У питаннях повоєнної відбудови Україна потребує консолідації органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства, системних великих донорів та бізнесу не менше, ніж грошей. Адже масштаб руйнувань, з якими ми зіштовхнулись, ставить під сумнів відновлення лише за рахунок грошей партнерів: станом на зараз говоримо про приблизно $413 млрд, якщо брати до уваги останні наслідки каховської трагедії, і цифра, на жаль, не остаточна.
Кошти з нового «Плану Маршалла», який раніше обговорювався в Лугано, а цьогоріч в Лондоні, можуть стати помічним драйвером відновлення, проте решту роботи нам доведеться робити самим.
Зокрема, навчитись систематично, з року в рік, залучати приватний іноземний капітал, великих міжнародних донорів, партнерів з розвитку та державні інституції, які хотіли б долучитись до відновлення України, і працювати з ними. Причому в нас немає купи часу на розкачку: навіть кілька місяців вагань можуть бути вирішальними, а вікно до дій із залучення іноземного капіталу стане вузьким і зачиниться дуже швидко.
Через це важливо вже показати, що ми проактивні у своєму бажанні до відбудови. І це не просто хаотичний, безладний, роз’єднаний в часі та просторі «проєкт», де грантові кошти отримують лише окремі громади за незрозумілим принципом, а прозорий та відкритий процес розумного управління відновленням та розбудовою країни.
Як працюватиме система DREAM
Систематизація проєктних ініціатив в цифровому середовищі, видимість та координація усіх рівнів їхнього життєвого циклу, а також залученість громадянського суспільства до парципативної відбудови – ось, на мою думку, головні завдання перед новоствореною системою DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management).
Хтось її називає «Prozorro для відбудови», хоча, як на мене, більш влучним порівнянням є Tinder: перед тим, як говорити про контроль та моніторинг проєктів з відбудови та розподілення коштів, треба, щоб цей perfect match між донором та проєктом склався.
Почати тут, як і в житті, треба з простого: розказати про себе та свої потреби через картку проєкту в системі DREAM. Робити це вже можуть, в першу чергу, органи місцевого самоврядування. Можуть, але поки не поспішають: зараз із 1469 громад проєктні ініціативи подали лише 800.
Хоча поява сформованої та якісно заповненої картки знімає ключове запитання: де і як знайти донора конкретно під ваш проєкт і розпочати шлях до відновлення громади вже зараз. Адже ця державна електронна система створить єдиний цифровий маршрут для усіх проєктів відновлення. Попри те, що DREAM немає і року, і це поки що лише MVP, а не кінцевий продукт, функціоналу достатньо для того, щоб усім ключовим стейкхолдерам почати тестувати платформу і взаємодіяти. Створювати проєктні ініціативи та проєктну документацію, подаватись на гранти, починати взаємодію із донорами і навіть виходити на реалізацію проєктів відновлення.
Розумне відновлення України за допомогою DREAM
Помітьте, я кажу про розумне відновлення, а не відбудову. Потенціал DREAM, на мою думку, виходить далеко за межі просто відбудови. Кінцевою ж метою, врешті-решт, має бути не повернутись до «України 1.0», а зробити кращий життєвий устрій і підготувати громади до реінтеграції мешканців. А це і залучення бізнесу, і створення нових робочих місць, і підготовка соціально-побутової інфраструктури, інженерних комунікацій, центрів соціального тяжіння.
Ба більше – з часом ти зможеш стати частиною проактивної команди місцевих, які ініціюють життєво необхідну пропозицію в банк проєктів. Вона підтягнеться на сторінку громади, такий собі функціональний мудборд. Туди варто завантажувати стратегію та плани розвитку, відомості про бюджет, соціодемографічну інформацію, фото – загалом усе, що якнайкраще здатне не тільки представити, але й пропітчити громаду перед донорами та бізнесом.
Для донорів – одного з ключових стейкхолдерів – в системі передбачений окремий кабінет. Це наступний етап розвитку екосистеми, запланований на осінь. У загальнодоступній частині можна буде розміщувати вимоги до проєктів та критерії своєї участі у фінансуванні, інформувати через єдине вікно про оголошення збору заявок за своїми програмами, збирати їх систематизовано, а не через пошту в довільному форматі, бачити пул проєктів, до якого донор долучився. А в закритій частині тримати прямий зв'язок із замовником проєкту і виконавцем, мати доступ до аналітичних дашбордів та індикаторів ризику на різних стадіях реалізації, а також переглядати результати пройдених перевірок та оцінок якості.
Як бачите, цифрова екосистема відбудови ще й стає майданчиком для взаємодії ключових стейкхолдерів. Громади зможуть реактивно подаватись на грантові проєкти, донори проактивно обирати з пулу ті, що хочуть профінансувати відповідно до своїх цілей та інтересів, а платники податків окремих країн у режимі реального часу зайти і за фільтром своєї країни простежити, на що і коли уряд виділив кошти для відбудови України. Як наслідок, гадаю, маємо усі шанси прийти до розумного планування та розбудови територій, а не закопування грошей в котлован для галочки.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Чому ринок медичного обладнання посилено досліджують правоохоронці і що з цим робити
