Системна криза в галузі електроенергетики спричинена багатьма факторами. Чому новий закон може не допомогти?
З-поміж цих факторів — несприятливі передумови запровадження нового ринку електричної енергії в Україні з 1 липня 2019 року.
Йдеться про несплачену заборгованість учасників попередньої моделі ринку (оптового ринку електричної енергії), недостатність часу для опрацювання нормативних ринкових механізмів у тестовому режимі для виявлення та усунення більшої частини системних недоліків до запровадження ринку та інше.
Влада визначила кризу «зеленої» генерації як одну із складових системної електроенергетичної кризи. На думку управлінців галузі, неможливо було завчасно спрогнозувати її виникнення.
Органи влади, ухвалюючи рішення, не змогли передбачити обсяг приросту потужностей відновлюваних джерел енергії (далі – ВДЕ) та їхній вплив як на баланс об’єднаної енергетичної системи України, так і на платежі в системі.
Довготривалі перемовини влади з інвесторами у ВДЕ щодо чергового зниження «зеленого» тарифу та перегляду інших умов інвестування у ВДЕ, які почалися восени 2019 року, завершено укладеним 10 червня 2020 року Меморандумом про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у галузі відновлюваної енергетики в Україні.
Умови цього меморандуму покладено в основу законопроєкту щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії №3658.
І меморандум, і законопроєкт як логічне продовження процесу подолання системної кризи в галузі «зеленої» енергетики інвестиційне середовище сприйняло неоднозначно. Обидва документи викликали численні дискусії щодо переваг та недоліків запропонованої законодавчої ініціативи.
Законопроєкт має на меті знизити вплив кризових явищ на ринку електроенергетики, тому логічно, що більші переваги отримає держава та ринок електроенергетики загалом.
Так, відповідно до очікувань:
- буде зменшено фінансове навантаження на ринок електричної енергії у розмірі орієнтовно 7 млрд грн щорічно, а у період до 2030 року держава зекономить близько 2 млрд євро;
- буде розв'язано проблему дефолту на ринку електроенергії (ухвалення законопроєкту унеможливить банкрутство гарантованого покупця через заборгованість перед «зеленою» генерацією);
- відбудеться мінімізація ризику позовів до України щодо захисту інвесторами своїх порушених прав, оскільки очікується добровільне зниження «зеленого» тарифу інвесторами.
Хоча цілком ймовірно відшукати певні переваги законопроєкту і для інвесторів.
- Законопроєкт запроваджує зрозумілий сторонам механізм сплати існуючої заборгованості перед «зеленою» генерацією (наразі виробники не можуть спрогнозувати, коли та який відсоток державних зобов’язань буде сплачено гарантованим покупцем).
- Встановлення інвестиційного застереження про стабільність законодавства: наразі ця можливість видається більше декларативним, аніж реальним інструментом захисту прав інвесторів від ретроспективного погіршення державних гарантій у майбутньому.
Найбільш визначними недоліками законопроєкту є:
- зменшення темпів зростання обсягу «зеленої» електроенергії в структурі балансу та (як наслідок) уповільнення скорочення викидів СО2;
- негативний вплив на інвестиційний імідж України (напевно, основний недолік, на який звертали увагу влади учасники ринку та міжнародні організації з початку дискусій щодо зниження «зеленого» тарифу).
І хоча Україні лише доведеться оцінити його вплив у фінансовому та соціальному еквіваленті, виникає логічне питання: чи було здійснено перед ухваленням принципового рішення про зниження «зеленого» тарифу стратегічну оцінку співвідношення здобутків і втрат таких заходів; чи економія у розмірі 7 млрд грн на рік співвідноситься з обсягом інвестицій, що не будуть залучені?
- Потенційна можливість позовів до України щодо захисту інвесторами своїх порушених прав залишається. Цей недолік тісно пов’язаний із попереднім, однак має додаткову фінансову складову, оскільки великий обсяг приросту «зеленої» генерації пов’язаний зі значними інвестиційними (фінансовими зокрема) вкладеннями в цю галузь, вимоги щодо яких потенційно можуть подаватися до України.
- Заяви про несправедливий підхід до учасників ринку в різних сегментах: сонячна генерація вбачає, що умови меморандуму та законопроєкту є найжорсткішими саме для сонячних електростанцій, що створює додаткове напруження серед інвесторів і негативне ставлення до документа.
Замість резюме:
Законопроєкт і більшість заходів, що зараз впроваджуються на ринку електричної енергії, видаються тактичними і, звісно, необхідними в кризовому стані.
Однак це має вигляд гасіння локальних пожеж, що час від часу виникають у місці надзвичайної ситуації.
Створено умови, коли виробник під тиском аргументу, що йому взагалі не заплатять за виконані перед державою зобов’язання, змушений погоджуватися на зниження тарифу, реструктуризацію заборгованості на тривалий строк, інше погіршення умов функціонування лише з однією метою: щоб мати розуміння, коли і скільки з належних йому коштів він зможе отримати.
Ми надзвичайно потребуємо стратегічних підходів і рішень, що дозволять уникати виникнення таких кризових явищ і надзвичайних подій.
Вони мають ґрунтуватися на максимально точних економічних розрахунках: якщо є фінансове зобов’язання, то має бути джерело його виконання, і навіть не одне, «якщо щось піде не так».
Однак реалізація навіть тактичного рішення щодо законопроєкту наразі залишається сумнівною, адже до варіанту, ухваленого в першому читанні, подано понад 1 тис. правок, що може значною мірою видозмінити фінальний текст.
Що переможе – «за» чи «проти» зниження «зеленого» тарифу? Відповідь на це питання залежатиме від норм опублікованого закону та від його подальшої реалізації.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора