменшити використання хімічних речовин у сільському господарстві.
Українська постійно діюча (перманентна) мережа спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (УПМ ГНСС) забезпечує безперервне відтворення загальноземної та європейської геодезичної систем координат та приведення результатів спостережень та визначень координат до єдиного виду. Передбачається продовжувати закупівлі, щоб забезпечити функціонування та розвиток УПМ ГНСС та встановлення базових станцій ГНСС.
Зазначається, що Україна з її великими сільськогосподарськими угіддями ідеально підходить для того, щоб бути в авангарді впровадження технологій точного землеробства.
У цьому розділі також йдеться про цифровізацію дозвільних документів, застосування цифрових технологій у тваринництві, створення Єдиного держреєстру тварин, обмін даними між регіонами і центром та між окремими органами виконавчої влади тощо.
Оцінка результатів досягнення стратегічної мети
У Стратегії вказані індикатори, що дозволяють оцінити результати її головних цілей. Для стратегічної мети №6 першим таким показником є частка капітальних інвестицій у нематеріальні активи у сільському, лісовому, рибному господарстві у загальному обсязі інвестицій. У 2022 році ця частка становила 2,1% (у середньому в економіці тоді було 5,9%). У 2025 році має бути не менше 2,1%, у 2026 – 3%, у 2027–2030 – 3,5% (але не нижче за середню економіку).
Другий показник – частка капітальних інвестицій у нематеріальні активи у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у загальному обсязі інвестицій. Цифрові значення тут такі самі, як і в першому показнику.
Третій показник – обсяги переробленої сільськогосподарської сировини. У 2024 та 2025 роках очікується по 20,1 млн т, у 2026 – 22 млн т, у 2027 – 2030 – 38,8 млн т.
***
На думку , найкраще про значення цієї Стратегії для аграрної галузі сказав профільний міністр, слова якого ми навели на початку тексту. Загальні напрями бажаного розвитку галузі вона описує, але немає жодних гарантій, що процес йтиме накресленим шляхом. Проте галочку щодо євроінтеграційних реформ біля відповідного пункту поставити можна.
Читайте також
