Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Реформа містобудування: користь і шкода законопроєкту №5655

Аліна Кушнір
молодший юрист SDM Partners
Законопроєкт 5655 обмежує права міст брати участь у власній розбудові.

Законопроєкт 5655 обмежує права міст брати участь у власній розбудові.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроєкт № 5655 (надалі – «Законопроєкт»), який передбачає реформу містобудування.

Як повідомляють у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури, Законопроєкт передбачає зміну підходів до містобудування, зокрема:

  • цифровізацію процесів та автоматизацію дій з надання дозволів, необхідних для здійснення будівельної діяльності;
  • прозорість та антикорупцію: усі етапи будівельного процесу фіксуватимуться в Державній електронній системі у сфері будівництва;
  • посилення кримінальної та адміністративної відповідальності учасників процесу будівництва за незаконні дії.

Однак, ще до прийняття в цілому Верховною Радою, Законопроєкт про реформу містобудування був підданий чисельній критиці, зокрема, з боку представників органів місцевого самоврядування, архітекторів та громадськості.

Для кращого розуміння розглянемо основні моменти, які передбачає скандальний Законопроєкт.

Основні положення законопроєкту 5655 про реформу містобудування

Централізація повноважень з містобудування

Згідно з Законопроєктом, переважна більшість повноважень у сфері будівництва буде зосереджена в одному міністерстві. Перш за все, йдеться про повноваження Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) щодо здійснення Державного архітектурно-будівельного нагляду та повноваження ДІАМ та органів місцевого самоврядування щодо здійснення контролю за діяльністю проєктних та експертних організацій, авторського та технічного нагляду.

Таким чином, обов’язки щодо виділення коштів, формування державної політики, затвердження нормативної бази в будівництві, винесення рішень про притягнення учасників будівельного ринку до відповідальності тощо будуть покладені на один державний орган.

Передбачається, що цим органом стане створене згідно з Постановою КМУ № 1343 від 02.12.2022 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке поєднує колишні Міністерство інфраструктури та Міністерство розвитку громад та територій.

Окрім цього, планується створити спеціальний державний орган – Містобудівну палату – як колегіальний дорадчий орган зазначеного міністерства.

При цьому, за органами місцевого самоврядування залишається функція моніторингу забудови, яка одночасно стає їхнім головним обов’язком у сфері містобудування.

Послаблення державного контролю за будівництвом

QuoteЗгідно із Конституцією України, держава має контролювати містобудування. Однак, Законопроєкт не передбачає можливості притягнення уповноважених службових осіб та органів державної влади до відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків у сфері будівництва. Це, фактично, знімає з держави відповідальність за дотримання законодавства при будівництві та, як наслідок, послаблює контроль держави як за самим будівництвом, так і за діями чиновників.

Запровадження приватного контролю у сфері будівництва

Законопроєктом передбачається одночасне існування контролю за будівництвом у двох формах: приватний контроль та контроль, що здійснюється спеціально створеним органом місцевого самоврядування.

Тобто, забудовники отримають можливість створити власні, приватні організації, які здійснюватимуть контроль за здійсненням будівництва.

Натомість, контроль з боку органів місцевого самоврядування також не є обов’язковим. Відповідно до положень Законопроєкту, забудовник сам обирає, який орган контролюватиме його діяльність – приватна організація чи орган місцевого самоврядування.

Фактично, це призведе до неможливості притягнення забудовника до будь-якої відповідальності внаслідок виникнення явного конфлікту інтересів.

Контролю з боку спеціальних антикорупційних органів Законопроєктом також не передбачається.

Процедура автоматичної видачі дозволів на здійснення будівництва

При цьому, Законопроєкт не містить положень, які б забезпечували належну перевірку документів та прав на будівництво при автоматичній видачі таких дозволів.

Створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва

Доступ до згаданої системи отримають нотаріуси та державні реєстратори, які, відповідно, й здійснюватимуть реєстрацію прав на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Запровадження додаткового цензу у формі розширеної майнової відповідальності на отримання права створювати приватні контролюючі організації

Згідно з Законопроєктом, кожна організація з приватного містобудівного контролю для своєї реєстрації в Мінрегіоні повинна мати обов'язковий договір страхування на суму 3-5 мільйонів євро.

Без такого договору реєстрація зазначених організацій неможлива, а без договору забудовника з таким приватним містобудівним контролем неможливо отримати дозвіл на будівництво.

Як наслідок, лише великі забудовники зможуть створити такі приватні контролюючі організації.

Звуження прав громадськості у будівництві

Законопроєктом передбачається, що громада в особі відповідних організацій та осіб позбавляється можливості будь-яким чином впливати на процес затвердження проєктів будівництва.

Натомість, представники громадськості зможуть брати участь в слуханнях на вже розроблену містобудівну документацію.

Колізія з нормами законодавства у сфері прав інтелектуальної власності

Законопроєкт передбачає, що договір на розробку проєкту будівництва є одночасно авторським, тобто регулює питання належності майнових авторських прав.

Це, наприклад, дає змогу забудовнику вимагати від розробника передати майнові авторські права як головну умову його найму, що може призвести до обмеження архітектора здійснювати «авторський нагляд» за будівництвом.

Відсутність положень щодо захисту пам’яток архітектури та об’єктів культурної спадщини від забудови

Законопроєктом передбачається, що погодження проєктів будівництва з органами охорони культурної спадщини та історичних центрів міст відбуватиметься через електронну систему. На такі погодження надаватиметься 14 днів з можливістю продовження ще на 10 днів.

Якщо за цей строк не буде ні погоджень, ні заперечень, за принципом «мовчазної згоди» проєктну документацію вважатимуть погодженою.

Законопроєкт передбачає обов’язкове погодження будівництва з Міністерством культури та інформаційної політики України лише для об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та їхніх буферних зон.

Прихована «амністія» незаконно зведених будівель

Законопроєкт звужує перелік питань, що можу перевірятися під час здійснення містобудівного контролю, при цьому не передбачаючи усунення порушень, виявлених під час здійснення містобудівного нагляду.

QuoteЗазначені зміни в системі контролю призведуть до неможливості усунення порушень законодавства, у разі якщо забудовники до моменту набрання чинності неправомірно отримали право на будівництво. Як наслідок, держава не буде вживати заходів для зупинення порушення законодавства, а чиновники, винні у порушеннях, звільняються від відповідальності.

Зазначена «амністія» переважно стосується об’єктів, що можуть бути споруджені за будівельним паспортом. Тобто, це приватні будинки площею до 500 квадратних метрів та сільськогосподарські споруди.

Станом на зараз Законопроєкт направлено на підпис Президенту.

Подальша доля містобудівної реформи

Законопроєкт дійсно продовжує «цифровізувати» нашу країну, що однозначно є позитивним моментом.

QuoteОднак, на жаль, впровадження левової частки норм запропонованого документу призведе до іншого, прямо не передбаченого текстом Законопроєкту, результату – централізація сфери містобудування та значне обмеження прав міст брати участь у власній розбудові. Беззаперечно, така політика лише зашкодить країні, яка обрала шлях демократизації та євроінтеграції.

Відтак, вважаю недоцільним підписувати закон у тому вигляді, в якому він є зараз. Законопроєкт або потребує значного доопрацювання, або має бути скасований в цілому.

Ще 12 грудня 2022 року було оприлюднено петицію з вимогою накласти вето за Законопроєкт № 5655, яка протягом першої доби після оприлюднення набрала необхідні 25 тисяч голосів. Наразі очікуємо реакції від Президента України.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі
Всі новини