Кожний новий день великої війни немов відкидає Україну назад в минуле. Країна втрачає економічний потенциал, інфраструктуру, природні ресурси, можливості для розвитку. Всупереч цьому ми вже зараз на державному рівні починаємо говорити про відновлення країни і робимо кроки, які є можливими під час продовження активних бойових дій.
Про втрати України і можливості для відновлення, які з’являються вже сьогодні, 
розповідає Олександра Азархіна, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Як отримати компенсацію за пошкоджене житло розповідає Олександра Азархіна, Мінвідновлення
Як фіксують і оцінюють збитки, завдані Україні війною
Почнемо зі збитків, яких зазнала України у війні. Як збирається інформація про руйнування і якою є найбільш адекватна грошова оцінка наших втрат?
В усіх наших політиках та публічних комунікаціях ми спираємося на Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA). Тобто оцінку збитків, яку підготував уряд України разом зі Світовим Банком, Єврокомісією та ООН. Це найбільш комплексний звіт, який враховує не лише обсяг руйнувань, але й потреби у відновленні. Відповідно до RDNA2, опублікованої у лютому 2023 року, загальна потреба коштів на відновлення України сягає $411 млрд. За цей час втрати, на жаль, тільки зросли, що буде відображено у наступному звіті, в лютому 2024 року.
Тим часом в Україні збирається великий масив даних, які подаються в Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ). Цей інструмент запрацював ще весною 2022 року, коли ми зрозуміли, що фіксація всіх збитків стане для нас великою роботою. Від звітів та експертних оцінок РПЗМ відрізняється тим, що він містить юридично верифіковану інформацію, яка вноситься та перевіряється за певними процедурами.
Такі верифіковані дані можна використовувати для прийняття державних актів, розрахунку виплати компенсацій, а також в судах та для стягнення репарацій. Вже на цьому етапі в РПЗМ є понад півмільйона інформаційних повідомлень про руйнування та пошкодження, з яких майже половина – верифіковані органами місцевого самоврядування. До речі, РПЗМ також може лягти в основу міжнародного реєстру пошкоджень та руйнувань, над яким працює Міністерство юстиції. Звісно, у команди Мін'юсту набагато ширше портфоліо, ніж у нас, бо вони фіксують, зокрема, і шкоду довкіллю, втрати, пов'язані з освітою, тощо. Але наш реєстр є гарною базою.
Як сьогодні використовуються дані з Реєстру?
Чи зможе бізнес також реєструвати свої втрати?
Нині ми працюємо над тим, щоб також приймати заявки від бізнесу. Поки ще не визначені джерела і механізми надання компенсацій бізнесу за зруйноване майно. Але такий механізм з’явиться, ми теж готуємо відповідну інформаційну структуру.
Для кого зараз доступні дані реєстру знищеного майна? Хто може їх переглядати та працювати з інформацією?
РПЗМ не може бути повністю відкритим, бо там містяться персональні дані громадян, які мають бути захищеними. Але передбачено створення публічного модуля аналітики з агрегованими даними. Бо ми, звісно, націлені на те, щоб робити все якомога відкритішим та прозорим.
Чи містить реєстр грошову оцінку пошкодженого або знищеного майна?
Сам реєстр не рахує грошову оцінку, це не його завдання. Але коли ми виходимо до виплат компенсацій за пошкоджене житло, там вже з’являються конкретні цифри.
Можу розповісти, як ми підійшли до компенсації за житло, бо це насправді є одним з найбільш успішних кейсів для нашої команди. Коли були звільнені Чернігівська, Київська та Харківська області, стало зрозуміло, що крім фіксації збитків, нам важливо відповісти на питання, як відновити зруйноване. Передусім ми звернули увагу саме на житло.
Звісно, житло — це не лише стіни і дах, а й водовідведення, водопостачання, енергозабезпечення, опалення. Але ми розуміли, що поки триває війна, нам ще далеко до початку масштабного комплексного відновлення. І що треба знайти формат максимально людиноцентричної програми. Тому, по-перше, ми запустили надання компенсації за дрібні ремонти, яка вже працює в межах системи «єВідновлення».
Наша команда – це і наше міністерство, і Міністерство цифрової трансформації, і проєкт TAPAS, який фінансується Великою Британією та США, і парламентський комітет Олени Шуляк, який підготував потрібне законодавство. Логіка усієї системи погоджувалася і з головою уряду, і з президентом.
Як працює програма «єВідновлення» і як отримати компенсацію за пошкоджене житло
Що саме вважається дрібним ремонтом — наприклад, вибиті вибуховою хвилею вікна?
Як податися на компенсацію. Інфографіка: Мінвідновлення
Від моменту запуску програми виплачено компенсації за понад 20 тисячами заяв на загальну суму 1,6 млрд гривень. Цікаво, що третина заявників – люди старшого віку, трьом із них – 97 років. Це говорить про справжню глибину диджиталізації в нашій країні. Водночас наша команда працює і над можливістю роботи з «єВідновленням» через ЦНАПи, що має зробити послугу ще доступнішою.
Нині, коли прийшла перша аналітика [станом на середину жовтня 2023 року], ми можемо говорити, що громадяни вже подали понад 50 тис. заяв за програмою «єВідновлення». Тобто люди активно користуються цією послугою, і дуже швидко, після визначення вартості компенсації, кошти потрапляють на їх особистий банківський рахунок. Для запобігання зловживань кошти з нього можна використати лише на будівельні матеріали або на будівельні роботи.
Тобто є обмеження щодо використання коштів, як було у випадку з виплатами за щеплення від коронавірусу?
Дійсно, це вже було відтестовано, коли люди отримували допомогу під час епідемії COVID. Тоді все класно спрацювало, а потім було вдосконалено, і ми отримали дуже зручний інструмент, який ще й сприяє обіленню економіки. Бо навіть маленький ФОП, який на ринку продає будматеріали, вже встановлює POS-термінал, щоб отримувати оплату з карток «єВідновлення». Тобто підтримка надається ще й малому та середньому бізнесу: близько 85% зареєстрованих постачальників — це фізичні особи — підприємці.
Як бути тим, кому 200 тис. не вистачає для відновлення житла або воно взагалі вщент зруйноване, зокрема й на окупованій території?
Дві ініціативи мають запрацювати вже найближчим місяцями. Йдеться про компенсацію середніх ремонтів вартістю від 200 тис. грн до 500 тис. грн. Але тут процедура буде складнішою. Адже коли ми відпускаємо людям більше грошей, для верифікації буде замало лише чек-листа. А другим напрямом стане запровадження компенсації ремонтів, зроблених за свій кошт.
Знов-таки, ці гроші надходитимуть безпосередньо на рахунки громадянам, що унеможливлює корупційні ризики з боку підрядників, обласних адміністрацій чи міської влади. І людям не доведеться подовгу чекати, коли чиновники нарешті спроможуться замінити їм вікна.
А для тих, у кого житло повністю знищене, ми маємо запропонувати житлові сертифікати. Їх зможуть отримати громадяни України, які втратили житло на підконтрольних Україні або окупованих територіях і виїхали звідти. Для цих категорій процедура буде відрізнятися. З непідконтрольною територією, звісно, буде складніше, тому що там для верифікації доведеться спиратися на супутникову зйомку. Людина, яка має знищене житло, також зможе подавати заявку через «Дію» на отримання житлового сертифіката. Його можна буде використати будь-де в країні на купівлю житла на первинному і вторинному ринку, у тому числі з іпотекою або на будівництво приватного будинку. Сума компенсації буде розраховуватися виходячи з вартості квадратного метра, рівня цін на нерухомість в регіоні, типу будинку тощо. Зрозуміло, що держава не може компенсувати усе, що люди втратили, але це важлива підтримка.
Компенсація за відремонтоване за власний кошт житло буде доступна з 2024 року. Інфографіка: Мінвідновлення
Як відбувається комплексне відновлення зруйнованих міст і капітальний ремонт будинків
Як щодо комплексного відновлення зруйнованих населених пунктів, районів, вулиць?
Думаю, що масштабна відбудова зруйнованих міст буде можлива після нашої перемоги, сьогодні наш ключовий фокус — відновити доступ до базових послуг в громадах: житло, комунальна інфраструктура, садочки і школи, лікарні тощо. Тобто забезпечити функціонування громад в умовах війни. Але перші кроки до комплексного відновлення ми теж робимо.
При цьому проєкт передбачає як використання сучасних дизайнерських рішень, так і місцевих архітектурних мотивів, щоб зберегти автентичність населеного пункту. Серед інших учасників експериментального проєкту – селище Ягідне у Чернігівській області, Бородянка та Мощун на Київщині тощо.
