Австрія vs Україна: про менталітет, ціни та сферу послуг

Якщо ви бачите українця, який здригається під час згадування тез про найкращу європейську медицину, термІни та бюрократію, то, швидше за все, ви бачите мене. Я ніколи не хотіла емігрувати з України. Так вийшло, що минуло більше року мого життя в Австрії. Розберімося, чим відрізняються австрійці від українців та що можна сказати про відмінності життя в обох країнах.

Зазначу, що я пишу лише про свій досвід та порівнюю життя не загалом у країнах, а саме у Києві та Відні.

Відень, вулиця поблизу ринку Нашмаркт. Фото: А.Іщенко.

Про кухню, менталітет та любов до садівництва в Австрії та Україні

Перше, про що мені хотілося б поговорити, це саме менталітет (жахливо не люблю це слово, але воно допомагає точніше описати сукупність тих факторів, які я маю на увазі). В Україні ми звикли поспішати: швидко переходити дорогу, швидко пакувати продукти на касі супермаркету. Ми звикли затримуватися після роботи, працювати на вихідних і жити з думкою про те, що нам треба бути кращими, досягати нових висот, заробляти більше грошей, бо он син маминої подруги вже купив машину й завів дітей, а ти живеш з котом на орендованій квартирі.

Австрійці таким не заморочуються. Вони все роблять у тому темпі, в якому зручно їм, а не оточуючим, тому ти можеш 15 хвилин чекати на касі, поки вони повільно розкладатимуть товари у сумки.

Що стосується роботи, то для австрійців це лише спосіб отримання грошей, а не сенс життя. Якщо їхній робочий день закінчується о 18:00, то він закінчується о 18:00, і не важливо, яке нагальне питання в тебе. Загалом вони дуже пунктуальні не лише в робочих моментах, але й у повсякденному житті.

Чи є в нас щось спільне? О, так. Любов до приготування їжі та вирощування зелені. Австрійці люблять готувати самостійно й щонеділі влаштовувати сімейні зустрічі зі столом, який ломиться від їжі. Що стосується всіляких рослин, то навіть у квартирах у Відні облаштовують на балконах цілі оранжереї, де росте все: починаючи від базиліку й помідорів, закінчуючи орхідеями та фікусами.

Штадпарк, Відень. Фото: А.Іщенко

Трохи цікавих фактів і спостережень:

• австрійці у Відні (у віддалених містах і селах ситуація зовсім інакша) дуже комунікабельні й страшно люблять small talk;
• австрійці не поспішають одружуватися й виходити заміж. Місцеве законодавство направлене на те, що після розлучення жінки отримують набагато більше привілеїв та виплат;
• усім усе одно, як ти виглядаєш і чим займаєшся, які у тебе смаки й орієнтація. Ніхто не буде тебе засуджувати за «неправильний стиль життя»;
• австрійці спокійно ставляться до своєї національної символіки. Навіть на державних святах та мітингах тут рідко побачиш людей з прапорами Австрії, місцеві кажуть, що це для них не дуже типово й взагалі віддає радикалізмом, через історичні події.

Магазин Billa у Відні. Журнал із зображенням Президента України Володимира Зеленського. Фото: А.Іщенко.

Про банкінг, медицину та сферу послуг в Австрії

Мабуть, про це говорили вже всі, кому не лінь. Про жахливий манікюр та перукарні у Європі, але справа не лише у цьому. Особисто для мене проблема виявилася набагато глибшою, тому що у Відні у тебе просто немає доступу до базових речей. Гігабітний інтернет? Ні-ні, не чули. Нормальна доставка їжі? Почекайте годинки зо три, а ми вам привеземо взагалі не ваше замовлення. Зручний банкінг? Це, взагалі, легально? Якщо хочете змінити ліміт на картці, треба їхати у банк з купою паперів.

Це ж стосується доступу до медицини. В Україні ми маємо дуже високий рівень доступу до медицини, коли ти можеш записатися до будь-якого лікаря, у будь-який час, і це не коштуватиме тобі всіх грошей світу. В Австрії все це працює інакше. Так, більшу частину медичних послуг тобі покриє страховка, але банально дочекатися запису до лікаря – задачка з зірочкою.

Що стосується ресторанів, кафе й т.д., то тут порівнювати доволі важко, в обох столицях їх велике різноманіття. Втім, навіть у дорогих закладах столові прилади можуть бути сильно подряпаними, та скатертинках будуть плями, а графін може бути надщербленим.

Збір донатів для України. Католицька церква Марії ам Гештаде, Відень. Фото: А.Іщенко

Ціни на життя у Відні?

Наскільки дорого жити у Відні? Порівняємо різні сфери й те, скільки за це доводиться платити:

• Оренда житла. За 700-800 євро (близько 32 тисяч гривень) можна орендувати пристойну квартиру з новим ремонтом поряд із центром (і ще й з меблями, якщо пощастить). У Києві така квартира коштуватиме близько 15-17 тисяч гривень. Втім, угода, яку ви підписуєте з власником, – у Відні не просто папірець. Звісно, якщо ви з’їдете раніше вказаного строку, то завдаток вам ніхто не поверне. Але й виселити вас просто у будь-який час орендодавець не може, навіть, якщо ви не будете кілька місяців сплачувати за квартиру. А ще тут не треба питати дозволу, якщо захочеться повісити картину чи поличку на стіну.
• Продукти та заклади харчування. Чек на одного в нормальному кафе чи ресторані в середньому обійдеться у 20 євро (800 грн) з напоями (якщо замовити шніцель, десерт та бокал пива). У Києві це коштуватиме близько 500 грн. Продукти у Відні, в середньому, у півтора рази дорожчі, ніж в Україні (1 кг курячого філе тут коштує 18 євро, 1 кг помідорів – 5 євро, хліб – 3 євро).
• Проїзд. Громадський транспорт у Відні на дуже високому рівні, але й коштує відповідно – 2.4 євро. Таксі теж дороге: за маршрут у 5 кілометрів доведеться віддати близько 15 євро. Тоді як у Києві проїзд у метро досі коштує 8 грн, а таксі можна замовити за 120 грн.

Цілком очевидно, що у всіх країнах є свої плюси й мінуси. Але точно не варто вважати Україну відсталою країною, яка ніколи не зможе досягти європейського рівня. Адже у багатьох сферах Україна цей рівень навіть обігнала.

Читати на The Page

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора