Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Куди інвестувати у 2022 році. Інтерв'ю з головою Concorde Capital Ігорем Мазепою

098.jpg

Якщо в українському бізнесі є щось стабільне, то це інвестиційна компанія Concorde Capital. Змінювалися президенти, склади парламенту, прем'єр-міністри, а вона, як і раніше, займає свій просторий офіс із величезними вікнами на одному з горішніх поверхів бізнес-центру «Парус» — одного з найпрестижніших у Києві та й в Україні.

Компанія працює на українському ринку з 2004 року й за цей час залучила в нашу країну понад 4 млрд доларів інвестицій. Ці гроші працюють у металургії, автомобілебудуванні, нерухомості, хімічному, нафтогазовому, сільськогосподарському та фармацевтичному секторах економіки.

З офісу Concorde відкриваються чудові краєвиди Києва — він напрочуд гарний із висоти пташиного польоту. Але в компанії бачать не тільки це, там знаходять можливості для вкладення грошей — як говорить генеральний директор компанії Ігор Мазепа, у солодкі активи. Про те, куди саме зараз варто вкладати гроші бізнесу та простим громадянам, він розповів The Page.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

— З 2014 року я все чую: поки що інвестувати не потрібно, почекаємо на кращі часи. Але ви, схоже, не чекаєте, постійно в щось вкладаєте. Що вас тригерить?

— У нашому портфелі зараз активи з різних галузей: медицина, будматеріали, нерухомість, газовидобуток, бурштин. Усе це були якісь опортуністичні історії, які давали змогу заходити в різні активи за розумними цінами. Такі історії є завжди. Ви самі бачите, як зростають ціни. Фермери розширюють угіддя – зростає ціна на землю. Почалася конкуренція за газові родовища – зараз вони мають попит. Коли ціна була 50 – 80 доларів за тисячу кубометрів, вони нікого не цікавили. А за тисячу — це вже солодкі активи.

Крім того, ми спостерігаємо будівельний бум і в Києві, і в інших містах. Отже, бізнесмени та домогосподарства вже накопичили якусь критичну масу грошей, яку вони готові інвестувати в активи.

Підписуйтесь на нас в Google News!

— Солодкі активи — це добре. А якщо говорити про загальний інвестклімат у країні. Який він?

— У мене через це змішані почуття. З одного боку, з'явився внутрішній капітал, який шукає можливості для інвестицій, а з іншого — Україна точно не стала кращою чи зрозумілішою на світовій інвестиційній мапі

Офіс Concorde Capital у БЦ «Парус». Фото The Page

Офіс Concorde Capital у БЦ «Парус». Фото The Page

З 2014-го в країні багато що змінилося. Ухвалили багато законів, які мають допомагати бізнесу, стимулювати інвестиції. А як усе це виглядає на вашу думку як інвестора?

— За цей час дуже змінився інвестиційний ландшафт. Ні, монополії, які були ще за Януковича, залишилися. Деякі з них зайняли нові ніші. От ДТЕК став найбільшим оператором «зеленої» енергії. Вони вдало скочили на цю хвилю — і молодці. Великі зміни відбулися в сільському господарстві. Застосування нових технологій за останні 10 років дало можливість подвоїти врожайність. З'явилася ціла індустрія нових технологій. Цього року її обсяг оцінюється у 8 мільярдів доларів.

Реформ було не так багато. Частково легалізували казино. Але «менти» як стригли інтернет-провайдерів, так і далі стрижуть. Частково відкрився ринок землі, але в гонитві за популізмом влада ухвалила дуже кострубату земельну реформу. Відбулася квазіреформа в медицині. Хоча ковідна історія взагалі показала колапс державної та комунальної медицини.

Порошенко міг би похвалитися деякими реформами. Одна з них – підвищення незалежності Національного банку. Але за Зеленського ми бачимо відкат до старого. Україна, на жаль, ходить колами, бовтається в ополонці.

