Еру космічного туризму, у яку ми, як виявилося, живемо, розглядають під різними кутами зору. Хтось говорить про прорив у технічних можливостях, хтось – про прибуток для галузі, хтось – про екологію таких польотів, хтось – про те, що дилетантам на орбіті не місце. Але український сегмент Facebook, котрий жваво, але не дуже радісно відгукнувся на черговий політ у космос непрофесіоналів, дав старт новій дискусії. Чи морально такого штибу «туристам» витрачати мільйони доларів на свої забаганки, коли навколо голод, злидні та хвороби? 
вирішило в цьому розібратися.
Маск сказав: поїхали!
11 липня 2021 року корабель компанії Virgin Galactic вийшов за межі земної атмосфери, а пізніше успішно приземлився на космодромі «Америка» в штаті Нью-Мексико, США, повідомили всі інформаційні корпорації світу. Корабель VSS Unity піднявся на висоту приблизно 86 км над поверхнею Землі, яка вважається межею з космосом. На борту корабля були 70-річний британський мільярдер і власник Virgin Galactic Річард Бренсон, два пілоти – Дейв Маккей і Майкл Масуччі, астронавти Сіріша Бандла, Кілін Беннет і Бетт Мозес.
Це – офіціоз. А тепер про ціну питання. Квиток у космос нині коштує $450 тис. Принаймні за такою ціною їх реалізує Virgin Galactic. Утім, компанія обіцяє, що будуть знижки й вартість польоту знизиться до якоїсь сотні тисяч доларів. Але вже зараз кількість охочих вийти за межі стратосфери є величезною. Отже, якщо хочете встигнути на корабель, займайте чергу просто зараз. А пів мільйона доларів назбираєте в процесі.
Вище за Бренсона піднявся інший бізнесмен і мільярдер – Джефф Безос. Як і Бренсон, Безос скористався власним транспортним засобом. Його капсула New Shepard перетнула так звану лінію Кармана, яка проходить на висоті 100 км і відокремлює атмосферу Землі від космосу. Корабель досяг висоти 107 км над рівнем моря, розвинувши під час польоту швидкість 3595 км/год. Разом із Безосом літали його брат Марк, 82-річна колишня льотчиця-випробувачка Воллі Фанк і 18-річний син нідерландського інвестиційного банкіра Олівер Дейма. Отже, у космосі побували одночасно й найстаріший, і наймолодший астронавти у світі.
А тепер у космічні перегони включився ще один відомий багатій світу – Ілон Маск. Його компанія SpaceX запустила в космос цивільну місію Inspiration4 — на орбіту одразу на кілька днів відправили чотирьох непрофесійних астронавтів. Вони стартували з Космічного центру Кеннеді у Флориді в капсулі Dragon.
Цікаво, що місію Inspiration4 у SpaceX викупив 38-річний мільярдер Джаред Ісаакман, який заробив статки на розробленні систем для опрацювання платежів за кредитними картками. Три інші місця в капсулі, що також були оплачені ним, він просто подарував людям «з історіями, які надихають».
«Кляті товстосуми»
До розвитку космічного туризму світова спільнота поставилася неоднозначно. Бренсону, Безосу та Маску закидали таке.
По-перше, шкоду для екології. Вуглецевий слід від космічної мандрівки є дуже значним. Якщо компанія Virgin Galactic втілить у життя плани щодо 400 мандрівок на рік, то спалене паливо, його виробництво та доставка матимуть суттєвий негативний вплив на екологію. Крім того, згідно з даними деяких експертів, тисяча польотів у космос може підвищити температуру в Антарктиці на 1 градус Цельсія. Безліч екоактивістів впевнені, що негативний вплив на довкілля буде невідворотним і було б краще, якби такого різновиду туризму взагалі не існувало.
По-друге, астронавти-аматори не приносять жодної користі науці. Вони здебільшого просто розважаються. Щоправда, на борт космічного корабля Virgin Galactic астронавти взяли рослини, щоб дослідити, як на них впливає мікрогравітація. Однак, на думку NASA, таке дослідження є безглуздим. Водночас навіть найзатятіші критики визнають: багаторазове використання ракет і дешевші запуски відкривають вікно можливостей для кращого дослідження космосу, швидшого й менш затратного.
По-третє, є претензії конкретно до Джеффа Безоса, котрий, за версією агентства Bloomberg, уже четвертий рік поспіль залишається найбагатшою людиною у світі. Безос, як відомо, є колишнім власником корпорації Amazon, працівники якої нещодавно жалілися на нелюдські умови праці, 14-годинний робочий день і неможливість відійти від робочого місця навіть до туалету.
«Джефф Безос ніколи не надає належної компенсації своїм працівникам, але його ракета, схоже, намагається компенсувати щось інше», – іронізували в соцмережах.
Та, мабуть, найбільше невдоволення фонтанувало в українському сегменті Facebook. Наприклад, під одним із постів, який містив публікацію про політ Бренсона, читачі лишили такі коментарі:
- «У світі стільки голодних діток і онкохворих людей — їм що, нікуди гроші дівати?»
- «Відтепер метою №1 для всіх багатіїв світу буде подорож у космос. Будуть пісюнами мірятися, хто як найдалі, хто як найдовше... А чи задля науки та людства все це?»
- «Аферисти!»
