Не дірка, а дефіцит. Інтерв'ю з міністром фінансів Сергієм Марченком

Фото: УНІАН

Фото: УНІАН

Сергій Марченко, міністр фінансів України

Голова Мінфіну Сергій Марченко розповів The Page про те, чи вистачить грошей у бюджеті та як країна житиме наступного року, чи продовжиться співпраця з МВФ і за яких умов, як пройде опалювальний сезон, навіщо підняли мінімальну зарплату та пенсію і знизили оклади держслужбовцям; пояснив, що коїться на митниці та чому повертають старі кадри, а також змотивував читачів сплачувати податки.

- Дуже просте запитання: у бюджеті вистачає грошей на те, щоби жити далі, чи ні?

- Зараз грошей вистачає. Я гадаю, що вистачатиме й у майбутньому. Ми все робимо для того, щоби грошей вистачало й надалі.

- МВФ не дав нам третій транш, місії немає. Чи це означає, що в нас можуть початися проблеми?

Telegram Logo

- Це означає, що в нас на цьому етапі відбувається комунікація, є певні запитання, які ми зараз розв'язуємо. І на цьому етапі я не бачу жодних проблем, щоби казати категорично, що ми не в програмі.

QuoteЗараз грошей вистачає. Гадаю, що вистачатиме й у майбутньому.

- Це на цьому етапі. А загалом? Чесно скажіть людям, у нас із МВФ усе нормально чи ні?

- Це залежно від того, як на це поглянути. Якби ми сказали це, коли отримали програму (ми її отримали в травні, а в червні вона була запущена), я б сказав, що в нас усе чудово. Зараз у нас процес перемовин. І сказати, що там у нас усе зовсім ідеально, я не можу. Але це не означає, що в нас брак комунікації й ми не рухаємося в напрямку розв'язання тих питань, які перед нами ставлять.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

- Щоби співпрацювати з МВФ, потрібно виконувати якісь маяки, завдання?

- Маяки ми виконуємо. Ми виконали завдання щодо створення єдиних юридичних осіб, щодо роботи з кредитами, які не працюють, щодо ринку газу, а найближчим часом – щодо статуту НАК. Але річ не тільки в маяках.

- А в чому річ?

- Є питання щодо роботи антикорупційних органів, щодо обмеження заробітної плати членів наглядових рад. Це ті ключові питання, які зараз ставить МВФ.

- Це 47 тисяч гривень, понад які не можна платити?

- Так, йдеться про обмеження. Але зараз Верховною Радою ухвалено рішення, яке дає змогу уряду самостійно визначати розміри заробітних плат і обмежень.

- До речі, про ці маяки. У нас уже діє повноцінний ринок газу. Влітку ціна була низькою, а зараз люди почнуть сплачувати за новою системою. Багатьом буде важко. Що пропонує держава для того, щоби людям було легше пройти опалювальний період?

- Гадаю, що з опалювальним періодом немає складнощів. На ринку з’явилося більше постачальників газу, є можливість вирішувати, з ким краще працювати. Зокрема, одним із таких постачальників є НАК «Нафтогаз України». Тому я сказав би, що на ринку газу немає монополії, а є можливість вибирати. Є ринок і є ринкова ціна. Але зараз ринкова ціна на газ є нижчою, ніж була минулого опалювального сезону.

- Це зараз. Але ж вона підвищиться.

- Це ваші прогнози. Чому вона має підвищитися?

- Ви гадаєте, ні? Я вважаю, підвищиться.

- Ми на цей опалювальний сезон прогнозуємо нижчий рівень цін — нижче, ніж минулого року, якщо рахувати загалом.

QuoteНа цей опалювальний сезон прогнозуємо нижчий рівень цін — нижче, ніж минулого року.

- Які субсидії залишаться за нових підходів? На що можуть розраховувати люди?

- Залишиться система субсидій зі сплати за житлово-комунальні послуги. Наступного року передбачаються 36,6 млрд гривень саме на виплату субсидій. Й отримають їх саме ті категорії, які найбільше цього потребують – ті, кому сімейний сукупний дохід не дозволяє безболісно або самостійно сплачувати за житлово-комунальні послуги.

Зараз я не можу сказати точну суму, але там розраховується сукупний дохід сім’ї, площа приміщень, у яких проживає ця родина, і відповідним чином розраховується показник субсидії.

- Цього року система буде така сама, як торік?

- Нічого не зміниться. Можливо, стане менше субсидіантів, бо зросте рівень мінімальної заробітної плати. Відповідно певна категорія громадян уже не матиме потреби в субсидіях – вони зможуть самостійно все сплатити.

- А вже відомо, скільки залишиться субсидіантів?

- Поки що таких розрахунків немає, бо ми зараз тільки починаємо входити в опалювальний сезон. Цей рік складний із погляду базових розрахунків. На карантин було закрито бізнес, було падіння економічної динаміки.

Тому зарано казати, якою буде кількість субсидіантів. Ми виходимо з припущення, що з огляду на вартість газу й рівень соціального забезпечення їх має бути не більше, ніж торік.

- Навіщо взагалі підвищували мінімальну заробітну плату? Якщо зараз усе погано й начебто доходів немає, бізнес закривається, навіщо робити такий крок?

- Питання підвищення мінімальної заробітної плати – це й питання виплат до Пенсійного фонду, сплати ЄСВ, сплати ПДФО, заробітних плат лікарів, вчителів і інших працівників бюджетної сфери. Тобто йдеться про те, що до мінімальної заробітної плати прив’язано багато інших виплат. І це дає змогу створювати додатковий попит, що підживлюватиме економіку.

Є співвідношення між мінімальною заробітною платою й середньою заробітною платою. Сьогодні це співвідношення складає 45%, наступного року воно буде 48%. Наприклад, у Польщі – 55%, у Туреччині – 72%, в інших країнах світу цей показник також понад 50%. Тобто тут питання дискусії, справедливого співвідношення між мінімальною заробітною платою й середньою заробітною платою.

- А як підвищуватиметься мінімальна заробітна плата? І чи зростуть податки?

- З 1 січня – 6 тис. грн, з 1 липня – 6,5 тис. грн. Щодо податків: ЄСВ – це внесок до Пенсійного фонду. ПДФО зросте. З ПДФО 60% безпосередньо йдуть до місцевого бюджету, 25% і 15% – діляться між державним і обласним бюджетами. Загалом держава отримає, але державний бюджет, скажімо так, більше витратить на цю систему, ніж дістане плюсів.

Quote6 тис. грн не є критичною заробітною платою. Те, що ви називаєте податковим навантаженням на бізнес, я називаю тіньовим рівнем економіки, з якої не сплачено податки.

- Але річ у тім, що весь цей тягар падає на малий та середній бізнес – більше ЄСВ, більше інших податків. А зараз треба бізнес підтримати.

- Ще раз, я постійно це повторюю: 6 тисяч гривень із 1 січня – це мінімальна заробітна плата. Якщо бізнес хоче, щоби його працівники були соціально захищеними й мали гідну пенсію, він має їм платити білу заробітну плату. Бо 6 тисяч гривень отримують представники низькокваліфікованих професій.

Тобто якщо ми хочемо платити зарплату в конверті, не сплачувати податки й жити, як у Європі, то ми маємо визначитися, що десь у цій формулі є розрив. Хочемо жити, як у Європі – сплачуймо податки справедливо. Бо 6 тис. грн не є критичною заробітною платою, не є навіть середньою заробітною платою. Тобто те, що ви називаєте податковим навантаженням на бізнес, я називаю тіньовим рівнем економіки, з якої не сплачено податки.

- Це філософське питання. Люди не сплачують податки не тому, що їх не зловили, а тому що не вірять державі. Бо держава нічого не робить.

- Це питання про яйце й курку. Хтось має в цьому питанні бути меншим, щось має бути первинним. Якщо громадяни сплачуватимуть більше податків, держава стане інституційно сильнішою і зможе виконувати свою функцію якісніше. І тоді громадяни матимуть ще більше довіри до держави. А якщо в нас виникає ситуація, коли ми не довіряємо державі, говоримо: «Вибачте, ми не будемо платити державі» й водночас вимагаємо, щоби держава забезпечила виконання своїх функцій, то я готовий рухатися в цьому напрямку, але тут має бути чесний і справедливий підхід.

