Швидше та енергоефективніше. Нові підходи до будівництва зменшать вартість житла на 25%

Автор

Леся Соловчук

Повоєнна відбудова житла в Україні в найближчі роки має базуватися на кардинально інших критеріях будівництва, ніж це було досі.

Радянський досвід із «хрущовками» та масовим тимчасовим житлом Україні сьогодні не потрібен, тому країні важливо зосередитися на будівництві економжитла європейського типу, заявив головний архітектор архітектурного бюро «Архіматика» Дмитро Васильєв, виступаючи на міжнародному форумі відбудови України REBUILD UА LVIV 2022.

Будівництво житла після війни: нові стандарти

Нові критерії дадуть змогу уникнути високих цін для масового будівництва та сформувати оптимальні ціни на квартири. За підрахунками «Архіматики», зменшення собівартості робіт, як порівняти з традиційною схемою, складе 25% саме завдяки застосуванню принципово нових підходів.

Комфорт.
Енергоефективність.
Швидкість будівництва.
Оптимальна собівартість.
Мінімальний початковий капітал.
Коротка циклічність.

Мінімізувати тепловтрати в нових будинках допоможе зменшення площі вікон і заміна природної вентиляції на механічну. Фото: Архіматика

За його словами, з огляду на те, що на нас чекає складний економічний період, чималі проблеми з енергетикою, українським забудовникам потрібно буде ламати всі традиційні практики.

Водночас, на переконання архітекторів, таке житло вирізнятиметься від попереднього:

різноманітністю забудови;
низькою поверховістю та малим масштабом, що сприятиме тісним соціальним зв'язкам;
безбар'єрністю та доступністю для маломобільних груп населення;
квартири матимуть європейське планування: об'єднані кухня та вітальня, кімнатність рахуватиметься за кількістю спалень, передбачені комори та гардеробні.

Енергоефективність: як зменшити втрати тепла у квартирі

Ключовими в будівництві стають критерії швидкості будівництва та енергоефективності, тобто зменшення тепловтрат.

«Основні тепловтрати в будинках відбуваються через фасади. Щоб виправити це, ми пропонуємо зменшити співвідношення коефіцієнта площі фасаду і площі комерційної будівлі до 0,6 — 0,7. Зменшується й площа вікон — тепер не більш як 20% площі приміщень. Це достатній розмір, щоб мати гарний інтер'єр і водночас заощадити на склі, яке подорожчало майже вдвічі», — пояснив Васильєв.

Архітектор також пропонує зменшити площу місць загального користування, яка не має перевищувати 10% корисної площі будівлі.

Відбудова українських міст після війни: середня забудова та новітні технології енергоефективності. Фото: Архіматика

Ще одна опція, яку варто змінити, – природна вентиляція в будинках, яка виводить тепло із житлових приміщень і буквально викидає гроші в повітря.

«Це звичайна решіточка, яка перейшла нам у спадок із радянських часів. Через неї взимку тепло викидається прямо на вулицю. Тобто гроші, які власник квартири сплатив за опалення, вилітають у прямому сенсі в трубу. Треба забороняти використання природної вентиляції у квартирах», — говорить архітектор.

Архітектори пропонують замість «решіточки» використовувати сучасну технологію — механічну вентиляцію з рекуперацією тепла: підігрівати теплим повітрям, що виходить із приміщення, холодне повітря, яке входить у дім для провітрювання чи вентиляції.

Це дасть змогу також розв'язати важливе питання вентиляції у квартирах.

«В українських нормативах система опалення в будинках досі розраховується огляду на те, що взимку за -22°C споживачі мають провітрювати приміщення — на годину змінити половину обсягу повітря. А механічна система з рекуперацією дасть змогу освіжити повітря й не втрачати тепло. І головне — не викидати даремно гроші в повітря», — наголосив Васильєв.

Для підвищення енергоефективності також варто підвищити коефіцієнти опору тепловтратам і використовувати технологію теплового насоса. За підрахунками «Архіматики», використовуючи сучасні технології для опалення теплової секції достатньо зробити поле геотермальних паль, яке за площею дорівнює цій секції.

«Використання цієї технології допоможе поступово відмовлятися від газу. Ми зараз переводимо один із великих ЖК у Києві повністю на електричне опалення за допомогою насосів», — розповів головний архітектор «Архіматики».

У підсумку підвищити енергоефективність допоможуть такі інструменти:

зменшення фасаду корисної дії площі ~ до 0,6 — 0,7;
оптимізація площі вікон — не більш як 20% площі приміщень;
зменшення площі місць загального користування до 10% корисної площі будівлі;
заміна природної вентиляції на механічну з рекуперацією (коефіцієнт повітрообміну 0,1 замість 0,5 за -22°C);
збільшення опору тепловтратам;
використання теплових насосів (геотермальних).

Як будувати швидко та якісно: Квадратіше. Практіше. Гут

Оптимізувати швидкість будівництва архітектори пропонують, спростивши планування, утримуючи водночас в пріоритеті питання безпеки:

середня поверховість 4 — 6 поверхів, а у великих містах до 9 поверхів;
простий план конфігурації будівель;
загальна площа окремого блоку 1 500 — 3 000 кв. м;
використання навісних балконів (відмова від лоджій);
модульність елементів: 2 — 3 типи отворів і простінків;
плоскі фасади.

Відбудова міст після війни: нове житло має бути комфортним, енергоефективним і мати оптимальну ціну. Фото: Архіматика

За словами архітектора, на швидкість будівництва передусім впливатиме низька поверховість, хоча вона необхідна й для гарантування безпеки мешканців.

«Будувати 25-поверхівку — це 2 — 2,5 року, будинок на 4 — 6 поверхів можна звести за 9 — 12 місяців, тобто вдвічі — втричі швидше. Тому наша майбутня архітектура буде середньоповерховою: 4 — 6 поверхів, у великих містах можна 9. У Києві як виняток найближчими роками ще збережеться будівництво 25 поверхів», — зауважив фахівець.

Відмова від лоджій також дасть змогу заощадити: на них витрачається набагато більше матеріалів і коштів, до того ж вони збільшують площу фасаду, площу оздоблення та утеплення, тож наразі будувати краще без них.

«На час відбудови на нас чекає лаконічна європейська архітектура, де краса досягатиметься гарними пропорціями об'ємів, а не складністю фасадів і дорогими деталями», — пояснив Васильєв.

Наблизитися до нових стандартів житла допоможе також і зміна щільності забудови житла. За середньої поверхової забудови можливо досягати щільності 15 тис. кв. м на гектар. Це внормована нашими нормативами максимальна щільність за 4 — 6-поверхової забудови.

«Водночас доведеться перейти до європейського планування простору. Згадайте вузькі вулички Львова – не так, як зазвичай у радянській практиці, коли між будинками 70 м. Буде щільна, але середньоповерхова забудова. Простір компенсуватиметься вільними від забудови зонами: великими скверами, парками з дитячими та спортивними майданчиками», — пояснив Васильєв.

Але навіть у цих умовах, на переконання фахівця, можна «робити добротну архітектуру» та житло за європейськими стандартами, які передбачають різноманітність, середньоповерхову забудову, малий масштаб та інклюзивність.