Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Платіжки на опалення: скільки коштує тепло в «хрущовках» і нових ЖК

Платіжки за опалення не перший рік шокують українців у всій країні. Спочатку мешканців хвилює, коли увімкнуть опалення, а потім беруться за голови, шукаючи відповіді на питання, звідки взялися ці цифри.

Усім здається, що в тісних квартирах мешканці й платити мають менше, а в «багатих» новобудовах — більше. Але насправді усе навпаки.

The Page порівняло платіжки на опалення 2-кімнатної квартири в «хрущовці» та помешкання в новому ЖК схожого метражу і з’ясовувало, наскільки в них відрізняються цифри, а також чому так відбувається.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

За даними Мінрегіонбуду, для обігріву 1 кв. м житла в багатоквартирному будинку в Україні витрачається у 2 — 2,5 раза більше газу, ніж у європейських країнах. А згідно зі статистикою Міністерства економічного розвитку й торгівлі, втрати енергії через низьку енергоефективність будинків становлять 100 мільйонів гривень на день, або майже 1,5 млрд доларів на рік.

Сьогодні формула платежу за постачання тепла в старих будинках, в яких встановлено багатоквартирні лічильники тепла, нагадує «колгоспний принцип». Тут квартири переважно не обладнані індивідуальними лічильниками тепла, оскільки на практиці це доволі проблематично в технічному сенсі — історично в таких будинках встановлено вертикальну систему опалення. Тобто постачальник знімає загальні показники на будинковому вузлі обліку. Тому сукупна вартість тепла за місяць розподіляється на кожне домогосподарство пропорційно до опалювальної площі кожної квартири.

Підписуйтесь на нас в Google News!

За таких умов усі мешканці стають заручниками старої неефективної системи. Ніхто не має змоги економити тепло: чи то регулювати його подачу, зменшивши, наприклад, споживання за відносно теплої погоди чи частково відключивши опалення на час відпустки.

Ще гірше — коли жителі «хрущовок» платять повний «прайс» при ледь теплих батареях, або ж – «фіксований» максимальний платіж при «розпечених» батареях, коли на вулиці плюсова температура.

Візьмемо для прикладу Київ. При тарифі на постачання теплової енергії 1 654,42 грн за 1 гігакалорію, 2-кімнатна квартира в «хрущовці» (стандартна площа 47 кв. м., опалювальна – 46 кв. м) споживає на місяць плюс-мінус 0,8 гігокалорії тепла. Тобто платіж за теплову енергію в середньому в цій квартирі становить, залежно від середньомісячних температурних коефіцієнтів, 1 300 – 1 600 грн. 


Плюс – з листопада цього року у столиці введено щомісячну абонплату за витрати на обслуговування з постачання теплової енергії й багатоквартирних лічильників тепла, що становить 3,95 грн (21,63 грн у будинках без загального вузла обліку).

Платіжки були б ще вищі, якби не було підписано Меморандум між урядом і місцевою владою щодо «замороження» цін на тепло, і якби теплокомуненерго купували газ за світовими цінами за 1 500 доларів за тисячу кубометрів.

Олег Тітамир

Олег Тітамир

президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг»

Мешканці «хрущовок» платять за зношеність мереж і будинків

Наразі головна проблема опалювальної інфраструктури в Україні – це зношеність приблизно на 70 — 80% розподільчих і внутрішньобудинкових тепломереж. Адже більшість багатоквартирних будинків побудовані 40 — 60 років тому, майже в 45% з них жодного разу не проводився капітальний ремонт. Тобто лише в Києві проблемними визнали 600 «хрущовок», які потребують негайного відновлення.

Тому зношені «хрущовки» не лише споживають надмірну кількість ресурсів, а ще й неадекватно їх втрачають. Зокрема, через незабезпеченість енергоефективності будівель в нашій країні втрати теплового ресурсу в старих будинках у середньому становлять 47%.

Так, 15% тепла втрачається через зношеність розподільчих мереж, 5% – через застаріле обладнання котелень, а надто – 20 — 30% теплового ресурсу «випаровується» в повітря через старі внутрішньобудинкові мережі та недостатнє утеплення зовнішніх стін.

Водночас всі ці втрати теплового ресурсу теплокомуненерго переклали на плечі мешканців «хрущовок», які платять фактично за «повітря».

122321-hrusch-vs-nov-ukr.png

Плюси нових ЖК

Кардинально інша ситуація з платежами за опалення в новозбудованих житлових комплексах з ефективними енергозберігальними технологіями. Тут тепловтрати зведені практично до нуля: будинки здебільшого утеплюють мінеральною ватою – вона не лише є високоефективним теплозберігальним матеріалом, а й додає звукоізоляції та не заважає нормальній циркуляції повітря.

Значна увага також приділяється якості вікон – у нових девелоперських проєктах широко використовують двокамерні склопакети в п’ятикамерних профілях, що дають змогу звести тепловтрати до мінімуму.

Олег Тітамир зазначив, що в новобудовах зазвичай спочатку проєктується горизонтальна система опалення, тобто кожна квартира обладнана індивідуальними теплолічильниками з термоголовками (своєрідний гідравлічний клапан), або навіть з терморегулювальними системами. Це дає змогу в ручному або автоматичному режимі підтримувати задану температуру в кімнаті. А деякі лічильники тепла обладнані функцією дистанційної передачі даних.

Quote«У нашому ЖК є теплопункти, які за допомогою погодозалежної автоматики регулюють витрати й температуру теплоносія в будинку. Це дає змогу рівномірно розподіляти тепло по квартирах, залежно від погодних умов», розповіла киянка Олена Порошина.

Крім того, сучасні теплопункти дають змогу домогосподарству платити винятково за ті гігакалорії, які воно фактично спожило, не оплачуючи його втрати в зношених тепломережах. І, на відміну від «хрущовок», — платити лише за те тепло, яке транспортовано до оселі, а не в будинок загалом.

Якби індивідуального обліку тепла в квартирах нових житлових комплексів не було, то мешканці столичної квартири, аналогічної оселі в «хрущовці», площею 47 «квадратів» платили б сьогодні на місяць ті самі 1 300 – 1 600 грн.

Фактично ж вони сьогодні економлять на платіжках за тепло – за умови постійного споживання — 25 — 30%, платячи за опалення приблизно 900 — 1200 грн.

Крім того, мешканець квартири в новому ЖК, виїжджаючи, наприклад, на два тижні в відпустку, взагалі може відключити опалення, тобто заплатить за тепло вдвічі менше – 500 — 700 грн.

Олег Тітамир

Олег Тітамир

президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг»

Які висновки?

Анонсована владою держпрограма з комплексної реконструкції застарілого житлового фонду за грубими розрахунками потребує понад 22 млрд доларів. Водночас, за різними оцінками, для «загальнонаціональної» термомодернізації будівель в Україні необхідно від 18 до 26 млрд доларів. Тобто, якщо візьмемо 10-річний строк, то щороку потрібно вкладати в ці проєкти щонайменше 50 млрд грн. Таких коштів просто немає ні в держбюджеті, ні в місцевих кошторисах.

Отож мешканцям багатоквартирних будинків варто самим потурбуватися про енергозбереження й тепломодернізацію. Скажімо, об’єднатися в ОСББ, взяти участь у різноманітних кредитних, грантових програмах. Це можуть бути державні програми «теплих» кредитів, «Енергодім», грантові проєкти міжнародних фінансових організацій тощо.

Коментарі

Всі новини