В Україні в населених пунктах, віддалених від активних бойових дій, розпочинається відбудова зруйнованих війною мостів, шкіл, лікарень та ін. Як дізнатися, звідки фінансуються роботи, чи просуваються вони відповідно з графіком і наскільки раціонально використовуються кошти?
Відповіді на ці питання мають бути в онлайні у відкритому доступі. Про цифровізацію відбудови України та важливість залучення громадян до контролю над цим процесом 
розповідає Олександра Азархіна, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
В перші частині інтерв'ю з Азархіною йде мова про програму «єВідновлення», виплату компенсацій за пошкоджене житло, реінтеграцію Криму.
Олександра Азархіна, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України
Як знизити корупційні ризики при розподілі коштів на відбудову
На етапі відновлення Україна залежатиме від коштів міжнародних партнерів, а вони очікують від нас підзвітності і прозорості. Яка антикорупційна політика в сфері інфраструктурних проєктів має задовольнити міжнародних партнерів і на що вони звертають увагу?
Прозорість потрібна не лише нашим партнерам, а передусім нам — українцям. Ми не можемо впливати на те, що стосується архітектури антикорупційних органів (хоча насправді я вважаю, що в Україні тут — великий прогрес). Тому починаємо з себе.
Міністерство розробило свою антикорупційну програму. Ми провели аналіз корупційних ризиків, визначивши 50 ключових. Зокрема, у сфері будівництва, відновлення, проведенні закупівель, управлінні публічними активами тощо. Для кожного з ризиків напрацьовані кроки з їхньої мінімізації, серед яких — чіткі принципи пріоритезації об’єктів відновлення, удосконалення закупівельних процедур, перевірка контрагентів і внутрішній контроль, чіткі критерії призначення керівників ДП і багато іншого. Детальна презентація, як і сама програма, розміщена на сайті міністерства.
Корупція — це, перш за все, методи та інструменти, які погано працюють. Тому наша мета — запровадити ефективні інструменти та системи, зокрема й на регіональному та локальному рівнях. Адже відновлення має починатися з громад, і саме громади мають тут виявляти лідерство. Разом з партнерами ми вже запускаємо пілотні проєкти з розробки спроможної антикорупційної політики на рівні громад. Але загальна рамка базується на оцифровуванні всього процесу відновлення — цифровому управлінні відбудовою. Для цього власне і створена екосистема DREAM. Ми її задумували саме як відповідь на питання про прозорість, підзвітність і базовий менеджмент процесів відновлення.
Система DREAM доступна онлайн
Процес відновлення насправді децентралізований. Можливо дехто уявляє, що всі гроші на відновлення надходять в одну умовну «ємність» і звідти вони розподіляються по різних каналах. Це не так. Невеликий «струмок» фінансування йде з держбюджету України, і це зрозуміло, адже оборона сьогодні — головний пріоритет. Але крім бюджету є сотні джерел фінансування і сотні отримувачів.
Серед них — міжнародні фінансові установи: ЄІБ, ЄБРР, Світовий банк, міжурядові проєкти. Вони можуть працювати як на центральному рівні з урядом, так і на регіональному, а інколи і напряму з місцевими громадами, наприклад, як у випадку з проєктом відновлення дитячого садка «Рута» в Ірпені за підтримки уряду Литви. Тобто фінансова підтримка відновлення — це мультирівневий процес, з яким без цифрової системи нам не впоратися як з точки зору координації фінансування, так і з точку зору управління проєктами, яких вже — тисячі.
Проєкт реконструкції ясла-садка «Рута» в місті Ірпінь, який фінансує Литва. Ілюстрація: dream.gov.ua
Тому ми рухаємося до того, щоб усі проєкти відновлення були об’єднані в одній цифровій системі, незалежно від того, хто за них платить і хто реалізовує. Це важливо для прозорої пріоритезації проєктів до фінансування (тобто відповіді на питання, чому окремі проєкти мають бути профінансовані в першу чергу, а інші — в другу), а також для підвищення шансів громад отримати кошти на власне відновлення. Бо інакше виникатимуть випадки, коли в одних громадах буде більше і західної допомоги, і волонтерів, тоді як інші громади, які не менше, а може й більше варті уваги, залишатимуться в тіні.
Проєкт капітального ремонту Баришівського ліцею, який частково фінансує European Investment Bank. Ілюстрація: dream.gov.ua
І в чому полягає антикорупційна складова цієї системи? Як вона працює?
Почнемо з того, що конкретні посадові особи мають відповідати за те, що конкретний проєкт відновлення пропонується для фінансування. Мають бути зрозумілі аргументи, чому саме таким проєктом, саме в такий спосіб громада найкращим чином може задовольнити свою потребу. Наприклад, для забезпечення послугами навчання можна відновлювати пошкоджену школу, або ж придбати автобус і возити школярів до сусіднього села. Ключові потреби, а також відповідні проєкти мають бути відображені в планах відновлення громад.
Далі ми йдемо до пошуку коштів. І тут ми працюємо спільно з Міністерством фінансів, щоб пріоритезувати, яка потреба якими коштами має закриватися — державним коштом, грантами, кредитами тощо. У нас вже є методологія пріоритезації, яку ми розробили з експертами Коаліції громадських організацій RISE Ukraine, а далі допрацювали з експертами Світового банку. Це методологія була успішно відпрацьована на регіональних проєктах Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. І ця методологія стане основою для інших інструментів пріоритезації — на місцевому, регіональному, секторальному рівнях. А також буде оцифрована у DREAM, щоб робити автоматичний скоринг проєктів. Наступний етап — планування і проведення закупівель, і тут буде достатньо синхронізації з електронною системою Prozorro.
