Facebook Pixel

Як не здатися, коли захворів на рак, і перемогти

Особиста думка

Письменниця Людмила Таран

Перемога над хворобою в 67 років. Захворівши у 2017 році, чотири роки по тому увійшла в стан ремісії. Як прийняти діагноз, як жити й займатися творчістю на тлі «онко»?

Фото: Pinakeen Bhatt / Unsplash

Фото: Pinakeen Bhatt / Unsplash

Про те, що було найтяжчим у прийнятті свого діагнозу

Спершу була страшна розгубленість. Вважала в глибині душі: провидіння ніколи не допустить, щоб це сталося. До того ж я іпохондрична натура, маю багатющу чорну уяву – тільки негативні сценарії. Ступор. Але не плакала. Навіть поїхала до Львова на Форум видавців презентувати нову книжку. Знала настанову: не питай, за що мені, запитуй – навіщо? Такого інтенсивного й болісного переживання сенсу життя не мала ніколи, хоча постійно рефлексувала.

Про ставлення до онкохворих

Держава наша – це абстракція. А конкретні люди... Лікарі – різні, їх насправді дуже шкода: нескінченний конвеєр онкохворих. У нас же багато в чому «спасєніє утопающіх – справа рук саміх утопающіх». Нарахувала щонайменше три лікарські помилки в моєму лікуванні. Неодноразово доводилося самій обирати стратегію лікування – а я ж не онколог! І стільки принижень, як за час хвороби, не мала протягом усього життя!

Telegram Logo

Про довге мовчання

Розголошувати на цілий світ свої переживання, та ще й безпосередньо, а не в художніх текстах, аж ніяк не хотіла. Спершу тільки найближчі, друзі та знайомі знали про мою хворобу. Зрештою, коли дякувала всім за розуміння й підтримку – душевну й фінансову, – то це було на фейсбуці. Оксана Забужко радила мені написати про перейдене й пережите. Але на це не було ані сил (саме під час лікування), ані відваги. Моя психотерапія – щоденник із плачами та «саморобними» молитвами. А нині дещо проговорюю в новелах.

Про несамотність у Мережі та «все буде добре»

Відсторонення з боку близьких не відчувала. Мала й маю постійну підтримку. Знаю, як складно буває в таких випадках знайти потрібні слова. Дратувало і дратує «У тебе все буде добре». Пережила справжню депресію – розумію, як важко було зі мною спілкуватися.

Про творчість під час хвороби

Після двох операцій, під час чи після опромінення й хімієтерапії – жодної думки про творчість. Навпаки: усе досягнуте здавалося непотрібним і аж дратувало будь-яке нагадування про написане колись. І тільки коли трохи попустило (із таким діагнозом говорять не про одужання, а про виживаність), почали крутитися якісь творчі моменти. Я наче повернулася до себе такої, як раніше. Не знаю, чи позаду те страшне відчуження від себе самої. Недарма не раз ловила себе на тому, що несвідомо хотілося довбонути себе ж ножем у руку. А тримали і тримають розуміння й підтримка щирих душ і молитви.

Про відсутність депресивних текстів

Лише в одному з оповідань («Григорій і Неля») герой має онкодіагноз. Не хотілося б депресивних текстів: як читачка, уникаю таких. Тим паче вважаю, що не пройшла випробування гідно: боротися з хворобою більше вимагало тіло, ніж душа. Чи фігуруватиме онкологія в художніх текстах — як мовиться, життя покаже.

Про актуальні теми

Найактуальніша тема – молодості і старості (звідси й «змішана» назва однієї з книг – «Молодіста»). Причому молодості й старості не як «конфлікту поколінь», а як осмислення самої себе в різні проміжки часу. Бо й вік, і хвороба змушують озирнутися назад і подивитися на себе теперішню з огляду на пережите. А ще – осмислити досвід старіння і вмирання. Ніхто ж не навчить.

Друга тема – тема тіла. В оповіданні «Танці» героїня просто виходить із нього, як зі зношеного одягу, а в «Ієрогліфі» вона зникає разом із тілом – випаровується, залишивши лише пару взуття. Бо що таке тіло? Наша смертна оболонка безсмертної душі — відомий трюїзм. Під час депресії про всяке думалося. Кажу ж: ніхто не навчить, як правильно вмирати. А доведеться кожному.

І – тема батьків. У новелах «Зустріч після польоту» та «Дзер-коло» героїня веде довгі розмови-спомини з померлим батьком. Бо коли батьки вже, як мовиться, у кращих світах, то так чи так переосмислюєш стосунки з ними. Скажімо, тільки після смерті мами зрозуміла, чому змалку не хотіла облаштовувати своє житло саме так, як це робила вона. Річ не в різних смаках, а в ставленні до неї чоловіка, мого батька. З батьком у мене були складні стосунки: з одного боку, він авторитет для мене й чимало зробив для формування моєї особистості. З іншого – був дуже авторитарним. Але його відхід стер усі гострі кути – у спогадах залишилося тільки хороше.

Є й «голос мами, яка запитувала «що я бачила у своєму житті?» Це і її фраза, і фраза героїні з оповідання «Вгорі – на горі – всередині». Від цієї фрази я «танцювала» все свідоме життя. Єдиним задоволена в собі: що встигла трохи поїздити світом, маючи мінімальні можливості. Тож мамині слова сприйняла дослівно.

Про стосунки з Богом

Фактично всі мої герої – набожні. Або майже. Не маю претензій до Бога. Моя хвороба – не «кара Господня» (це проговорюю в різних текстах). Вважаю: це природа з нами грається, як їй заманеться. Ми для неї – тільки матеріал. Пандемія коронавірусу – очевидний приклад. Щодо прийняття того, що посилає доля,– не так усе просто. Розум приймає, а душа – ні. Мабуть, я ще не здобула мудрості.

Про творчі плани як стимул жити й писати далі

Ви ж знаєте: хочеш насмішити Бога – розкажи про плани. Але все-таки є якийсь новий задум. Уже навіть одна новела є.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter Cmd + Enter Ctrl + Enter

Коментарі

Як вибрати якісну оливкову олію й не розчаруватися Особиста думка

Як вибрати якісну оливкову олію й не розчаруватися

Леонід Терещенко
Леонід Терещенко
Власник компанії «Mana Gea Україна»
Як на екрані. Відтворюємо інтер'єри п'яти найпопулярніших серіалів Особиста думка

Як на екрані. Відтворюємо інтер'єри п'яти найпопулярніших серіалів

Анна Герасімова
Анна Герасімова
Керівниця продажів української інтер’єрної e-commerce платформи Pufetto
Чому в суперечці Бреда Пітта й Анджеліни Джолі щодо опіки над дітьми рано ставити крапку Особиста думка

Чому в суперечці Бреда Пітта й Анджеліни Джолі щодо опіки над дітьми рано ставити крапку

Таліна Кравцова
Таліна Кравцова
Партнерка практики сімейного права юридичної фірми «Астерс»