Водночас я дуже розчарований цьогорічними макрорезультатами. Минулого року економіка впала на 5%. Усі економісти, інвестиційні банкіри були впевнені або тішили себе очікуваннями, що цього року вона їх відіграє. На початку року прогнозували зростання ВВП на 4,5%. А зараз буде добре, якщо країна вийде на 3%. Усе це є результатом абсолютно бездарної економічної політики влади. Адже світова економіка зростає на 4 — 5% щорічно.

— У вас є побоювання щодо Національного банку?

— Я маю побоювання, коли Національний банк фінансує дефіцит програми «Велике будівництво». Зараз утворюється величезна дірка в «Нафтогазі». Жодних дірок у компанії не було з 2014 року. Навпаки, більшість часу вона генерувала позитивний грошовий потік і сплачувала дивіденди. Наразі компанія купує газ по 30 — 50 тисяч гривень за тисячу кубометрів, а продає – по 7 гривень. За такої бізнес-моделі до кінця опалювального сезону дірка «Нафтогазу» становитиме від 3 до 4 мільярдів доларів. Як її закриватимуть? Я не здивуюся, якщо ми побачимо, що державні банки почнуть фінансувати «Нафтогаз», використовуючи рефінанс. Такого безладу не було з 2014 року.

— Що, навіть «Велике будівництво» не допомогло?

— Торік дуже допомогло. Звісно, нам усім приємно їздити новими красивими дорогами. Я сам як водій уже став звикати до гарних доріг. Але, з іншого боку, що зараз відбувається: сотні мільярдів гривень ідуть на те, щоб закуповувати бітум. Адже Україна свій бітум не виробляє. Отже, ми витягуємо з кризи сусідні країни — Білорусь і Росію. Так, цих доріг вистачить на наступні 5 – 7 років. Але можна було додати зовсім небагато й побудувати бетонні дороги, які служили б, як в Америці, 30 років. І це суттєво підтримало б нашу місцеву будівельну індустрію, бо все виготовлялося б з українських матеріалів.

263724046-4818214344904882-3020224189072082148-n-kopiya.jpg

— Які напрями ви все-таки вважаєте перспективними для вкладення в Україні зараз?

— На це запитання немає простої відповіді. Я, наприклад, зараз дуже захоплений медициною. Це величезний блакитний океан. Державна медицина розвалюється, майже немає конкуренції. Звісно, це капіталомісткий сектор, проте місця вистачить багатьом інвесторам.

Цікаво все, що пов'язане із сільгоспвиробництвом. Зараз унікальний час – упродовж останніх кількох років фермери заробляють по 800 – 1000 доларів із гектара. Через те, на мою думку, зараз на цьому хайпі сільгоспактиви краще продавати, а не купувати.

Схожа ситуація й у сфері видобутку газу — ціна в розмірі 1 тисяча доларів за тисячу кубометрів довго не протримається, але, судячи з усього, упродовж наступних двох — трьох років вона буде на рівні 500 доларів.

Цікавим буде все, що стосується роздрібного кредитування. Упродовж останніх півтора року конкуренція в секторі була мінімальною, а маржа — дуже високою. Ті гравці, які працювали на цьому ринку, отримали хорошу фінансову подушку і зможуть найближчим часом брати участь у злитті – поглинанні активів.

Ну і, звісно, будівництво. Мене потішила остання угода в цьому секторі. Я маю на увазі прихід азербайджанських інвесторів. Під час операції, яку я оцінюю в понад пів мільярда доларів, NEQSOL знаходиться на финальній стадії переговорів з купівлі «Івано-Франківськцемента». Той самий NEQSOL кілька років тому купив Vodafone. Там також була цифра за пів мільярда.

— Це добрий знак для країни?

— Так, але, на жаль, це поодинокі випадки.

Але ви нічого не сказали про нові технології, криптовалюти. Адже криптовалютами ви теж займаєтеся.

— Ні, не займаюся, я просто туди трошки інвестую — кладу невеликі грошенята час від часу, щоб підтримувати швидкість коливання нейронів у своєму мозку. Найкращий спосіб чогось навчитися — інвестувати, тобто ризикувати. Так і я. Я взяв на себе ризик і вклав кошти в кілька криптовалют, тому мені здається, що я зможу швидше навчитися цього. Хоча поки що це для мене незвідана зона. Поки що не можу сказати, що я багато заробив і став великим гуру у цій сфері. Якщо буде успіх, звісно, розповім.

Клініка «Добробут». Фото Concorde Capital

Клініка «Добробут». Фото Concorde Capital

— Розкажіть про свої інвестиції в медицину.

— Зараз «Добробут» домінує в секторі приватної медицини в Києві. Нещодавно відкрив поліклініки в Броварах, в Ірпені. І вони навіть перевершили наші очікування. У нас там майже 50 тисяч квадратних метрів медичних площ: це і шпиталі, і поліклініки, і швидка допомога. Далі треба йти в регіони. Але там історія є неоднозначною — питання середнього чека за послуги, маржинальності, здібності та вміння керувати своїми активами на відстані.

— Тобто ви хочете створити національну мережу.

— Напевно, усе йде до того, сама ситуація нас до цього підштовхує. Це, до речі, дуже капіталомістка історія. Щоб зробити національну мережу, нам треба витратити 200 – 250 мільйонів доларів, щоб продумано це все зробити. Це складне рішення.

— А який там заробіток?

- Маржинальність 18 — 20% за EBITDA. До речі, у сірих операторів, які не сплачують податки або сплачують їх частково, цей показник дотягує до 30%. Тому з рекомендацій новому податківцю можу запропонувати почистити ринок медичних послуг, де й так зрозуміло, хто працює «по-білому», а хто недоплачує.

— Ви хочете це робити, щоб потім комусь продати?

— Якщо буде розумна ціна, то подивимося на продаж, а якщо ні, будемо раді дивідендній моделі. Зараз є опція зробити його дивідендним бізнесом. Але поки що акціонери вирішили швидко бігти й розвиватися. Потрібні нові капітальні вкладення.

Генеральний директор ІК Concorde Capital Ігор Мазепа. Фото The Page

Генеральний директор ІК Concorde Capital Ігор Мазепа. Фото The Page

- Є менш капіталомістка історія. Вона навіть трохи кумедна. Ви провели IPO футбольного клубу «Верес». Що це було? Це жарт?

- Ні, це не жарт. Там дуже зрозумілий і прагматичний розрахунок. По-перше, ми допомогли клубу залучити гроші. Вони отримали 50 мільйонів гривень, з яких суттєва частина прийшла від осіб, які взагалі не пов'язані з акціонерами клубу. Ми зібрали ці гроші у вболівальників, у фізичних осіб і місцевих бізнесменів. Для клубу це справді серйозне грошове питання. Для Concorde, яка виступила організатором цього розміщення, і для всього ринку це спосіб перевірки наявної ринкової інфраструктури на ефективність.

Й от із чим ми зіткнулися. Якщо хтось хоче вкласти свої 5 тисяч гривень в акції, йому потрібно підняти свій зад, приїхати до офісу та заповнити там усі документи. Бо можливості зробити це в телефоні немає. Я вже не говорю про те, що неможливо за допомогою пари кліків продати або купити ці акції. Зараз ти приїжджаєш до офісу, витрачаєш там від 40 хвилин до кількох годин, щоб купити акції «Вереса» на якісь 100 – 200 доларів.

Але наш інтерес у цьому випадку саме й полягає в тому, щоб розвивати цю інфраструктуру. Ми стояли біля джерел створення ринку IPO українських активів у 2005 році. Тоді їх продавали через Лондон, Варшаву, Франкфурт і Відень. Наразі ми вже розуміємо, як це робити в Україні. У нас уже готові рекомендації Комісії із цінних паперів, податкового комітету Верховної Ради, Нацбанку, Мінфіну. Я сподіваюся, що коли ми зробимо цю нашу роботу, то звичайний інвестор зможе швиденько ідентифікуватися через телефон, у два кліки купити українські цінні папери на українській біржі та поставити їх в український депозитарій. Або зможе придбати іноземні цінні папери за долари через телефон та поставити собі на рахунок в український депозитарій. Це буде для мене особисто практичним результатом цього, на перший погляд, смішного IPO «Вереса».

— А чому ви обрали саме «Верес»? Особисті стосунки з клубом були?

— Жодних стосунків не було. У момент, коли я зацікавився історією нашого внутрішнього ринку, «Верес» був чи не єдиною компанією, яка пройшла всі поневіряння, аби отримати погодження Комісії із цінних паперів. Водночас у Рівному це дуже міцний бренд. І там люди вже морально схилялися до купівлі акцій клубу.

- А навіщо купувати акції, а не квартиру, наприклад? І коли все це закінчиться, які гроші можна буде залучати?

— Наша проблема в тому, що наш внутрішній інвестор дуже добре розуміється на інвестиціях у нерухомість, де, на перший погляд, усе просто. Купив квартиру. Квадратний метр на етапі бетону коштує тисячу доларів, а на етапі введення будинку в експлуатацію чи заселення він уже продається по дві тисячі. Нормально підвівся. Але десь 25 — 30% таких інвестицій насправді закінчуються несподівано для таких інвесторів.

Наприклад, ти купуєш десятки квартир, купуєш цілими під'їздами чи поверхами. А потім виявляється, що на поверсі не всі квартири однакові: краєвид із вікна поганий, десь смердить, десь вентилятор шумить. Зрозуміло, ці квартири потім довго не продаються, стають неліквідними. Далі ці інвестори думають: якщо вони не продаються, то ми зробимо в них ремонт і почнемо надавати в оренду — отримуватимемо пасивний дохід. Але потім виявляється, що десь песик напаскудив, хтось тебе затопив, телевізор вкрали, а хтось розлив томатний сік на стіну. Після цього деякі інвестори, які вміють рахувати, розуміють, що інвестиції приносять не 30%, на які вони розраховували, а в кращому разі 5%.

Мало хто вміє побудувати правильну модель інвестування в житло і врахувати всі ці чинники. Звісно, ми в Concorde дуже уважно відстежуємо цей величезний ринок, де ходять мільярди. Ми також бачимо, що девелоперський бізнес в Україні почав перебирати на себе функції банківського сектору: заощадження, накопичення, інвестування. Тому ми зараз думаємо про продукти, які дадуть змогу переказати частину цих грошей на цивілізований інвестиційний ринок.

— У вас є продукт, який дає можливість переказати на інвестиційний ринок частину грошей із земельного. Наскільки він успішний?

— Це вже реалізований проєкт, він виявився успішним, працює в плюс. Ми допомагаємо інвесторам купити пай, щоб передати в оренду великій компанії. Це величезний ринок. Одночасно виграють усі сторони. Продавець паю отримує хорошу пропозицію за свою землю, інвестор одразу передає куплену ділянку фермеру та отримує 5% річних на вкладений капітал у вигляді орендної плати, плюс зростає вартість його активу. Ну і, нарешті, сільгоспвиробник. Тепер він має справу не з тисячами різних власників паїв, яким потрібно фарбувати паркани, рубати дрова й тягати мішки із зерном, а із сотнею професійних інвесторів, яким просто потрібно виплачувати орендну плату.

Ті, хто користується нашим продуктом «Купи пай», отримують 5 — 7% річних вартості паю у валюті. До того ж вартість прив'язана до долара, адже доходи сільгоспвиробників прив'язані до долара, навіть якщо вони продають продукцію всередині країни.

Крім того, придбавши земельну ділянку сьогодні за півтори тисячі, за 10 років вони продадуть її за 3 тисячі доларів за гектар.

— Коли ми матимемо цивілізований фондовий ринок?

— Якби влада ухвалила те, чого ми від неї очікуємо, за ніч чи до кінця року, гадаю, що з лагом у рік у нас почне з'являтися якийсь ліквідний фондовий внутрішній ринок.

- А що їм треба ухвалити?

— Я навіть не говорю про податкові стимули. Я говорю про наявну несправедливість. Так, покупець облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) не сплачує податок зі свого інвестиційного доходу, а той, хто придбав акції, — сплачує. Це стосується навіть корпоративних облігацій.

Це є несправедливим і демотивує.

