Facebook Pixel

РФ проти ЄС: як санкції проти єврочиновників вплинуть на Україну та Європу

Наприкінці квітня 2021 року РФ гучно ввела санкції проти чиновників ЄС. Загалом до «чорного списку» потрапили вісім осіб, зокрема, голова Європейського парламенту Давид-Марія Сассолі та керівник прокуратури Берліна Йорг Раупах. The Page дослідило, які політичні й економічні наслідки матиме такий крок для ЄС і чи зможе Україна використати цю ситуацію у своїх інтересах.

Як це вплине на Україну

Що може дати нашій країні чергове протистояння між РФ, Європою і США? Україна, звісно, може просити ЄС і США запроваджувати нові санкції проти РФ, але в Брюсселі та Вашингтоні, здається, обирають режим «вибіркового співробітництва» з РФ. Наприклад, наразі власники платіжної системи SWIFT стурбовані тим, що відключення від неї Росії лише стимулює Росію й Китай відмовитися від долара та євро як інструментів розрахунків. Доповнення збитків через пандемію втратами від санкцій надто потужно дратує європейський бізнес.

«Тут необхідно бути реалістом і не потрапити в полон романтичних ілюзій а-ля «заграница нам поможет». У контексті традицій real politics українській стороні варто було б ретельніше й виваженіше вибудовувати власну дипломатичну роботу, особливо в питаннях підвищення рівня конфліктогенності між РФ, США та ЄС. На Заході вже відчувається певна втома та своєрідне роздратування через українське питання. І тут необхідно бути вкрай обережними, щоб не потрапити в жорна геополітичного протистояння між цими потужними силами».

Юрій Саух

Юрій Саух

Політичний експерт. Засновник аналітичної групи "Real PolitiX"

Попри запроваджені санкції європейські та російські компанії продовжуватимуть співробітництво, а європейські чиновники й надалі заплющуватимуть очі на порушення. Наприклад, компанія Siemens, яка постачала турбіни до окупованого Криму, так і не отримала за це жодного покарання. І хоча є приклади, коли російські компанії не допустили до тендерів у європейських країнах, загалом співробітництво між РФ і ЄС не лише не згортається, а й навіть розширюється.

«Для цього використовуються компанії, що зареєстровані в інших юрисдикціях, змінюються сертифікати походження товарів тощо. Та й компанія Siemens після скандалу з турбінами розпочала будівництво електростанції в російському Нижньокамську, попри спротив США триває будівництво «Північного потоку — 2» тощо. Тобто політичне й дипломатичне протистояння між ЄС і Росією суттєво не позначиться на їхньому економічному співробітництві. Не варто очікувати й того, що ЄС займатиме більш проукраїнську позицію щодо Донбасу. ЄС намагається припинити бойові дії ціною суверенітету України й уникнути загострення конфлікту з Росією. Керівництво ЄС і надалі намагатиметься відновити діалог із Росією та йти на компроміси. Тому вже незабаром напруження між країнами знизиться».

Олександр Хмелевський

Олександр Хмелевський

незалежний експерт, к.е.н.

Експерт вважає, що нинішній конфлікт між ЄС, США та Росією не полегшить становище України. Ми й надалі залишатимемося територією протистояння між потужними геополітичними гравцями. ЄС і США й надалі заявлятимуть про підтримку України, ми отримуватимемо певну матеріальну допомогу. Але ні ЄС, ні США не захистять Україну від російської агресії й не відновлять її територіальну цілісність.

Росія – ЄС

Введенням санкцій проти чиновників ЄС Росія намагається показати, що вона готова на рівних протистояти Заходу й не збирається йти на поступки. Не виключено, що ЄС невдовзі розширить санкції проти Росії. Проте варто нагадати, що вони здебільшого мають персональний характер і застосовуються проти окремих чиновників або політиків, а не країни загалом.

Водночас експерти прогнозують, що ЄС намагатиметься ухилитися від запровадження санкцій, які б підірвали економічне співробітництво між країнами. Тому ситуація з економічними санкціями РФ проти ЄС матиме елементи політичного тиску й точкового шантажу. Проте в стратегічних питаннях, що є обопільно вигідними для сторін, РФ і ЄС знаходитимуть компромісні форми співробітництва.

«Як США, так і ЄС продовжують активно співпрацювати з РФ за багатьма стратегічно важливими напрямами роботи. Тут ми можемо згадати сферу спільного освоєння космосу, антитерористичної діяльності, екології, питання протидії розповсюдженню зброї масового знищення, протидії загрозі глобального потепління, наукове співробітництво тощо. Якщо ми говоримо про економічний пакет санкцій, то тут, звісно, європейські виробники вже встигли втратити ринки збуту своєї продукції в Російській Федерації. Навіть попри створення сірих каналів транспортування товарів через треті країни відновити досанкційні обсяги й досі не вдалося».

Юрій Саух

Юрій Саух

Політичний експерт. Засновник аналітичної групи "Real PolitiX"

Відомо, що є гібридні форми економічного співробітництва між ЄС і РФ. Зокрема, участь низки європейських компаній у проєкті будівництва «Північного потоку — 2» або постачання стратегічно важливої сировини з Росії до США, додає експерт.

На думку Сауха, щодо чеського кейса можна сказати, що, найімовірніше, РФ втратить свої контракти й потенційно можливі бізнес-проєкти в цій країні. Після звинувачення російської сторони в причетності до вибухів складу боєприпасів у селищі Врбетице у 2014 році для офіційної Праги це питання стало принципово політичним.

Отже, у майбутньому країни, підтримуючи необхідний і показовий градус напруги, у публічному просторі продовжуватимуть обмін нотами протесту й різнорідними дипломатичними па, висловлюючи обурення щодо дій один одного. Однак потрібно чітко усвідомлювати те, що ані Росії, ані країнам ЄС невигідне повномасштабне згортання співробітництва й ділових контактів.

«Санкції є однаково збитковими для всіх, хто їх запроваджує. Росія використовує бізнес-асоціації в країнах-членах ЄС для зміни думки керівних еліт щодо економічних санкцій. Туристичний бізнес у середземноморських країнах ЄС попри пандемію чекає на російських туристів, хоча мало хто з них вакцинований сертифікованими в ЄС вакцинами. Кремль намагається втримати «дисципліну» серед російських олігархів. У Лондоні Абрамович, Фрідман та інші судилися через книгу «Люди Путіна». Тобто санкції не вдарили не тільки по «Газпрому», «Роснєфті» та іншим «фішкам» російського державного капіталізму, а навіть не позначилися на фінансовому стані найближчого оточення Путіна».

Андрій Мартинов

Андрій Мартинов

провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Росія докладає чимало системних зусиль, аби розколоти європейську солідарність щодо режиму санкцій, додає експерт. Європейський бізнес корумпується, аби такі фірми, як Siemens, постачали обладнання до Криму.

Щодо найближчої перспективи політики Росії щодо ЄС загалом і окремих країн зокрема, то можна прогнозувати подальшу реалізацію гібридного арсеналу технологій. З одного боку, Москва вживатиме заходів для послаблення впливу політиків, котрі мають сміливість виступати проти політики Путіна, а з іншого — підтримуватиме лобістів власних інтересів. Зокрема, через інспірацію внутрішніх конфліктів насамперед у Чехії, Словаччині, країнах Західних Балкан.

Резюмуємо

Введення санкцій РФ проти європейських чиновників сприймається не більш як спосіб двостороннього обміну «люб’язностями», що направлені на свою цільову аудиторію.

Проте необхідно чітко розуміти, що подібна м’яка конфронтація так чи інакше свідчить про відповідний рівень загострення у взаємовідносинах.

«Введення санкцій РФ на початку травня цього року проти восьми представників країн ЄС уже навіть з огляду на перелік цих осіб має показати внутрішньоросійському обивателю та адептам «русского мира» на пострадянському просторі, що Росія має сили карати тих, хто нібито обмежує права так званих російськомовних чи російські гуманітарні інтереси загалом. Але все це має більше демонстративно-символічний, ніж практичний інституційно-процедурний характер для дієвого впливу на обмеження прав цих підсанкційних персон. Не випадково навіть, що в цьому переліку присутні вісім осіб, хоча ЄС у березні ввів обмежувальні заходи лише щодо шести росіян (все-таки на дві особи більше, ніж «образили наших»)».

Василь Гулай

Василь Гулай

Професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Національного університету «Львівська політехніка», голова ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»

Експерт додає, що зовнішньополітичний вимір має передусім продемонструвати, що Росія Путіна попри всі санкції з боку ЄС і США залишається самостійним сильним гравцем на території окремих європейських країн, де присутні не стільки гуманітарні, як бізнесові російські інтереси. Через їхнє реальне обмеження Москва може вдаватися до жорсткіших дій із реальними правовими чи економічними наслідками, аніж залякування забороною в’їзду на територію Росії.

Якщо порівняти актуальний санкційний список РФ щодо ЄС із квітневим переліком американських високопосадовців (генеральний прокурор США Меррік Гарланд, міністр внутрішньої безпеки Алехандро Майоркас, директор Федерального бюро розслідувань Крістофер Рей, директорка Національної розвідки США Евріл Хейнс, радниця президента США з внутрішньої політики С’юзан Райс, директор Федерального бюро в’язниць США Майкл Карвахаль та ін.), то цілком очевидним стає прагнення Москви не ускладнювати відносини з інституціями ЄС чи окремими країнами. Там, де російські бізнес-інтереси є особливо виразними, присутні як впливові проросійські сили, так і латентні лобісти Кремля.

На жаль, введення санкцій РФ проти європейських чиновників не надто зіграє на руку нашій країні. Можна припустити, що Росія розпорошуватиме свою увагу на інші напрями й меншою мірою зосереджуватиметься на Україні. Відповідно на фасадному рівні країни ЄС і США симетрично посилюватимуть тиск на РФ.

Подякувати 🎉