Як проєкти відновлюваної енергетики впливають на життя громад та розвивають стандарти сталого розвитку бізнесу
Нещодавно представники українських громад звернулися до президента через перепони, які, на їхню думку, заважають державі здобути енергонезалежність для об’єктів критичної інфраструктури та побудувати нові електрогенеруючі установки. Окрім складності залучення фінансування, валютних ризиків, бюрократичних перепон та складних процедур погодження, вони вказали на проблеми в комунікаціях. Справді, підтримка місцевих громад є вкрай важливою для побудови великих проєктів з відновлюваної енергетики. Крім того, громади мають бути впевнені у відсутності негативного впливу на довкілля, тому передумовою успіху є корпоративна соціальна відповідальність.
Інвесторам та девелоперам потрібен діалог з місцевими громадами
Будівництво енергооб’єкта розпочинається з побудови діалогу між мешканцями в місцевості, де він розміщується, та бізнесом. І це позитивна річ, що бізнес стає ініціатором комунікації в рамках соціальної відповідальності, оскільки він швидше, ніж держава, може впливати на громади, сприяти розвитку децентралізованої системи управління і підтримувати самоврядування та регіональний розвиток.
Партнерство з громадами у відновлюваній енергетиці є довгостроковим: середній термін експлуатації сонячних об’єктів сягає 15 років, вітрових — понад 25. Тож до налагодження відносин бізнесу потрібно підходити дуже відповідально, аби зрозуміти та вивчити потреби місцевих мешканців. Окрім цього, важливо працювати з обізнаністю: допомогти громаді розібратися, що являють собою ВДЕ-об’єкти, показати їх економічні та соціальні вигоди, інколи — працювати з запереченнями і пояснювати, чому такий проєкт не завдасть шкоди або ж як можна таку шкоду мінімізувати. Зрозуміло, що будь-який проєкт повинен мати економічний сенс і для інвестора зокрема, але системне поліпшення добробуту громад — обов’язковий принцип сталого розвитку, як і піклування про екологію.
Часто ми обираємо спеціалізовані проєкти для шкіл або проєкти, спрямовані на енергоефективність (заміна лампочок, установка сонячних модулів), які допомагають громадам в переході на більш екологічні форми енергоживлення. Наприклад, у Заваллівській громаді, що на Кіровоградщині, ми встановили на даху соціального центру всесезонну геліосистему для нагріву води від сонячної енергії, яка повністю забезпечує щоденні потреби мешканців. Також цікавими є проєкти, спрямовані на просвітництво: екскурсії, побудова бібліотек, підтримка талановитої молоді тощо. Ми теж маємо такі історії, наприклад, перетворення сільської бібліотеки на сучасний культурний центр у Михайлівці на Херсонщині, дитячі книжки про нову енергетику. Цьогоріч допомогли студентам-правникам представити Україну на престижному міжнародному змаганні в Гаазі, де їм вдалося вибороти перемогу.
Ще одна перевага для громад — створення робочих місць. Побудова енергооб’єктів потребує підтримки, супроводження, сервісу 24/7, і команди «на місцях» переважно формуються з активних умільців серед мешканців. У нас на Дністровській ВЕС працює диспетчерська команда, яка управляє підстанцією, що повністю складається з місцевих співробітників. І загалом за останні декілька років ми забезпечили близько 500 проєктних робочих місць в різних громадах та до сотні — постійних.
До комунікації бізнесу з громадами має приєднатися держава
Порозуміння з громадами вдається знайти не завжди, і через це інвесторам може бути складно шукати баланс між загальнодержавними і місцевими інтересами: з одного боку, є запит на термінову енергетичну відбудову шляхом приватного інвестування, з іншого — можливий спротив з боку громад, які безпосередньо визначають долю своїх територій. Вони можуть бюрократично чи адміністративно перешкоджати реалізації енергопроєктів, зокрема на етапах відведення земель. Термінові проєкти можуть зависати через довгі процеси узгодження питань з сільськими чи селищними радами, їх нескінченне винесення в повістку засідання, відсутність архітекторів чи нотаріусів на місцевому рівні, які впливають на завершальні стадії проєкту тощо.
У громадах може з’являтися ставлення до інвесторів на кшталт «Немає миттєвих податків — ви нам не потрібні». Податки в більшості перерозподіляються в центральний бюджет або залежать від місця реєстрації підприємства, яке не обов’язково збігається з громадою, на території якої будуються енергооб’єкти. Питання в тому, щоб не тільки бізнес доносив меседжі до громад про цінність ефективної співпраці, але й держава переконувала їх у перевагах не лише в контексті робочих місць і соціальних проєктів, а й пояснюючи, чому важливо не перешкоджати будівництву вітроелектростанцій, які є об’єктами загальнодержавного значення, зокрема і для їхнього майбутнього.
Але ми не одинокі в цій проблемі — нерозуміння цінності від співпраці інвесторів і громад у відновлюваній енергетиці спостерігається і в інших країнах. Так, згідно з дослідницьким проєктом «Регіональне створення цінності, участь і прийняття в енергетичному переході» (ReWA), опитані мешканці Німеччини часто не повністю усвідомлюють регіональні економічні ефекти відновлюваної енергетики, навіть у дуже активних муніципалітетах. Цей приклад говорить, що комунікація з громадами в цьому напрямі має стати постійною і не припинятися навіть з подальшим розвитком та зростанням об’єктів ВДЕ.
Будівництво великих енергооб’єктів ВДЕ передбачає високі екологічні й безпекові вимоги
Вплив на довкілля — це ключовий аспект у сегменті відновлюваної енергетики, для комунікації з громадами в тому числі. Тут все є прозорим і зарегульованим: неможливо нічого побудувати, якщо не дотримуватися вимог українського законодавства щодо охорони праці, оцінки впливу на довкілля та ряду інших вимог, як-то розбудова (reinforcement) мережі у разі багатомегаватних приєднань. Переважно ВДЕ-проєкти в Україні будуються коштом приватного капіталу, і міжнародні й українські донори та фінансові інститути також висувають свої критерії і стандарти, щоб оцінити потенційну шкоду майбутнього енергооб’єкта з погляду суспільного значення та нівелювати її.
Звичайна практика цієї галузі – коли інвестори та девелопери проводять дослідження, як процес будівництва та вже працюючий об’єкт впливають на поведінку птахів, кажанів та інших тварин, вивчають ризики їхнього зіткнення з вітротурбінами, ризики виникнення пожеж, ерозії ґрунтів, вимірюють гучність роботи вітроустановок та багато іншого. Всі ці речі враховуються при визначенні місць будівництва вітротурбін, яке зазвичай відбувається якомога далі від населених пунктів.
Звісно, інколи негативного впливу на середовище не уникнути, особливо на етапах будівництва. Тут вимога до девелоперів — мінімізувати його і навіть зробити позитивним у довгостроковій перспективі. Наприклад, якщо доставка габаритного обладнання потребує вирубки лісів, то обов’язковою має бути достатня компенсація для відновлення лісопосадок.
І все це відбувається не просто на рівні звітів: міжнародні інвестори та сертифіковані аудитори проводять перевірки на місцях, спілкуються з громадами. Отже, приватні інвестиції у вітрову енергетику без дотримання принципів сталого розвитку просто не відбудуться. Для українського бізнесу загалом це є своєчасним, адже процеси євроінтеграції передбачають масштабування практик сталого розвитку.
Компанії, які прагнуть до найкращих практик екологічного соціального управління, можуть також приєднатися до різноманітних міжнародних стандартів, таких як глобальний договір ООН чи GRI, і слідувати власним цілям сталого розвитку. Наші пріоритетні цілі такі: доступна та чиста енергія, якій ми сприяємо через збільшення частки відновлюваної енергії у енергетичному балансі України (виробили 1276 ГВт·год за останні два роки); а також пом’якшення наслідків зміни клімату (зокрема, за останні два роки нам вдалося уникнути 980 тис. тонн СО2-екв). Компанії, які обирають йти таким шляхом, не просто декларативно ставлять собі завдання, а мають звітувати про їх виконання, будучи прозорими для всіх стейкхолдерів.
Отже, будівництво об'єктів відновлюваної енергетики передбачає більше, ніж дотримання вимог щодо охорони довкілля та підтримку місцевих громад. Проєкти ВДЕ допомагають зменшити залежність від викопного палива, мінімізуючи шкоду від викидів вуглекислого газу, діоксиду сірки SO2, оксидів азоту NOx та пилу, без чого зусилля щодо уповільнення зміни клімату марні. Такі проєкти стають не просто енергооб’єктами, а й прикладом того, як бізнес може бути соціально відповідальним і водночас залишати позитивний вплив на довкілля та суспільство.
Читайте також
