Українцям доведеться жити з графіками відключень світла щонайменше до весни, заявив нещодавно заступник міністра енергетики Роман Андарак. Він додав, що робиться все можливе для відновлення енергосистеми після російського обстрілу, але іноді вона працює на межі можливостей.
нагадує, як українська електроенергетика пройшла 2024 рік.
Створення нових генеруючих потужностей
Через окупацію та атаки протягом 2022-2023 років енергосистема України втратила близько 21 ГВт генеруючих потужностей. У 2024 році втрати оцінюються в 9 ГВт теплової та гідрогенерації. Підвищити стійкість енергосистеми до ударів може розподілений принцип побудови її потужностей, що генерують: замість однієї електростанції великої потужності створюються кілька невеликих.
У червні президент Володимир Зеленський заявив, що Україна планує побудувати до 1 ГВт розподіленої генерації у 2024 році та ще 4 ГВт у найближчі роки. Фахівці одразу засумнівалися в реалістичності таких планів у такі короткі терміни. По-перше, такі станції, як правило, виробляють на замовлення, на складах їх немає. По-друге, станцію мало купити та привезти в Україну, її ще треба змонтувати, підключити до газових та електромереж. Для цього потрібні немаленькі гроші і знову ж таки час. Реальність підтвердила ці побоювання.
На початку вересня міністр енергетики Герман Галущенко сказав, що в Україні вже встановили сотні мегават потужностей з анонсованого Зеленським гігавата. Але екскерівник «Укренерго» Володимир Кудрицький тоді ж назвав іншим цифри: лише 60 МВт.
На початку листопада Галущенко повідомив, що до кінця 2024 року Україна отримає необхідне обладнання для 1 ГВт розподіленої генерації, але включити одразу його не вдасться. За його словами, у деяких містах установки вже стоять, але підключити їх матимуть змогу не раніше січня 2025 року.
Захист першого рівня на підстанції «Укренерго». Фото: kmu.gov.ua
Тоді ж в.о. голови правління «Укренерго» Олексій Брехт сказав, що його компанія видала та погодила технічні умови на підключення до мереж 1,35 ГВт розподіленої генерації приватної власності. Але отримання таких умов та запуск станції в експлуатацію – різні речі. Наприклад, Україна отримала у 2023 році у подарунок газову станцію – її запускали близько року.
З інших видів генерації у 2024 році вводили лише вітряні станції, до того ж у невеликому обсязі – 44,6 МВт, тоді як у 2023-му встановлена потужність нових ВЕС склала 238 МВт.
За словами голови правління Української вітроенергетичної асоціації Андрія Конеченкова, розвиток вітроенергетики стримують заборгованості на ринку електроенергії, періодичне порушення зобов'язань уряду перед виробниками енергії з відновлюваних джерел, недієвість механізму ринкової премії.
Тарифи
Тарифи для населення
З 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для населення зріс із 2,64 грн/кВт•год до 4,32 грн/кВт•год. Новий тариф діятиме щонайменше до кінця квітня 2025 року.
З 1 жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року, тобто протягом опалювального сезону, споживачі, які використовують електроопалювальні установки, сплачують за пільговим тарифом за електроенергію у розмірі 2,64 грн/кВт•год. при споживанні до 2000 кВт•год на місяць .
Тарифи для бізнесу
Тарифи на електроенергію для непобутових споживачів (промислових підприємств, бізнесу) відрізняються від тарифів на електроенергію для населення не лише величиною, а й складною структурою. Вартість електроенергії для бізнесу складається з:
- тарифу на передачу електроенергії (тариф «Укренерго»);
- тарифу оператора системи розподілу – у кожного обленерго він свій;
- собівартості електроенергії (ринкова вартість електроенергії, що визначається щодня за результатами торгів);
- маржі постачальника.
Тарифи для бізнесу значно вищі, ніж для населення, і вони – величина змінна. Але у 2025 році всі такі тарифи зростуть, оскільки 19 грудня Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), підвищила тариф «Укренерго» на 30%.
В результаті компанія зможе припинити нарощування боргів, вважає Брехт: «Вперше за останні кілька років тариф на передачу враховує майже повний обсяг спецзобов'язань компанії щодо компенсації виробництва «зеленої» електроенергії. Його ухвалення точно забезпечить припинення нарощування боргів ПСО».
Зі зрозумілих причин ухвалення нового тарифу підтримали також керівники асоціацій виробників електроенергії із відновлюваних джерел (ВДЕ). І з таких же зрозумілих причин заперечували представники промисловості. Виконавчий директор Асоціації добувної промисловості Ксенія Орінчак заявила, що приблизно 40% зі 100 переробних заводів в асоціації зупинилися саме через тарифну політику держави, оскільки витрати на електроенергію становлять від 30 до 50% у собівартості виробництва. Підвищення тарифу на передачу електроенергії – це додатково понад 27 млрд грн витрат для промислових споживачів, сказала представник Федерації роботодавців України Ольга Кулик.
Імпорт та експорт електроенергії у 2024 році
Наразі енергосистема України технічно інтегрована в об'єднану систему Європи. Це означає, що за необхідності електроенергія може залишати Україну (експортуватись) або приходити сюди (імпортуватись). Але залишаються організаційні та цінові обмеження. Наприклад, з 1 грудня пропускну спроможність на імпорт електроенергії підвищили до 2,1 ГВт, але Україна навіть у періоди гострого дефіциту не вибирала її всю, оскільки європейська ціна на електроенергію була вищою, ніж встановлені в Україні цінові обмеження (прайс-кепи).
Імпорт та експорт електроенергії
За розрахунками аналітиків DiXi Group, навіть у липні 2024 року тодішня межа потужності імпорту електроенергії (1,7 ГВт) використовувалась максимум на 81%. У години пікового споживання у першій половині грудня використовувалися лише 24-59% дозволеної потужності імпорту (2,1 ГВт).
Незважаючи на неодноразові звернення енерготрейдерів, НКРЕКП довгий час відмовлялася переглядати прайс-кепи – ті, що діють, встановлені в травні цього року. Проте 4 грудня вона таки запустила процедуру перегляду граничних цін на ринку «на добу вперед», внутрішньодобовому ринку та балансувальному ринку. Проти перегляду виступають великі промислові споживачі електроенергії, які побоюються зростання цін на ключовий для себе ресурс.
Експорт електроенергії з України, що дозволяє отримувати дохід вітчизняним підприємствам, був у відносно невеликих обсягах та в обмежені періоди, коли баланс енергосистеми був профіцитним. На тижні з 2 до 8 грудня Україна не експортувала електроенергію. Це перший тиждень із вересня, коли експорту повністю не було. Можна припустити, що за умов нинішніх обмежень споживання та холодної погоди експорт електроенергії не відновиться.
Атомні електростанції
Наразі три АЕС, що знаходяться на контрольованій території: Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська з їхніми дев'ятьма реакторами – покривають не менше половини споживання електроенергії в Україні. Тому порушення у роботі АЕС суттєво позначаються на ситуації в енергетиці.
Через масовану російську атаку на українську енергетику 13 грудня довелося зменшувати потужність генерації на АЕС. Це сталося на п'яти з дев'яти енергоблоків, що працюють. У другій половині листопада однією з головних цілей двох потужних ракетних атак росіян на об'єкти української енергетичної інфраструктури стали високовольтні підстанції АЕС. Тоді один реактор на Рівненській АЕС взагалі на якийсь час відключили від мережі.
На цьому фоні практично весь рік точаться дискусії щодо необхідності добудови двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Цю ідею завзято просуває «Енергоатом». Його аргументи:
- АЕС потрібні Україні, оскільки вони є найвигіднішим джерелом покриття базового навантаження в енергосистемі;
- недобудовані реактори на ХАЕС знаходяться у високому ступені готовності (75% та 28%), їх запуск дасть 2,2 ГВт додаткової потужності.
Противники проєкту кажуть, що для його реалізації потрібні роки (точних строків ніхто не знає). Що на ХАЕС хочуть встановити реактори російського виробництва, які «лежать» у Болгарії на недобудованій станції (реактори цього ж типу зараз працюють на ХАЕС), їхній технічний стан викликає сумніви. І головне – для реалізації проєкту необхідно до $300 млрд, взяти які нема де. Запевненням «Енергоатому», що він знайде ці гроші, мало хто вірить. Тому держмонополіста підозрюють просто у бажанні запустити проєкт, який дозволяє розкрадати держкошти.
Кабінет Міністрів 2 квітня 2024 року схвалив розроблений Міністерством енергетики проєкт закону «Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електричної станції». У липні комітет Верховної Ради з енергетики та житлово-комунальних послуг його схвалив. Але 17 грудня законопроєкт було знято з розгляду. «Причина зняття – відсутність потрібної кількості голосів «за», – повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Читайте також
