Фото: прес-служба Кабінету міністрів України
Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України
COVID-19 вдарив по бізнесу. Через коронакризу навіть барометр світової торгівлі впав до найнижчого значення з 2007 року, а рівень безробіття може стати рекордним. розпитало прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля про те, як уряд планує підтримувати підприємців та як надалі країна переживатиме коронавірус.
- З початку карантину близько 200 тис. підприємців припинили свою діяльність або навіть закрились. Що уряд зробив для того, щоб зберегти цих людей?
- Є цілий ряд програм, що дали підприємцям можливість прожити цей складний період. Дійсно, особливо перша хвиля – локдаун у квітні-травні – боляче вдарила по малому та середньому бізнесу. Найбільше постраждали галузі, які якраз працюють з людьми та де найбільша концентрація малого та середнього бізнесу. Це туризм, ресторанне господарство, сфера розваг, транспортні перевезення тощо.
Найбільше від локдауну постраждали туризм, ресторанне господарство, сфера розваг, транспортні перевезення тощо.
Перші кроки, які було зроблено, – це програма «Доступні кредити 5-7-9». Було змінено її філософію: з’явилася можливість рефінансування працюючих кредитів для того, щоб малий і середній бізнес отримали так звані кредитні канікули. Тобто звільнення від сплати тіла кредиту та від сплати відсотків. Сьогодні ця програма набрала обертів. Вже видано декілька тисяч кредитів. Загалом пакет кредитів малого та середнього бізнесу – 70 млрд грн, з яких 4,9 млрд грн фактично рефінансовано.
Ми, найвірогідніше, прийматимемо рішення про продовження дії такої програми наступного року, бо наслідки коронавірусу ще даватимуться взнаки. Тому уряд зараз працює спільно з Міністерством економіки та Міністерством фінансів над можливістю продовження такої програми.
Є ще програми. Для аграрної галузі – це відшкодування відсотків за кредитами та вартості купленої техніки. Це традиційні програми, але цього року вони особливо стали корисними для аграрників. На щорічній виставці «Агро-2020» вся техніка стояла з підписом «Відшкодування 25% за урядовою програмою». Люди дякували, казали, що це хороша ініціатива, вона працює, аграрники до неї вже звикли, просили її продовжувати. Ми дійсно так робитимемо.
Окремо треба сказати, що ми вже досягли прийняття у Верховній Раді законопроєктів, якими затверджено державні гарантії на суму 5 млрд грн. Це пакет державних гарантій для того, щоб гарантувати 80% вартості кредитів для українських підприємців цього року та наступного відповідно. Це дасть можливість знижувати як кредитну ставку, так і доступність кредитних коштів. Тому що банки на умовах державних гарантій видаватимуть кредити набагато легше. Там менший ступінь ризику неповернення, бо держава бере на себе обов'язок повернути такі кредити.
- А щодо полегшення роботи? Чи плануються податкові канікули, зменшення перевірок? Бізнес цікавлять такі практичні речі.
- Було накладено мораторій на перевірки. Було прийнято закон, за яким малий і середній бізнес не сплачували ЄСВ. І держава взяла це на себе. ЄСВ – це податок людини, яким вона робить для себе накопичення у Пенсійному фонді та страхує себе від різноманітних загроз. Держава продовжувала сплачувати за людей ці кошти. А це також величезна сума, яку взяла на себе держава, щоб допомогти малому та середньому бізнесу, скасувавши ЄСВ на період карантину.
- Цікаво, які результати? Тоді люди в уряді розуміли, що потрібно робити ось так, а вийшло, можливо, трохи інакше. Ви щось передивилися? Чи задоволені ви тим, як підтримали малий і середній бізнес? Чи ви зробили б щось інакше?
- Потрібен був час для комунікації цих програм, для звикання людей, оскільки це були нові програми в кризових умовах коронавірусу. Звісно, програма готова, гроші лежать, кредити, наприклад, не рефінансуються або їх не отримують. Доводилось доходити до рівня виконавців у банках і дивитись, які причини, у чому затримки видачі таких кредитів, чому вони не користуються попитом, а також усувати ці причини. І зараз програма вже набрала тих обертів, яких вона мала би набрати ще у травні-червні, як її було зроблено. Але навіть на сьогодні бізнес задоволений, що такі програми є.