Агентство відновлення оголосило перші торги на відбудову приватного сектору в селі Ягідне Чернігівської області. Ілюстрація: Агентство відновлення
Можна сказати, що це пілотний проєкт великої відбудови?
Спочатку треба відпрацювати підхід до моделі відбудови, коли мова йде не про один будинок, а про цілі зруйновані населені пункти, і випробувати цю модель на конкретних прикладах. Звісно, ми очікували, що в умовах війни зробити це буде складно, а виявилося ще складніше. Бо коли переплітаються різні права власності – державна, комунальна, приватна, ОСББ, дольова участь, – ми маємо дані від усіх якимось чином узгодити між собою, оформити передачу прав тощо. Це дійсно важко і непросто, але завдяки цим пілотним проєктам ми будемо більш готовими, щоб за перевіреною моделлю відбудовувати, наприклад, Маріуполь.
Як відбирали проєкти для капітального ремонту?
Щодо цього показовим є приклад Фонду ліквідації наслідків збройної агресії рф. На його основі ми відпрацювали спеціальну методологію, намагаючись підійти максимально об'єктивно до пріоритезації проєктів. Кожен запропонований на розгляд проєкт оцінювався за декількома параметрами: екстреність потреби (відновлення енергопостачання є більш критичним, аніж, наприклад, ремонт адмінбудівлі), кількість мешканців, на яких вплине впровадження проєкту, безпекові вимоги (наявність укриттів) тощо. Кожен проєкт в результаті отримував свою кількість балів, і відповідно погоджувався до фінансування.
Важливо, що громади могли подавати свої проєкти на розгляд напряму, без будь-яких фільтрів. В цілому затвердили фінансування для понад 300 проєктів на суму понад 11 млрд гривень. При цьому всі проєкти, які подавалися на фінансування з Фонду ліквідації, мали бути заведені в цифрову екосистему DREAM, щоб усі могли бачити, на що саме і як витрачаються кошти.
До розробки методології залучились експерти Світового Банку, а також представники громадянського суспільства – організації, що входять до Коаліції RISE Ukraine. Днями віцепремʼєр-міністр з відновлення України затвердив цю методологію окремим наказом. А коли дійдемо до комплексного оновлення міст, ми зі Світовим Банком маємо напрацювати окрему методологію, яка буде пов'язана з регіональною державною політикою. І методологія Фонду ліквідації, його процедури стануть гарною основою для цього.
Якщо вимірювати втрати не в грошах, а знищених об’єктах інфраструктури, мостах, кілометрах доріг, які можна навести показові цифри?
Ми наводили ці дані під час нещодавнього засідання Керівного комітету Багатосторонньої координаційної платформи донорів. Мова йшла про 800 об'єктів охорони здоров'я, 400 шкіл, 28 об'єктів, які пов'язані з водовідведенням тощо. У транспортній інфраструктурі конкретно цьогоріч ми говоримо про вже 17 відбудованих мостів і 53 мости, які натепер відбудовуються, 150 кілометрів залізничного полотна. Роботи тривають на 22 об'єктах енергетики. Звісно, один з наших найбільших проєктів стосується водопостачання в Дніпропетровській області після підриву греблі Каховської ГЕС.
капітальний ремонт мосту через р. Псел на автодорозі Р-42 Лубни – Миргород – Опішня. Фото: Агентство відновлення
Ми говорили про втрати, які Україна понесла з 24 лютого 2022 року. Але російська агресія триває з 2014-го, і ми всі чекаємо повернення до України окупованих Криму та Донбасу. Чи є попередні оцінки витрат на реінтеграцію цих регіонів? І якими мають бути її пріоритетні напрямки?
Тут маємо працювати спільно з Міністерством реінтеграції. Звісно, з цими територіями ситуація складніша. Тому що фактично всі політики, які стосуються компенсації, ми почали впроваджувати під час повномасштабного вторгнення. Тут у нас є цифри, реєстри, плани відновлення. Але з 2014 по 2022 рік цим системно не займалися, і ми до цього матимемо повернутися.
Поки є умовні напрацювання, які ми робили спільно з Представництвом Президента України в АР Крим. Ми працювали над планом стратегії відновлення Криму після окупації. Я сама з Криму, і звідти моя сім'я виїхала після окупації. Ми з представництвом приділили цьому достатньо уваги. З’ясовували, де мають бути інвестиції, де необхідні реформи. Але я розумію, що тут ще попереду у нас багато роботи.
Читайте також
