31 липня 2024 17:32

Економіка

Новини

Енергетика

Зростання цін і від’ємний внесок у ВВП: до чого веде економіку дефіцит електроенергії

Автор

Марія Бабенко

В останні дні липня 2024 року українці майже не потерпають від відключень світла і шуму генераторів біля кожної торгової точки. Але це лише тимчасове полегшення. Адже наслідки російського енергетичного терору українська економіка відчуватиме ще не один рік. Як саме – з’ясовує .

Як російський енергетичний тероризм розхитує Україну

З перших днів великої війни ворог завдає великих втрат українській енергосистемі. Сергій Коваленко, гендиректор компанії Yasno, в інтерв’ю виділяє у цьому процесі три фази. Перша пов’язана з втратою Запорізької АЕС з генеруючою потужністю 6 ГВт і частини вітрової і сонячної генерації через окупацію територій на початку повномасштабного вторгнення.

Другу фазу руйнування енергосистеми Коваленко називає «війна з трансформаторами». Починаючи з жовтня 2022 року росіяни цілили у вузлові трансформаторні підстанції і розподільчі мережі, щоб спровокувати дефіцит електроенергії в Україні. Зокрема, через масований ракетний обстріл 23 листопада 2022 року на деякий час втратили зовнішнє електропостачання і зупинилися всі українські атомні електростанції. Через це Україна буквально занурилася у темряву.

^{Блекаут в Україні 23 листопада 2022 року — вигляд з космосу. Фото NASA}

В НБУ у відповідь на запит нагадали, що в IV кварталі 2022 року дефіцит електроенергії становив 25%, а у І кварталі 2023-го – 17%. В НБУ додають, що ремонти передавальних потужностей, у тому числі завдяки міжнародній допомозі, тоді відбулися доволі швидко. Тому з другої половини лютого 2023 року дефіциту електроенергії в Україні практично не спостерігалося.

Взимку 2023-2024 років, попри тривожні очікування, відключення світла не повернулися, допоки наприкінці березня 2024-го не розпочалася третя фаза російського енергетичного терору. Тоді ворог націлився на теплові і гідроелектростанції. В цей період відповідно до офіційної інформації Україна залишилася без 9 ГВт енергогенерації. А загалом, за оцінками Сергія Коваленка, під час великої війни енергосистема України втратила більш ніж 40 ГВт.

^{Під час великої війни ТЕС ДТЕК обстріляли близько 180 разів. Фото: фейсбук групи ДТЕК}

«На відміну від зими 2022-2023 року, у 2024-му в нас постраждало більше теплоелектростанцій (ТЕС), і це означає, що українська енергосистема не повністю, але частково втратила можливість маневрувати. У нас залишається базова генерація – атомні енергоблоки, але менше задіяні ТЕС, які забезпечують вечірній і ранковий піки споживання. І саме тому ми бачимо найбільше відключень власне у вечірні години», – зазначає Ірина Коссе, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).

Співрозмовниця згадує, що у 2022-2023 роках блекаути були більш тривалими, іноді навіть понад добу не було світла. Але це не відбувалося довгий час: після певних критичних тижнів відключення ставали більш помірними і підприємства могли підлаштуватися. Натомість завдані у 2024 році ураження матимуть віддалені наслідки, і дефіцит електроенергії надовго залишатиметься нашою реальністю.

Тобто через значні втрати генеруючих потужностей відновлення потребуватиме більше часу і коштів. Тому в НБУ прогнозують наступний середньорічний дефіцит електроенергії:

2024 рік: 7%;
2025 рік: 8%;
2026 рік: 5%.

«Попри порівняно помірні розміри дефіциту, відсутність електроенергії може бути тривалою, передусім у пікові періоди споживання. Відключення також можуть бути нерівномірними за регіонами», – пояснюють в НБУ.

Отже, наведені цифри не виключають, що в окремі періоди громадяни залишатимуться без світла по 6-7 годин поспіль, тоді як у сприятливі дні відключення електроенергії не застосовуватимуться взагалі, як-от в останні дні липня 2024 року. Як зазначив Сергій Коваленко в інтерв’ю , базовий сценарій на зиму 2024-2025 – 30% плюс-мінус 5% дефіциту електроенергії по всій країні.