Інший приклад: я маю зараз можливість купити цінні папери за кордоном і перевести на рахунок у депозитарій, але я не маю можливості розрахуватися за них у доларі. Відповідно, це суттєво звужує коло продавців паперів — не всі готові брати гривню. А ще я не можу відкрити рахунок у депозитарії, не виходячи з дому, я не можу це зробити у два кліки. У Росії така можливість з'явилася ще 5 років тому. У них відбулася своя інвестиційна революція. Я дивлюся статистику і з Московської біржі, і з Пітерської біржі. Там десятки мільйонів рахунків фізичних осіб, що вільно купують, продають російські цінні папери, американські, британські. У нас поки що такого немає. У нас і досі є обмеження на виведення капіталу, яке можна було б прибрати.

Генеральний директор Concorde Capital Ігор Мазепа. Фото Concorde Capital

Генеральний директор Concorde Capital Ігор Мазепа. Фото Concorde Capital

— Найгарячіша тема в ЗМІ — долар. А наскільки уважно ви стежите за курсом долара?

— Ти їдеш вулицею й бачиш на кіосках.

— Зараз трохи більш як 27. Це щось означає?

- Нічого це не означає. Євро до долара було 1,2, зараз 1,13. Завтра буде 1,08, потім знову 1,2. Звичайна ринкова кон'юнктура.

— Якими є ваші прогнози на найближчі 5 років? Що буде в інвестиційній сфері України?

— Буму прямих іноземних інвестицій точно не буде. Якщо ціни на біржові товари залишаться високими, а я гадаю, що так і буде в найближчі кілька років, їхні виробники й далі зароблятимуть. Наприклад, за оцінками Concorde Capital, СКМ цього року заробить 6 — 7 мільярдів доларів EBITDA. Полтавський ГЗК заробить півтора мільярда доларів EBITDA. Це насправді рекордні заробітки. Зрозуміло, що частина цих грошей перепаде працівникам меткомбінатів, зварювальникам, електрикам, а бюджет отримає більше податків і мит. І це уможливить подальші інвестиції як у державні, так і в приватні компанії. Але великого припливу західних інвесторів я не чекаю. І такі історії залишаться дивідендними. Я, на жаль, не вірю, що хтось вкладе навіть 3 млрд доларів в Україну.

Щодо інвестиційних напрямів, то я уважно стежу за інвестиціями в технологічний бізнес. Якщо згадати найяскравіші події на ринку за минулий рік, то після купівлі «Івано-Франківськцемент» на думку приходить вихід Gitlab на ІРО. Загалом кожна друга крута угода на ринку M&A пов'язана з ІТ. В Україні вже є кілька технологічних компаній з оцінкою понад мільярд доларів, з яких кілька з'явилися саме торік. Традиційний бізнес також вкладається: аграрії — у дрони, медбізнес — в інноваційне обладнання. Кожна нова угода лише посилюватиме тренд, в основі якого — запит на інновації. Схоже, інвестори стають сміливішими й готові вкладати в ідеї.

Найсміливіших інвесторів у технології та інновації я навіть збираюся нагороджувати. Премію заснував. Mazepa Awards називається. Невдовзі ми опублікуємо лонг-листи. І вже за цими списками можна буде подивитися, хто поіменно задає інвестиційні тренди на найближчі 5 — 10 років.

— А чого можна очікувати від вашої компанії в найближчі 5 років?

— Ми точно доб'ємо історію з фондовим ринком, зробимо інфраструктуру кращою та простішою. Ми дамо можливість інвестору швидко й легко ухвалювати інвестиційні рішення, швидко здійснювати транзакції. Я зараз говорю про інфраструктурні речі на фондовому ринку. Ми точно дамо якісь інвестиційні продукти. Наприклад, фонд, куди будь-який інвестор може вкласти гроші, і цей фонд інвестуватиме в дохідну нерухомість. Те, як люди роблять зараз, безпосередньо купуючи квадратні метри, але це буде набагато простіше, безпечніше, швидше й ефективніше через цінні папери. Ми точно підтримуватимемо наші українські компанії, які потребують капіталу. Concorde завжди була містком між західними інвесторами та українськими компаніями, які потребують капіталу. Облігації, якісь запозичення, IPO.

У матеріалі були використані стокові зображення від Depositphotos

Коментарі

Всі новини