- Виходить справедливий підхід в один бік. Спробуйте зараз переконати звичайних людей сплачувати податки. Знайдіть три аргументи, щоби вони вас почули й почали платити більше податків. У вас не знайдеться аргументів.

- Аргументи знайдуться – вони прості. Сплачуйте більше податків, бо ви сплачуєте передусім до місцевих бюджетів. Це ваші дороги, інфраструктура, школи, лікарні у ваших містах, а не в якомусь міфічному Києві. Друге – це ваша майбутня пенсія. Зараз дефіцит Пенсійного фонду – 204 мільярди. Ми вимушені забирати з інших податків і давати на дефіцит Пенсійного фонду. Третє: якщо ви хочете, щоби держава забезпечила якісні функції, ви маєте змогу це зробити саме через податки. Є таке правило в Штатах: сплачуєш податки – маєш право голосу.

- А тепер як політик і міністр фінансів пообіцяйте їм щось, щоби це був не просто заклик.

- За це держава вам обіцяє справедливо розподіляти ваші податки, боротися з корупцією, детінізувати ті сфери бізнесу, де зараз є схеми — на митниці, у податковій, скрутки. Це те, що ми дійсно можемо зробити. Щоби не тільки на ваші кишені був цей тягар, а щоби це був тягар і для тих несумлінних, як ви кажете, бізнесменів, які створюють контрабанду або працюють «у сіру» і «в чорну».

- Чому не пообіцяти якісну медицину, класну освіту, можливість працювати й заробляти нормально, а не їхати до Польщі?

- Я говорю не як політик, а як міністр фінансів. Я прагматик. Відчуваєте різницю? Бо я знаю: якщо зараз це пообіцяю, а не зроблю, це буде питання до мене. І я говорю, що все це можна отримати, але це не буде швидко.

- Наступного року з МВФ у нас буде все нормально? Якщо МВФ не дасть нам гроші, як ми житимемо далі?

- Гадаю, що з МВФ у нас буде все нормально. Якщо не дасть гроші, будемо жити далі. Питання в тому, що апетити в нас можуть бути іншими.

- Що різатимуть?

- Є різні меню. Є меню з беконом, з другою стравою і з десертом. Це називається одне меню. А є меню вегетаріанське. От буде вегетаріанське. Воно буде нормальне — можна прожити, але, можливо, не зможемо собі дозволити якісь певні речі.

QuoteЯкщо МВФ не дасть гроші, будемо жити далі. Питання в тому, що апетити в нас можуть бути іншими. Є різні меню. От буде вегетаріанське — нормальне, можна прожити, але, можливо, не зможемо собі дозволити якісь певні речі.

- Але ж зарплати та пенсії підвищите?

- Підвищимо, звісно. Це не стосується найнезахищеніших і чутливих категорій. Це стосується можливостей розвитку. Не всі розуміють, що МВФ і кредити міжнародних організацій, інвестиції – це питання не для поточних потреб. Ми маємо за ці кошти забезпечити розвиток держави. Ці кошти ми трансформуємо в розвиток. Головне завдання трансформаційного механізму держави – узяти кошти МВФ і створити умови для інвестицій і розвитку.

- Якщо все ж таки в нас буде вегетаріанське меню, тобто урізаний бюджет, що поріжуть, на що не дадуть гроші?

- Передусім, на жаль, це видатки розвитку. Гадаю, що це не стосуватиметься оборони й безпеки держави. Звісно, не поріжуть освіту й медицину, до того ж у період коронакризи.

- Бюджет взагалі погоджується з МВФ?

- Погоджується. Ми погоджуємо з ними вже протягом місяця.

- Що їм не подобається?

- Такого немає. Є процес дискусії. МВФ ніколи не говорить, що все чудово, і ніколи не говорить, що все категорично погано. Є дискусія з погляду дефіциту бюджету, можливостей його профінансувати. Є дискусія за окремими дохідними й видатковими програмами. Це нормальний процес, він має більше комунікативний, експертний характер, ніж категоричний, вимогливо-політичний. Тобто ніхто категоричних вимог не висуває. І проблем у бюджеті сьогодні МВФ не бачить.

- Багато говорили про кредити для бізнесу, програму «5-7-9» і схожі програми. Наступного року це буде?