Повне відеоінтерв’ю з Сергієм Коваленком, гендиректором Yasno

«В цілому, до нового дефіциту електроенергії було легше пристосуватися морально, бо і населення, і бізнес розуміють реалії війни. Відключення, які спостерігалися у 2022 – 2023 роках, були абсолютним шоком, а під час нових хвиль у 2024 році вже можна застосовувати енергетичні рішення, запроваджені в минулий період», – коментує ситуацію Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.

Отже, у 2024 році підприємцям і громадянам довелося змахнути пил з генераторів, зарядних станцій та повербанків, які чекали свого часу з позаминулої зими. Крім того, попит на подібні товари, особливо на зарядні станції, у 2024 році помітно підвищився. Як зазначають опитані ритейлери, все, що завозиться, продається в перші години.

Як дефіцит електроенергії впливає на ВВП

Кожна хвиля російського енергетичного терору відбивається на показниках української економіки. За оцінками НБУ, від’ємний внесок дефіциту електроенергії у зміну реального ВВП у 2022 році становив 1,3 відсоткового пункту (в.п.), у 2023-му – 0,7 в.п.

Саме через очікуваний дефіцит електроенергії НБУ у квітні 2024 року погіршив прогноз ВВП на 2024 та 2025 роки з 3,6% до 3% і з 5,8% до 5,3% відповідно у порівнянні з січневим прогнозом, коли негативний вплив на економічну активність від ситуації в енергетиці не передбачався. Проте у липні регулятор покращив прогноз економічного зростання на 2024 рік до 3,7%. Між тим, у відповідь на запит негативний вплив дефіциту електроенергії на ВВП в НБУ оцінили наступним чином:

2024 рік: -1 в.п.;
2025 рік: -0,9 в.п.;
2026 рік: -0,5 в.п.

Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ІЕД, оцінює негативний внесок дефіциту електроенергії у ВВП у 1-1,5 в.п. Співрозмовник підкреслює, що експортні галузі значною мірою підтримує успішна й відносно безперешкодна робота українського морського коридору. Завдяки цьому та іншим факторам у I кварталі зростання економіки перевищило очікування і досягло 6,5% до відповідного кварталу попереднього року. І зараз це певною мірою компенсує негативний вплив проблем у енергетиці.

^{Попередня оцінка ВВП за І квартал 2024 року. Інфографіка: Державна служба статистики України}

Уточнимо, за інформацією Адміністрації морських портів України, за 11 місяців роботи українського коридору вантажообіг портів Великої Одеси склав 60 млн т. Зокрема, цим шліхом Україна експортувала 40,6 млн т зернових до 46 країн світу.

^{Українським морським коридором рухається балкер Manta Hacer з 25,2 тис. т української пшениці для Ємену. Фото: Фейсбук АМПУ}

Деякі опитані експерти менш оптимістичні. На думку аналітиків Eavex Capital, справжній вплив на економіку від дефіциту електроенергії буде відчутно сильнішим і призведе до втрати до 2 в.п. від прогнозованого зростання ВВП.

«Держстат фіксує динаміку економіки на 1-3 в.п. краще, ніж наш внутрішній орієнтир. Втім, цьому є пояснення – значні валютні гранти та запозичення, які підтримують попит, – каже Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating. – Рано чи пізно цей канал почне суттєво просідати, і якщо бойові дії триватимуть, вже у поточному році ми бачитимемо значне скорочення споживного попиту та виробництва у реальному секторі. Тож, констатуючи руйнування енергогенеруючих потужностей, зовнішнє фінансування та оцінку потреб на відновлення від Світового банку, можна сказати, що динаміка ВВП у 2024 році не має вийти за 2% навіть на слабкій базі порівняння».

Чи є ризик пришвидшення інфляції через проблеми в енергетиці

«Ціни зростатимуть на все, – прогнозує Ірина Коссе. – Уряд намагається цьому запобігти, тримаючи деякі тарифи, які може регулювати, але це лише частково вирішить ситуацію, тому що витрати на генератори і пальне бізнес частково перекладатиме на споживачів».

Віктор Шулик передусім звертає увагу на індекс цін виробників промислової продукції, який сильно зростає впродовж останніх місяців. Зокрема, у червні 2024 року цей показник збільшився на 14% у порівнянні з травнем. Надалі, на думку експерта, зі зростанням частки розподіленої генерації тиск ситуації на ціни буде посилюватись.

^{Використання генераторів в Україні. Фото: Depositphotos}

«Вплив на ціни частини продуктів, зокрема, глибокої заморозки, буде відкладений. Наявну продукцію виробники і ритейлери намагатимуться збути дешевше, але обсяги нових партій будуть меншими, а ціни – вищими, – впевнений Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС). – Але, звісно, можна очікувати прискорення зростання цін загалом по економіці, бо середня вартість електроенергії для бізнесу суттєво підвищилася».

Тривалі відключення світла вже запустили цей процес влітку 2024 року. За оцінками Нацбанку, упродовж останніх місяців інфляція в Україні пришвидшилася та наблизилася до 5% (у річному вимірі). Відповідно до оновленого прогнозу НБУ інфляція залишатиметься помірною і на кінець 2024 року становитиме 8,5%.

_{Індекс інфляції (ІСЦ — індекс споживчих цін, БІСЦ — базовий індекс споживчих цін). Скріншот: stat.gov.ua}

«Підвищення вартості електроенергії призведе до збільшення витрат бізнесу та посилить тиск на споживчі ціни. Водночас ймовірні зміни у споживанні навпаки зменшуватимуть тиск на вартість окремих товарів. Ці чинники були враховані під час підготовки липневого макропрогнозу НБУ», – прокоментували свої оцінки у Нацбанку у відповідь на запит .

Віталій Кравчук серед факторів, що стримують інфляцію, називає зниження попиту після початку великої війни і зростання конкуренції за цей попит.

«Витрати бізнесу безперечно зростають. Тобто зрозуміло, що електрика з генератора коштує суттєво більше, ніж з мережі. Те саме стосується ситуації, коли компанії, щоб їх не відключали, імпортують 80% електроенергії, яка також є дорожчою. Але на ціни це матиме помірний вплив. У другому півріччі інфляція буде більш відчутною, але в межах тих прогнозів, які озвучуються – 6-8%».

Як дефіцит електроенергії впливає на торговельний баланс і курс гривні

«Україна вимушена нарощувати енергетичний імпорт, який, окрім прямої закупки електроенергії з Європи, також включає придбання енергетичного обладнання, генераторів, палива та просто побутових зарядних станцій. Оновлені дані від НБУ передбачають, що дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України у 2024 році погіршиться з прогнозованих $14,2 млрд до $20,2 млрд. Це своєю чергою негативно впливатиме на динаміку курсу гривні», – зазначає Дмитро Чурін.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна, уточнює, що у травні 2024 року імпорт електроенергії був на $30 млн більше, ніж рік тому, а у червні перевищив показники аналогічного місця минулого року на $72,8 млн. На думку співрозмовника , це хоч і неприємно, але не драматично, особливо з огляду, наприклад, на попит на валюту з боку населення.

^{В Україні у 2024 році зростає попит на готівкову валюту. Фото: Depositphotos}

За оцінками Нацбанку, імпорт електроенергії щорічно становитиме близько $1 млрд. Проте в НБУ зауважують, що на ситуацію на валютному ринку впливає багато інших чинників: від находження експортної виручки та міжнародної допомоги до сезонності. Але наразі регулятор має достатньо комфортний рівень резервів, щоб згладжувати надмірну волатильність.

^{Динаміка курсу гривні за минулий рік. Скріншот: bank.gov.ua}

З іншого боку, на торговельному балансі може негативно позначитися скорочення через брак електроенергії виробництва певної продукції. У Нацбанку не виключають, що дефіцит електроенергії стримуватиме потенціал відновлення металургії та машинобудування. Проте у товарній структурі експорту України переважає продовольство.

^{Структура експорту за 2023 рік. Скріншот: ces.org.ua}

«Український експорт від електроенергії не дуже залежить, бо понад 60% товарного експорту в грошах припадає на агропродукцію, і там роль електроенергії звичайно є, але навряд чи вона вирішальна», – зауважує Дмитро Боярчук.

