«Ми відновили роботу майже одразу, ще в березні. Ворог стояв тоді в 10 км від Києва. А наші склади — на межі міста… Це були точно незабутні дні», — згадує Олександра Дубініна, керівниця відділу маркетингу інтернет-магазину автозапчастин dok.ua. І уточнює, що магазин почав допомагати військовим за своїм профілем — доставляючи автозапчастини та моторну оливу — ще у 2019 році.
Але з лютого 2022 року обсяги довелося збільшити в рази, і від точкової допомоги певним підрозділам окремими деталями ДОК став свого роду «волонтерським автохабом». Як вдалося відновити бізнес під час окупації Київської області та за які кошти виходить допомагати військовим, поговорило з Олександрою в рамках проєкту «Ми з України».
Як ДОК допомагає українським військовим у війні з росією
Допомогу військовим автозапчастинами компанія ДОК започаткувала ще в жовтні 2019 року. Тоді, згадує Олександра Дубініна, компанія вперше на прохання волонтерів відправила запчастини до автівки Nissan і кермову рейку для авто медиків. Так почалася історія співпраці магазину з військовими. Два з половиною роки компанія опікувалася двома військовими частинами прикордонних підрозділів, яким допомагала в ремонті автомобілів. «З кінця 2019 року в нашій компанії навіть з'явився особливий куточок, де ми зберігали щирі слова подяки та подарунки від військових. Приємно знати, що ми робимо свій невеличкий внесок в охорону державного кордону», — розповідає Олександра. Загалом до повномасштабного вторгнення росії ДОК виконала 125 замовлень на 150 тис. грн.
Однак з 24 лютого масштаби й рамки допомоги в рази збільшилися. Спочатку команда сфокусувалася на забезпеченні автозапчастинами та моторними оливами не тільки прикордонників, але й інших військових і бійців територіальної оборони, які потребували ремонту своїх автівок. «Ми знайшли свою форму допомоги — застосовувати набуті навички та вміння для допомоги фронту: підібрати запчастину за vin-кодом, знайти, де її можна взяти і вчасно доправити. Це водночас уможливлює нашу роботу для пересічних клієнтів і дає можливість робити свій внесок у перемогу», — пояснюють свою допомогу в компанії.
Почавши із забезпечення підрозділів у Києві та області (власне, певний час тільки вони й могли забирати запчастини з їхнього складу в Києві), ДОК досить швидко розширила свою географію на всю Україну. На початку повномасштабного вторгнення компанія власним коштом передавала автозапчастини та моторну оливу до гарячих точок для «бандерівських смузі» (наприклад, у перші дні війни київським військовим направили понад 150 каністр моторної оливи), але зараз військові застосовують оливу за призначенням. Цей напрямок отримав назву, що максимально надихає: «Запчастини для перемоги».
На початку вторгнення деякі постачальники, чиї склади були в околицях Києва, відчиняли для ДОК двері й надавали можливість забирати запчастини, але з огляду на блокпости військові приїжджали самостійно, оскільки їм це було легше зробити. «Тому поки працювали з військовими в Києві та області — стали «пунктом видачі». Іноді навіть скеровували їх до партнерів, наших постачальників — принаймні тих, чиїх складів можна було дістатися. Щиро кажучи, було страшно: тут ворог стоїть за 10 км, а ти щодня зі складу запчастини військовим видаєш. Але якщо не ми, то хто?» — говорить Олександра.
Загалом із 28 лютого команда виконала приблизно 60 замовлень на загальну суму майже 456 тис. грн. З-поміж них:
- акумулятори;
- моторна олива;
- кошики зчеплення;
- оливні фільтри;
- гальмові колодки та диски;
- опора двигуна та багато іншого.
На запитання про те, чи витягує компанія, яка є одним із лідерів ринку, але бізнес якої суттєво просів, таку допомогу військовим, Олександра лише знизує плечима. «Війна змінила наше життя, і тепер головне бізнес-завдання — перемогти. Ми можемо сприяти перемозі в такий спосіб, то як інакше?» — говорить маркетинг-директорка. І додає, що компанія не збирається зупинятися й навіть розробила нову, «технологічнішу» процедуру допомоги військовим.
Як отримати деталі від dok.ua?
Перші 2,5 місяця повномасштабної війни компанія працювала за схемою прямих запитів військового керівництва. Але згодом в DOK зрозуміли: аби допомога була максимально ефективною, вона має бути структурованою. Тому вирішили трансформувати процедуру заявки та відповіді на неї. Так з’явилася спеціальна форма для оформлення замовлення від військових.
Процедура допомоги військовим від dok.ua виглядає так:
- військові заповнюють заявку;
- координатор зв'язується із замовником для уточнення деталей і пріоритету замовлення, а також для оформлення документів, а саме листа-звернення;
- менеджери з підбору за VIN-кодом авто знаходять запчастини, яких потребує автомобіль;
- після отримання замовлених запчастин на складі в Києві DOK надсилає деталі за адресою замовника, після чого перевіряє, чи все підійшло, і просить надати фотозвіт.
Важливо, що замовлення оформляється як продаж без відшкодування і компанія підписує акт із військовою частиною.
«Ми аналізуємо кожне звернення й індивідуально підходимо до кожного запиту. Сьогодні наша основна увага зосереджена на потребах ЗСУ на сході та півдні України. Ми залишаємо за собою право обирати пріоритетні замовлення й обов'язково повідомляємо про перебіг опрацювання запитів», — розповідає про роботу команди Олександра.
Донати для бізнесу? Так, якщо він допомагає!
«Ми багато чого запозичили з роботи досвідчених фондів допомоги військовим, як-от «Повернись живим» і Фонд Сергія Притули. І в якусь мить зрозуміли: намагатися витягувати все своїм коштом, як великі бізнеси, що вкладають власні мільйони в допомогу ЗСУ, ми не можемо. Ми добре розуміємося на автозапчастинах, знаємо, де їх купити, як відрізнити якісне від неякісного та підібрати заміну тому, чого зараз немає в наявності на ринку. А ще в нас велика база клієнтів. Так ми запровадили донати на запчастини для ЗСУ», — розповідає Олександра, додаючи, що всіх складнощів із грошима уникнути не вдалося, адже попит з боку військових частин перевищує фінансові можливості компанії попри те, що заробіток вона вкладає не в розвиток, а спрямовує на закупівлю товару.
Проблеми є також із запчастинами. «Пошук і доставлення зараз дуже ускладнилися. Утім, це скажуть, мабуть, більшість імпортерів. Деякі речі взагалі зникли. Тому це непогана перевірка на професійність: а підбери щось, що підійде, коли оперуєш не звичним асортиментом, а скороченим іноді вдвічі чи більше», — ділиться вона. Строки пошуку — ще один виклик. «Одне з останніх, дуже важливих для нас замовлень — від одного з підрозділів із Сєвєродонецька. Машину хлопців добряче побило під час відходу, а їм потрібно якомога швидше повернутися в стрій. Виконання таких замовлень часто вимірюється не днями, а годинами», — додає Олександра.
Щодо бізнесу, то Олександра налаштована оптимістично: клієнти не тільки донатять, але й потроху повертаються за замовленнями для власних залізних коней. Але для виходу на довоєнні обсяги, звісно, потрібна перемога, аби люди були впевнені, що відремонтоване авто не загине під уламками ракети. Тому внесок у перемогу Олександра вважає цілком собі бізнес-інвестицією. «Головне, аби наші військові до неї доїхали. І тут ми допоможемо чим можемо» — резюмує вона.
Публікацію підготовлено у межах проєкту «Ми з України!», ініційованого Національною спілкою журналістів України.