- Буде. На «5-7-9» передбачено 2 млрд грн, на програму портфельних гарантій – 10 млрд грн. Зараз видано понад 3 тисячі кредитів (кожні 80 копійок із гривні виданих за останні пів року кредитів належить до програми «5-7-9»).

- Як міністр фінансів ви знаєте, який курс долара буде до кінця року?

- Це не зовсім моя компетенція. Гадаю, той курс гривні, який зараз є, і той, який був упродовж останніх пів року, до кінця року суттєво не зміниться. Тобто будуть певні коливання. Зараз у нас, як ви говорите, є девальваційний тренд. Він може швидко змінитися на ревальваційний під впливом тих чи інших чинників. Знову ж таки, щоби всі зрозуміли, ключове завдання – обсяги цих коливань. Якщо це коливання плюс-мінус 10%, то це нормально.

- Дехто лякає курсом у 30 грн і вище, якщо раптом у нас будуть проблеми з МВФ.

- Для цього немає підстав. Знову ж таки чинник МВФ більше технічно-політичний, ніж такий, що реально впливає на цю ситуацію. Впливає на ситуацію з обмінним курсом експорт-імпорт, приплив валюти в країну, витік валюти з країни, інвестиції. МВФ – це також один із чинників притоку валюти в країну. Але це не основний чинник, а лише один із них.

- На початку літа ви говорили, що в нас була катастрофічна ситуація з доходами бюджету через митницю та податкову. А як зараз?

- На 1 травня невиконання плану за доходами було мінус 44. На сьогодні це вже мінус 10. Тобто за останні п’ять місяців нам вдалося надолужити відставання 34 млрд. Митниця повністю виконує план, податкова його перевиконує й перевиконала на 34 мільярди. От вам відповідь.

- А плани коригувалися?

- Верховна Рада змінами до бюджету скоригувала плани під впливом тих чинників, які на той час визначали економічні перспективи. Економіка та промисловість не зростають. У нас економічне падіння, був карантин, і бізнес два місяці не працював. Звісно, у нас були всі макроекономічні підстави мати ті плани, які зараз є. Інше питання – яким коштом ми перевиконуємо податкові надходження. Це робота з адмініструванням податків, зі схемами, скрутками на ПДВ.

- Чому навесні була така катастрофічна ситуація з доходами? Криза, пандемія?

- Не тільки.

- Що ще? Кадри?

- Бачите, ви самі відповіли на своє запитання. Іноді, це не основне, але професійні кадри можуть розв'язати проблему, а непрофесійні або, скажімо, люди, які не на своєму місці, цього зробити не зможуть.

- Це ви про Максима Нефьодова?

- Я не коментую.

- Ви не хочете прокоментувати, як він працював?

- Ні. Навіщо?

QuoteЗвільнення на митниці — це питання можливостей конкретної людини в конкретний період часу на конкретному місці розв'язувати ті завдання, які стоять перед державою.

- Як навіщо? Ви ж його звільнили за щось.

- Звільнив за те, що в мене були підстави вважати, що на митниці є проблеми, і вони не розв'язуються.

- А він сам був корупціонером?

- Ні, це не питання корупції, а перебування на своєму місці. До Максима як до людини в мене питань немає. Тут питання не в одному персонажі. Це питання можливостей конкретної людини в конкретний період часу на конкретному місці розв'язувати ті завдання, які стоять перед державою. Оце ключова формула. Він міг бути, можливо, прекрасним митником у період, коли економіка розквітає. Він дійсно хотів змінювати і трансформувати митницю. Але коли у вас криза, вам ще потрібно наповнення бюджету.

- Багато його ідей були позитивними, наприклад, зробити електронне декларування, пришвидшити процес.

- Це й досі триває. Зараз на митниці працює заступник Нефьодова Єнтіс. Він заступник із цифрової трансформації. З Нефьодовим чи без Нефьодова він здійснює трансформацію цих процесів, впроваджує те, про що ви сказали. І тут немає питання персоналій.

- Подейкують, що до цього в нас ще були якісь реформатори, люди з громадянського сектору. Зараз усіх звільнили, повернули старі перевірені кадри, і в нас знову пішли доходи.

- Знаєте, ярлики та фейки дуже легко навішати. Як ви вважаєте, я старий кадр чи реформатор? До якої категорії ви мене віднесете?

- А ви ким себе вважаєте?

- Я себе вважаю людиною, яка намагається якісно виконувати свою функцію й бути професійним міністром фінансів. Тому для мене ярлики (звідки людина – з громадського сектору чи з якогось іншого місця) неважливі. Або це людина, яка може виконувати свої функціональні обов’язки та вносити зміни, бо для того, щоби робити зміни, треба розуміти, як то кажуть, матчастину. А якийсь класний реформатор, не розуміючи, яку складну систему він намагається реформувати, може заподіяти зло або нашкодити.

- А вас особисто не зачіпає критика, що ви зараз призначаєте кадри, які, скажімо так, не дуже?

- Мене може зачіпати все що завгодно. Але якщо я буду дивитися на ту критику, яка йде в мій бік, і кожного разу реагувати, чесно кажучи, я буду як в пінг-понгу. Сьогодні мені сказали одне — я роблю одне, а завтра мені сказали інше тощо. І вийде так, знаєте, що я без характеру, без програми, без розуміння цілей і завдань. Я не такий.

Я чітко знаю, що я тут роблю, я чітко знаю, з ким я хочу працювати, і чітко знаю, що є люди, які дійсно можуть виконувати свої обов’язки. І моє завдання як міністра – знайти саме тих людей, які в конкретний час виконуватимуть ті завдання та функції, яких держава на цей момент потребує. Оце і все. Бо якщо в ролі міністра фінансів хтось хоче бачити людину, яка просто має повністю розуміти всі процеси й розбиратися в них, або поїхати на митницю та показати їм: от ви так працюйте, я знаю як, то це не міністр фінансів тоді, а якийсь шоумен.

QuoteМоє завдання як міністра – знайти людей. Оце і все. Людина, яка просто має поїхати на митницю й показати: от ви так працюйте, я знаю як — це не міністр фінансів тоді, це якийсь шоумен.

- Це мікроменеджмент.

- Я не мікроменеджер. Моє ключове завдання – визначити стратегію, знайти ключових людей і з них потім запитувати.

- Все ж таки ви маєте якось дивитися на те, що думає суспільство. Наприклад, Одеська митниця, Денис Пудрик. Як можна призначити на митницю людину, яка 2015 року була люстрована, нещодавно поновилася на роботі, працювала лише на одну зарплату, а мала багато автомобілів, дач тощо?

- Ви можете запитати Дениса Пудрика самостійно. Я вам скажу як міністр фінансів, який погоджує призначення тих людей, які дає керівник митниці. Ми перевіряємо цих людей на доброчесність, їхні особисті якості, їхні професійні якості. Завдання перевіряти їхні статки в нас не стоїть.

Ми не перевіряємо статки, бо це не наше завдання. Для цього є антикорупційні органи, НАЗК. А для тих справ, про які ви говорите, є правоохоронні органи. Так от, до Пудрика в правоохоронних органів питань не було й немає зараз. А все, що створено, це можна кожну людину так підсвітити. У мене, можливо, також може бути своє ставлення до кожного з митників. Чому ви запитуєте про керівника лише однієї із 16 митниць?

- А як ви гадаєте, чому?

- Вас раніше не цікавило, наприклад, хто там на іншій митниці, звідки ця людина. Чому не цікавило, хто такі регіональні митники 5 або 3 роки тому? Ви не знали цих людей. Зараз період інформаційного суспільства. Хтось чомусь вирішив створити інформаційну напругу. Умовно чи безумовно – я не знаю. Створили питання, усе суспільство збурили, усі вимушені виправдовуватися.

Я виправдовуватися не хочу. Я просто вам пояснюю, що моє завдання – виконати функцію. Мені треба, щоби митниця працювала. Там буде Пудрик-1, Пудрик-2 чи Пудрик-3 – немає різниці. Головне, щоби ця людина була з незаплямованою репутацією, не була корупціонером і за нею не було кримінальних справ. Усе. Якщо в них є ці три складові, для цього є відповідні органи, які їх запитають: шановний товаришу, ти не задекларував, ти люстрований, ти не маєш права, бо в тебе є кримінальні справи. От і все, якщо ми хочемо бути цивілізованою правовою державою.

