Дефіцит держбюджету на 2025 рік запланували у розмірі 1,64 трлн грн. Для його скорочення уряд всіляко намагався наростити доходи. Серед заходів, що вживаються – підвищення податків для бізнесу та ставки військового збору, який сплачують більшість українців. Що ж до скорочення держвидатків, то Мінфін і депутати запевняли, що там уже «нічого обрізати». 
вирішило перевірити це і легко знайшло витрати, наявність яких у бюджеті країни на четвертому році повномасштабної війни викликає питання: чи так вони потрібні? А якщо стаття потрібна, то чому вона фінансується за мірками мирного часу?
Витрати на ЦВК, космос та шахти
Найяскравіший приклад: на фінансування Центральної виборчої комісії виділили 275 млн грн. Якими виборами вона зараз займається?
Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту за 3,13 млрд грн – це про що, якщо повітряний простір країни закритий із 2022 року? А ще є Фінансування заходів щодо забезпечення функціонування операторів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації за 828 млн грн.
Заходи щодо ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств за 503 млн грн та реструктуризація вугільної галузі за 2,37 млрд грн – про які підприємства йдеться? Про ті, що знаходяться на окупованій території чи поблизу лінії фронту? До речі – на цю «реструктуризацію» щороку з держскарбниці виділяли мільярди і у мирний час.
Про український космос ви давно востаннє чули? А чиновники виділили 380 млн грн на виконання робіт за державними цільовими програмами та державним замовленням у сфері космічної галузі, у тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України. Ще більше – 456 млн грн – на управління та випробування космічних засобів.
558 млн грн виділяють на наукову та науково-технічну діяльність на антарктичній станції «Академік Вернадський».
Важко зрозуміти, чому на підготовку та участь збірних команд у Паралімпійських та Дефлімпійських іграх виділено 894 млн грн, а на подібну участь у міжнародних змаганнях, які проводять Міжнародні, Європейські олімпійські комітети, включаючи Олімпійські ігри, лише 410 млн грн. Других явно більше і вони масовіші.
Фінансування діяльності чиновників
Прекрасно фінансується РНБО, пік бурхливої публічної діяльності якого давно у минулому. На інформаційно-аналітичне забезпечення координаційної діяльності у сфері національної безпеки та оборони виділили 280 млн грн, плюс ще 58 млн грн – на інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності у сфері інформаційної безпеки України.
На програми, які цікаві, напевно, лише чиновникам, також підуть значні суми:
- наукова та науково-технічна діяльність у сфері державного управління, стратегічних проблем внутрішньої та зовнішньої політики та охорони здоров'я – 105 млн грн;
- забезпечення функціонування офісу із залучення та підтримки інвестицій – 66 млн грн;
- заходи щодо підтримки розвитку лідерства в Україні – 10 млн грн;
- функціонування інституту розвитку підприємництва та експорту – 37 млн грн;
- реалізація прав та свобод національних меншин (спільнот) та корінних народів України – 20 млн грн;
- адаптація системи управління персоналом державної служби до стандартів ЄС – 18 млн грн.
Фінансування академічної науки
Окреме, болісне та складне питання – фінансування так званої академічної науки. Україні у спадок від УРСР дісталися велика Національна академія наук та кілька галузевих. Питання не в тому, чи потрібна академічна наука Україні – потрібна, у цьому немає сумнівів. Але є великі сумніви, чи потрібна вона у такому вигляді. Навряд чи ці пострадянські організації можуть бути корисними країні та суспільству за нинішніх умов. Фінансувати їх лише для того, щоб було чим виплачувати зарплату людям? Краще тоді гроші на зарплати передати до Мінсоцполітики – дешевше буде.
Поки що витрати на академічну науку в бюджеті закладено, наприклад, такі:
- Національна академія наук України – 5,8 млрд грн (включно зі 152 млн грн на науково-організаційну діяльність президії НАНУ);
- Національна академія педагогічних наук – 254 млн грн.;
- Національна академія мистецтв – 45 млн грн;
- Національна академія правових наук – 85 млн грн.
Читайте також