_{Зернові є головною складовою українського експорту. Фото: Фейсбук АМПУ}

Як ситуація в енергетиці впливає на бізнес

Ірина Коссе підкреслює, що зараз найбільш вразливими є галузі економіки, які найбільше споживають електроенергії – металургія і хімічна промисловість. Ситуація з металургією, на думку Коссе, є найбільш прикрою, тому що галузь тільки отримала друге дихання після відкриття українського морського коридору і появи можливості експортувати свою продукцію.

Віктор Шулик негативний ефект вбачає не лише у зростанні видатків, а й у вимушених перервах у виробничому процесі, які призводять до збільшення втрат. Найбільш постраждалими галузями, на думку експерта, є власне енергетика, а також транспорт та сфери, де є критична потреба у стабільному енергозабезпеченні: харчова промисловість, металургія, ритейл тощо.

Гліб Вишлінський додає, що найбільший удар отримають сектори і підприємства, які є найбільш енергомісткими та при цьому не настільки великими, щоб імпортувати енергію самостійно. На думку співрозмовника , для багатьох слабких підприємств, які були близькі до межі збитковості, це може стати останнім ударом і призведе до згортання бізнесу або його продажу сильнішим конкурентам.

«Промисловість, вочевидь, відключатимуть, частіше і довше, ніж населення, і тому бізнес готується до цього, – зазначає Ірина Коссе. – Частково найбільш критичні процеси можна заживити генераторами, але промисловість, яка споживає більше електроенергії, серйозно задумується про будівництво власних електростанцій, які можна живити газом або дизелем, залежно від того, яке джерело енергії є доступним».

Власне, цей процес вже триває. Адже, на думку аналітиків НБУ, порівняно м'яка поточна реакція бізнесу вірогідно зумовлена наявністю власних генеруючих потужностей та імпортом електроенергії. Проте в НБУ зауважують, що за відсутності більшої частини даних по реальному сектору наразі зарано робити узагальнення для всієї економіки, тож м'якішу реакцію бізнесу на дефіцит електроенергії в Нацбанку розглядають більшою мірою як позитивний ризик поточного прогнозу.

Як позитивний приклад з посиланням на дані Укрметалургпрому в Нацбанку наводять дуже енергоємне металургійне виробництво, обсяги якого у травні 2024 року збільшилися порівняно з квітнем і у червні практично не змінилися. Вірогідно, це пов'язано як з наявністю власних потужностей з генерації електроенергії, так і її імпортом. Також аналітики НБУ не виключають, що з огляду на залученість значної частини підприємств до виконання оборонних замовлень вони можуть бути віднесені до критичної інфраструктури. На останню не розповсюджуються обмеження у споживанні електроенергії, відтак скорочення обсягів виробництва не відбувається.

Є певне пожвавлення і у ритейлі. В НБУ додають, що через тривалі відключення електроенергії для населення стрімко зростає попит на товари автономного живлення та електроніку, а у великих містах під час відключень підвищується відвідуваність ресторанів і кількість замовлень на самовивіз, що певним чином підтримує роздрібну торгівлю та сектор послуг.

Крім того, на думку Віктора Шулика, тимчасові проблеми з енергопостачанням можуть дати поштовх для розвитку розподіленої генерації, енергосервісних компаній, альтернативної енергетики.

Більш того, гострий дефіцит електроенергії має стати стимулом до вирішення проблеми, яка існує в Україні багато років. Адже, як зауважує Ірина Коссе, у нас, на жаль, дуже енергетично неефективна промисловість.

«Українська економіка традиційно була енергоємною, але мала конкурентні переваги за рахунок більш низької вартості електроенергії, ніж в Європі. Тепер цей фактор конкурентоздатності майже нівельовано», – продовжує Дмитро Чурін. Тому співрозмовник сподівається, що реальному сектору вдасться налагодити енергозберігаючі процеси для зменшення споживання енергоресурсів.

«Якщо на хвилинку припустити, що війна закінчилась і почалося повоєнне відновлення, то ми знову повернемось до застосування ринкових підходів при оцінці потенціалу. І тут фактор вартості та доступності електроенергії буде ледь не ключовим на локальному та глобальному конкурентному ринку. В будь-якому разі маневрову генерацію та енергологістику доведеться відбудовувати», – підсумовує Віктор Шулик.