QuoteМи не перевіряємо статки — це не наше завдання. Для цього є антикорупційні органи, НАЗК. До Пудрика в правоохоронних органів питань не було і немає зараз.

- Тобто саме цей керівник вас задовольняє?

- Цей керівник задовольняє керівника митниці. Я не маю й не хочу знати, як живуть усі 16 митників. Бо в мене ще є 24 податківці, 20 із чимось аудиторських служб, казначеї, Держфінмоніторинг. Якщо я кожного дня займатимуся тільки тим, що перевірятиму й думатиму про те, як преса або хтось інший відреагує на те чи інше призначення, можна просто збожеволіти.

- На пресу треба реагувати.

- Ми реагуємо. До речі, самі суб’єкти мають також реагувати. Гадаю, що можна запитати в Дениса Пудрика, як, чому тощо. Це відкрита інформація. Будуть до нього питання – ми його звільнимо. Тобто питання до Дениса Пудрика мене зараз цікавлять із погляду можливостей виконувати функції митника.

- А те, що він, бувши службовцем, має великі статки, вас не турбує?

- Ви мене запитайте: Сергію, у тебе які статки?

- А які у вас статки?

- Це ж некоректне питання.

- Чому? Ви ж службовець, ви працюєте на народ.

- Мої статки в декларації. Я вам відповів? Я з 2016 року подаю декларацію, розповідаю, як я заробив ці кошти, що саме. Це не закрита інформація. Тому якщо в нього є ці статки, можете запитати в нього. Нехай він пояснить. Але він це має пояснювати передусім антикорупційним органам.

- Ми на сайті The Page знайшли інформацію про те, що топменеджмент майже державного Укргазбанку (в якому є невеличка приватна доля) отримує понад 47 тис. грн. Чому в державному банку платять більше, ніж усім чиновникам?

- Цю інформацію мені треба побачити, перевірити. І ми будемо готові надати вам якісну відповідь. Я знаю, що всі держбанки ухвалили рішення про обмеження заробітних плат. Правління й наглядові ради.

- Ми дізналися, що Укрексімбанк найняв лобістську фірму в Сполучених Штатах за $50 тис. Ви знаєте про це?

- Уперше чую. Гадаю, що в цій операції немає якоїсь підозрілості. Це ж офіційно, напевно, було. Тому пройшло відповідно до всіх норм законодавства. Питання – навіщо й що це за операція? Запитайте в Укрексімбанку.

- Є такі чутки, що за тиждень-два вас не буде на посаді, вас звільнять. Спростуєте цю інформацію?

- Треба, щоби Верховна Рада ухвалила таке рішення. Але, наскільки я знаю, вона працюватиме в досить обмеженому режимі. Тому щонайменше спеціально під мене треба збирати Раду. Вважаю, що я не є тією людиною, яка може це спровокувати. Але я працюю, виконую обов’язки. Є довіра президента і прем’єра.

QuoteВважаю, що я не є тією людиною, яка може спровокувати спеціальні збори Верховної Ради.

- А якщо вас усе ж таки звільнять, що робитимете далі?

- Я прекрасно проводив час до того, як обійняв цю посаду. Посада міністра фінансів – не найкомфортніша в цій країні, м’яко кажучи. Тому я приділятиму час сім’ї, займатимуся саморозвитком і чекатиму наступної нагоди.

- Бізнесом не займатиметеся?

- Я не є бізнесменом, у мене немає до цього хисту. Я більше людина державна, мене цікавить державна служба. Можливо, даватиму якісь консультації — побачимо. Я навіть не хочу про це поки що думати, бо в мене зараз голова болить про інші, нагальніші речі. Я працюю до того конкретного моменту, поки мене не звільнять.

- Бюджет, який ви зараз запропонували Верховній Раді, який, до речі, дуже сильно розкритикували, – це бюджет розвитку чи проїдання?

- Це бюджет можливостей для розвитку. Така назва цього бюджету. Це бюджет можливостей як для соціальної сфери (зростання мінімальної заробітної плати, зростання зарплат вчителів, лікарів), так і для розвитку.

