27 лютого 2022 року він написав на своїй фейсбук-сторінці: «Сьогодні мені вирвали серце. Три дні я їхав через усю країну, стояв у заторах, спав на підлозі в машині. Усе з однією метою – вивезти рідних… Думка про те, що хтось із них може потрапити під обстріл, паралізувала, змушувала на секунду вмерти… І нарешті місію виконано. Вони в безпеці. Найбільш дорогі мені люди. Ось тільки в грудях діра. Сьогодні мені вирвали серце…» Під постом почали з’являтися співчуття та здивовані коментарі: «Ви що, повертаєтеся до Харкова?!» — «Авжеж!»
Павло Федосенко, молодий, енергійний відчайдух, стильний і харизматичний, з гострим розумом і прекрасним почуттям гумору. Журналіст за освітою, він встиг зробити кар’єру від репортера до головного редактора інтернет-видання.
А ще в нього була мрія. На шляху до неї він збирав інформацію, вивчав, аналізував; робив детальні розрахунки, накопичував гроші на обладнання, шукав партнерів, приміщення та постачальників; чаклував над ім’ям свого бренду, відшліфовував процеси, ретельно опрацьовував кожну дрібничку – і нарешті разом із партнером відкрив у Харкові Daddy’s Pizza. У них були всі шанси швидко стати найпопулярнішою піцерією міста, уже з’явилися постійні клієнти… Але почалася війна.
Коли Павло повернувся до Харкова після того, як вивіз в евакуацію своїх дружину з донькою і маму, він швидко приєднався до одного з волонтерських хабів: розвантажував, сортував, пакував гуманітарку, а потім своєю автівкою розвозив її містом. Бувало, що й під обстрілами. «Казав: не сьогодні, — згадує він, — і тиснув на газ». Коли отримав повістку, одразу прийшов до військкомату, але почув у відповідь «Поки що ви не потрібні, чекайте», тому продовжив робити для рідного міста те, що вважав для себе можливим і потрібним.
Павло брав участь в евакуації харків’ян: жінок, дітей, стареньких, маломобільних і лежачих хворих. «Моє завдання полягало в тому, щоб занести всіх охочих до списку та проконтролювати все на місці. Особисто я забрав і відвіз на вокзал кількох людей», — розповідає він. Та воліє не згадувати, скільки людського горя побачив і пропустив крізь себе в ті дні, як втішав і заспокоював, як сходами виносив із восьмого поверху на своїх руках людину, що не могла рухатися самостійно.
«Одного дня я побачила запит від знайомої: «Терміново Харків! Потрібно вивезти доньку та вагітну дружину військового». Написала Павлу в месенджер і за декілька хвилин отримала голосове повідомлення у відповідь: «Ось мій номер телефону, передайте жінці, нехай мені зателефонує. Я все зроблю». І потім ще одне: «Вибачте, будь ласка, що відправляю голосове – писати не можу зараз, я за кермом». Навколо все бахкає, він у прямому сенсі ризикує своїм життям і водночас перепрошує за незручності!.. Уже наступного вечора я отримала від нього нове повідомлення — там було одне слово: «Вивезли», — згадує харків’янка Вікторія Нестерова, знайома Павла.
Робота піцерії Daddy’s Pizza в Харкові під час війни
Він і далі розвантажував, сортував, пакував, доставляв і одночасно думав про те, що робити з піцерією — від 24 лютого вона не працювала. Наприкінці березня Павло опублікував ще один пост: «Війна війною, але… Бізнес має працювати. Кухарі мусять заробляти на життя. Тому ми запускаємося. Доставлення піци. У місті-герої Харкові. Паралельно готуватимемо безплатні обіди… Усе буде Україна».
І вони запустилися. З новою командою кухарів і кур’єрів, в умовах розірваних ланцюжків постачань і дефіциту ключових інгредієнтів, під постійною загрозою обстрілів. У якийсь момент спрацювала сила соціальних мереж — люди з різних регіонів і навіть з-за кордону почали робити «підвіси». Саме тоді його команда почала розробляти власний рецепт хліба, і вже у квітні, напередодні Великодня, до безплатних продовольчих наборів, які Павло весь цей час доставляв у віддалені райони Харкова та передмістя, додалися пухкі запашні паляниці.
Відгуки на допомогу Daddy’s Pizza
Усі ці місяці, від початку війни й дотепер, Павло Федосенко зі своєю командою працює й годує тисячі людей. Тих, хто залишився у своїх домівках у Харкові та області; тих, хто багато тижнів прожив у метро, рятуючись від російських бомб і ракет; тих, хто захищав і убезпечував харків’ян: рятувальників ДСНС, військових тероборони, патрульних, медиків, комунальників.
Допомога Daddy’s Pizza у Харкові для військових
Допомога Daddy’s Pizza у Харкові для ДСНС
Допомога Daddy’s Pizza у Харкові для дітей, які ховаються у метро
Як Daddy’s Pizza допомагають працювати
За три з половиною місяці завдяки «підвісам» і власному прибутку команда Daddy’s Pizza роздала безоплатно 2 700 піц, а також десятки порцій гарячих обідів і буханців свіжоспеченого хліба. І знаєте — добро таки повертається добром. Саме тоді, коли здавалося, що всі обставини проти нього й піцерію все-таки доведеться закрити, бо немає необхідних умов для того, щоб бізнес утримався на плаву, Павло отримав пропозицію від свого знайомого. «У мене стоїть порожня кухня, повністю обладнана, у прохідному місці. Заїжджайте та готуйте!» Тож тепер він із командою розмірковує над новим розширеним меню. «Це буде найсмачніший у Харкові стріт-фуд!»
Але й це ще не все. Буквально днями Павло отримав чудовий донат. Його зібрали… голландські школярі. Це сталося завдяки однокласниці Павла та її подрузі, яка працює в голландській школі. Вона та її учні зібрали кошти, які хотіли витратити на допомогу українцям. Їхній вибір пав на Харків і Павла Федосенка. «Уперше я здивувався, що хтось задонатив рівно 1 426 гривень. Удруге — коли побачив, що гроші прийшли SWIFT-переказом. Ну, а втретє, коли зрозумів, що 1 426 — то не гривні. Тепер розвозитиму харків'янам їжу і говоритиму, що вона придбана за гроші школярів із Роттердама».
Чи працює піцерія зараз? Так. І хоча криза ще не минула, Павло разом зі своєю командою бореться з усіх сил. А ще він розширив радіус своїх поїздок і взявся возити гуманітарну допомогу туди, куди люди здебільшого їхати не наважувалися: в деокуповані селища Харківщини. Молодий, енергійний відчайдух. Стовідсотковий харків’янин. Справжній українець.
Публікацію підготовлено у межах проєкту «Ми з України!», ініційованого Національною спілкою журналістів України.
