Блокування банківських рахунків ухилянтів призведе до зростання тіньового сектору економіки

Автор

Олена Черкасець

Блокування банківських рахунків через неявку до військкомату та обмеження у праві користуванням іншим майном може призвести до зростання тіньового сектору економіки і матиме серйозні негативні наслідки для країни.

Про це повідомляє Центр дослідження законодавства України.

За думку фахівців, проголосований у першому читанні проєкт закону 10449 про мобілізацію містить низку норм, які спрямовані на «стимулювання» військовозобов’язаних українців мобілізуватися:

Читайте також:

Економіка

«Мінекономіки розглядає бізнес як свого акціонера», – Олексій Соболев

Читайте також:

Економіка

«Мінекономіки розглядає бізнес як свого акціонера», – Олексій Соболев

обов’язок реєструвати електронний кабінет військовозобов’язаного;
примусовий привід силами поліції у разі неявки за повісткою (паперовою чи електронною);
у разі неможливості здійснення приводу, обмеження права розпоряджатись майном, зокрема й коштами на рахунках, права керувати транспортним засобом, права на виїзд за кордон.

Не маєш статків – законопроєкт 10449 «не страшний»

Фахівці кажуть, що новий закон несе загрози тим українцям, яким «є що втрачати» саме в контексті перелічених заборон.

«Якщо людина не користується автомобілем, не має вкладень, цінних паперів, може обходитися без банківських карток, то всі зусилля держави щодо того, щоб такий військовозобов’язаний бодай оновив облікові дані у ТЦК, будуть марними. Те ж саме стосується людей, які можуть переписати своє майно на батьків, дружину чи дітей», – йдеться у повідомленні.

Законопроєкт 10449 може створити чорний ринок та відтік коштів

Окрім цього, юристи стверджують, що може з´явитися «чорний ринок» підставних фіктивних осіб, які за плату виступатимуть власниками майна або операторами коштів для тих, хто не хоче служити в армії. Це може збільшити корупційні ризики.

«Новина про те, що в січні 2024 року банківська система зіткнулась з рекордним відтоком депозитів на загальну суму 27 млрд грн, може бути свідченням того, що описані вище ризики, пов'язані з новим законом, можуть втілюватися ще до його прийняття. Це означає, що, окрім відтоку грошей з банківської системи, відбудеться ще й максимальний перехід в тінь тих людей, які сьогодні так чи інакше залишаються в правовому полі. А це приблизно 2,8 млн офіційно працевлаштованих чоловіків та ще близько 600 тис. ФОПів», – йдеться у повідомленні.

Водночас законопроєкт не зачіпає тих, хто і так перебуває в тіні. Йдеться про 950 тис. військовозобовʼязаних.

Законопроєкт 10449 обкладе подвійним податком тих, хто уже їх сплачує

Юристи говорять, що влада розуміє, що мобілізація ще 500 тис. людей буде коштувати державі близько 500 млрд грн. Проте це розуміння не відобразилося у законопроєкті про мобілізацію, навіть після доопрацювання.

«Слід було б очікувати, що влада сконцентрує зусилля на мобілізації тих людей, які раніше не були під митним контролем, таким чином залучаючи їх до сплати податків. Проте мобілізувати цих людей буде складніше, ніж тих, хто вже платить податки», – переконані фахівці.

На думку юристів, економічна частина мобілізаційної політики влади виглядає як спроба обкласти «білий» бізнес та офіційно працевлаштованих ще одним податком, а не навести лад з майже мільйоном людей, які залишаються в тіні.

Йдеться про так зване «економічне бронювання», за умовами якого підприємство за працівника чи ФОП сам за себе (або також за найманих працівників) має сплачувати 25–30 тис. грн на місяць і не буде мобілізованим впродовж строку сплати.

«Втім, така сума виглядає реальною хіба для одиничних випадків Варто розуміти, що якщо підприємство може собі дозволити забронювати головного інженера та директора, але при цьому критична частина його працівників буде мобілізована – ані головний інженер, ані директор таке підприємство від зупинки не врятують, що нівелює саму ідею», – стверджують юристи.

Тому, додають фахівці, владі слід або значно скоротити свої апетити, або відмовитись від ідеї загалом через її очевидні комунікаційні та політичні ризики і знайти спосіб залучити до спільної справи тих українців, які поки що залишаються поза увагою держави.