У нас були також, наприклад, програми компенсації двох третин вартості заробітної плати на період тимчасового безробіття. Там було дуже багато звернень: звертались тисячі компаній упродовж квітня, травня, червня. За цією програмою вдалося зберегти понад 360 тис. робочих місць. На сьогодні всього-на-всього є звернення від 14 підприємств. Загальна кількість людей – 13 тисяч. Тож суми дуже зменшуються.
Кількість безробітних вже почала стабільно падати. На початку карантину – 360 тис. офіційно зареєстрованих безробітних, на піку карантину – 520 тис. офіційно зареєстрованих, сьогодні – 480 тис. офіційно зареєстрованих.
Кількість безробітних почала вже стабільно падати. На початку карантину – 360 тисяч офіційно зареєстрованих безробітних, на піку карантину – 520 тисяч офіційно зареєстрованих, сьогодні – 480 тисяч офіційно зареєстрованих. Тобто почалось працевлаштування людей. За період карантину понад 240 тисяч осіб було працевлаштовано на нові робочі місця. Це теж важливі показники, які дають нам надію на відновлення економіки та робочих місць, сплату податків до бюджету та стабільну виплату заробітних плат.
- Що буде далі? У нас зараз начебто продовжено карантин. Це друга хвиля? Як розвиватиметься ситуація? Як бізнес працюватиме у найближчі місяці?
- Ми не плануємо повторювати локдаун країни. Ми не бачимо економічної можливості зупинити країну на два або більше тижнів. Тому ми використовуватимемо лише інструменти адаптивного карантину, якими зараз користуємось. «Червоні» зони, де локально закриваємо пересування людей та просимо усіх залишатись вдома для того, щоб розірвати ланцюжки в тих локальних місцях спалахів.
Ми не бачимо економічної можливості зупинити країну на два або більше тижнів. Тому ми використовуватимемо лише інструменти адаптивного карантину, якими зараз користуємось.
Економіка працюватиме, ми далі працюватимемо над програмами стимулювання розвитку та розігріву економіки. У нас сьогодні є запас, бо інфляція від початку року склала біля 2%. У липні взагалі -0,6%. Тобто у нас фактично дефляція в країні. Це такий символ охолодження економіки. Треба її розігріти. Це відбувається за допомогою стимулювання попиту.
Підвищення мінімальної зарплати цього року незначне. З нового року це вже 6 тис. грн – 20% збільшення мінімальної заробітної плати. Це якраз ті інструменти, які стимулюють споживчий попит, водночас даючи можливість людям саме жити в реальному прожитковому мінімумі, а не тоді, коли у нас мінімальна зарплата менша, ніж реальний прожитковий мінімум.
- Про мінімальну зарплату. Для багатьох людей це добре, особливо для тих, хто працює у державному секторі. А для бізнесу це не дуже добре, адже зростають деякі податки та затрати. І це не є підтримкою бізнесу. Чому ви підтримуєте чиновників, а не підтримуєте бізнес?
- А кого ви називаєте чиновниками? Вчителів і лікарів, у яких зарплата залежить від мінімальної? Це не чиновники. Це якраз ті соціальні верстви, які потребують збільшення мінімальної зарплати, які простимулюють споживчий попит і опосередковано допоможуть бізнесу. Тому що бізнес матиме збільшення споживання. Збільшивши заробітну плату людям, ми простимулюємо те, що вони купуватимуть переважно українські продукти. Це опосередкована підтримка бізнесу.
- Що ще кабмін пропонує для бізнесу? Ми так розуміємо, що карантин у якомусь вигляді триватиме ще довго. До речі, скільки?
- Довго. Днями ми мали зустріч із заступником державного секретаря США. Є одне розуміння у США, що немає першої, другої, третьої хвилі. Є хвилеподібний розвиток коронавірусу у світі. Тобто цих хвиль може бути багато. І рахувати, яка це хвиля, перша, друга чи десята, напевно, вже некоректно. Треба розуміти, що сьогодні світ живе з коронавірусом. Ми очікуємо винайдення вакцини проти COVID-19. На сьогодні понад 160 вакцин у роботі в різних компаніях і країнах. З них понад 30 проходять фінальну стадію клінічних випробувань. За оцінками експертів, з лютого по травень з'являться комерційні партії перших вакцин та ефективних ліків.
Є хвилеподібний розвиток коронавірусу у світі. Тобто цих хвиль може бути багато. І рахувати, яка це хвиля, перша, друга чи десята, напевно, вже некоректно. Треба розуміти, що сьогодні світ живе з коронавірусом.
На сьогодні протоколи лікування та наявні ліки в Україні українських виробників дозволяють нам не допускати важких стадій, і у нас летальність від коронавірусу зменшується. Якщо на початку летальність була 3%, потім 2,5%, то зараз уже 2,2%. Вона продовжує зменшуватися. Це показник роботи наших лікарів, показник ефективності протоколів.
Що тут важливо. Зараз ми продовжили карантин фактично до початку листопада. Очевидно, що він, напевно, буде продовжений і далі. Зважаючи на ті показники, які ми зараз маємо, у вересні-жовтні матимемо доволі напружений момент із проходженням чергової хвилі коронавірусу. Тут важливо правильно підготувати медичну систему, лікарів, обладнання, лікарні, підвести кисень до ліжок. Це один із елементів сучасних протоколів лікування. Це важливі речі.
- А що робити підприємцям? Що б ви порадили?
- Продовжувати робити свою справу, робити свій бізнес.
- Але ж грошей немає.
- Гроші є. І за потреби для підтримки бізнесу будуть. Наступного року ми продовжимо програми, які зараз існують, та додаватимемо нові програми. Ми зараз активно працюємо з Міністерством економіки, Національним банком України, Міністерством фінансів над розробкою нових програм стимулювання економіки та кредитування. Це подальше здешевлення іпотеки: 10% – це не межа, ми хочемо іпотеку ще дешевше.
І з Національним банком ведем переговори, чи може банківська система сьогодні видавати дешеву іпотеку. Далі знижувати її через урядові та бюджетні програми стимулювання. Іпотека дає хороший мультиплікатор для бізнесу.
Авіабудування, вагонобудування, будівництво, дорожнє будівництво, мости – це ті галузі, які будуть у фокусі уваги уряду цього та наступного року як такі, які дають хороший мультиплікатор створення робочих місць, сплати податків і зарплат.
- Бізнесмени кажуть: дозвольте нам просто працювати, не заважайте. Зазвичай не дають працювати всілякі інспекції. Що ви робите для того, щоб бізнесу було легше працювати з цими структурами в умовах карантину?
- Сьогодні я не чую від бізнесу скарг, що є якесь засилля перевірок. Дійсно, є мораторій, на час карантину законодавці прийняли масу різноманітних законодавчих актів, які допомагають бізнесу, обмежують перевірки, обмежують бюрократичний вплив, відсувають якісь бюрократичні процедури, здачу якихось звітів. Тобто усе це прийнято, все це працює. Сьогодні бізнес вже тими інструментами починає більш ефективно користуватися. Минув час, їх уже вивчили, хтось уже має практичний досвід та ділиться ним. Бізнес пристосовується.
За підсумками року наш прогноз залишається мінус 4,8% ВВП. Але з мінус 11% у другому кварталі означає, що у другому півріччі має бути зростання. І ми за всіма параметрами – за наповненням бюджету, за експортом, за імпортом, за сільським господарством – бачимо хороші статистичні показники. Ми бачимо, що і середній, і малий бізнес, і великі корпорації сьогодні мають збалансовану ситуацію.
- Таке лояльне ставлення держави до бізнесу триватиме ще чи ні?
- На час карантину це захищено законодавством. Карантин продовжується, тож усі обмеження та преференції діють разом із карантином. Ми спілкуємось із бізнесом і готові робити абсолютно всі кроки для того, щоб дійсно підтримати бізнес. Особливо малий і середній, бо там величезна кількість робочих місць.
https://business.facebook.com/watch/?v=338461714014792