Інтегруючи ці системи між собою, DREAM забезпечує обмін даними на кожному етапі реалізації проєкту, а отже — наскрізне управління і контроль. Тобто допоможе розумно обирати пріоритетні проєкти, визначати найкраще джерело фінансування для них та потім слідкувати за ходом будівництва всіх проєктів відновлення, оцінювати прогрес та результати робіт.
Як громадськість і правоохоронці зможуть контролювати відновлення України
Поясніть на конкретному прикладі, як має відбуватися контроль над витратою коштів на відбудову?
Візьмемо, наприклад, містечко на Київщині, де після окупації лишилось багато зруйнованих будинків, мостів, доріг — тобто об’єктів, які можуть бути проєктами відбудови. Один з потенційних проєктів — відновлення закладу охорони здоров'я, на що може бути скероване фінансування від місцевих бюджетів і міжнародних партнерів.
Тут я наголошую на важливості ролі громадськості. Вона має бути обізнана і на місцях залучатися як до планування, так і до контролю процесу відбудови. Крім того, ця інформація буде цікавою для всіх правоохоронних органів, і вони дуже чекають, коли все запрацює.
Тобто йде мова про відкритість даних про відбудову за аналогією з електронною системою публічних закупівель Prozorro?
Крім дашборду, як у Prozorro, в DREAM є доступний API, тобто інтерфейс, який дозволяє отримувати великі набори даних з системи. Для громадських контролерів API відкриє можливість автоматично отримувати дані з системи для своїх аналітичних інструментів. І вони зможуть робити будь-які аналітичні звіти, системи ризик-індикаторів, проводити розслідування тощо.
Дашборди будуть публічно доступні, але є також професійна частина системи DREAM — кабінети користувачів, доступ до яких відбувається за кваліфікованим електронним підписом держслужбовця. Це важливо для контролю над тим, хто саме приймає рішення, вносить дані в систему і, відповідно, несе за це персональну відповідальність. Бо одна з ключових проблем нашої системи державного управління — це те, що рішення ніким не гарантуються і відбувається розмивання відповідальності. Це в нас залишилося у «спадок» від Радянського Союзу, коли на папері було одне, а в житті — інше.
Коли система DREAM розпочне моніторинг відбудови
Які з можливостей системи DREAM вже працюють і коли чекати її презентації?
Наразі в бета-тестуванні знаходиться функціонал користувача — громад та інших державних установ, відповідальних за відбудову. Цей функціонал дає можливість створити проєкт та провести його через весь цикл впровадження. Поки що він покриває мінімально необхідні дані для моніторингу, але разом з українськими та міжнародними партнерами ми допрацьовуємо комплексну методологію життєвого циклу проєкту в DREAM, аби повністю відповідати кращим міжнародним практикам. Очікуємо що цей етап ми завершимо в першому кварталі наступного року.
В роботі наразі доволі складний функціонал адміністрування фінансових програм — аби ми відійшли від збору заявок на папері чи через електронну пошту, а натомість структуровано, на основі даних оголошували відбори з чіткими критеріями та вимогами до проєктів. Зі свого боку громади зможуть в один клік подати свої проєкти на розгляд.
Окремо йде розробка модуля для координації міжнародної допомоги — для забезпечення секретаріату Багатосторонньої координаційної платформи донорів усіма необхідними даними та інформацією для кращого планування потреб та джерел їх фінансування.
Функціонал для залучення громадян — тобто модуль «єДемократії» — наразі на фінальній частині розробки методології, і невдовзі ми перейдемо до його технічної реалізації.
Публічний АРІ вже доступний. Сучасний модуль аналітики вже розроблений і тестується, він стане доступним у листопаді цього року.
У нас ще багато завдань з точки зору технічної розробки функціоналу для реалізації повноцінного бачення екосистеми, але на базовому рівні всі ключові функції DREAM вже готові, працюють та використовуються. Справа за «малим» — зробити використання системи обов'язковим, щоб всі проєкти відновлення впроваджувалися прозоро і підзвітно — а також навчити громади працювати з цим функціоналом.
До речі, які країни, крім згаданої Литви, зголосилися на пропозицію президента Зеленського брати шефство над відновленням конкретних регіонів?
Країни по-різному підійшли до цього питання. Саме так, як президент просив, робить Данія в Миколаївській області. Вони фактично впроваджують комплексний підхід, але це не означає, що тільки Данія допомагає Миколаївщині. Там також є низка інших країн, які активно беруть участь у відновленні.
Щодо Литви, на DREAM вже можна побачити два проєкти в Бородянці і один — в Ірпені на Київщині. Більш того, Литва з Агентством відновлення підписали меморандум про розробку так званих проєктів повторного використання — типових проєктів шкіл, які спростять громадам розробку проєктної документації. У Естонії теж є подібні ініціативи.
Ліцей №1 у Бородянці, який зазнав руйнувань внаслідок ракетно-бомбових ударів, допоможе вібдудувати Литва. Фото: dream.gov.ua
Але ми хочемо побудувати нашу комунікацію з партнерами таким чином, щоб вони відчували себе частиною відбудови країни. Взяти цілий регіон або місто під опіку — навіть для великих держав може бути важко. Комусь, наприклад, може бути цікавіше відновлювати секторальні об’єкти — скажімо, виключно лікарні чи школи, незалежно від розташування.
Ми відкриті для різних підходів і дуже цінуємо підтримку наших партнерів, бо в цьому процесі все докладається цеглинка до цеглинки. І кожен, від малого донора до великого, має внести свою «цеглинку».