- «Не цікаво! Це клоунада!»
- «Знайшли, чим хвалитися. А хворим дітям збирають з усього народу. Поки зберуть, уже запізнилися. Одумайтеся, багатенькі. Ще не пізно»
- «Мільйони косять на рівному місці»
- «Та ну на*, туристів розважати згодиться, бо бабло рулить! Лохів розводити потрібно завжди — вони для того й живуть».
З-поміж усіх негативних коментарів найчастіше згадується «нецільове використання коштів» мільярдерами-космонавтами. Ті, мовляв, насамперед мають займатися благодійництвом – це звучить так, ніби вони мусять спокутувати провину перед соціумом, яка полягає в тому, що ці люди змогли заробити собі величезні статки. Та чи дійсно вони мусять ставати жертводавцями, чи на те – їхня добра воля? Про це поговорило з представниками інтелектуальних кіл і почуло від них таке.
За «совка» багатство було поза законом
Михайло Поживанов, депутат попередніх скликань, не цурається благодійництва. Він бере участь у різних проєктах, але улюблене його дітище – галерея «АВС-арт», де він безоплатно виставляє твори українських митців і популяризує їх. Наш співрозмовник пояснює «класову ненависть» до Бренсона, Безоса та Маска особливостями «комуністичного» виховання.
«Ще з радянських часів населенню втовкмачувалося, що заможна людина – людина безчесна: крадій, здирник — одне слово, «капіталіст». Це було обіграно й у романі Ільфа та Петрова «Золоте теля», де винахідливий Остап Бендер тероризує й шантажує свою жертву – громадянина Корейка – фразою про те, що всі великі статки було нажито в незаконний спосіб. Для радянської людини, загрузлої в злиднях, така думка мала бути втішною. Мовляв, я не тому ледве виживаю на 60 карбованців зарплати, що країна та її економіка – бездарні й викривлені, а тому, що я – чесний і щасливий своєю шляхетною бідністю».
Михайло Поживанов
Голова фонду у ГО "Фонд муніципальних реформ "Магдебурзьке право"
Насправді все не так, додає Михайло: у світі, де панують ринкова економіка, конкуренція й шанобливе ставлення до приватної власності, кожен може заробити капітал.
Щоб переломити таке ставлення, українська держава має просувати ідею меценатства і пропонувати благодійникам преференції, зокрема податкові, переконаний Поживанов.
У нас заведено відмовляти людині в радості
Майже про те саме говорить письменниця Людмила Таран, чию історію публікувало раніше.
От тільки проблема нашої країни в тому, що ми взагалі не віримо, нібито якісь значні статки можуть бути чесними, додає письменниця.
«Надто вже негативний досвід маємо перед очима: весь наш олігархат і політикум. Та й дуже вже в нас великий розрив між найбагатшими й найбіднішими – ненормальний як для цивілізованої країни. Заздрість до чужих статків у нас спричинена й «совковим» минулим, і недовірою до багатих людей взагалі, і нерозумінням того, що благодійництво прийшло на наші терени саме з країн, де вільно розвивалися й капітал, і приватна власність».
Людмила Таран
українська письменниця
Суспільство захищає себе, пригнічуючи окрему особистість
Психологиня Анастасія Богуславська дивиться на проблему ширше й не вважає її винятково радянським спадком.
За її словами, суспільство завжди обмежує людину в її виборі. А робить воно це тому, що йдеться про його виживання: коли людина допомагає іншим, а не дбає про себе, це гірше для індивіда, але краще для групи індивідів. Виходить так, що добро для соціуму обертається обмеженням для окремих його представників.
«Навіть релігія залишає людині вільний вибір: роби що хочеш, але не зашкодь іншим. А у випадку із польотами «космічних туристів» жодної шкоди для інших немає. Люди втілюють свої мрії, наміри або плани. Реалізувавши свою мрію, людина наповниться нею, надихнеться і зможе за бажання ще більше допомагати іншим. То про яку аморальність ми взагалі говоримо у випадку космічних туристів? І чому тоді в нас немає претензій до олігархів, до наркобаронів, які розкрадають країну й дійсно спричиняють негативні наслідки для соціуму?»
Анастасія Богуславська
психологиня
Вона застерігає: надмірна опіка над іншими обертається трагедією для тих, кому беруться допомагати.
Без прагнень не буває здобутків
Насправді характер сьогоднішньої конкурентної економіки, характер ліберальних поглядів на життя та життєвий успіх передбачають, що люди, які мають гроші, вільні витрачати їх на що завгодно, зазначає він.
«Звісно, це не має порушувати норми законодавства. Тому я не бачу крамоли в прагненні Річарда Бренсона, Ілона Маска чи Білла Гейтса, котрий фінансував космічні дослідження. Чим багатшими, чим успішнішими ставатимемо всі ми, тим менше виникатиме подібних запитань».
Євген Магда
директор Інституту світової політики
Але до багатства й успішності нам здебільшого ще далеко. Однак майже кожен – радник і спеціаліст у будь-якій сфері, зокрема й із витрачання чужих статків. Можливо, починати внутрішні зміни варто не стільки з накопичення капіталу, скільки з того, щоб, дбаючи про чужу етику, не забувати про власну?
Читайте також
Як говорити з підлітками, щоб вони почули: як завоювати увагу покоління Z і альфа