- Яка користь від того, що багато доріг побудували з погляду фінансів?

- По-перше, це логістика, час і швидкість прибуття, можливість нових локацій і зв’язків бізнесу. Тобто якщо у вас не було можливості доставляти товар у певну точку, зараз ви можете це швидко зробити. Це насамперед розвиток бізнесу, ті ж податки. По-друге, це податки, які сплачують самі компанії. Далі це робочі місця, які знову ж таки дають податки. Потім це сировина й суміжні галузі.

- А гроші пішли звідки? Говорять, що з ковідного фонду.

- Є декілька джерел. Основне джерело – це дорожній фонд, акцизи, сплачені на пальне. Там до 60 млрд. Інше – дійсно, було здійснено перекидання коштів із ковідного фонду саме на цю програму. Я не бачу в цьому великої проблеми.

QuoteОсновне джерело будівництва доріг — це дорожній фонд. Інше, дійсно, було перекинуто з ковідного фонду.

- Як? Це ж нецільове використання коштів.

- Хто сказав, що це нецільове? Верховна Рада чітко зазначила, що кошти ковідного фонду можуть використовуватися зокрема на будівництво доріг. І вона визначає, цільове чи нецільове. Й останній аргумент: із 66 млрд наразі використано всього 25.

- Тобто не купили апарат штучного дихання, а побудували кілометр дороги?

- І апарат штучного дихання маємо купити. Це не питання заміщення. Питання в тому, що ми на цьому етапі змогли використати тільки 25 мільярдів із 66, і на дороги зокрема.

- Наступного року, якщо в нас буде дірка в бюджеті, а вона ж буде, бо в нас дефіцит бюджету, де братимемо гроші?

- Не дірка, а дефіцит. Будемо заробляти.

- Як? У нас же економіка не дуже розвивається.

- Економіка наступного року зростатиме. Зараз є всі підстави вважати, що буде економічне зростання. Тому передусім зароблятимемо. Якщо потрібно запозичувати для того, щоби віддавати борги попередніх періодів, заміщатимемо їх дешевшими новими. Для цього ми маємо мати серйозну кредитну репутацію, високий кредитний рейтинг. І відносини з МВФ. Принаймні, щонайменше на наступний рік.

QuoteЕкономіка наступного року зростатиме. Зараз є всі підстави вважати, що буде економічне зростання.

- Коли ви чуєте, що депутати, наприклад з «Опозиційного блоку», говорять, мовляв, досить нам годувати кредиторів, треба з ними всіма порвати, дайте нам мораторій на рік, щоби ми нічого не платили, що ви їм відповідаєте?

- Це типова опозиційна риторика. Гадаю, хто б не прийшов у владу, про такі речі або мовчатимуть, або дуже ретельно розраховуватимуть кожне слово. І навіть названі вами опозиційні сили. Ніхто зараз не має підстав вважати, що в нас є перспективи невиплати за боргами.

- У нас кожна третя гривня на борги, правильно?

- Кожна третя? Зараз я порахую. Можливо, десь так.

- Це ж багато. Що із цим робити?

- Багато – це коли ви забираєте з доходів і платите видатки. А коли ви запозичуєте ще раз дешеві зобов’язання й закриваєте ними дорогі зобов’язання, це називається якісне управління державним боргом.

- Братимете на внутрішньому ринку чи на зовнішньому?

- І там, і там, якщо буде можливість. Ми можемо заміщати одні іншими.

- Начебто серпень і вересень показують, що на внутрішньому не дуже виходить у нас брати.

- Поки що так. Але будемо над цим працювати.

- А ви знаєте, як у МВФ відреагували на рішення судді Вовка про те, щоби виплатити 10 млрд грн панам Суркісам?

- Звісно, негативно.

- Що вони сказали?

- Не було прямої комунікації, але зрозуміло, що ці зобов'язання були списані в капітал банку. Іншого способу реагування бути не може.

- А вони спишуть? Зможуть виконавці прийти до Нацбанку й попросити списати 10 млрд?

- Зараз є рішення Верховного Суду, який зупинив це все. Таких ризиків зараз немає. Але це ще процес розгляду.

- Здається, що на наші відносини з МВФ усе ж таки це впливає.

- На наші відносини це також впливає.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини